РОЗДІЛ 13

Принципи фінансової стабільності

Якщо ми уникатимемо боргів і сплачуватимемо десятину й пожертвування, Господь благословлят име нас матеріально й духовно і дасть можливість брати участь в побудові Його царства.

З життя Гебера Дж. Гранта

У 1893 році більшу частину США поглинула економічна криза, залишивши у фінансових руїнах сотні банків, приватних залізниць, шахт та інших підприємств. Та криза, названа “паніка 1893-го”, була неочікуваною для старійшини Гебера Дж. Гранта та багатьох інших. Вона обтяжила старійшину Гранта, тоді члена Кворуму Дванадцятьох Апостолів, боргами, на виплату яких пішли роки. В одному з тогочасних виступів він сказав: “Я хочу визнати перед вами, що і я, і багато інших лю дей вчинили неправильно. Чому? Тому що нам так кортіло заробити долар, що ми влізли у борги, а тепер не можемо швидко виплатити їх повністю. Вперше у моєму житті до мене приходять люди і просять повернути їхні гроші, а я мушу просити дати мені відстрочку. Якщо тільки Господь простить мені цю помилку, я ніколи не повторю її знов. Я позичав гроші з 18 років; якби я міг віддати усе, що заборгував, то думаю, я задовольнився б будь-яким Господнім благословенням, великим чи малим”¹.

Бувши Президентом Церкви, Гебер Дж. Грант давав святим поради щодо фінансової стабільності, виходячи з власного досвіду та наслідуючи приклад свого попередника Президента Джозефа Ф. Сміта. Президент Грант зосереджував увагу на двох основних принципах: якщо ми уникаємо боргів, то це приносить спокій; за сплату десятини і пожертвувань ми маємо матеріальні і духовні благословення. У квітні 1932 році він навчав цим принципам на генеральній конференції Товариства допомоги. На той час Сполучені Штати потерпали від Великої депресії, занепаду в економіці та безробіття. Президент Грант докоряв святим за те, що вони не прислухаються до поради Президента Сміта:

“Якби люди, яких називають святими останніх днів, прислухалися до поради, проголошеної з цієї трибуни моїм попередником під натхненням Господа, коли він закликав і попереджав святих останніх днів не вв’язуватися в борги, то ця Велика депресія майже не позначилася б на святих останніх днів. На мій погляд, головною причиною кризи у Сполучених Штатах в цілому є обтяженість боргами та дух спекуляції, що панує між людьми”.

Далі у своєму виступі Президент Грант наголосив на необхідності уникати боргів. Він також закликав слухачів сплачувати десятину і пожертвування, навіть у фінансово скрутні часи. Він згадав, як багато років тому взяв позику, щоб придбати акції Солт-Лейкського театру, сподіваючись на те, що ту будівлю не буде знесено:

“Я хочу, щоб всі, хто мене чує, скористалися з мого досвіду придбання акцій того театру. Наступні 32 роки свого життя я втрачав кожен зароблений долар ще до того, як заробляв його. Це важке ярмо, образно кажучи, мати дохлого коня і тягти упродовж 32 років його на собі, перш ніж закопати. Це—жахливий стан, а все через борг. Відтоді я завжди жив за своїми статками.

Якщо і є людина, яка має право сказати: “Стережіться боргів!”, то її ім’я Гебер Дж. Грант. Дякую Господу, що я зміг сплатити всі свої борги й віддати все, не попросивши ні в кого знижки ані на долар. Не думаю, що зміг би зробити це, якби не був абсолютно чесним з Господом. Коли я щось заробляв, то перший борг, який сплачував, був борг Господу, і в мене немає ані тіні сумніву, що святі останніх днів як народ не перебували б нині в такому стані, якби дослухалися поради пророка Господа і чесно сплачували десятину. Якби вони були чесними й сумлінним у сплаті [пожертвувань від посту], ми могли б потурбуватися про кожну людину в Церкві, яка перебуває у скруті”².

Президент Грант жив за принципами, яких навчав, і зрештою він досягнув успіху в фінансових справах як особистих, так і церковних. Однак він завжди зауважував, що справжній успіх криється не у здатності заробляти гроші. Він сказав: “Не треба вважати людину успішною лише тому, що вона збагачується, при цьому душачи природні властивості свого серця й уникаючи можливості виявляти любов до тих, хто навколо; успішною є та людина, яка живе так, що знайомі дуже лю блять її, і яку любитиме Бог, бо Він знає не тільки її справи, а й найпотаємніші почуття її серця. Тільки про таку людину, хоч, можливо, вона й помре у бідності, можна по-правді сказати: “На ній—вінець успіху”³.

