У проголошенні “Живий Христос: Свідчення апостолів” сказано, що “[Ісус] “ходив, добро чинячи” (Дії 10:38), але Його зневажали за це” (Ensign або Ліягона, бер. 2008, с. 42). Як учні Ісуса Христа, ми маємо наслідувати Його приклад---чинити добро, незважаючи на можливість переслідувань. На цьому уроці студенти обговорюватимуть, чому нам слід ставитися до тих, хто недобре ставиться до нас через наші переконання, з такими ж самими любов’ю та повагою, які виявляв Ісус до Своїх переслідувачів. Наслідуючи приклад Спасителя, ми будемо благословенні мужністю жити за нашою вірою і захищати її та будемо спроможні допомогти іншим наблизитися до Господа.
Ісус Христос зазнавав переслідувань через те, що чинив добро
Розпочніть урок, поставивши студентам таке запитання:
Коли ви думаєте про взірцеве життя Спасителя, що вас найбільше вражає з усього добра, яке Він чинив у земному житті?
Після того, як студенти дадуть відповіді, прочитайте (або перекажіть своїми словами) наступну історію про двух сестер-місіонерок, яку розповів старійшина Джеффрі Р. Холланд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів:
Зображення
Старійшина Джеффрі Р. Холланд
“Висловлюючи захоплення і підбадьорюючи всіх, кому доведеться й далі непохитно стояти в ці останні дні, я кажу вам усім, а особливо молоді Церкви: якщо ви ще не покликані, то одного дня дізнаєтеся, що покликані захищати свою віру або, можливо, вам навіть доведеться перетерпіти певні особисті образи просто тому, що ви є членом Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів. У такі моменти з вашого боку будуть вимагатися і сміливість, і люб’язність.
Наприклад, одна сестра-місіонерка недавно написала мені: “Ми з напарницею побачили чоловіка, що сидів на лавці у місцевому сквері й обідав. Коли ми наблизились, він глянув на нас і побачив наші іменні місіонерські таблички. З жахливим поглядом очей він схопився з місця і замахнувся, щоб вдарити мене. Я просто вчасно ухилилася від удару, а він плював на мене своєю їжею, а потім почав лаяти нас найогиднішими словами. Ми пішли далі, не сказавши ні слова. Я намагалася стерти зі свого обличчя виплюнуту ним їжу, і тут відчула, як мені вдарило в потилицю його картопляне пюре, яке він жбурнув у мене. Часом буває важко бути місіонером, тоді мені хотілося повернутися назад, схопити цього невеличкого чоловіка і сказати: “ВИБАЧТЕ МЕНІ!” Та я цього не зробила” (“Ціна---і благословення---учнівства”, Ensign або Ліягона, трав. 2014, с. 6).
Попросіть студентів прочитати подумки Матвій 5:43–47, шукаючи принцип, якому навчав Ісус у Своїй Проповіді на горі, і який застосували ці сестри-місіонерки. (Ви можете запропонувати студентам, щоб вони, коли читатимуть, застосували навичку вивчення Писань “заміна іменем”, аби це допомогло персоналізувати послання, вміщене у цих віршах. Для застосування цієї навички студентам слід замінити своїм іменем слова ти та ви).
Якому принципу навчав Ісус у цих віршах? (Студенти можуть використовувати різні слова, але їм слід визначити такий принцип: Якщо ми дотримуємося вчень Ісуса Христа, ми повинні навчитися любити наших ворогів та з добротою ставитися до тих, хто нас переслідує).
Поясніть, що хоча Спасителя приймали багато людей як у Галілеї, так і в Юдеї, і багато вбачали у Його добрих справах свідчення Його божественності, інші зневажали і переслідували Його за Його добрі справи.
Напишіть на дошці під заголовком “Ісус ходив, добро чинячи” такі уривки з Писань:
Поділіть клас на маленькі групи й доручіть кожній групі вивчити один з написаних на дошці уривків з Писань. Попросіть студентів визначити у кожному з уривків добру справу, яку зробив Ісус, та реакцію людей на неї. Надавши студентам достатньо часу для цього, попросіть їх поділитися знайденим. Зверніть їхню увагу на те, що в цій низці уривків розкривається закономірність у житті Господа, з якої ми можемо навчатися. Поставте таке запитання:
На що ви звернули увагу, дізнаючись як Спаситель реагував на переслідування, яких Він зазнавав?
Запропонуйте студентам уявити подію, описану в уривку з Писань, який вони вивчали. Потім запитайте:
Які думки або почуття могли б у вас виникнути, якби ви бачили Ісуса під час тієї події?
Чого, на ваш погляд, Ісус хотів би, щоб ви навчилися з Його слів та дій у той час? (Далі наведено один з принципів, які можуть виявити студенти: Коли ми прагнемо наслідувати приклад Спасителя---чинити добро, нам іноді доведеться зазнавати переслідувань).
Скажіть студентам, що у Своїй Проповіді на горі Ісус Христос радив Своїм учням як реагувати, коли їх переслідують. Напишіть на дошці наведені далі фразу та посилання на Писання і доручіть кожному зі студентів прочитати принаймні один з уривків. Попросіть студентів визначити в уривку, який вони читають, один з принципів, якого навчав Ісус, що може скеровувати їх у стосунках з іншими.
