Розділ 22

Одкровення: “Безперервна мелодія і громоподібний заклик”

Безперервне одкровення є джерелом життєвої сили євангелії Ісуса Христа.

З життя Спенсера В. Кімбола

Одного разу Президент Спенсер В. Кімбол виступав на прес-конференції, що проводилася в Центрі для відвідувачів Арізонського храму. Новий журналіст спитав його: “Вас представили як президента Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів і також як пророка. Моє запитання: чи промовляє до вас Бог? І, якщо так, то як?” Президент Кімбол відповів: “Так. Бог промовляє до Своїх пророків сьогодні, як Він промовляв до Своїх пророків учора і як промовлятиме до них завтра. Ви, мабуть, пам’ятаєте, що написав Амос: “Бо не чинить нічого Господь Бог, не виявивши таємниці Своєї Своїм рабам пророкам” (Амос 3:7). Іноді Він промовляє голосом. Іноді посилає Своїх ангелів, як послав Йосипу, вітчиму Ісуса. Здебільшого це тихий спокійний голос Бога до духу, що всередині. Так. Чи я відповів на ваше запитання, юначе?”¹

Президент Кімбол вірив у принцип завжди доступного одкровення, заявляючи, що воно є “самим джерелом життєвої сили євангелії живого Господа і Спасителя, Ісуса Христа”². Ця віра, за словами старійшини Ніла А. Максвелла з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, “була визначною рисою особистості цього дуже особливого чоловіка”³. Президент Кімбол серйозно ставився до свого обов’язку бути Президентом Церкви, знаючи, що він єдина на землі людина, яка мала повноваження отримувати одкровення для Церкви. Він свідчив: “Я знаю, що Господь покликав мене на цю посаду. Я знаю, що, мабуть, були величніші пророки, ніж я, але я бажаю робити все можливе, щоб просувати роботу Господа, як Він цього хоче. Кожного вечора і вранці я стаю на коліна і молюся з усією щирістю, щоб Господь надихав мене і відкривав мені шлях, яким я маю йти, і що я повинен казати людям цієї Церкви”⁴.

Усе своє служіння Президентом Церкви він отримував одкровення, щоб вести святих. Найвідоміше з цих одкровення було дано в червні 1978 року, коли Господь явив йому і його братам у Першому Президентстві і Кворумі Дванадцятьох Апостолів, що благословення священства, обмежені стосовно декого, тепер є доступні всім гідним членам Церкви (див. Учення і Завіти, Офіційна декларація 2). Це одкровення було дано через якусь кількість років, в які інші Президенти Церкви розмірковували над цим питанням і молилися про нього.

Президент Кімбол особливо не поширювався про це одкровення публічно. Але він дещо відкривав стосовно особистої підготовки до його отримання і час від часу ділився почуттями щодо нього:

“Я знав, що нам належить зробити щось надзвичайно важливе для багатьох дітей Бога. Я знав, що ми можемо отримати одкровення Господа лише тоді, коли будемо гідними й готовими до них та готовими до їх сприйняття і належного використання. День у день я сам, у великій урочистості та серйозності, ходив у верхні кімнати храму, і там всю душу, всі сили я прикладав для вирішення цього питання. Я хотів робити те, що Він хотів. Я розповідав Йому про це і сказав: “Господи, я хочу лишень того, що правильно. У нас немає ніякого наміру зробити щось ефектне. Ми лише хочемо того, що завгодно Тобі, і хочемо тоді, коли Тобі це завгодно, і не доти”⁵.

“Ті з нас, кого ви підтримали як пророків, провидців і одкровителів, навесні 1978 року мали дуже схожі почуття з почуттями перших братів, коли їм було дано одкровення, що “погани співспадкоємці, … і співучасники Його обітниці в Христі Ісусі через Євангелію” (Ефесянам 3:6). Це та річ, за словами Павла, що “за інших поколінь не була оголошена людським синам, як відкрилась тепер через Духа Його святим апостолам і пророкам” (Ефесянам 3:5).

Ми пережили прекрасні відчуття, коли Господь чітко дав нам знати, що настав час, коли всі гідні чоловіки і жінки повсюди можуть бути співспадкоємцями і співучасниками повноти благословень євангелії. Я хочу, щоб ви знали, як близько я, особливий свідок Спасителя, відчував Його і нашого Небесного Батька після численних візитів до верхніх кімнат храму, в окремі дні піднімаючись туди по кілька разів на самоті. Господь чітко пояснив мені, що слід було зробити. Ми не розраховуємо на те, що люди світу зрозуміють таке, бо вони завжди будуть схильні вставляти свої міркування або зневажати божественний процес одкровення”⁶.

