Розділ 11

Заощадливе життя: застосування принципів самостійності і підготовленості

Мудре і заощадливе життя є тим способом життя, яке зміцнює характер і покращує наше матеріальне, соціальне, психологічне та духовне благополуччя.

З життя Спенсера В. Кімбола

Молодою подружньою парою Спенсер В. Кімбол і його дружина Каміла “знали, що були небагатими. Але у них була робота і вони були здібними. Вони знали, як розпорядитися власними коштами, живучи в межах доходу, відкладаючи на майбутнє”¹.

Кімболи пережили часи масштабних економічних труднощів Першої світової війни (1914–1918), Великої депресії (1929–1939) та Другої світової війни (1939–1945). Президент Кімбол, переживши все це, дійшов висновку: “Через усе те, що я бачив на власні очі, я боюся не зробити всього, щоб захиститися від потрясінь”².

Він зокрема бачив страждання інших людей: “Усе своє життя з дитинства я чув, як Брати кажуть: “Позбувайтеся боргу і не беріть у борг”. Я певний час попрацював у банках і бачив багатьох людей у жахливих ситуаціях через те, що вони ігнорували цю важливу пораду”.

Крім роботи в банківській сфері, Спенсер вів бухгалтерські книги для деяких місцевих крамниць. “Одним із шокуючих моментів у моєму житті був той, коли я побачив у книгах рахунки багатьох людей з району, яких я знав. Я знав їх. Я приблизно знав рівень їхнього доходу, і тоді я бачив, як вони марнували його. Іншими словами, я бачив, як вони купували одяг, взуття і все інше в розстрочку.

І виявилося, що в мої обов’язки входило підготовлювати для них наприкінці місяця чеки. І багато хто з них не могли сплатити наприкінці місяця. Вони навіть не могли виплатити підготовлені для них чергові внески. І я, вихований в сім’ї, яка дбала про свої кошти, не міг зрозуміти цього. Я розумів, що людина могла придбати будинок в кредит чи навіть придбати автомобіль в кредит. Але я ніяк не міг збагнути, як людина може носити одяг, що не належить їй. Або їсти їжу, яку доводилося купувати в розстрочку”³.

У своїх ученнях Президент Кімбол звертався не тільки до фінансових питань, але й до інших моментів, що стосуються заощадливого життя, зокрема до особистої відповідальності, праці та заготівлі і зберігання домашньої продукції. Він казав: “Тренуймося в принципах особистої і сімейної підготовленості щодня. “Якщо ви будете готові, ви не злякаєтеся” (УЗ 38:30)”⁴.

Учення Спенсера В. Кімбола

Ми несемо відповідальність за власне соціальне, психологічне, духовне, фізичне й економічне благополуччя

Церкві та її членам велено Господом бути самозабезпеченими і незалежними. (Див. УЗ 78:13–14).

Відповідальність за соціальне, психологічне, духовне, фізичне або економічне благополуччя особи лежить, по-перше, на самій особі, по-друге, на її сім’ї, а по-третє, на Церкві, якщо вона є відданим її членом.

Жоден щирий святий останніх днів, будучи фізично і психологічно нормальним, не перекладатиме добровільно тягар свого благополуччя або благополуччя його сім’ї на когось іще. Доки він буде в силах, під натхненням Господа і своїми трудами він буде забезпечувати себе і свою сім’ю всім необхідним духовним і матеріальним у житті. (Див. 1 Тимофію 5:8)⁵.

Подорожуючи і спілкуючись з людьми по всьому світу, ми бачимо великі матеріальні потреби наших людей. І, прагнучи допомогти їм, ми усвідомлюємо, наскільки важливо, щоб вони засвоїли цей великий урок, що найвищі досягнення духовності є наслідками перемоги над плоттю. Ми виховуємо характер людей, коли заохочуємо їх дбати про власні потреби⁶.

Скільки завгодно теорій, виправдань чи логічних пояснень ніколи не змінять фундаментальної потреби в самозабезпеченні. Це тому, що…

“Уся істина є незалежною у тій сфері, в яку Бог помістив її, … так само як і весь розум; інакше немає існування” (УЗ 93:30). Господь проголошує, що в цьому полягає “свобода вибору людини” (див. УЗ 93:31), і за цією свободою волі приходить відповідальність за самого себе. З цією свободою волі ми можемо піднестися до слави або занепасти до засудження. Будьмо кожен окремо і загалом самозабезпеченими! Це наш спадок і наш обов’язок⁷.

