“Роби це щиро”, Ліягона, бер. 2022.
Зберігати віру в похилому віці
Роби це щиро
Навіть якщо вам доведеться “струснути себе”, служіння у якості літніх місіонерів принесе радість.
Фотографія люб’язно надана автором
Через кілька місяців після того, як ми з чоловіком повернулися з місії гуманітарного служіння, я почала поринати у спогади. Чому наша місія набула для нас такого важливого значення?
Коли нас просять розповісти про свій досвід, здається, що мене охоплює потік доброти й переносить у ті часи та події, які ми ділили разом з чудовим народом Лаосу.
Я згадую смішну пісню, яку ми часто з ними співали. Вона називається “Хокі покі”, а в останньому куплеті були такі слова: “Роби це щиро і струсни себе”. Коли ми співали цю пісню, то люди радісно підспівували. Вони похитувалися і танцювали, а потім плескали в долоні від радості.
Думаю, що та пісня відображає наші почуття до місії—ми щиро виконували Господню роботу. Невдовзі ми зрозуміли, яким благословенням для нас стало занурення в культуру Лаосу. У якості місіонерів гуманітарного служіння ми допомагали, викладаючи англійську. Ми розмовляли, танцювали і кружляли під час уроків. Але наша нагорода була солодкою. Ми зрозуміли, що скільки любові даруємо, стільки ж любові отримуємо.
Наша місія стала особливим часом у житті, який ми дійсно могли назвати своїм часом. Вона наповнила світлом наші золоті роки. Усе своє життя ми виховували дітей, заробляли на прожиття, купували будинок і робили все, що було на той час важливим. Потім настала пенсія і виникло запитання: “Що ми тепер будемо робити?”
Моє послання таке: якщо ви хочете знайти тривале щастя, ідіть і допоможіть комусь. Служіння—ось що приносить справжню радість. І чудова несподіванка полягає в тому, що коли ви даєте, ви також щедро отримуєте. Ми зрозуміли, що багато лаосців не мають великих матеріальних статків. Але вони мають велику радість життя, і цією радістю вони щедро з нами ділилися. Вони збільшили нашу здатність радіти.
Ілюстрація Керолін Вібберт
Тож не бійтеся “робити це щиро”, навіть якщо це означає, що вам доведеться “струснути себе”. Співайте і танцюйте з людьми іншої культури, і ви також побачите, який потік доброти наповнить вас. Це один із секретів гуманітарного служіння—ви не лише даєте, але і отримуєте. Я дякую моєму Небесному Батькові кожного дня, що ми мали благословення долучитися до цієї можливості—доносити дух євангелії до наших братів і сестер у Лаосі.
Автор живе в шт. Юта, США.