РОЗДІЛ 7

Сильне особисте свідчення

Живучи за євангелією Ісуса Христа, ми зростаємо в пізнанні істини і краще розуміємо, як служити Господу.

З життя Гебера Дж. Гранта

Свідчення Гебера Дж. Гранта про відновлену євангелію почало прививатися в нього ще з дитинства. У своєму житті він часто виражав вдячність за вчителів і провідників, які живили свідчення, яке він набував. Особливо він був вдячний своїй матері. “Я стою сьогодні перед вами як Президент Церкви, —сказав він одного разу, —бо я завжди прислухався до порад та повчань своєї матері і приймав її палке свідчення про божественність цієї роботи Бога”¹.

Зростав він, зростало і його свідчення. Він так розповідав про свідчення, яке отримав під час вивчення Книги Мормона: “Мені було тоді років п’ятнадцять, і ось одного разу, коли я уважно і з молитвою читав Книгу Мормона, в моє серце прийшло сильне й непохитне свідчення про її божественну достовірність. Відтоді й донині її прекрасні вчення втішали мене, благословляли й направляли”².

Президент Грант продовжував підживлювати своє свідчення все життя, палко молячись, щоб залишатися відданим вірі³. Коли йому було 80 років, він сказав: “Я справді не можу підібрати слова, щоб виразити ту вдячність, яка переповнює моє серце, за сильне свідчення в моїй душі про божественність цієї роботи. Всі ці роки я отримував стільки сильних, стільки вражаючих доказів божественності цієї роботи, що в мене немає слів, аби виразити свою вдячність, і ніщо в житті не послаблювало мою віру”⁴.

Учення Гебера Дж. Гранта

Свідчення приходить у вигляді особистого одкровення від Бога через Святого Духа.

Бог у відповідь на смиренні молитви давав чоловікам і жінкам по всьому білому світі, які шукають світла Його Духа, свідчення і знання, що ця євангелія є саме тим, чим має бути, —істиною, що вона існуватиме завжди і що ті, хто житимуть за нею, будуть вічно піднесеними в присутності нашого Небесного Батька та Його Сина, нашого Викупителя⁵.

Сотні людей, так, тисячі відчули, як щось торкнулося серця, і через натхнення Духа та одкровення їм від Бога вони здобули знання про божественність роботи, до якої ми залучені. Вони отримали свідчення від Святого Духа і радіють цьому душею, радіють всім своїм єством, і тому з радістю проголошують: вони знають, що Бог живе, вони знають, що Ісус є Христос, вони знають, що Джозеф Сміт є пророком істинного і живого Бога. Жодна людина на землі не може звинуватити їх у тому, що вони кажуть неправду. Вона може не вірити їхньому свідченню, але не може позбавити їх знання, яке вони мають. Я можу заявляти, що люблю свою сім’ю, а якась людина може сказати: “Не вірю!”, але це не змінює мого знання, що я дійсно люблю її. Коли людина отримала свідчення від Святого Духа, коли людина отримала знання, що ця євангелія істинна, і якщо вона знає це, якщо вона заявляє про це, то весь світ, не вірячи цьому, не може змінити знання, яке вона має⁶.

Я дякую Богові, що всі святі мають право на підказки Його Святого Духа. Я дякую Богові, що ніхто з нас не залежить від інших у своєму свідченні про євангелію. Я дякую Йому, що кожен може отримати своє свідчення—сам для себе⁷.

Саме це особисте знання, цей тихий, лагідний голос одкровення, що лине до кожної чесної, побожної душі у відповідь на молитву, робить цю Церкву сильною. Без цього особистого свідчення, що приходить до чоловіків і жінок по всьому світі, коли вони чують цю євангелію і просять Бога про Його Дух, ми не були б тими, ким є сьогодні—згуртованим народом, єдиним серцем і душею, єдиними з Богом і з нашим Спасителем⁸.

Я хочу сказати якраз тут, що людей переконує саме сила Бога, саме Дух Божий; не красномовність, не освіченість, не чудові слова чи їхня хитромудрість, а [Дух Божий] приходить в серця дітей людських, аби переконати їх в Істині⁹.