Ми поставили вагомий наголос на особистій і сімейній підготовці. Я сподіваюся, що кожен член Церкви відгукнеться належним чином на це спрямування. Я також сподіваюся, що ми розуміємо і виділяємо позитивне, а не негативне. Мені подобається, що у Товаристві допомоги навчають особистій і сімейній підготовці як “заощадливому життю”. Це означає економне використання ресурсів, мудре планування фінансових питань, повне забезпечення підтримки свого здоров’я, адекватна підготовка до здобуття освіти і побудова кар’єри, належна увага до домашньої заготівлі [продукції] та її зберігання, а також розвиток психологічної стійкості⁸.

Нам було сказано займатися домашньою заготівлею і зберіганням продукції

Господь закликав Свій народ заощаджувати на чорний день, готуватися до важких часів і відкладати на надзвичайні випадки річний чи навіть більший запас найнеобхіднішого, щоб коли трапиться повінь, землетрус, голод, ураган, життєві бурі, наші сім’ї могли бути підтримані в лихі часи⁹.

Ми заохочуємо вас вирощувати всю рослинну їжу, яку ви можете, на власній землі. Ягідні кущі, виноградники, фруктові дерева—насаджуйте їх, якщо ваш клімат підходить для їхнього вирощування. Вирощуйте овочі і їжте їх зі свого городу. Навіть мешканці квартир чи гуртожитків можуть вирощувати якусь кількість продуктів у горщиках і на клумбах. Дізнайтеся про найкращі способи вирощування овочів і фруктів. Зробіть свій город настільки ж охайним і привабливим, наскільки плодовитим. Якщо у вашому домі є діти, залучіть їх до цієї справи, призначивши обов’язки¹⁰.

Я сподіваюся, що ми розуміємо, що якщо у нас є город, … це часто дозволяє заощадити на витратах на їжу і мати на столі смаковиті свіжі фрукти й овочі, але справа не тільки в цьому. Хто може виміряти цінність того особливого спілкування між донькою і татом, коли вони вибирають бур’ян або поливають город? Як нам виміряти користь звичайних уроків з садження, вирощування і вічного закону врожаю? І як нам визначити сімейну єдність і дух співпраці, що має супроводжувати процес консервації? Так, ми складаємо запаси на зберігання, але, мабуть, найбільша користь в уроках життя, які ми засвоюємо, коли живемо заощадливо¹¹.

Ми запрошуємо сім’ї підготувати цьогорічний запас. І ми кажемо це знову, і знову, і знову і повторюємо знову і знову уривок з Писань Господніх, де Він говорить: “Що звете ви Мене: “Господи, Господи”, та не робите того, що Я говорю?” [Лука 6:46]. Наскільки це марно, коли вони пускають в дію так звану свою духовність і кличуть Його, називаючи Його високі імена, але не виконують того, що Він каже¹².

Коли ми багатшаємо і коли збільшуються наші банківські рахунки, приходить відчуття захищеності, й інколи нам здається, що нам не потрібні запаси, складати які запрошують нас Брати. Ми повинні пам’ятати, що ситуація може змінитися і що річний запас основних найменувань може виявитися дуже цінним для нас чи інших людей. Тож нам було б добре прислухатися до сказаного і в точності зробити це¹³.

Ми повинні відпрацювати за те, що отримуємо

Враховуючи всі етапи нашого життя, я вважаю, що люди повинні самі допомагати собі. Вони повинні орати, сіяти, зрощувати і жати, не чекати, що їхня віра дасть їм хліба¹⁴.

Праця є духовною необхідністю так само, як і економічною необхідністю¹⁵.

Праця приносить радість, повагу до себе і процвітання. Вона є способом усіх досягнень; вона є антонімом ледарства. Нам заповідано працювати. (Див. Буття 3:19). Прагнення здобути мирське, соціальне, моральне чи духовне благополуччя через подачки суперечить божественному наказу, що ми повинні працювати за те, що одержуємо¹⁶.

Не зайвим буде часте нагадування, що церковна матеріальна допомога є духовною за суттю і що це духовне коріння засохне, якщо ми дозволимо чомусь на кшталт філософії допомоги з безробіття увійти в діяльність Служби благополуччя. Кожен, кому надана допомога, може щось зробити. Дотримуймося порядку Церкви в цьому і слідкуймо, щоб усі, хто одержують, віддавали щось у свою чергу. Будьмо обережні стосовно прийняття мирських замінників планові піклування про бідних цим Господнім способом¹⁷.

Господній спосіб розвиває повагу людини до себе, надихає і зцілює гідність людини, в той час як мирський шлях принижує погляд людини на себе і приносить почуття образи.

Господній спосіб спонукає людину докладати зусиль, щоб стати знову фінансово незалежною, хоч вона через певні обставини може тимчасово потребувати допомоги і підтримки. Мирський шлях поглиблює залежність людини від програми допомоги і спонукає її вимагати більшого, замість того, щоб заохочувати повернутися до фінансової незалежності.

