РОЗДІЛ 20

Тихий, лагідний голос одкровення

Живучи за євангелією, ми отримуємо світло, натхнення і керівництво Святого Духа.

З життя Гебера Дж. Гранта

Президент Гебер Дж. Грант заявляв: “З усього я нічого так не ціную, як керівництво Святого Духа”¹. Ці слова він сказав на завершенні довгого життя, життя благословенного на-парництвом Святого Духа. “Я знаю так само точно, як і те, що живу, —говорив він, —що [Бог] вів мене ще з дитинства, що Він чув мої молитви й відповідав на них, що у мене були одкровення… від Господа, і я прагнув виконувати їх”².

Президент Грант отримував одкровення не тільки для особистого життя, а й для всієї Церкви як Президент Церкви. Одне з таких одкровень прийшло до нього якраз після висвячення його на Президента Церкви, коли він прагнув Господньої волі стосовно призначення нового члена Кворуму Дванадцятьох Апостолів. Коли він розмірковував над цим питанням, то не раз згадував про свого давнього друга Річарда У. Янга, відданого святого й перевіреного керівника. Президент Грант обговорив цю кандидатуру зі своїми радниками, які підтримали це рішення. Коли він нарешті прийняв остаточне рішення, то написав ім’я свого друга на клаптику паперу і взяв його з собою на щотижневі збори Першого Президентства і Кворуму дванадцятьох у храмі. Однак, коли він вже збирався представити на ухвалення Братів це ім’я, то не зміг цього зробити. Замість того, щоб оголосити ім’я Річарда У. Янга, він назвав Мелвіна Дж. Балларда, якого ледве знав³. Потім Президент Грант розповідав про те, як вразив його той випадок:

“Я відчув натхнення живого Бога, яким Він спрямовував мене в роботі. Відтоді, як я обрав бути апостолом відносно незнайому мені людину замість давнього і дорогого друга, я знав, як знаю, що живу, що мені дано право на отримання натхнення і провідництва Божого у спрямуванні Його робити тут, на землі”⁴.

Учення Гебера Дж. Гранта

Якщо ми будемо дотримуватися заповідей і служити Господу, Святий Дух буде нашим незмінним супутником і провідником.

Багатьом з нас Господь дає почути тихий, лагідний голос одкровення. Він звучить так чітко і сильно, наче є дуже гучним. Кожен чує його згідно зі своїми потребами і праведністю, і голос наставляє у справах, що стосуються власного життя людини.

Для всієї Церкви голос дає слова тим, кого було посвячено говорити від імені всієї Церкви. Ми напевно знаємо, що направляючий вплив Господа можна відчути в усіх сферах життя в залежності від наших потреб і нашої праведності, і це є одним з найвеличніших благословень Бога людині⁵.

Я з радістю думаю…, що кожен святий останніх днів, кожен смиренний син і кожна смиренна дочка Бога, які прийняли євангелію і стали членами Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, отримали свідчення від Святого Духа, і що дар мов, дар пророцтва, зцілення та інші дари й благословення, що є в цій Церкві, не даються виключно тим, хто мають в Церкві відповідальні покликання. Я слухав надзвичайно духовних і здібних людей, і одні з найкращих проповідей, які я коли-небудь чув, проголошувалися тими, хто не мав таких покликань.

Дух Божий приносить не покликання, не освіченість, а дотримання заповідей Всемогутнього Бога, сердечне смирення й бажання виконувати заповіді Бога словом і ділом⁶.

Я благаю вас, друзі мої, благаю вас, мої брати і сестри, кожного і всіх вас: живіть так, щоб світло Святого Духа Божого могло бути вашим постійним супутником, просвітлюючи ваш розум, пожвавлюючи ваше розуміння, надихаючи вас на бажання щосили працювати, з усією здатністю, дарованою вам Богом, щоб досягти Його цілей⁷.

Шукайте Господа, і Він буде з вами. Якщо ми не шукаємо Господа, то ніхто з нас не є в безпеці. Жоден чоловік або жодна жінка, які шукають Духа Божого і приймають його підказки, не впадуть⁸.

Надто багато людей прагнуть робити все те, що задовольняє їхні забаганки й пристрасті, але вимоги євангелії є такими, що нам не дозволено потурати своїм забаганкам; нам необхідно бути саможертовними, щоб подолати й підкорити їх. Коли ми починаємо розмірковувати над цими вимогами, наприклад, над Словом мудрості, то бачимо, що, приймаючи їх, зростаємо в силі розуму й тіла, і наші скинії стають підходящим місцем для перебування в них Святого Духа Божого. Ми розвиваємося і стаємо більше подібними до Бога, підкоряючи і долаючи пристрасті й примхи, що суперечать задумам і волі нашого Небесного Батька⁹.

Якщо комусь не вистачає Божого Духа, нехай іде і працює задля розвитку царства Бога, і Дух Його буде з ним¹⁰.

Ми з вами будемо благословенні натхненням Духа Всевишнього Бога пропорційно до того, як будемо працювати й виконувати заповіді Бога¹¹.

Я побачив, що коли люди служать Йому і виконують Його заповіді, вони зростають у пізнанні істини, стають міцнішими і радіснішими завдяки тому, що Його Святий Дух пролився на них¹².

Якщо ми нехтуємо своїми обов’язками, Святий Дух віддаляється, як би ми не були благословенні Ним раніше.

Як голодування призведе до того, що наша фізична оболонка всохне і помре, так і нехтування обов’язком підживлювати своє духовне єство погубить його¹³.