Учення Гебера Дж. Гранта

Живучи за своїми статками, ми уникаємо рабства боргу.

Якщо і є щось, що може принести в людське серце та сім’ю спокій та душевну рівновагу, так це життя за своїми статками. І якщо існує щось, що пригнічує, веде до відчаю і зламує волю, так це борги й фінансові зобов’язання, які не можна виплатити⁴.

Дозвольте попередити вас, святі останніх днів, щоб ви купували автомобілі та побутові прилади тоді, коли маєте за що, а не заставляли для цього своє майбутнє. Хочу сказати вам, що люди, які не дбають про своє майбутнє, які влізають в борги, щоб придбати побутові прилади та предмети розкоші, звалюють на себе тягарі, які обернуться для них складними відсотками, приносячи великий клопіт і приниження⁵.

Якби лю ди задовольнялися тим, що мають, і їм не потрібно було сплачувати відсотки, якби вони купували щось лише тоді, коли у них є на це гроші, то більшість з них перебувала б у доволі непоганому становищі. Ми віддали у заставу своє майбутнє, зовсім не врахувавши, що з нами може щось статися—можемо захворіти, лягти на операцію або ще щось⁶.

Ми не можемо передбачити всього, що станеться в майбутньому. Але є те, що ми можемо сказати точно: якщо у нас на руках є гроші, щоб придбати радіо, автомобіль або ще щось і ми купуємо це, то скільки б воно не коштувало—воно наше⁷.

На мій погляд, зникли б майже всі проблеми переважної кількості людей, якби вони, так би мовити, кинули звичку носити шовкові панчохи, і повернулися до звичайного скромного вбрання. Не ходіть на 9 з 10 тих фільмів, на які ходять вони. Поверніться до шляхів заощадливості й економності⁸.

Чесна сплата десятини і пожертвувань приносить матеріальні й духовні благословення.

Я хочу ще раз повторити святим останніх днів: я твердо вірю, що Бог, наш Небесний Батько, благословляє процвітанням і мудрістю тих чоловіків і жінок, які є абсолютно чесними з ним у питанні сплати десятини. Я вірю: якщо в лю дини скрутне матеріальне становище, найкращий спосіб вибратися з нього (а я кажу це з власного досвіду, бо сам не раз за своє життя був у фінансових проблемах, настільки ж складних, як і в будь-кого)—це бути абсолютно чесним з Господом і ніколи не допускати такого, щоб у ваші руки потрапляв долар і Господь не одержував з нього 10 центів.

Господу не потрібні ваші чи мої гроші. Слухняність закону десятини й пожертвувань, що йдуть на [будівництво] домів зборів, приміщень колів, навчальних закладів, храмів, на місіонерську роботу та інші потреби, є лише на благо нам. Це просто урок, який ми проходимо, щоб підготуватися і стати більше подібними до богів та бути гідними повернутися в присутність Небесного Батька. Ці уроки, що вчать, як розпоряджатися фінансами, можна порівняти з тими уроками, які в школі викладаються хлопчику або дівчинці. Вони на користь тому хлопчику. Вони на користь тій дівчинці, вони потрібні для їхніх досягнень, радості, щастя у подальшому житті, адже нам самим йде на користь все знання та інформація, які ми отримуємо, і наше удосконалення.

Бог, наш Небесний Батько, встановив закони, щоб Його народ вдосконалювався фізично, духовно та інтелектуально, і один з найкращих у всьому світі законів, щоб зробити святих останніх днів кращими людьми, є закон десятини. Є багато людей, які вірять в євангелію і, вірогідно, прийняли б її, якби не були схожими на того юнака, про якого читаємо в Писаннях—після того, як він заявив: “Це я виконав все”, Спаситель сказав йому продати все, що він має, і роздати бідним [див. Матвій 19:16–22]. Багато людей не можуть жити за євангелією через ті фінансові вимоги, що висуваються до них, і дозволяють тому, що від цього світу і за що вони міцно вчепилися, вкрасти в них найвеличніший з усіх Божих дарів, а саме—життя вічне. Я рекомендую святим останніх днів дотримуватися закону десятини⁹.