Господній спосіб допомагає нашим членам Церкви самим дістати свідчення про євангелію праці. Адже праця є необхідною для людського щастя і процвітання. Однак мирський шлях ставить все більший і більший акцент на дозвіллі та уникненні праці¹⁸.

Працювати—це правильно. Кожен чоловік, кожна жінка і кожна дитина повинні працювати. Навіть малі діти повинні вчитися ділитися, допомагати по дому і господарству, засівати городи, насаджувати дерева, збирати плоди і робити все необхідне, бо це робить їх сильнішими особистостями і зміцнює їхню віру і характер.

Ми хочемо, щоб ви, батьки, давали своїм дітям роботу. Наполягайте, щоб вони вчили шкільні уроки. Не дозволяйте їм увесь час гратися. Є час гратися, є час працювати, а є час учитися. Слідкуйте, щоб ваші діти зростали так, як вони повинні зростати¹⁹.

Праця має бути чільним принципом у житті наших членів Церкви. (Див. УЗ 42:42; 75:29; 68:30–32; 56:17)²⁰.

Ми можемо стати фінансово незалежними, якщо будемо заощаджувати, уникати боргів і жити за своїми статками

Чи готові ви до смерті, хвороб, тривалості життя чи хвороби, що калічить годувальника, і чи захищені від них? Скільки ви протримаєтеся, якщо припиниться ваш дохід? Які у вас резерви? Скільки ви зможете виплачувати за численними кредитами: за будинок, автомобіль, знаряддя, побутову техніку?

Перша реакція: ми просто не протримаємося. Ми ледве зводимо кінці з кінцями з кожною копійкою щомісячного доходу. Якщо ви ледве зводите кінці з кінцями, коли заробляєте непогано, коли маєте непогану роботу, коли молоді, повні сил, тоді ж як ви впораєтеся в надзвичайних ситуаціях, коли на роботі скорочення, коли підступають хвороби чи інші непередбачувані проблеми?²¹

Ви не повинні витрачати все, що заробляєте. Необхідно відкладати кошти на місію і на освіту дітей. Вони можуть взяти на себе відповідальність і трохи працювати, щоб також допомагати заробляти ці кошти, і замість того, щоб витрачати свої невеличкі заощадження, вони можуть зберегти їх для цих важливіших цілей. Це може означати, що сьогодні батьки не матимуть багато з того, що хотіли б мати, але завтра вони пожнуть урожай²².

Уникайте боргу. Сьогодні немовби все спрямовано до боргу. “Одержіть картку і купуйте все в розстрочку”; вас спонукають робити так. Але правда в тому, що нам не потрібно це, щоб жити²³.

Нам цікаво, що будуть робити ті наші люди, які витрачають весь свій дохід чи більше. Якщо не буде роботи чи упаде дохід, що тоді? Чи живете ви за межами своїх засобів? Чи є у вас щось, що ви не зможете виплатити, якщо настануть тяжкі часи? Чи вистачить ваших резервів, щоб сприйняти струс?²⁴

Плануйте і працюйте так, щоб це робило вас щасливими, навіть якщо вам не вистачає певних речей, що за часів достатку могли б бути вашими. Живіть у межах свого статку, а не за ним. Купуйте необхідне мудро й уважно. Прагніть заощаджувати частину того, що ви заробляєте. Не плутайте бажання з основними потребами²⁵.

Нехай ми, кожен окремо, сім’ями, приходами і колами, навчимося жити за доходами. В цьому принципові полягає сила і спасіння. Хтось сказав, що ми багаті настільки, наскільки можемо прожити без усяких речей. В сім’ї і в Церкві ми можемо і повинні забезпечувати своїх людей тим, що є дійсно необхідним,, але ми маємо бути обережними, щоб не купувати надлишкове або для цілей, що прямо не стосуються благополуччя сім’ї та основної місії Церкви²⁶.

Готовність—це спосіб життя, який приносить свої нагороди

Готовність, якщо її належним чином прагнути, є способом життя, а не раптовою, ефектною програмою²⁷.

Ми можемо звертатися до всіх компонентів особистої і сімейної підготовки, не стосовно знищення чи лиха, але розвиваючи спосіб життя, який на буденній основі і є сам собі нагородою.

Робімо все це тому, що це правильно, тому, що це приносить задоволення, і тому, що так ми слухняні порадам Господа. У такому дусі ми будемо підготовлені до більшості нещасть, а Господь допоможе процвітати і заспокоїть нас. Це правда, що прийдуть тяжкі часи, бо Господь передрікав їх, і, так, коли Сіону є “для захисту і для притулку від бурі” (УЗ 115:6). Але, якщо ми будемо жити мудро і заощадливо, то будемо в безпеці, немов у Його долонях²⁸.