Я зустрічався з багатьма людьми, які сумнівалися в моєму свідченні. Вони казали: “Пане Грант, ви не можете цього знати”. Але я готовий і бажаю свідчити, що я таки знаю це, і знаю настільки добре, наскільки можу розрізняти світло й темряву, тепло і холод. Я знаю, що після своїх благань до Господа я отримував відповіді на свої молитви. Отже, у мене є знання про це, і я знаю це настільки ж добре, як і те, що люблю свою сім’ю і друзів. Це знання прийшло до мене в такий спосіб, що я готовий і я бажаю свідчити всьому світу, і я знаю, що повинен буду відповідати за це свідчення. Я зрадив би собі, якби не свідчив про те, що знаю, коли випадає така нагода¹⁰.

У нас, святих останніх днів, є дуже переконлива підстава бути вдячними за багато проявів милості й доброти нашого Бога. Давайте з усією силою, на яку здатні, набувати достатньо розуму, світла і знання від нашого Небесного Батька, щоб утриматися на шляху свого обов’язку. Багато хто з нас вважає себе сильними у знанні євангелії і майже не боїться, що випробування життя можуть відвернути нас від істини. Водночас нам слід чітко зрозуміти, що без світла й натхнення Духа Божого ми не вистоїмо ні дня, ні години і не збережемо свідчення про євангелію¹¹.

Завдяки молитві, навчанню і слухняності Господу ми отримуємо і зміцнюємо своє свідчення.

Найважливіше свідчення, яке ми можемо отримати, це свідчення через голос одкровення—через натхнення від Святого Духа. Ніхто не може отримати його, якщо не живе гідно цього¹².

Ви не в силах передати іншим те, чого не отримали самі. Я не можу дати людині свідчення про євангелію так само, як я не можу за неї попоїсти. Я можу розказати, як отримати свідчення їй самій для себе. Я можу розповісти їй про благословення, дані мені Богом. Але кожна і будь-яка людина повинна жити за євангелією, якщо сподівається мати особисте свідчення про божественність цієї роботи.

Це перевірили на собі чоловіки й жінки по всьому світу, яких ненавиділи, яких ображали і яких переслідувала найближча рідня за те, що вони приєдналися до Церкви; але у відповідь на смиренну молитву, завдяки виконанню настанов Бога, вони отримали світло, знання і свідчення про божественне походження цієї роботи¹³.

Мої брати і сестри, якщо ми будемо досліджувати Писання, план життя і спасіння, дотримуючись заповідей Господа, всі проголошені обіцяння будуть здійснені над нашими головами. І ми будемо зростати і посилюватися у світлі, знанні й розумі¹⁴.

Як слуга живого Бога я обіцяю вам, що кожен чоловік і кожна жінка, що дотримуються заповідей Бога, будуть процвітати, що кожне дане Богом обіцяння здійсниться над їхніми головами і вони будуть розвиватися і зростати в мудрості, світлі, знанні, розумі та, найголовніше, у свідченні про Господа Ісуса Христа¹⁵.

Наше свідчення зміцнюється, якщо ми ділимося ним.

Жодна людина не може проголошувати євангелію через натхнення й силу Духа живого Бога…, якщо не відчуває, не знає і не розуміє, що була благословлена Господом Всемогутнім, і така людина може свідчити про силу Бога, що з’являється, коли ми проповідуємо цю євангелію Господа Ісуса Христа¹⁶.

Я неодноразово чув, як Президент [Бригам] Янг та інші казали, що молодь набагато частіше отримує у своїй душі свідчення про божественність цієї роботи, коли стоїть на ногах [щоб свідчити], а не стоячи на колінах і молячись про це свідчення; що під натхненням Духа Господнього на них рясно проливається цей Дух, і їхні душі наповнені світлом і знанням, що приходить від Бога через Святого Духа. Вони отримали у свої серця свідчення, завдяки якому змогли впевнено свідчити, що вони долучені до виконання плану життя і спасіння, що вони знають з упевненістю, що Бог живе, що Ісус є Христос, що Джозеф Сміт був і є пророком істинного і живого Бога¹⁷.

