Три прості (і нестрашні) способи ділитися євангелією з іншими

Деніел А.

Раніше я боявся ділитися євангелією через страх відмови, але кілька подій допомогли мені зрозуміти, як це насправді просто.

Зображення

група молодих людей обіймає одне одного

Коли я був юнаком, мені було так страшно ділитися євангелією з друзями.

Проте, коли я отримав своє місіонерське покликання, усі мої друзі зі школи знали, що після завершення навчання я поїду до Іспанії, хоча більшість із них не була впевнена, чому саме. Тож я скористався їхніми запитаннями, щоб розповісти їм більше про Книгу Мормона, про те, що я буду робити як місіонер, і про Ісуса Христа.

До кінця того навчального року я роздав п’ять примірників Книги Мормона своїм найближчим друзям і навіть кільком вчителям. І хоча під час цього моє серце калаталося від страху, потім я відчував піднесення і силу від Духа.

Із цього досвіду я виніс, що ділитися свідченням про євангелію Ісуса Христа не має бути чимось вимушеним, страшним чи навіть неприємним. Насправді існує багато способів, щоб особисто чи віртуально передати іншим те, що є наших серцях, коли йдеться про нашу любов до євангелії. Завдяки тому, що “[євангелія Христа]—сила Божа на спасіння кожному” (Римлянам 1:16), ви можете ділитися нею з впевненістю, сміливістю і смиренням.

Ось кілька ідей з мого досвіду, а також вірші з Писань, які мені допомогли.

1. Будьте щирими

У Барселоні під час моєї місії ми із напарником проходили біля будівлі нашої церкви, коли побачили, що до нас наближається молода жінка. Ми відчули спонукання поговорити з нею, тому ми зупинили її і запитали, чи бачила вона раніше будівлю нашої церкви. Ми дізналися, що її звуть Майя (усі імена змінені), і я запросив її прийти на вечір ігор, який ми планували наступної п’ятниці з іншою молоддю. Вона погодилася.

Я досі пам’ятаю, як того вечора Майя і наша щойно навернена подруга Алісія разом сміялися. Здавалося, вони одразу подружилися. Алісія запитувала Майю про її сім’ю, інтереси та релігійні переконання, і з часом вони стали подругами. Ми дізналися більше про те, у що вірила Майя, і її відданість Богу, вона також захотіла дізнатися більше про те, як ми спілкуємося з Богом.

Згодом, коли я, мій напарник, Алісія та інші члени приходу ближче познайомилися з Майєю і продовжували запрошувати її на збори і заходи і виявляти любов до неї, вона відчула Дух відновленої євангелії Ісуса Христа і прийняла рішення охриститися. Оскільки ми пам’ятали про терпіння і братерську доброту (див. Учення і Завіти 4:6), я впевнений, що щира дружба, яку відчула Майя, вплинула на її рішення.

2. Моліться про здатність розпізнавати місіонерські можливості

Повернувшись із місії, я переїхав зі своєї домівки в Гватемалі, щоб почати навчання в Університеті Бригама Янга в штаті Юта, США. Я сумував і був дещо збентежений тим, що переїхав туди, де, як мені здавалося, мої можливості ділитися євангелією були обмежені. Тому я щиро молився, щоб знайти того, кому потрібно було почути істину.

Через кілька тижнів на прогулянці після зборів у церкві я побачив високого чоловіка, який розглядав плакати в студмістечку. Я одразу зрозумів, що мені потрібно з ним поговорити. Я хвилювався, бо все ще вдосконалював свою англійську і не мав гадки, як повести розмову. Я пройшов повз нього, але потім обернувся і представився, поклавшись на допомогу Небесного Батька (див. Учення і Завіти 100:5–6).

Між нами вийшов приємний діалог, я дізнався, що чоловік не є членом Церкви, що він—студент, а також, що він вражений служінням людям, яке здійснює Церква. Я не міг повірити, що на території студмістечка УБЯ розмовляю з тим, хто не є членом Церкви! Ми обмінялися номерами телефонів, і зрештою я познайомив його з іншими членами Церкви та допоміг дізнатися більше про євангелію.

