Вивчаючи Священні Писання, я усамітнююся зі своїм Творцем
Вивчання Священних Писань разом з посібником “За Мною йдіть” – це моя улюблена частина ранку, як і молитва. Є багато заспокійливих і бажаних справ зранку, але жодна з них не дає стільки спокою і внутрішнього порядку.
Використання цього посібника з одного боку полегшує вивчення, а з іншого – дисциплінує, адже вчитися необхідно регулярно самому, ніхто не перевіряє. Бували дні, коли мені не хотілося сідати за стіл. Однак не було жодного дня, коли б я не відчувала радість, закриваючи книгу і беручися за свої справи. Навпаки, всередині було відчуття: “Я б іще повчилася”. Втім починалася та частина ранку, коли слід з любов’ю піклуватися про свою сім’ю.
Під час вивчення я відчувала радість, спокій, ясність, розуміння, зміцнення свідчення і безцінне живе відчуття, що Святий Дух допомагає мені прямо зараз, коли я чогось не розумію чи не можу знайти відповідь. Я ніби кожного ранку сідала поруч з Богом і намагалася Його послухати; ніби я – та сама Марія, яка обрала “найкращу частку”, хоча в моєму дні багатодітної мами дуже багато “Мартиного” служіння, коли мені доводиться турбуватися “про багато чого”.
Коли приходили випробування, я сідала за ранкове вивчення без радості, ніби була порожня зсередини. Але я пам’ятаю, що не мій настрій змінює моє життя, і не він наближає мене до вічності, а мої дії. Буквально через два-три абзаци я починала відчувати, що всередині світлішає. І за цю ясність тримаєшся, як за рятівну руку Всевишнього, і саме вона тебе підносить. Випробування – це частина нашого життя, і Священні Писання допомагають зрозуміти, що вони – не головна її частина, а є місцем сили, де ми міцніше тримаємося за руку Бога і вчимося бути ближче до Нього, коли їх долаємо.
Коли вийшов перший посібник “За Мною йдіть”, я перевіряла на собі весь рік, чи вистачить у мене на все часу. Якимось чином часу на всі мої справи було достатньо, і в той же час зміцнилося моє знання Священних Писань, моє свідчення, з’явилося відчуття спокою і підтримки, а в моєму дні з’явився Божий порядок.
Єдина причина, з якої я вивчаю Священні Писання – мені подобається цей час наодинці з моїм Творцем. Якщо я захворіла, якщо з якоїсь причини не навчалася, то повернуся до тієї сторінки і знову буду вивчати – не тому, що хочу виглядати хорошою і відповідальною в своїх очах, а тому що сумую за тим усамітненням з Богом і хочу отримати своє піднесення і зміцнення від цих уроків.