РOЗДІЛ 10

Сила прикладу

Виявляючи свої переконання у повсякденному житті, ти мим самим сприяємо добрій репутації Церкви і надихаємо інших жити за євангелією.

З життя Гебера Дж. Гранта

Bіддаючи належне Президентові Геберу Дж. Гранту, старійшина Джон А. Уідтсоу, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, писав так: “Його життя було уроком для всіх”¹. Старійшина Сем’ю ел О. Бенніон, з Кворуму сімдесятників, також вказував на приклад Президента Гранта, сказавши: “Він з ентузіазмом бере участь у цій великій Господній роботі. Він у повному розпорядженні Бога і подає людям належний приклад, завдяки чому робота поширюється і стає славетнішою”².

Президент Грант, сам подаючи праведний приклад, ще й навчав, що кожен член Церкви може жити так, щоб викликати довіру до роботи Господа і прославляти її. Він казав: “Найкращим і найчудовішим проповідником серед святих останніх днів є той чоловік або та жінка, які живуть за євангелією Господа Ісуса Христа”³.

Ще коли служив у Кворумі Дванадцятьох Апостолів, старійшина Гебер Дж. Грант одержав листа від одного друга, який не був членом Церкви. У своєму виступі на одній з генеральних конференцій старійшина Грант зачитав уривки з цього листа, щоб показати святим останніх днів, як важливо подавати хороший приклад:

“Дорогий мій Гебере!

Знаєш, окрім нашої довгої й близької дружби з тобою, мене завжди так вражала щирість і неудаваність релігійних почуттів серед чоловіків і жінок, що сповідують вашу віру. У розмовах я часто казав, що з-поміж усіх відомих мені віруючих лише мормони з Юти живуть за своїм віросповіду-ванням. І це правда”.

Прочитавши цей уривок, старійшина Грант зауважив: “Я просто вдячний за те, що моєму другові не потрапив до рук список неплатників десятини, … бо дуже сумніваюся, що після цього він сказав би, що “з-поміж усіх відомих мені віруючих лише мормони з Юти живуть за своїм віросповідуванням”. Я радий, що мормони, яких знав цей чоловік, не лише називалися мормонами, а справді були святими останніх днів. Враження про всіх “мормонів” у нього склалося завдяки тим, кого він знав, і стосовно цього я часто публічно заявляв, що обов’язок кожного святого останніх днів—жити так, щоб його поведінка надихала всіх людей поважати його, а завдяки цьому виникала б і повага до всього народу. І оскільки ми дотримуємося вчень нашого Спасителя бути світочами, ті лю ди, бачачи наші добрі справи, славитимуть Бога і зможуть прийняти євангелію Ісуса Христа”.

Повертаючись знову до того листа, старійшина Грант зачитав: “Це і є те, що викликає повагу. Ваші люди дотримуються своєї віри у повсякденному житті й діють так, ніби відчувають, що в них є щось незвичайне”.

Ще раз звернувшись до листа, старійшина Грант промовив:

“А ось речення, яке нехай закарбується назавжди у вашій пам’яті:

“Якщо і є щось (мій друг жирною лінією підкреслює слово “щось”) у віруваннях, що може привести до вічності майбутнього існування, то все це тут (мій друг знов підкреслює слово “все”) ”.

Чи ми як святі останніх днів віримо в це? Чи ми можемо оцінити силу слів мого друга? “Якщо і є щось у віруваннях, що може привести до вічності майбутнього існування, то все це тут”. Чи переконані ми, що тут є все, що необхідно для вічності майбутнього існування? І чи, як стверджує мій друг, дотримуємося ми своєї віри в повсякденному житті й діємо так, наче в нас є щось незвичайне?”⁴

Учення Гебера Дж. Гранта

На своїх плечах ми несемо репутацію Церкви.

Тепер нас знають такими, якими ми є, —правдивими, богобоязливими людьми, і наскільки ми живемо за євангелією, знаючи, що це істина, настільки будемо розганяти упередженість, мати добру репутацію та притягувати до себе інших.

Це стало можливим завдяки тому, що у нас є знання і що багато наших людей живе за цим знанням. На плечах кожного з нас лежить репутація Церкви, і ми з вами, живучи за євангелією Ісуса Христа, викликаємо довір’я до роботи Господа, що заново започатковується на землі у цьому розподілі.

Я дуже радію тому, що все так відбувається, моє серце переповнене вдячністю до Господа за дивовижні переміни, що сталися, і я сподіваюся, що кожен чоловік і кожна жінка, які належать до цієї Церкви, могли бути натхнені на те, щоб прийняти рішення жити за євангелією настільки послідовно, наскільки це в їхніх силах, щоб їхнє життя стало проповідуванням її істинності⁵.