За завітом з Богом, закон фінансового процвітання святих останніх днів полягає в тому, що вони мають чесно сплачувати десятину і не обкрадати Господа десятинами і пожертвуваннями [див. Малахія 3:8]. Процвітання приходить до тих, хто виконує закон десятини. Коли я кажу процвітають, то не маю на увазі одні тільки долари і центи. Справжнім процвітанням—тим, що є найціннішим з усього цінного для кожного чоловіка та кожної жінки, —я вважаю зростання в пізнанні Бога, у свідченні та в силі жити за євангелією й надихати свої сім’ї робити те ж саме. Оце і є найсправжнішим процвітанням¹⁰.

Я твердо переконаний, що віра без діл мертва, і я також твердо переконаний, що Господь знав, що говорить, коли Він обіцяв відчинити отвори небесні й пролити на нас благословення, якщо будемо сплачувати десятину [див. Малахія 3:10]¹¹.

Я думаю, що люди благословляються відповідно до своєї щедрості. Я не кажу, що вони завдяки цьому завжди заробляють, можливо, більше доларів, ніж хтось інший. Але що стосується зміцнення у вірі, у свідченні, у знанні про божественність роботи, до якої ми залучені, люди, чесні з Господом у сплаті десятини, зростають так, як не зростають нечесні. Я не маю в цьому жодних сумнівів. Більш того, як би це не було нерозсудливо з мого боку, я вірю, що Господь звеличує тих, хто сплачує десятину, і вони в середньому більше процвітають, ніж ті, хто не платить її. Я думаю, що людям, які щедро [жертвують], Господь дає розум, і вони зростають у здібностях і вмінні набагато швидше, ніж ті, які скупі. Я вірю в це, і вірив з дитинства¹².

Якщо ми вділяємо відповідно до своїх статків, якщо сплачуємо десятину, яким би малим не був наш доход, … Бог, наш Небесний Батько, посилить решту 9 доларів з 10 або 45 центів з 50, і у вас стане мудрості розпорядитися ними так, аби нічого не втратити через свою чесність¹³.

Великим мірилом успіху в цьому світі є вміння людини заробляти гроші. Але вам, святі останніх днів, я хочу сказати, що не в цьому справжній успіх. Людина, чиї мирські надбання збільшуються і зростають, втратить Дух Господа і зосередить серце на мирському. А якщо вона втратить Дух Господа і не буде чесною з Богом у сплаті десятини такою ж мірою, якою вона є точною і чесною у розрахунках з діловим партнером, то ця людина втратить свою силу, втратить свою волю, втратить у душі свідчення Божого Духа. Я в цьому не сумніваюся.

Ми повинні бути чесними з Господом. Велика біда в тому, що є багато людей, які, збираючи і набуваючи більше мирських скарбів, зосереджують на них свої серця і втрачають Дух Господа. Отже, те, що світ вважає успіхом, є невдачею, бо якщо людина стартує, щоб дістати нагороду, і не може зберегти її, борючись за неї майже все життя, то зрозуміло, що життя такої людини не вдалося. Я знаю багато людей, які, коли заробляли невеликі гроші, були абсолютно чесними з Господом і сплачували одну десяту від тієї суми. Але коли стали заробляти багато, то сплачували “аж” від одного до двох-трьох відсотків, замість десяти. У чому ж справа? А в тому, що в людині зростає прагнення до грошей, воно збільшується і знесилює її, якщо вона необачна; це так само, як віскі. Це бажання оволодіває нею, і вона починає любити саме гроші, а не те добро, яке могла б ними зробити. Вона вже не може правильно судити, що є що¹⁴.

Десятина є законом Бога і її сплата приносить святим останніх днів, які виконують цей закон, спокій та радість. У серце людини, яка абсолютно чесна з Господом щодо жертвування своїх коштів на будівництво Церкви Христа, і у серце кожного відданого платника повної десятини приходить почуття задоволення. Всі благословення, які є у вас і у мене, приходять від Бога. Ми в боргу Йому навіть за кожний подих, Він дає нам усе, що ми маємо. Він просить нас показувати Йому нашу вдячність та визнавати Його великодушність, повертаючи Церкві на її благо та заради поширення євангелії вдома та за кордоном одну десяту того, що одержуємо—усього, що приходить від Нього.