Чоловік не приєднався до Церкви, проте із цього досвіду я дізнався, що тим, хто хоче благословити життя інших людей, Бог допоможе скористатися можливостями навколо нас (див. Учення і Завіти 4:3). Тому зараз я не молюся про можливості для місіонерської роботи, я молюся про здатність розгледіти уже наявні можливості навколо себе.

3. Демонструйте іншим досконалу любов Христа

Перед тим, як я мав одружитися, до мене приїхала близька родичка Марія. Марія прийняла рішення залишити Церкву, щоб побудувати стосунки з іншою жінкою. Я не погоджуюся з усіма її рішеннями, але я люблю Марію і поважаю її свободу волі, тому намагаюся підтримувати з нею гарні стосунки.

Під час візиту Марії і Крістен, які шукали поради щодо певних негараздів у їхньому житті, я мав можливість дати їм обом благословення священства. Спаситель нерідко відповідав на віру тих, хто не дотримувався завіту або не виконував Його заповіді (див. Матвій 8:5–13; Марк 7:24–30; Лука 7:36–50). І хоча я не був впевнений у тому, що збираюся сказати, я одягнувся і приготувався бути провідником Божої сили.

Під час благословень я відчув потребу поділитися конкретними порадами з Марією і Крістен і дати певні обіцянки. Я ніколи не забуду, як у наші серця зійшов Дух. Я вірю, що це на краще змінило нас усіх.

Завдяки нашій любові одне до одного я можу поділитися з Марією своїми почуттями щодо євангелії, і вона сприйме це краще, ніж від когось іншого. Любов дає нам змогу виконувати Його роботу, створюючи можливості, щоб ділитися Його євангелією, і запрошуючи Його допомогти у наших зусиллях (див. Учення і Завіти 4:5). Спаситель у довершеній любові поділився істиною з жінкою біля криниці, хоча вона згрішила і була самарянкою (див. Іван 4). Вона відчула любов і істину, якими Він поділився з нею, і Його послання назавжди її змінило.

Отже, навіть якщо хтось не приймає наше запрошення жити за євангелією, коли ми ділимося з ними любов’ю Божою, це може суттєво змінити їхнє життя.

Ми маємо бути сміливими, допомагаючи іншим іти до Христа

Старійшина Дітер Ф. Ухтдорф, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, сказав такі слова щодо місіонерської роботи:

“Дозвольте Господу робити чудеса. Зрозумійте, що це не ваша робота—навертати людей. Це роль Святого Духа. Ваша роль—ділитися тим, що у вас в серці, й жити відповідно до своїх вірувань.

Тож не засмучуйтеся, якщо хтось не приймає євангельське послання одразу…

Це справа цієї людини і Небесного Батька.

Ваше завдання—любити Бога і своїх ближніх, Його дітей.

Вірте, любіть, робіть.

Живіть так, і Бог через вас творитиме чудеса, щоб благословляти Своїх дорогоцінних дітей”¹.

Якщо наша любов до інших більша за наш страх відмови, нам відкриваються прекрасні благословення Христа, коли ми намагаємось зібрати Ізраїль. Подолавши ті перепони, які перешкоджали мені в підлітковому віці, я отримав міцне свідчення важливості місіонерської роботи в моєму житті. Ми можемо запрошувати інших прийти до Христа і робити це природно, просто і невимушено: через знайомство з ними, допомогу та любов.

Не всі мої зусилля передати те, що в моєму серці, привели до навернення, проте я визнаю, що коли я насмілююся ділитися євангелією, я допомагаю іншим наблизитися до Христа, а також просуваюся вперед під час власної подорожі шляхом завітів. Урешті-решт ми можемо знайти більше щастя і благословення, коли намагаємося бути схожими на Ісуса та приводити інших до Нього.