“Був Господь з Йосипом”, Ліягона, бер. 2022.
За Мною йдіть
Був Господь з Йосипом
Переживаючи чергування злетів і падінь у своєму житті, ми можемо багато чого навчитися з прикладу Йосипа—пророка давнини.
Йосип роз’яснює фараонові сни, художник Джин Адрієн Гуіней, художній музей, Руан, Франція / Bridgeman Images
Багато років тому наша сім’я дуже раділа, коли ми дізналися, що моя дружина Террі чекає на четверту дитину. Втім через кілька місяців вагітності ми дізналися, що здоров’ю Террі загрожують серйозні ускладнення. Найбезпечнішим для неї було лягти у лікарню, де вона була б під постійним наглядом. Вона мала дотримуватися постільного режиму, аби вагітність тривала якомога довше.
Настали темні й важкі часи для нашої сім’ї, особливо для Террі. Вона почувалася дуже самотньою. А мені було нелегко справлятися з трьома меншими дітьми і в той же час ходити на роботу й служити єпископом. Життя здавалося хаотичним і важким.
Будучи самотньою, Террі знаходила втішення в словах прекрасного гімну:
Тільки Твоя, Ісусе, благодать
Може мене вести і зберігать,
Милість Твоя спасе і захистить
Господи, будь зі мною кожну мить!1
Господь був з нами
Зрештою знадобилася термінова операція, щоб народився наш син Джейс. Але і про матір, і про сина належним чином попіклувалися, бо Террі вже була в лікарні. Ми відчували Господній захист у своєму житті.
Джейс народився на чотири тижні раніше, і його помістили у відділення інтенсивної терапії для новонароджених. Ми повернулися додому без свого немовляти. Упродовж наступного місяця ми кожного дня їздили до лікарні. Здавалося, що наш життєвий цикл сягнув найнижчої точки.
Однак ми бачили руку Господа. Стан Джейса покращився настільки, що ми змогли забрати його додому. Це було злетом, оскільки сім’я знову об’єдналася.
Потім ми дізналися, що у Джейса сагітальний синостоз. При цьому захворюванні кістки черепа передчасно зростаються. Внаслідок цього голова немовляти не може рости. Єдине лікування—видалення великої частини черепа Джейса хірургічним шляхом, коли йому було лише три місяці. Ми пережили і це випробування завдяки молитвам і благословенням священства. І знову ми бачили руку Господа в нашому житті. На молитви було отримано відповідь. Благословення виповнилися. Операція пройшла успішно. Життя знову пішло вгору.
Як катання на американських гірках! Однак під час цього досвіду Господь виклав нам багато уроків. Ми знаємо, що Він був з нами постійно.
У Йосипа були свої злети і падіння
Йосипа продають до Єгипту, художник Уільям Брассі Хоул, © Look And Learn / Bridgeman Images
Вивчаючи життя Йосипа у Старому Завіті, ми бачимо, що його життєвий шлях також пролягав то вниз, то вгору. І ми дізнаємося, що Господь завжди був з ним: у хороші часи й у важкі.
Халат, який Яків подарував Йосипові, був красивим символом любові Якова до Йосипа. Але це нагадування про стосунки між Йосипом і батьком дратувало його старших братів.
Коли брати вирушили пасти отари батька, Яків попросив Йосипа провідати їх. Йосип виконав прохання. Однак він збився з дороги. Тож Господь послав чоловіка, який спрямував Йосипа, аби він міг знайти своїх братів (див. Буття 37:15–17).
Коли брати Йосипа змовилися вбити його, то поява каравану, який рухався до Єгипту, мабуть не була простим збігом обставин. Замість того, щоб убивати Йосипа чи залишати його помирати в ямі, брати продали його людям з каравану. (Див. Буття 37:25–28).
Господнє втручання знову було очевидним, коли караванщики продали Йосипа Потіфарові, начальнику царської сторожі. Навіть у якості слуги Йосип повертав будь-яку подію на щось хороше. Потіфар зробив Йосипа управителем у своєму домі. Він віддав у руку Йосипа все, що мав. (Див. Буття 39:4). Йосип піднявся з дна до вершини. Тепер він мав багато чудових можливостей і привілеїв у домі Потіфара.