Кажу знову: я не можу збагнути, як людина, що в усьому чесна зі своїми ближніми, яка й не подумає, щоб не сплатити за рахунком у магазині, якщо може зробити це, не виконає свого зобов’язання перед Богом.

Я благаю святих останніх днів бути чесними з Господом й обіцяю їм, що спокій, процвітання й фінансовий успіх прийдуть до тих, хто чесний у стосунках з Небесним Батьком, бо вони виконують закон і свої зобов’язання. Він благословить їх за це. Чесність з Господом у всьому найкраще навчатиме ваших дітей вірі в євангелію Ісуса Христа. Якщо ми будемо зосереджувати серця на мирському і не будемо повністю чесними з Господом, то не зможемо зростати у світлі, силі й міцності євангелії, як могли б¹⁵.

Я дякую Богові за привілей сплачувати десятину. Я радію тому, що маю можливість показати своєму Небесному Батькові вдячність за Його милість до мене¹⁶.

Ми повинні бути щедрими в розпорядженні своїми матеріальними благословеннями, допомагаючи тим самим будувати царство Бога на землі.

Чого ще нам, святим останніх днів, треба навчитися—і мені довелося добре попрацювати над цим—так це обмежувати себе найнеобхіднішим і не дозволяти собі марнотратства. Якщо у нас надлишок коштів, давайте використовувати їх так, як хотів би цього Бог, —на розвиток Його царства й поширення євангелії.

Якщо говорити про майно, для нас воно має справжню цінність тільки тоді, коли ми готові й можемо ділитися ним для розвитку Божого царства. Наш обов’язок забезпечувати свої сім’ї; однак ми не повинні дозволяти собі марнотратства. Ми не повинні працювати заради багатства, щоб тішитися ним.

Коли ми, святі останніх днів, навчимося бути готовими ділитися всім, що дав нам Бог, для поширення Його царства, то не матимемо якихось особливих фінансових проблем; Господь безмірно благословить нас. Що нам слід робити, так це прагнути світла й натхнення, щоб Його Дух завжди вів нас, і Господь додасть до цього все нам необхідне¹⁷.

Господь любить тих, хто дає щедро. Жодна людина на землі не може допомогти бідному, пожертвувати на будівництво домів зборів та храмів, … не може відірвати від себе і відрядити своїх синів або дочок проголошувати євангелію, якщо не видалить зі своєї душі егоїзм, незалежно від того, наскільки егоїстичною була вона до цього. Це один з найпре- красніших на світі моментів в житті людей—дійти до того стану, коли їхнє єство вилікувано від егоїзму. Якщо він викорінюється з їхньої доброї волі, вони радіють, вони прагнуть і шукають нагоди допомагати тим добром, яке Господь довірив у їхні руки, а не намагаються примножувати його¹⁸.

Не долари і центи є благословенням від Бога. Вони стають благословенням тільки тоді, коли ми благословляємося розумом, мудрістю та Духом Божим, щоб використовувати їх мудро й правильно, вділяючи для прогресу Божого царства на землі. Якщо ми благословенні багатством речей цього світу і це засліплює нам очі, … тоді замість того, щоб бути благословенням від Бога, воно стає благословенням від протилежної сили¹⁹.

Людина за своєю природою, як я часто вже казав, схильна бути егоїстичною, корисливою та жадібною, схильна думати про себе і тільки себе, шукати в усьому власну користь. Але всі вчення євангелії є прямо протилежними до такого підходу. Ми бачимо, що вимоги сплачувати десятину й пожертвування в день посту…, а також жертвувати заради поширення євангелії серед народів землі—ці вимоги витискують з серця людини будь-яку схильність до егоїзму і жадібності. Замість егоїзму вірний святий останніх днів сповнений любов’ю до євангелії, бажанням жертвувати своїм часом і коштами для розвитку царства Божого. Євангелія, якщо ми віддано дотримуємося її вимог стосовно фінансів, бере егоїстичну, корисливу людину і робить її щедрою, благородною, великодушною. Євангелія сповнює нас бажанням полишити мирське, якщо в цьому буде потреба, і піти в інший кінець землі, без винагороди жодним доларом, на користь і заради спасіння ближніх²⁰.