Урок 21
Ісус Христос організував Свою Церкву
Вступ
Протягом свого трирічного священнослужіня на землі Ісус Христос дав ключі священства Своїм Дванадцятьом апостолам. З цими ключами Церкву Ісуса Христа було “збудован[о] на основі апостолів і пророків” (Ефесянам 2:20). На цьому уроці обговорюватиметься, як після Свого Воскресіння Спаситель продовжував скеровувати і направляти Своїх апостолів та Свою Церкву через служіння Святого Духа, щоб вони могли допомогти виповнити Авраамів завіт для збирання розсіяного Ізраїля.
Ознайомлення з матеріалом
-
Джеффрі Р. Холланд, “Пророки, провидці і одкровителі”, Ensign або Ліягона, лист. 2004, сс. 6–9.
Рекомендації для навчання
Матвій 10:1–4; 16:19; 17:3–7; 18:18; Ефесянам 2:19–20; 4:11–14
Ісус Христос організував Свою Церкву на основі апостолів і пророків
Покажіть студентам ключ або в’язку ключів і запитайте, що ми маємо на увазі, використовуючи слово ключі в контексті євангелії. Запропонуйте кільком студентам по черзі читати вголос уривки з Писань з наведеного далі ланцюжка. Попросіть клас слідкувати і визначити основну подію, описану або згадувану в кожному з уривків.
-
Матвій 10:1–4 (Покликання і уповноваження апостолів)
-
Матвій 16:19 (Петру обіцяні ключі священства [див. Путівник по Писаннях, “Ключі священства”; scriptures.lds.org]).
-
Матвій 17:3–7 (“Спаситель, Мойсей та Еліяс [Ілля] дали ключі Петру, Якову та Івану на горі, коли вони були переображені перед Ним” [Учення Президентів Церкви: Джозеф Сміт (2007), с. 106]).
-
Матвій 18:18 (Посилання щодо зв’язування і розв’язування на землі та на небесах містить натяк про те, що ключі священства також обіцяні й іншим апостолам).
Ви можете пояснити, що “ключі”, які згадуються у цих уривках, або про які там міститься натяк, є синонімами запечатувальної влади (див. Boyd K. Packer, The Holy Temple [1980], 81–87).
Запитайте студентів:
-
Що мається на увазі під ключами священства?
-
Чому важливо, щоб апостоли мали ключі священства?
Попросіть когось зі студентів прочитати наступне висловлювання старійшини Далліна Х. Оукса, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів:
“Ключі священства є владою, яку Бог дав носіям священства, щоб керувати, контролювати і управляти використанням Його священства на землі” [Довідник 2: Керування Церквою [2010], 2.1.1]. Кожна дія або обряд, які виконуються в Церкві, відбуваються за прямим або непрямим дозволом того, хто має для цього відповідні ключі. Як пояснив старійшина М. Рассел Баллард: “Ті, хто має ключі священства, … в буквальному сенсі дають можливість усім, хто віддано служить під їхнім керівництвом, використовувати повноваження священства і мати доступ до сили священства” [М. Рассел Баллард, “Чоловіки й жінки в роботі Господа”, New Era, Apr. 2014, 4; Ліягона, квіт. 2014, с. 48]” (“Ключі і повноваження священства”, Ensign або Ліягона, трав. 2014, с. 49).
-
Як ключі священства благословляють окремих членів Церкви?
Попросіть когось зі студентів прочитати вголос Ефесянам 2:19–20. Потім запитайте клас:
-
Що ми дізнаємося з цього уривку про основу Спасителевої Церкви? (Студенти мають визначити таку істину: Ісус Христос, який є наріжним каменем, організував Свою Церкву на основі апостолів і пророків).
-
Яка роль основи і наріжного каменя у будівлі? (Основа забезпечує міцність і є опорою для будівлі. Наріжний камінь---це перший камінь, покладений в основу. Він є орієнтиром для розміщення решти каменів основи і визначає розташування всієї будівлі. Він також допомагає закріпити стіни на їхньому місці).