Крім того, що Президент Кімбол свідчив, що одкровення обґрунтовує рішення керівників Церкви, він учив, що всі ми можемо отримувати одкровення, які вестимуть нас у житті і зміцнюватимуть нас у виконанні своїх обов’язків. Він сказав: “Благословення одкровення є вартим того, щоб усі його шукали”⁷.

Учення Спенсера В. Кімбола

Бог Батько та Ісус Христос бажають спілкуватися з людством

Хтось сказав, що ми живемо у дні, коли Бог, якщо Бог є, вирішив мовчати, але Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів проголошує світові, що ані Батько, ані Син не мовчать. Вони промовляють і спілкуються, коли доречно і необхідно, і постійно виражають Свою готовність, навіть бажання, підтримувати спілкування з людьми⁸.

Один теолог зазначав, що людині неможливо знайти Бога або пізнати Бога. Це все одно, що казати: “Я ніколи не піднімався на гору Арарат, тому ніхто не може підкорити Арарат”, або: “Я ніколи не купався в чистих теплих водах Адріатики, тому немає ніякого Адріатичного моря”, або: “Я ніколи не бачив дике життя у Крюгер-парку, тому немає ніякого Крюгер-парку”, або: “Я завжди був здоровий, тому біль, про який кажуть люди, має бути плодом їхньої фантазії. Я ніколи не піднімався у космос, тому ніхто не може політати в космосі”.

Хіба ж не те саме казали, що я ніколи не чув і не бачив Бога, тому жодна людина ніколи не бачила, і не чула Бога, і не ходила з Ним? Наскільки самонадійним і зарозумілим є для будь-якої людини казати, що до Бога не підступитися, що Його не можна пізнати, побачити, почути лише тому, що ця людина сама не підготувалася для цього⁹.

Необхідно пам’ятати, що Бог не може бути знайдений самими тільки дослідженнями, і Його євангелію не зрозуміти і не оцінити самим тільки вивченням, адже ніхто не може пізнати Батька чи Сина, тільки “кому Син захоче відкрити” (Лука 10:22). Цей скептик колись—у часі чи в вічності—дізнається на свій жаль, що його егоїзм позбавив його великої радості і зростання¹⁰.

Ми радіємо знанню, що Бог цього всесвіту є Богом одкровення. Наш Господь передає Свої задуми і волю Своїм дітям на землі. Якщо ми будемо шукати його, Він відкриватиме Себе більше і більше, повніше і повніше, і ми пізнаємо Його настільки добре, наскільки земна людина можне пізнати Бога. Ми не можемо поклонятися створеній нами істоті або плодам своєї уяви. Ми поклоняємося Істоті, Яка живе, Яка творила, Яка розповідає нам про Свій характер, Свої риси і велич Свого єства¹¹.

Ані Батько Елогим, ані Син Єгова не відділятимуть Себе від дітей людських. Це вони, люди, відрізали себе, якщо зв’язок розірвано. І Батько, і Син з радістю би спілкувалися і підтримували стосунки з людьми.

Незважаючи на всіх богів, яких собі створюють люди, і на безладдя, що є наслідком цього, Живий та Істинний Бог перебуває на Своїх небесах і Він відкрив доступ до Себе Своїм дітям¹².

Хоча деякі одкровення видовищні, більшість з них даються як глибокі враження для розуму й серця

У наш день, як і часи минулі, багато людей вважають, що якщо буде одкровення, то воно буде дано як видовище, що надихає благоговійний страх і струшує землю. Багатьом важко прийняти за одкровення ті численні явлення за часів Мойсея, часів Джозефа і в наш час—ті одкровення, які давалися пророкам як глибокі, незаперечні враження, що спускалися до розуму і серця пророка немов роса з небес або немов світанок, що розганяє темряву ночі.

Очікуючи видовищ, людина може не бути повністю пильною до постійного потоку послань через одкровення. Я кажу із найглибшим смиренням, але і з силою і могуттю палаючого в моїй душі свідчення, що від пророка Відновлення до пророка наших днів канал спілкування залишається нерозірваним, повноваження триває, світло, яскраве і проникливе, продовжує сяяти. Звук голосу Господа є безперервною мелодією і громоподібним закликом¹³.

Одкровення не завжди означає “ходити з Богом”, ані “лицем до лиця”, ані “вустами до вух”. Є багато різних одкровень: деякі більш видовищні, інші—менш видовищні¹⁴.

Деякі одкровення приходять уві сні. Більшість наших снів химерні і не мають значення, але Господь дійсно використовує сни для просвітлення Свого народу. Сон наснився Навуходоносору. (Див. Даниїл 2). То був особливий сон, який він забув, але з’явився Даниїл і нагадав цареві його сон і витлумачив його. Господь відкрив його Даниїлові з конкретною метою.

