Послання від президентства території
Що таке справжнє навернення?
У вересні цього року буде двадцять пʼять років, як ми з Дженні одружилися в Австралії. Ми познайомилися двома роками раніше в Чикаго під час робочої поїздки, а вже через два дні після знайомства з нею у мене в голові промайнула думка: “Ти одружишся з цією дівчиною”. Цей спалах натхнення спонукав мене вирушити з Лондона до Австралії, щоб запросити Дженні на побачення, а потім – і до церкви. Через 4 місяці вона охристилася і переїхала до Лондона, щоб ми могли бачитися частіше. Менш ніж через рік відбулися наші заручини в Італії, одружилися ми в Сіднеї, потім були запечатані в Лондонському храмі, а згодом стали батьками наших чотирьох чудових синів. Це був бурхливий роман!
Відзначаючи 25-ту річницю нашого весілля, я з подивом озираюся назад і згадую, як же швидко я закохався і наскільки ж простим було моє розуміння, що таке любов. Останні 25 років навчили мене, що любов – це набагато більше, ніж початкове почуття “закоханості”, і вона має більше спільного зі служінням і роботою в команді, де двоє друзів допомагають одне одному, прямуючи шляхом до мети — стати тими, ким вони мають стати за задумом Бога. У нашому шлюбі були злети і падіння, сльози і душевний біль, а також радість і щастя – усе це входить у план. І хоч наша історія, можливо, й почалася з “кохання з першого погляду”, однак вона стала історією про зовсім інше кохання. Кохання як “почуття” неминуче приходить і проходить, а ось кохання як дія, виражене “дієсловом” кохати, підтримує і зміцнює шлюб і може стати джерелом найніжніших стосунків.
Я бачу багато паралелей між нашим духовним наверненням і процесом становлення учнем Ісуса Христа. Усі ми благословенні тим, що маємо в собі світло Христа, і кожен з нас має унікальний досвід завдяки променям світла, які допомагають нам набувати свідчення про Бога та Його Сина Ісуса Христа. Однак наявність цього духовного досвіду не обов’язково є наверненням або гарантує нам непохитну віру. У всіх нас бувають миті, коли ми не відчуваємо своєї близькості до Бога і, можливо, коли випробування чи сумніви змушують нас коливатися, на що Алма, первосвященник, звертає нашу увагу, поставивши таке натхненне запитанням: “І ось тоді я кажу вам, браття мої, чи пережили ви переміну в серці, і чи відчули ви, ніби співаєте пісню викупительної любові, я хочу спитати, чи можете ви відчувати це тепер?”
Як і любов у шлюбі, наша віра в Ісуса Христа потребує постійного живлення, поливу і щоденного сонячного світла, як про це сказано в Алма 32. Для більшості з нас навернення відбувається “рядок за рядком, приписання за приписанням, тут трохи і там трохи”. Процес становлення учнем Ісуса Христа — це прагнення діяти, яке триває все життя, і воно може принести нам радість.
Наша радість, яку ми відчуваємо, живучи за євангелією Ісуса Христа, приходить завдяки тому, що ми прямуємо шляхом завітів, і рухаючись цим шляхом, ми встановлюємо тісні особисті стосунки з нашим Небесним Батьком. “Наближайтеся до Мене, і Я наближатимусь до вас…”. Якщо ми прагнемо наближатися до Нього, то сильніше відчуваємо Його любов у своєму житті і вчимося любити Його міцніше. Ми починаємо виповнювати міру нашого творіння, досягаємо свого божественного потенціалу й відчуваємо мир у своєму серці.
Отже, після 25 років шлюбу та 50 років відвідування церкви я розумію, що суть щасливого життя визначається стосунками: з моїм Небесним Батьком, а також з моєю дружиною. І що існують паралелі між тим, як ці стосунки починаються і як вони з часом розвиваються. Я дуже вдячний за те, що і мій Небесний Батько, і моя дружина так багато прощають мені, що вони є такими терплячими, підтримують мене у моїх слабких зусиллях і виявляють до мене таку велику любов. Коли я зосереджую свій час, таланти й енергію на цих двох завітних стосунках, усе інше, здається, стає на свої місця. І коли я працюю над зміцненням своїх стосунків з Небесним Батьком, це допомагає мені зміцнити свої стосунки з дружиною, і навпаки.
Шлях до навернення, як і шлюб, може початися зі спалаху натхнення, але навернення розквітне у завітних стосунках з Богом, саме завдяки їм ми сповнюємося Його любов’ю.
В імʼя Ісуса Христа, амінь.