Запропонуйте студентам обговорити з кимось, хто сидить поруч з ними, такі запитання:
-
Чому Ісус Христос є “наріжним каменем” Церкви?
-
Чого ми можемо навчитися з цього уривку про стосунки між Спасителем (наріжним каменем) та апостолами і пророками (основою)?
Попросіть когось зі студентів прочитати вголос Ефесянам 4:11–14. Попросіть клас слідкувати і знайти наведені Павлом причини того, чому нам потрібні апостоли, пророки та інші провідники Церкви для скерування святих.
Покажіть наведене далі висловлювання старійшини Джеффрі Р. Холланда, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, і попросіть когось зі студентів прочитати його вголос:
“Щоб установити церкву, яка буде продовжувати існування під Його керівництвом навіть після того, як Він залишить землю, Ісус “вийшов на гору молитися, і перебував цілу ніч у молитві до Бога.
А коли настав день, покликав Він учнів Своїх, і обрав із них Дванадцятьох, яких і апостолами Він назвав” [Лука 6:12–13].
Пізніше Павло учитиме, що Спаситель, знаючи про неминучість Своєї загибелі, зробив це, щоб дати Церкві “основ[у] апостолів і пророків” [див. Ефесянам 2:19–20]. Ці брати та інші чини Церкви мали служити під керівництвом воскреслого Христа.
Навіщо? Зокрема, “щоб більше не були ми малолітками, що хитаються й захоплюються від усякого вітру науки за людською оманою та за лукавством до хитрого блуду” [Ефесянам 4:14]” (“Пророки, провидці і одкровителі”, Ensign або Ліягона, лист. 2004, сс. 6–7).
-
Як саме, на ваш погляд, сучасні апостоли і пророки забезпечують фундаментальну міцність і стабільність Церкви?
Дії 2:1–6, 14–26; 4:1–13, 18–21; Дії 10:9–20, 25–28, 34–35, 44–48; Дії 15:1–20
Ісус Христос скеровував Апостолів через Святого Духа
Попросіть одного зі студентів прочитати вголос Дії 1:1–2. Потім запитайте клас:
-
Як, за словами Луки, воскреслий Ісус Христос продовжував скеровувати Своїх апостолів після Свого вознесіння на небеса? (Він давав заповіді та настанови через Святого Духа).
Свідчіть, що після Свого Воскресіння та вознесіння на небеса Ісус Христос скеровував апостолів через священнослужіння Святого Духа. Щоб допомогти студентам побачити приклади цього скерування, розділіть клас на чотири групи і дайте їм такі завдання:
-
Вивчіть Дії 2:1–6, 14–26 і знайдіть, як Святий Дух допоміг Петру та апостолам у день П’ятдесятниці.
-
Вивчіть Дії 4:1–13, 18–21 і знайдіть, як Святий Дух допоміг Петру відповісти начальникам юдеїв.
-
Вивчіть Дії 10:9–20, 25–28, 34–35, 44–48 і знайдіть, як Петру було дане одкровення про важливу зміну в Церкві.
-
Вивчіть Дії 15:1–20 і знайдіть, як отримане раніше одкровення від Ісуса Христа через Святого Духа вплинуло на рішення Петра та як інші церковні провідники підтримали це рішення на конференції в Єрусалимі.
Коли пройде достатньо часу, попросіть студентів з кожної з груп підсумувати, що вони прочитали, і пояснити, як Ісус Христос скеровував провідників Церкви через священнослужіння Святого Духа. Поясніть, що Святий Дух виконує Свої обов’язки під керівництвом Спасителя (див. Іван 16:13–14).
Скористайтеся 3 Нефій 19:7–9, 19–20, щоб показати, що церковні провідники, про яких ми читаємо в Книзі Мормона, також отримували допомогу Святого Духа у своєму служінні.
Обговоріть зі студентами таке запитання:
-
Як ви можете пояснити будь-якій людині, чому важливо знати, що після Своєї смерті Ісус Христос продовжував скеровувати Своїх апостолів?