Втім утриматися надовго на цій висоті йому не вдалося. Коли Йосип ухилився від недоречних домагань Потіфарової дружини, вона ж звинуватила його в аморальності. І хоча її звинувачення були неправдивими, Йосип міг легко поплатитися за це життям. Дивовижно, що натомість його було кинуто до в’язниці. Рука Господа знову зберегла Йосипа.
Надзвичайна віра
Якби ви були тією людиною, яку несправедливо кинули до в’язниці, що б ви робили? Якщо хто й мав причину опустити руки і сповнитися гірких почуттів, то це Йосип. Жахливе падіння з вершини до низу могло б спонукати його до думки: “Навіщо намагатися служити Богові? Він лише карає мене”. Але Йосип не сповнився гіркоти, не звинувачував Господа і не здався. Його надзвичайна віра була непохитною.
І навіть у найтемніші дні ув’язнення Господь не залишав Йосипа. Спочатку Господь дав йому можливість пояснити сни чашника і пекаря (див. Буття 40). Тоді, через кілька років, коли завдяки цьому відкрилася можливість пояснити сон фараона, Йосип визнав, що здатність робити це йде від Бога (див. Буття 41:16). Фараон не лише звільнив Йосипа, але й “поставив його над усім єгипетським краєм” (Буття 41:43). Після того як Йосип упродовж років страждав і бідував, Бог допоміг йому стати впливовою людиною у тій землі, другою після фараону—ще один злет у житті Йосипа.
Бог робить це для нашого блага
Йосип пізніше знову зустрівся зі своїми братами, тими, які змовилися проти нього і продали в рабство. Він міг би сповнитися гіркими почуттями. Він міг би звинувачувати їх в “обурливій несправедливості”, з якою вони до нього поставилися2.
Але Йосип зрозумів, що за злетами і падіннями в його житті стежив Господь. Його слова, звернені до братів, показують, що він це розумів:
“Ви задумували були на мене зло, та Бог задумав те на добре, щоб зробити, як вийшло сьогодні,—щоб заховати при житті великий народ!
А тепер не лякайтеся,—я буду утримувати вас та дітей ваших!” І він потішав їх, і промовляв до їхнього серця” (Буття 50:20–21).
Коли злети у нашому житті чергуються з падіннями, яке це чудове нагадування того, що Бог призначив їх для нашого блага. Господь пояснив цей самий принцип Джозефу в останні дні:
“Якщо тебе покликано пройти крізь страждання; …
Якщо проти тебе висувають усілякі облудні звинувачення; якщо твої вороги нападають на тебе; якщо вони відривають тебе від твоїх батька і матері, … і тебе потягнуть у вʼязницю, …
знай, сину Мій, що все це додасть тобі досвіду і буде тобі на благо” (Учення і Завіти 122:5–7).
Завжди були труднощі
Коли ми з Террі проходили через труднощі, то знаходили втішення в цих словах пророка Божого:
“Я хочу, щоб ви знали, що у смертному житті завжди є труднощі, і вони завжди будуть. Але якщо ми знаємо те, що ми знаємо, і живемо так, як ми маємо жити, то для песимізму й розпачу дійсно немає ані місця, ані виправдання. …
Я сподіваюсь, що ви не будете вважати, що всі труднощі, які існують у світі, припали на ваш вік або що ніколи не було важчих труднощів, ніж випали особисто вам, або що ніколи не стане легше. Я запевняю вас, що справи були й гіршими і що вони завжди будуть йти краще. Вони завжди йдуть краще—особливо коли ми живемо за євангелією Ісуса Христа і любимо її та даємо їй можливість процвітати в нашому житті”3.
З історії про Йосипа і з важких подій у світі навколо нас легко бачимо, що погане стається і з хорошими людьми. Праведне життя не означає, що ми уникнемо випробувань і суму в нашому житті. Однак, так само, як Господь був з Йосипом у його випробуваннях, Він буде з нами. Труднощі неодмінно настануть. Але якщо ми їх долаємо з рішучістю чути Його, Господь скерує нас і надихне, так само, як це було з Йосипом.