Розділ 7

Особисте свідчення

Тверде знання про істинність євангелії відчиняє двері до великих нагород і невимовної радості.

З життя Спенсера В. Кімбола

У 1947 році старійшина Спенсер В. Кімбол одержав листа від свого сина Ендрю, який тоді служив на місії повного дня. Ендрю писав: “Я сказав одному чоловікові, … що знаю про істинність того, що розповів йому, і сказав, що Святий Дух свідчив про це мені. … Коли я згодом про це думав, то засумнівався, чи варто мені таке казати”. Через ці сумніви він сказав: “Я з обережністю слідкував, щоб не свідчити нікому, виходячи за межі таких слів, як: “Я відчуваю…”, “Я знаю…” тощо”.

Старійшина Кімбол написав синові відповідь. “Я гадаю, що добре розумію, як ти себе почуваєш,—писав він,—бо я пройшов крізь те ж саме на своїй місії. Я хотів бути абсолютно чесним із собою, з програмою і з Господом. Якийсь час я уважно підбирав слова, щоб надихати інших, але не зв’язувати себе твердим і однозначним твердженням, що я знаю. Я був невпевненим у цьому, бо коли був добре налаштований і виконував обов’язок, то відчував Духа. Я дійсно хотів сказати, що відчуваю, що знаю, але приховував це. Коли я підходив до твердої заяви, це лякало мене, та коли я був повністю в гармонії і в дусі, я хотів свідчити. Я вважав, що я чесний, дуже чесний, але потім вирішив, що обманюю самого себе.

Безсумнівно, у той день, коли ти свідчив зацікавленому, що ти ЗНАВ, що це істина, Господь щосили намагався відкрити цю істину тобі силою Святого Духа. Коли ти був у Дусі, у гармонії з Ним і захищав святу програму, ти глибоко відчував це, та коли ти був “поза Духом” і почав міркувати про себе, перевіряти себе і сумніватися в собі, тобі захотілося відступити.

Я не сумніваюся в твоєму свідченні. Я впевнений, що ти (як і я) маєш незліченну кількість золотих ниток свідчення в кожній своїй клітинці, що тільки чекають, коли рука Ткача ткачів збере їх і сплете в гобелен витонченої і досконалої роботи. Сину мій, прийми мою пораду і ДУХА НЕ ВГАШАЙ, але якщо Дух промовляє, іди за Його святими спонуканнями. Перебувай у духовній гармонії і прислухайся до підказок, а коли відчуваєш натхнення, говори сміливо те, що було натхнено. Господь звеличить твоє свідчення і торкнеться сердець. Я сподіваюся, що ти не побачиш в цьому ніякої критики, лише спробу допомогти.

Я не можу завершити своє послання до тебе, не склавши свого свідчення. Я знаю, що це істина: що Ісус є Творцем і Викупителем, що євангелія, якій ми та 3 тисячі наших місіонерів навчаємо, відновлена і явлена через справжнього пророка, Джозефа Сміта, і є від Бога, і я присвятив решту свого життя “проповідуванню царства”. Я [складав] свідчення сміливо … і підтверджую його знову і знову. Я впевнений, що твоє свідчення є таким самим, хіба що твої золоті нитки ще мають бути сплетені у завершений гобелен, який швидко буде готовим на твоїй місіонерській роботі, якщо ти звільниш своє серце і дозволиш йому керувати розумом.

Нехай Бог допоможе тобі ввіткати в прекрасне полотно золоті нитки твого досвіду й натхнення, і продовжуй із зростаючою силою … жити за вічною істиною, і навчай про неїї!”¹

Учення Спенсера В. Кімбола

Кожен з нас може отримати свідчення—одкровення від Небесного Батька через Святого Духа

Спаситель спитав Петра: “А ви за кого Мене маєте?” І Петро, говорячи від імені його братів, інших апостолів, сказав: “Ти—Христос, Син Бога Живого!” Наступне зауваження Спасителя має величезне значення. Він сказав: “Блаженний ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров тобі оце виявили, але Мій Небесний Отець” (Матвій 16:13–17).

