Чи пристосовуєте ви євангелію до свого життя?

Алі Багібасса

Унікальний проєкт будівлі допоміг мені зрозуміти, наскільки важливо пристосовувати наше життя до євангелії, а не навпаки.

Нещодавно я побачив фотографію дуже незвичайної будівлі. Велике дерево перед домом вочевидь росло набагато довше, ніж існувала сама будівля. Збоку будівлі на двох рівнях йшли балкони з прорізаними отворами для гілок дерева. Дерево продовжувало рости поруч із будівлею, а його стовбур проростав прямо через отвір у даху.

Дивлячись на цю фотографію, я багато думав про відновлену євангелію нашого Господа Ісуса Христа.

Це змусило мене замислитися, чи ми прагнемо пристосувати своє життя до євангелії або євангелію до свого життя?

На квітневій генеральній конференції 2021 року старійшина Чі Гонг (Сем) Вонг, сімдесятник, сказав: “Євангелія не є частиною нашого життя, але наше життя насправді є частиною євангелії Ісуса Христа. Задумайтеся над цим. Хіба це не так?”¹

Я визнаю, що це так.

І засвоєння цього важливого уроку допоможе нам уникати душевного болю протягом усього життя і досягти повного навернення до Господа та відданості Йому і Його євангелії.

Порівняння мудрості та голосів світу з мудрістю Божою

Давайте обговоримо цю гарну будівлю і дерево, яке продовжувало крізь неї рости. Архітектор міг сказати, що дерево заважає: “Воно заважає проєкту, який я хочу втілити”. Або власник будівлі міг сказати: “У мене є гроші, щоб звільнити місце для будівництва, просто зрубайте це дерево”. Але вони цього не зробили. Натомість вони прийняли рішення змінити проєкт будівлі, щоб вмістити живе дерево.

Розглядаючи цю ситуацію з точки зору євангелії, ми розуміємо, що не можна змінювати євангельські принципи та учення, які існували вічно,—принципи та вчення, що ведуть до нашого блага. Ми, насправді, “вільні [вибирати]” (2 Нефій 2:27), чи жити нам за євангелією Ісуса Христа, проте наслідки свого вибору нам не підвладні.

Пригадаймо, що сталося з Уззою зі Старого Завіту:

“Узза простяг руку до Божого ковчегу, і схопив його, бо зноровилась була худоба.

І запалився Господній гнів на Уззу, і Бог уразив його там за цю провину. І він помер там при Божому ковчезі” (2 Самуїлова 6:6–7).

Намагаючись утримати ковчег, Узза показав, що, на його думку, він краще за Господа знає, що робити. Сьогодні ми стикаємося з сучасними “Уззами”, які намагаються простягати свої руки або використовувати свою мудрість, плани чи ідеї, щоб нав’язати замість Божих власні закони. Вони впевнені, що знають краще за Господа, і прагнуть відвернути нас від правильних принципів, даних Господом через Його святих пророків. Вони намагаються переконати нас змінювати або підтримувати лише ті частини євангелії, які відповідають нашому ідеалізованому способу життя.

Але Небесний Батько закликає нас до змін у своєму житті, які допоможуть наслідувати чисту, вічну євангелію Ісуса Христа. Бо за таких умов Він може благословити нас.

Благословення прийняття повноти євангелії Ісуса Христа

Так само, як архітектор будівлі з розглянутого прикладу з деревом, що вирішив поважати природу, яка існувала до нього, ми можемо вибрати повагу до принципів євангелії, що існували до нас. Для цього ми пристосовуємо своє життя до євангелії Ісуса Христа, а не навпаки, що може призвести до болісних наслідків, які на свою біду випробував Узза. Пам’ятаючи, що “людина не розуміє всього того, що Господь може розуміти” (Мосія 4:9) і що Він “розуміє все” (Алма 26:35), ми можемо бути певними, що Він дав нам заповіді або вказівки, за якими слід жити для нашого щастя, безпеки і, зрештою, вічного спасіння (див. Учення і Завіти 82:8–9).

Я повністю переконаний у силі й мудрості нашого Небесного Батька і Його Сина Ісуса Христа і в тому, що коли ми дотримуємося Їхніх заповідей, які Вони створили для нашого блага, ми можемо отримати Їхню силу та благословення. Ми прийшли на землю, щоб виявляти віру і слухатися Небесного Батька, щоб мати змогу отримати вічне щастя і радість і повернутися до Нього.

Я знаю, що Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів є місцем істини, де ми можемо навчатися ставати більш подібними до нашого Небесного Батька та Його Сина Ісуса Христа, дотримуючись повчань сучасних пророків, бо їхні скерування гідні віри і дані Самим Спасителем, щоб допомогти нам пройти шляхом, що веде до Нього.