Ісус Христос скеровує сучасних провідників Церкви через Святого Духа
Покажіть наведені далі висловлювання Президента Томаса С. Монсона та президента Генрі Б. Айрінга, з Першого Президентства, (або роздайте їх студентам) і попросіть когось зі студентів прочитати їх вголос:
“Я свідчу …, що наш Спаситель Ісус Христос є главою цієї Церкви, яка носить Його ім’я. Я знаю, що найвищою насолодою в усьому цьому житті є відчуття Його спонукань, коли Він скеровує нас у просуванні Його роботи” (Томас С. Монсон, “Оглядаючись назад і рухаючись вперед”, Ensign або Ліягона, трав. 2008, с. 88).
“Я був присутнім, коли до [Президента Томаса С. Монсона] приходили одкровення і натхнення, і це є підтвердженням для мене, що Бог шанує [ключі священства, носієм яких є пророк]. Я очевидець цього” (Генрі Б. Айрінг, “Істинна й жива Церква”, Ensign або Ліягона, трав. 2008, с. 24).
-
Як у цих висловлюваннях показано зв’язок між новозавітною Церквою і Церквою Ісуса Христа Святих Останніх Днів? (Допоможіть студентам зрозуміти таку істину: Так само, як Ісус Христос скеровував Своїх апостолів у новозавітні часи, Він скеровує провідників Церкви сьогодні різними способами, в тому числі через священнослужіння Святого Духа).
Попросіть одного зі студентів прочитати наведене далі висловлювання старійшини Джеффрі Р. Холланда, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів. Попросіть клас слухати і думати про те, чому провідникам Церкви потрібне скерування Спасителя.
“Основа Церкви на апостолах і пророках мала бути благословенням у всі часи, а особливо в часи випробування чи небезпеки, часи, коли ми можемо почуватися як діти, розгубленими чи дезорієнтованими, можливо, дещо переляканими, в часи, коли оманлива рука людини або підступність диявола спробують вибити нас із колії, обманути або звести на манівці. На такі часи, як сучасність, Перше Президентство і Кворум Дванадцятьох Апостолів були призначені Богом і підтримані вами як “пророки, провидці й одкровителі”, а Президент Церкви—як пророк, провидець і одкровитель, як старший апостол і як єдина людина, що має право застосовувати всі ключі одкровення й управління Церквою. У новозавітні часи, у часи Книги Мормона і в сучасні дні ці служителі складають фундамент істинної Церкви, розташовуючись навколо головного наріжника і спираючись на нього—на камінь “нашого Викупителя, Який є [Ісус] Христос, Син Бога” [Геламан 5:12]” (“Пророки, провидці і одкровителі”, Ensign або Ліягона, лист. 2004, с. 7).
Поставте студентам всі або кілька з наступних контрольних запитань:
-
Що, на вашу думку означає, що головуючі чини Церкви “розташовані навколо” головного наріжника, Ісуса Христа, і зміцнюються від Нього?
-
Які свідчення того, що Спаситель скеровує тих, хто головує у Церкві сьогодні, ви бачили або коли ви це відчували?
-
Як участь у генеральній конференції допомогла вам прийти до Христа і будувати на основі апостолів і пророків?
Покажіть або напишіть на дошці наведені далі запитання. Запропонуйте студентам обміркувати запитання і потім написати в їхніх особистих щоденниках або записниках з вивчення Писань план вдосконалення у цих напрямках.
Матеріали для прочитання студентами
-
Матвій 10:1–4; 16:19; 17:3–7; 18:18; Дії 2:1–6, 14–26; 4:1–13, 18–21; Дії 10:9–20, 25–28, 34–35, 44–48; Дії 15:1–11, 13–19; Ефесянам 2:19–20; 4:11–14.
-
Джеффрі Р. Холланд, “Пророки, провидці і одкровителі”, Ensign або Ліягона, лист. 2004, сс. 6–9.