Хто відкрив йому цю вражаючу істину? Наш Батько Небесний. І як Він зробив це? Через одкровення. Це фундаментальне знання, що Ісус є Христос, Викупитель, Спаситель, прийшло не від якоїсь людини, якоїсь книги чи якогось навчального закладу. Петро отримав його безпосередньо від нашого Небесного Батька через священнослужіння Святого Духа.

Кожна душа в цьому світі може отримати одкровення, таке ж, як отримав його Петро. Це одкровення буде свідченням, знанням, що Христос живий, що Ісус Христос є Викупителем цього світу. Кожна душа може мати таку впевненість, і коли вона отримує це свідчення, воно приходить від Бога, а не від самого тільки дослідження. Дослідження є важливою складовою, безумовно, але дослідження мусить супроводжувати багато молитов і зусиль, і тоді дається одкровення.

Якщо ви особисто знаєте, що Ісус був не просто видатним філософом, а дійсно є Сином Бога, що Він прийшов у світ так, як ми про це кажемо, і що Він пішов з життя заради тієї мети, про яку ми кажемо,—якщо ви знаєте це твердо і знаєте, що Джозеф Сміт був пророком Бога і що це є божественна Церква, встановлена Ісусом Христом, тоді ви мали одкровення².

Є люди, які пишаються своїм гострим розумом, які вважають, що можуть розкопати таємниці, але вони не можуть визначити, пояснити чи зрозуміти духовне своєю логікою або за допомогою розумових процесів. Духовне може бути зрозуміле тільки через Духа. Це має прийти через серце, і ось в чому полягає свідчення³.

Тверде знання про духовне відчиняє двері до великих нагород і невимовної радості. Ігнорувати свідчення означає йти навмання печерами у густій темряві, повзти в тумані через небезпечні швидкісні шосе. Варто пожаліти таку людину, яка все ще блукає в темряві в полудень, яка перечіпляється через перешкоди, які можна обійти, і яка живе в тьмяному світлі вогника свічки невпевненості й скептицизму, в той час як це робити необов’язково. Духовне знання про істину подібне до електричного світла, що освітлює печеру, воно як вітер і сонце, що розвіюють туман, як техніка, що прибирає з дороги валуни⁴.

Свідчення здобувається і зберігається старанним прагненням

Свідчення є особистим одкровенням, одним з важливих дарів, і його може отримати кожна душа, яка сплатить ціну⁵.

Є хороше запитання, яке ставили мільйони після того, як його сформулював Джозеф Сміт: звідки мені дізнатися, яка з усіх організацій, якщо така існує, є справжньою, божественною і визнаною Господом?

Він дав нам ключ. Ви можете знати. Вам не треба сумніватися. Процедура така: вивчати, розмірковувати, молитися і діяти. Одкровення є ключем. Бог зробить це відомим вам, як тільки ви припините чинити опір і станете смиренними і чутливими. Відкинувши всю гордість вашого розумового “Я”, визнавши перед Богом, що ви заплуталися, підкоривши свій егоїзм і підкоривши себе повчанням Святого Духа, ви готові почати вчитися⁶.

Ми можемо бути твердо впевненими в реальності особистісного Бога, в продовженні активного життя Христа, окремого від Батька, але подібного до Нього, в божественності відновлення—через пророка Джозефа Сміта та інших пророків—організації та вчень Божої церкви на землі, в силі божественного, повновладного священства, що дане людям через одкровення від Бога. Це може відкритися кожній відповідальній особі настільки ж певно, як і те, що сяє сонце. Не отримати це знання означає визнати, що людина не сплатила ціну. Як і вчені ступені, воно здобувається старанним прагненням. Душа, очищена через покаяння і обряди, отримує його, якщо бажає і тягнеться до нього, сумлінно досліджує, вивчає і віддано молиться⁷.

Викупитель проголосив:

“Наука Моя—не Моя, а Того, Хто послав Мене.