Коли пройде достатньо часу, попросіть студентів пояснити принципи, які вони знайшли, та те, як їх застосувати до наших стосунків з іншими людьми. Коли студенти розповідатимуть про принципи, які вони визначили в Матвій 5:21–24, ви можете звернути їхню увагу на те, що в 3 Нефій 12:22 та Перекладі Джозефа Сміта розділу Матвій 5 випущені слова “без причини” (Матвій 5:22). (Коли студенти відповідатимуть, наголосіть на такій істині: Небесний Батько очікує, що ми будемо наслідувати приклад Ісуса Христа, коли нас переслідують через наші переконання).
Прочитайте наступні висловлювання старійшини Джеффрі Р. Холланда та старійшини Далліна Х. Оукса, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів:
Зображення
Старійшина Джеффрі Р. Холланд
“Захищайте свої переконання ввічливо і співчутливо, але все ж захищайте їх” (Джеффрі Р. Холланд, “Ціна—і благословення—учнівства”, Ensign або Ліягона, трав. 2014, с. 9).
Зображення
Старійшина Даллін Х. Оукс
“Послідовники Христа мають бути прикладом ввічливості. Ми повинні любити всіх людей, вміти добре слухати і виявляти турботу стосовно їхніх щирих вірувань. Незважаючи на те, що ми можемо не погоджуватися з чимось, ми не повинні бути сварливими людьми. Наша позиція і манера спілкуватися стосовно спірних питань не повинні нести в собі дух сперечань. Ми маємо бути мудрими в поясненні й дотриманні нашої позиції та впливові на інших людей. …
Коли наша позиція не визнається, ми маємо люб’язно прийняти несприятливі результати і виявляти ввічливість до наших опонентів” (Даллін Х. Оукс, “Любити відмінних від нас людей і жити з ними”, Ensign або Ліягона, лист. 2014, с. 27).
Обговоріть зі студентами виклики, які постануть, і благословення, що прийдуть, якщо дотримуватися порад старійшини Холланда та старійшини Оукса. Потім попросіть одного зі студентів прочитати вголос Матвій 5:9–12.
Відповідно до цих віршів, які обіцяння дав Ісус, що можуть допомогти нам легше реагувати по-християнськи, коли нас переслідують через наші релігійні переконання?
Запропонуйте студентам обміркувати, як вони можуть застосувати одне або кілька вчень Спасителя з Проповіді на горі до теперішніх стосунків або як би вони могли застосувати їх до якоїсь події в минулому. Запитайте, чи бажає хтось зі студентів поділитися своїми думками з класом.
Дайте кожному студенту копію наступного висловлювання старійшини Роберта Д. Хейлза, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів:
Зображення
Старійшина Роберт Д. Хейлз
“Дехто помилково вважає, що реакції, такі як мовчання, лагідність, прощення і принесення смиренного свідчення є проявом пасивності чи слабкості. Але щоб “любити ворогів [своїх], благословляти тих, хто [нас] проклинає, творити добро тим, хто ненавидить [нас], і молитися за тих, хто [нас] переслідує” (див. Матвій 5:44), потрібна віра, сила і, понад усе, сміливість християнина. …
Якщо ми не мстимося---коли підставляємо іншу щоку і не дозволяємо собі гніватися---ми також стоїмо зі Спасителем. Ми показуємо іншим Його любов, яка є єдиною силою, що може підкорити супротивника і може відповісти нашим кривдникам, не ображаючи їх. Це не слабкість. Це---сміливість християнина. …
Наша відповідь іншим у кожній ситуації буде різною. На щастя, Господь знає серця тих, хто звинувачує нас, і знає, як ми можемо найкраще відповісти їм. Коли справжні учні Христа шукають проводу від Духа, вони отримують натхнення, відповідне для кожного зіткнення. І при кожному зіткненні справжні учні Христа відповідають так, щоб запросити Дух Господа. …
Найперше за все ми як справжні учні Христа повинні турбуватися про благополуччя інших, а не про особисте виправдання. Запитання й критика дають нам можливість спілкуватися з іншими й показувати, що вони важливі для Небесного Батька і нас. Наша мета—це допомогти їм зрозуміти істину, а не боронити своє “его” чи набирати очки у теологічних дебатах. Наші щирі свідчення є наймогутнішою відповіддю, яку ми тільки можемо дати тим, хто нас звинувачує” (“Сміливість християнина—ціна учнівства”, Ensign або Ліягона, лист. 2008, сс. 72, 73–74).
Дайте студентам час, щоб вони прочитали і позначили принципи, яким навчав старійшина Хейлз. Попросіть їх поділитися тим, що вони знайшли. При потребі обговоріть всі або кілька з наступних запитань:
Як наші дії по відношенню до інших людей впливають на їхні стосунки з Богом? (Допоможіть студентам визначити такий принцип: Якщо ми наслідуємо приклад Спасителя, відповідаючи з любов’ю та добротою тим, хто протистоїть нам, ми можемо зміцнити їхні, а також наші стосунки з Богом).
Чому ставлення до інших у такий спосіб є частиною завіту хрищення, який ми уклали з Небесним Батьком? (Це один з важливих способів того, як бути свідками Бога в усі часи і в усьому, і в усіх місцях [див. Мосія 18:9]).
Запитайте студентів, чи було у них так, що завдяки наслідуванню прикладу і вчень Спасителя, вони змогли допомогти комусь наблизитися до Господа. Попросіть кількох студентів поділитися своїм досвідом.
Заохотьте студентів оцінити їхні стосунки з іншими людьми, визначити ті, які слід покращити, і написати, як вони застосують принципи, що обговорювалися сьогодні, до цих стосунків.