Паплюження Церкви, недоброзичливість, наклепи на наших людей практично повністю зникли, бо люди побачили прагнення наших сердець, те, що у нас немає ворожнечі навіть до тих, хто обмовляє нас. Господь неодноразово допомагав нам зробити друзями тих, хто колись були нашими ворогами. Вони зрозуміли, що кожний справжній святий останніх днів є слугою Господа, який хоче знати, чого від нього вимагає Господь, і хоч їхні особисті прагнення можуть значною мірою відрізнятися від наших, все ж таки люди бачать, що справжній, істинний святий останніх днів є людиною, якій можна довіряти в усьому, бо він прагне знати задуми та волю Бога. Хоч вони можуть вважати, що, як народ, ми помиляємося, однак, вони визнають нашу чесність і цілісність⁶.

Рушайте, куди вам заманеться поміж старійшин Ізраїля, ідіть від одного краю, де є Церква, до іншого і ви відчуєте палаюче свідчення в серцях святих останніх днів—свідчення про те, що це є робота Всемогутнього Бога і що Його Син Ісус Христос започаткував її. Ви відчуєте це свідчення, ви почуєте його, але чи завжди ми живемо як святі останніх днів? Чи живемо ми так, як повинні жити, відповідно до того міцного свідчення, яке нам було дано? Чи дотримуємося ми Його заповідей, як повинні це робити? Ми, так би мовити, несемо на своїх плечах репутацію Церкви, кожен з нас⁷.

Нехай Господь благословить народ Сіону. Давайте дотримуватися Його заповідей і робити це так, щоб всі люди, бачачи наші добрі вчинки, нашу чесність, цілісність могли б принаймні поважати нас, незалежно від того, чи належать вони до нашої віри чи ні⁸.

Святі останніх днів, які чинять неправильно, можуть дискредитувати себе та справу істини.

Я вважаю, що святий останніх днів, який робить погані вчинки, відповідає не тільки за те, що зробив, але й за те, що він дискредитує цю роботу. Скажімо, хтось із членів Церкви напився, його побачить у такому стані людина, яка, можливо, вперше у своєму житті бачить мормона. Його виділили як мормона, і про всіх інших будуть судити по ньому. Той, хто побачив його, може сказати: “Якщо це мормонізм, то навіщо він мені?”, і коли він почує, що десь ведеться мормонська проповідь, він не піде туди. Отже, є безліч гріхів, що закривають серця людей для царства Божого⁹.

Проповідування і розмови нічого не варті, якщо наше життя не є в гармонії з нашими вченнями¹⁰.

Якось один чоловік виголосив дуже чудову проповідь. Потім один з його друзів сказав: “Знаєте, то була надзвичайна, просто прекрасна проповідь, але ваші вчинки звучать так голосно, що із сказаного вами я нічого не почув”¹¹.

Я чув про одного чоловіка, який на великому бенкеті розповідав іншому про вірування святих останніх днів. Він сказав: “Ну що ви, “мормони”, які дотримуються своєї релігії, не п’ють ні чаю, ні кави, спиртного не вживають і тютюну”. Інший йому каже: “Я не вірю цьому”. На це той чоловік відповів: “Ні, це правда”.

Ці двоє не мормонів сиділи за одним столом на бенкеті. До них підходив “мормон”. Той чоловік, що захищав “мормонів”, сказав: “Он іде мормон. Він сяде поруч з нами. Б’юся об заклад, що він не буде пити каву”. Вони побилися об заклад. Той “мормон” таки випив кави! Коли вони вийшли, той, що програв, сказав: “Я не можу більше довіряти людині, яка сповідує, що вірить, ніби Бог дав через Джозефа Сміта одкровення, де сказано народу кинути вживати ці речі, і яка приходить сюди і на людях порушує вчення свого пророка. Я довіряв цьому чоловікові, але тепер все, довірі кінець”¹².

Коли ми живемо згідно з нашою релігією, наш приклад осяює світ.

Я хочу сказати святим останніх днів, що, отримавши свідчення про божественність роботи, в якій беремо участь, нам треба так упорядкувати своє щоденне життя, щоб наші добрі діла славили роботу Бога, так сяяти іншим, щоб вони, бачачи наші добрі діла, славили Бога [див. Матвій 5:16]. На землі ще не було народу, який був би так благословенний, як святі останніх днів; жоден народ не бачив стільки проявів доброти, милосердя та довготерпіння Бога, скільки їх було даровано нам, і я вважаю, що ми ретельніше за всіх чоловіків і жінок на землі повинні вести божественне й праведне життя¹³.

Спаситель говорив своїм послідовникам, що вони є сіллю землі, та якщо сіль втратить свою солоність, вона негодна ні на що, хіба щоб викинути її під ноги людям. Він також говорив їм, що вони є світлом цього світу, містом, поставленим на горі, яке не можна сховати. Він говорив, що лю ди не запалю ю ть свічку, щоб накрити її посудиною, але ставлять її на свічник, щоб вона могла освітити всю кімнату. І Він закликав їх, щоб їхнє світло так світило, аби люди, бачачи їхні добрі діла, прославляли Бога. [Див. Матвій 5:13–16].

