Місцеві сторінки
Мій досвід стосовно сплати десятини
Невдовзі після свого хрищення я брав участь в уроці, який проводили місіонери. Ми почали, прочитавши історію з Нового Завіту, де розповідається, як збирачі податі на храм підійшли до Ісуса Христа і Петра. Оскільки їм нічим було платити, Спаситель сказав Петру, щоб той пішов до моря та й закинув вудку—і перша риба, яку він упіймає, матиме в роті проковтнуту монету, яку вони можуть віддати як подать на храм (Матвій 17:24–27). Після цього місіонери спитали мене: “Оскільки Бог знає, де знаходяться багатства цього світу, чому Він хоче, щоб ми, члени Церкви, платили десятину?” Потім вони пояснили, що десятина—це питання віри.
Ця істина знову підтвердилася для мене, коли я був покликаний служити діловодом філії. Президент Данєв, який тоді був президентом філії в Русе, запросив мене у свій офіс, щоб пояснити мені, як я маю виконувати мої обов’язки. Там було кілька конвертів з десятиною та пожертвуваннями. Коли ми відкрили їх, президент Данєв сказав мені, що це не просто гроші, а відображення віри членів Церкви. Того уроку я не забуду ніколи.
Я можу сказати про себе, що сплата десятини ніколи не була для мене заповіддю, важкою для виконання. Я люблю платити десятину. Я роблю це з радісним серцем, бо знаю, що я допомагаю будувати царство Бога тут, на землі. Я вважаю, що чесна сплата десятини показує Господу, що ми можемо виконувати Його заповіді на 100%.
Десятина показує, що ми всі рівні перед Богом. Незалежно від того, платимо ми велику чи малу десятину, якщо ми платимо її чесно, то отримаємо у повноті благословення за виконання цієї заповіді.
Я впевнений, що багато людей отримають неочікувані благословення за виконання цієї заповіді, якщо вони просто виявлятимуть віру і ставитимуть Господа на перше місце. Я знаю, що для багатьох людей це вимагатиме багато чим жертвувати, але не забуваймо, що Господь ніколи не забуває нас і буде рясно нас благословляти (Малахія 3:10).
Коли ми сплачуємо Господу одну десяту частину свого доходу, то з нами буде так, як з вдовою із Сарепти. Як в її “дзбанку мука не скінчалася і не забракло в горняті олії”, так Господь буде дбати і про задоволення наших потреб (див. 1 Царів 17:16).
Я знаю, що сплата десятини—це джерело духовної сили і впевненості, а також один з найкращих способів подолати в собі егоїзм.