Коли люди стають неуважними, байдужими, коли вони порушують Слово мудрості, не приходять на збори, не навчають своїх дітей словом євангелії Господа Ісуса Христа і прикладом, вони відвертаються від віри, Дух Божий йде від них і вони залишаються у темряві¹⁴.

Ми, святі останніх днів, отримавши свідчення про євангелію, маємо обов’язок розвиватися на цьому свідченні, виконуючи заповіді Бога, і я кажу вам, що та людина розвивається кожний день свого життя, яка виконує прості, очевидні буденні обов’язки, покладені на неї Ним. Головне—не свідчення, що їх ми мали, і не видіння, що їх бачили. Бо чому ж тоді вибрані люди, які були рясно благословенні явленням ангелів, навіть бачили нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа, як, наприклад, Сідні Рігдон та Олівер Каудері, —чому ці люди не залишилися міцними й непохитними в Церкві, хоч і мали всі ці величні благословення і явлення? А ті люди, які виконували заповіді Бога, які віддано молилися, які підтримували священство Бога в усі часи й за всіх обставин, які слухалися Слова мудрості, які сплачували десятину, завжди були відданими й вірними, ніколи не втрачали Дух Божий. Однак ті, хто самі себе заганяли в кут, вишукували помилки, пиячили і “розважалися”, спілкувалися між собою і збиралися таємно, вважаючи, що з ними неправильно повелися і їх недостатньо поважали—такі люди втрачають Дух Божий¹⁵.

Не існує такої іншої категорії старійшин, які б вийшли на трибуну і яких би я слухав з великим інтересом, які б так зігрівали моє серце, як колишні місіонери. Вони повертаються додому, несучи дух своєї місії, сповнені Духом Божим і любов’ю до ближніх. Але у надто вже багатьох випадках невдовзі після повернення додому вони втрачають свій ентузіазм і затягуються в буденність, віддаючись власним нагальним справам.

Нам з вами, якщо сподіваємося отримати винагороду за віддане служіння, необхідно старанно працювати чи то вдома, чи за кордоном, проголошуючи принципи євангелії. Немає людини, яка розраховує бути фізично активною і здо- ровою, якщо вона не робить фізичних вправ. І цей самий принцип справедливий для здоров’я нашого духовного єства. Людина, яка вступає на юридичний факультет університету, повинна не тільки ретельно вивчати закони, щоб отримати диплом за обраною професією, але повинна й далі продовжувати постійно удосконалюватися у своїй справі, інакше як юрист ця людина важитиме мало або взагалі нічого. Те ж саме і з людиною, яка вирушає на проповідь євангелії і стає прекрасним місіонером. Якщо після повернення додому вона не продовжує робити це й опікуватися духовним благополуччям своїх ближніх, то рано чи пізно втратить Дух, що супроводжував її на місіонерській ниві¹⁶.

Коли я усвідомлюю, скільки людей, дивовижно благословенних Господом, відпали, то сповнююся почуттям смирення. Ця думка сповнює мене духом лагідності та сильним бажанням завжди прагнути знання задумів і волі Бога й виконувати Його заповіді, а не йти за власними бажаннями¹⁷.

Коли ми через натхнення Святого Духа пізнаємо волю Бога, то зобов’язані виконувати її у своєму житті.

Виконання заповідей Бога принесене нам світло й натхнення від Його Духа. Тоді наші серця бажатимуть знати задуми і волю Господа, і ми молитимемося про силу та здатність виконувати їх, тим самим наслідуючи нашого Господа і Вчителя, Ісуса Христа¹⁸.

Я розумію, що у всіх нас є недоліки і що ми робимо і кажемо багато того, що неприємно нашому Небесному Батькові. Але якщо більше за все на світі ми бажаємо знати задуми і волю Бога, якщо бажаємо зміцнювати свій характер, пізнавши задуми і волю Небесного Батька, і втілити їх у своєму житті, я точно знаю—Бог допоможе нам, і з роками, здобуваючи знання і розуміння, ми також здобудемо силу та можливість виконувати Його волю¹⁹.

Без світла і керівництва Духа Божого Його робота на землі не могла би просуватися. Вона б розладналася і розпорошилася. Але в серцях людей живе те незмінне знання, що об’єднує і скріплює їх разом. Коли вони чують голос справжнього пастиря, то впізнають його і готові й бажають іти за ним²⁰.

Немає нічого, що принесе будь-кому стільки ж радості, скільки принесе виконання дорученого йому і того, що приємно в очах Бога. Ми приходимо на цю землю, щоб виконувати задуми і волю Господа, і кожному з нас належить жити так, щоб мати право отримувати одкровення від Його Духа і щоб, отримуючи їх, ми були достатньо мужніми й рішучими, аби втілювати їх²¹.

Кожному святому останніх днів належить прагнути світла й натхнення від Духа Божого, а, отримавши його, присвятити всі свої здібності, працюючи, щоб просувати Божу роботу. Ніколи не зараховуйте себе до тих, хто намагається применшити свої можливості, але завжди будьте з тими, хто бачить, що може виконати багато роботи. Ставте високі цілі²².

Нехай світло й натхнення Бога будуть нашими постійними провідниками і супутниками. Я молюся і хочу, щоб ми зростали і розвивалися в Дусі Божому та свідченні про євангелію, силі й здібності досягати цілей нашого Небесного Батька тут, на землі, і мали більше бажання робити це²³.