Цей заклик стосується і нас. Ми є світлом цього світу. Ми були натхненні Всемогутнім Богом. Ми отримали свідчення про євангелію і дійсно знаємо, що Бог живе, що Ісус є Христос, що Джозеф Сміт був пророком Бога. Це свідчення горить у серці кожного відданого святого останніх днів. Тож чи живемо ми так, щоб наші добрі діла прославляли роботу Бога? Чи варті наслідування іншими людьми наші приклади? Чи доводимо ми своїм прикладом, що віримо в євангелію?¹⁴

Я вважаю, що кожний член Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів має безумовний обов’язок так впорядкувати своє життя, щоб його приклад був гідним наслідування всіма людьми, і цим прославляти і благословляти себе і своїх нащадків, а також знаходити друзів для Господньої роботи. Це має бути найвищим прагненням кожного святого останніх днів¹⁵.

Я щиро молюся, щоб Бог, наш Небесний Батько, допоміг нам бути відданими Йому і щирими, щоб ми своєю вірністю, своєю чесністю до чоловіків і жінок та праведністю власного життя завжди доводили, що дійсно є слугами і служницями живого Бога, які прагнуть поширювати євангелію Ісуса Христа¹⁶.

Наш хороший приклад може викликати в інших бажання дізнатися про план життя і спасіння.

Нехай кожен святий останніх днів так живе за євангелією, щоб істинність її проголошувалася його прикладом¹⁷.

Найкращим і найдійовішим проповідником серед святих останніх днів є той чоловік або та жінка, які живуть за євангелією Господа Ісуса Христа. “Покажи мені віру свою від діл своїх”—ось те, що є важливим. Яків сказав, що покаже свою віру від своїх діл і що віра без діл мертва. Мертва так само, як і тіло без духа. [Див. Яків 2:17-18, 26]. Саме своєю роботою, своєю старанністю, своєю відданістю, своєю енергією ми можемо проповідувати євангелію. Народи світу починають визнавати, знати й сприймати той факт, що плоди євангелії Ісуса Христа, якій навчають святі останніх днів, є добрими плодами. Спаситель дав світу єдине справжнє мірило: “По їхніх плодах ви пізнаєте їх”. [Матвій 7:20]. Нехай покаже мені хто у світі народ, який би мав більше щастя у своїх сім’ях, мав би більше задоволення, був би більш процвітаючим, чесним у справах, більш розсудливим, більш ретельним у дотриманні Божих та людських законів, ніж народ святих останніх днів. Я не маю на увазі мормонів, які не виконують заповідей Бога¹⁸.

Нехай Бог благословляє вас кожного окремо і всіх разом. Нехай кожен з нас, хто має свідчення про божественність роботи, до якої ми залучені, так упорядкує своє життя, щоб лю ди, які не знають істини, дивлячись на нашу старанність, нашу віру, наше смирення та наше бажання служити Богу, захотіли дізнатися про істину, яку ми маємо нести їм. Про це я молюся і цього бажаю¹⁹.

Бог живе; Ісус є Христос; Джозеф Сміт є пророком живого Бога; у нас є істина; і нехай ті люди, які знають все це, живуть так, щоб люди, які не знають цього, могли розібратися в плані життя і спасіння й здобути вічне життя—найвеличні-ший з усіх дарів Бога людині²⁰.

Я молюся, щоб благословення Всемогутнього Бога пролилися на всіх членів цієї Церкви, на кожного відданого, старанного святого останніх днів, і перебували з ними. Давайте проповідувати євангелію Господа Ісуса Христа своєю чесністю, праведністю та щирістю. Якщо будемо робити так, то, без сумніву, фінальний тріумф за нами²¹.

Я вдячний настільки, що у мене не вистачає Богом даних мені сил і здатності висловити цю вдячність Йому за знання, що Він живе, що Бог є нашим Батьком і що Ісус Христос—наш Викупитель та Спаситель.

Нехай Господь допомагає і вам, і мені, і кожній душі—кожному, хто має те ж саме знання, працювати з усією силою, на яку здатні, щоб привести інших лю дей до цього знання своїм прикладом. О як же я вдячний нашому Небесному Батькові, що Він вирішив зробити Джозефа Сміта знаряддям у Своїй руці для відновлення на землі плану життя і спасіння! Нехай Господь благословляє вас, кожного окремо і всіх разом, а також кожну чесну душу на землі, і допомагає кожному святому останніх днів жити так, щоб його приклад сяяв і допомагав іншим прийти до пізнання істини²².