Коли хоче хто волю чинити Його, той довідається про науку, чи від Бога вона, чи від Себе Самого кажу Я” (Іван 7:16–17).

Що означає довідатися про науку? Це означає непохитну впевненість. Господь запропонував щедру винагороду, але обумовив, що її можна дістати лише відповідністю певним вимогам. У цьому випадку обіцяне благословення—знання про божественність учення. І в цьому випадку закон, або вимоги, полягають у тому, що людина повинна “волю чинити Його”.

Одне лише пасивне прийняття вчення не дасть свідчення. Поверхневе напівдотримання програми не принесе цієї впевненості, а тільки максимальне зусилля жити за Його заповідями.

Ми часто бачимо це в житті членів Церкви. В колі, який я відвідував, мені сказали: “Я ретельно уникаю всіх зборів свідчень. Я не сприймаю ті сентиментальні й емоційні твердження, які виголошують деякі люди. Я не можу прийняти ці вчення, якщо тільки не знайду розумове і раціональне пояснення кожному крокові”. Мені знайомий такий тип людини, бо я зустрічався з подібними до нього. Вони аж ніяк не докладають максимуму зусиль, щоб жити за заповідями: не сплачують десятину або сплачують неповністю, лише зрідка приходять на збори, багато критикують учення, організації і керівників, і нам добре відомо, чому у них немає свідчення. Пам’ятайте, що Господь сказав:

“Я, Господь зв’язаний своїм обіцянням, коли ви робите те, що Я кажу; але, коли ви не робите того, що Я кажу, ви не маєте обіцяння” (див. УЗ 82:10).

Такі люди не роблять, “що Він каже”, то звісно вони не мають обіцяння.

Не сліпа прив’язаність, а віддане дотримання і передання ключів відчиняють комору духовного знання. Господь не буде розділяти Своїх дітей, але радітиме всім і благословить всіх нас, якщо ми дозволимо Йому⁸.

Що ви будете робити зі своїм свідченням? Чи будете ви тримати його гострим, як ніж, яким наші матері ріжуть м’ясо? Або чи дозволите ви йому стати тупим та іржавим? Це як троянда. Не давайте дощу проливатися на неї, не поливайте її якийсь час і що станеться з вашою трояндою? Вона засохне. Ваше свідчення може померти. Ваша любов може померти. Все необхідно підживлювати. Ви живите своє тіло тричі на день. Господь каже, що для збереження вашого свідчення, збереження життєздатності вашого духа ви повинні підживлювати його щодня. Ось чому Він каже молитися щовечора і щоранку. Ось чому Він каже постійно молитися, щоб зберігати цю лінію вільною⁹.

Нам слід брати участь у зборах свідчення

Збори свідчення є одними з найкращих зборів у [Церкві] за цілий місяць, якщо у вас є Дух. Якщо вам нудно на зборах свідчення, то щось не в порядку з вами, а не з іншими людьми. Ви можете підвестися і скласти своє свідчення і подумати, що це були найкращі збори цього місяця, але, якщо ви будете сидіти собі і рахувати граматичні помилки чи сміятися з людини, яка не може чітко висловитися, вам буде нудно. Не забувайте це! Ви маєте боротися за свідчення. Ви маєте боротися постійно!

Господь каже у 60-му розділі Учення і Завітів: “Деякими Я не зовсім задоволений, бо вони не хочуть відкривати вуст своїх” (УЗ 60:2). Що Він мав на увазі? Він казав, що якщо вони не використовуватимуть те, що їм було дано, вони втратять це. Вони втратять дух. Вони втратять свідчення. І ця безцінна річ може просто вислизнути з вашого життя.

Кожного місяця Перше Президентство і Дванадцятеро зустрічаються з усіма генеральними авторитетами в храмі. Вони складають свідчення і кажуть одне одному, як сильно люблять одне одного, саме як люблять і всіх вас. Навіщо генеральним авторитетам ці збори свідчення? Для того ж, навіщо збори свідчення потрібні і вам. Невже ви гадаєте, що можете прожити три, шість, дев’ять і дванадцять місяців без того, щоб скласти своє свідчення, і при цьому зберігати всю його цінність?