Коли я очолював Європейську місію, то постійно мав нагоду давати настанови молодим чоловікам, які прибували туди для проповідування євангелії, —молодим чоловікам, які не мали освіти, не мали досвіду, і там, у кабінеті в Ліверпулі, багато хто з них вперше в житті піднімався і свідчив. Я казав їм досліджувати євангелію і молитися про натхнення Духа Господнього й обіцяв, що якщо вони тільки відкриють свої вуста і будуть свідчити, що Ісус Христос був Викупителем світу і що Джозеф Сміт був Його пророком, Бог дасть їм, що сказати, навіть якщо спочатку їм на думку нічого не прийде. Не просто десятки, а багато десятків старійшин свідчило мені, що це обіцяння здійснилося і що Бог дійсно благословляв їх, коли вони свідчили про божественність місії Джозефа Сміта, який під керівництвом Бога знову заснував на землі Церкву Христа¹⁸.

За своє життя я чув сотні й тисячі свідчень молодих чоловіків і молодих жінок, які їздили проповідувати євангелію, повернулися з місії і свідчили, що зросли в пізнанні божественності цієї роботи; що їхнє свідчення було зміцнено¹⁹.

У Церкві Бога не існує такого поняття як стояння на одному місці; ми не можемо жити свідченням, отриманим у минулі роки. Ми … слухали свідчення одного 79-річного чоловіка, але якби він припинив нести людям отримане ним свідчення, то Дух Божий залишив би його, бо вік—то не підстава, щоб зупинитися в цій роботі і Божій євангелії²⁰.

Свідчення дає нам силу й мужність виконувати роботу Господа.

Люди, які виконують заповіді Господа, які дотримуються в житті вимог євангелії, день за днем і рік за роком міцнішають у свідченні й зростають у знанні про євангелію, у них також з’являється рішучість заохочувати інших, щоб ті більше дізналися про план життя і спасіння²¹.

Як народ ми довели правильність твердження Спасителя, що якщо якась людина виконує волю Батька, вона дізнається про вчення [див. Іван 7:17], у нас і є це довершене й абсолютне знання; і через це ми готові жертвувати заради справи істини²².

Я вдячний Богові за те, що святі останніх днів у всьому світі мають сильне особисте свідчення про божественність роботи, до якої ми залучені. Якби не це свідчення, ані чоловіки, ані жінки ніколи б і не подумали принести ті неймовірні жертви, які вони принесли для розвитку Господньої роботи і вдома, і за кордоном.

Я маю почуття вдячності, згадуючи про чоловіків, які очолювали цю Церкву і брали участь в її керівництві, віддаючи свій час і ділячись здібностями, жертвуючи чимось (тобто тим, що так високо цінується цим світом) і маючи досконале й непохитне знання, що Бог живе, що Він чує наші молитви й відповідає на них; безсумнівне знання, що Бог явив себе Джозефу Сміту й представив йому Свого Сина; знання, що на землі було відновлено Ааронове й Мелхиседекове священ- ство тими чоловіками, які в зеніті часів тримали його ключі.

Ніщо, крім цього довершеного й абсолютного знання, яким ми як народ володіємо, не дало б нам і наблизитися до того, чого ми досягнули²³.

Якщо я добре знаю власне серце, то думаю, що воно зосереджене на розвиткові Церкви і Божого царства. Я знаю, що на землі немає нічого, що б так мене радувало, як думка, що я працюю пліч-о-пліч зі слугами та служницями Бога в Церкві Ісуса Христа; і в моєму житті не минає й дня, коли б я не дякував Богу за відновлення плану життя і спасіння й за те, що я є його учасником. Я палко молю Його, щоб мій розум ніколи не затьмарився, щоб я ніколи не відійшов від істини, щоб ніколи не забував завіти, які уклав, але щоб я, зростаючи в роках і розумінні, зміцнювався у свідченні про євангелію та в бажанні—і не тільки бажанні, але й виконанні його—працювати для подальшого прогресу царства Божого на землі²⁴.