Ви знаєте, що це свідчення є дивовижною річчю, найважливішою річчю. Будь-який священик може процитувати Писання і вести діалог. Але не кожен священик може скласти своє свідчення. Не сидіть на зборах посту і не обманюйте себе, кажучи: “Я, мабуть, не буду свідчити сьогодні. Мабуть, це буде нечесно щодо інших членів Церкви, адже я свідчив так часто”. Складайте свідчення! Однієї хвилини достатньо, щоб зробити це.

У вас є свідчення! Звісно, воно потребує зміцнення, піднесення і розширення, і саме це ви робите. Щоразу, коли ви складаєте свідчення, воно стає міцнішим¹⁰.

Свідчення проголошуються простими, але сильними словами

“Я знаю, що це істина”. Те, що ці слова промовлялися мільярд разів мільйонами людей, не робить їх заяложеними. Вони ніколи не будуть банальними. Мені шкода людей, які намагаються виразитися іншими словами, бо немає слів таких, як “я знаю”. Немає інших слів, які б виразили глибокі почуття, що можуть линути з людського серця, ніж “я знаю”¹¹.

Дехто з наших людей настільки боїться заяложеності, що намагається обійти стороною тверде свідчення, вдаючись до описових міркувань. Ніколи не переживайте, що свідчення може звучати заяложеним. Коли Президент Церкви складає своє свідчення, він каже: “Я знаю, що Джозеф Сміт був покликаний Богом, був божественним представником. Я знаю, що Ісус є Христос, Син живого Бога”. Бачите, те ж саме говорить і кожен з вас. Це свідчення. Воно ніколи не застаріває, ніколи! Часто кажіть Господу, наскільки ви любите Його.

Свідчення—це не настанова. Свідчення—це не проповідь (жоден з вас не виходить, щоб наставляти інших), це не розповідь про життєві історії. Ви виходите, щоб скласти власне свідчення. Ви не уявляєте, що можна сказати за 60 секунд у формі свідчення, або за 120, або за 240 чи за будь-який відведений вам час, якщо ви обмежите себе лише свідченням. Нам цікаво знати ваші почуття. Чи дійсно ви любите цю роботу? Чи щасливі ви в цій роботі? Чи любите ви Господа? Чи радієте ви, що є членом Церкви?¹²

Просто розкажіть про свої особисті почуття. Це і є свідчення. Як тільки ви починаєте проповідувати іншим, тоді закінчується ваше свідчення. Просто розкажіть, що ви відчуваєте, що каже вам розум, серце і кожна клітинка вашого тіла¹³.

Прекрасно знаючи, що за природним розвитком подій невдовзі мені доведеться постати перед Господом і звітувати про свої слова, я додаю своє особисте й урочисте свідчення, що Бог, Вічний Батько, і воскреслий Господь, Ісус Христос, являлися хлопчику Джозефу Сміту. Я свідчу, що Книга Мормона є перекладом літопису давніх народів, які колись жили у західній півкулі, де процвітали і стали могутніми, коли виконували заповіді Бога, але які були майже повністю знищені в ході жахливих воєн, коли вони забули Бога. Ця книга свідчить про реальність живого Господа Ісуса Христа, Спасителя і Викупителя людства.

Я свідчу, що святе священство—і Ааронове, і Мелхиседекове—з повноваженням діяти в ім’я Бога було відновлено на землі Іваном Христителем, а також Петром, Яковом та Іваном, що згодом було відновлено інші ключі й повноваження і що сила й повноваження, дані з тими божественними дарами, є в нас і сьогодні. Про це я складаю урочисте свідчення всім, хто чує мій голос. Я обіцяю в ім’я Господа, що всі, хто будуть прислухатися до нашого послання, приймуть євангелію і житимуть за нею, зміцняться у вірі й розумінні. Вони відчують більше спокою в житті і вдома і силою Святого Духа промовлятимуть такі ж слова свідчення й істини¹⁴.