Був ще сон Петра, в якому він побачив простирадло, що спускалося з неба і на якому були всякі тварини і звірі, і це мало дуже конкретний зміст. (Див. Дії 10:9–35).

Павло під час тієї визначної події, що сталася з ним, також мав таке ж одкровення уві сні. “І Павлові з’явилось видіння вночі”. І він отримав настанови, необхідні для нього і для царства. (Дії 16:9).

Згадуються також інші ефектні одкровення. Було явлення Моронія, особи, воскреслої істоти, щоб повернути великий літопис давніх народів Америки і відновити євангелію.

Потім був Іван Христитель, який був обезголовлений царем в момент [царевої] слабкості, … [потім] Петро, Яків та Іван. Тож так, крок за кроком, відбулося відновлення всього, і воно сталося через одкровення, видіння, сни або глибоке враження.

Всі одкровення у Священних Писаннях не давалися через видовищні прояви. Якщо ви почитаєте Старий Завіт, то знайдете там слова Господа. Він говорив до Ісаї, Єремії та інших, але то не завжди були особисті явлення. То було дуже схоже на випадок з Еношем, бо якщо ви почитаєте книгу Еноша в Книзі Мормона, то побачите, що він постився, і молився, і прагнув, і просив інформації та особливо прощення своїм гріхам: “І під час того як я боровся у духові, ось, голос Господа дійшов до моєї свідомості знову, кажучи: …” (Енош 1:10). У такий спосіб давалося багато-багато одкровень.

Отже, одкровення іноді давалися справді з особистим явленням небесних істот. Але більшість одкровень пророку Джозефу Сміт у його святому записі, Ученні і Завітах, не приходили у такий спосіб. Вони давалися як глибоке враження¹⁵.

Більшість записаних в Ученні і Завітах та Біблії одкровень були глибокими почуттями і вражаючими усвідомленнями настанов згори. Саме такі одкровення люди найчастіше отримують для своїх потреб¹⁶.

Іноді ми не впізнаємо [одкровення], коли вони приходять. Ми молимося, молимося і молимося про мудрість і розсудливість, а тоді відчуваємо, що повинні зробити саме так. У цьому і було одкровення. Господь відповідає на запитання, які ви ставите¹⁷.

Якою мовою промовлятиме Господь? Через пророка Джозефа Сміта Господь наставляв Олівера Каудері, який запитував про відповіді на його молитви:

“Істинно, істинно Я кажу тоді, якщо ти бажаєш додаткового свідчення, розкинь розумом про ту ніч, коли ти волав до Мене у своєму серці, щоб ти міг знати про істинність цього.

Хіба Я не промовляв мир твоєму розуму стосовно цього? Яке більше свідчення ти можеш мати, ніж від Бога?” (УЗ 6:22–23)¹⁸.

Господь являє через сучасних пророків Свою волю стосовно Церкви

З-поміж усього ми найбільше повинні радіти в наш час тому, що небеса насправді відкриті і що відновлена Церква Ісуса Христа заснована на камені одкровення. Завжди доступне одкровення насправді є життєвою силою євангелії живого Господа і Спасителя, Ісуса Христа¹⁹.

Важливі і безцінні літописи давньої Америки з ученнями про Христа, інше свідчення про Його божественність із Книги Мормона, яку ми називаємо божественним Писанням, є сучасниками Біблії і підтверджують її.

Починаючи з [першого видіння Джозефа Сміта] в 1820 році, давалися додаткові Писання, включаючи численні і необхідні одкровення у безкінечному потоці від Бога до Його пророків на землі. Багато з цих одкровень записані в іншій книзі Писань, названій “Учення і Завіти”. Довершує наші Писання останніх днів Дорогоцінна Перлина—інший запис одкровень і перекладені письмена давніх і сучасних пророків.

Є такі, хто припускає, що з друком і виданням цих священних записів наступить “кінець пророків”. Але ми знов свідчимо світові, що одкровення доступне і що підвали і картотеки Церкви містять ці одкровення, які даються місяць за місяцем і день за днем. Ми також свідчимо, що починаючи з 1830 року, коли було організовано Церкву Ісуса Христа Святих Останніх Днів, був і завжди, скільки триватиме час, буде пророк, визнаний Богом і Його народом, який буде й надалі передавати задуми і волю Господа²⁰.

Коли … після молитви і посту керівниками Церкви приймаються важливі рішення: створюються нові місії і нові коли, запроваджуються нові принципи і політика, такі новини сприймаються як належне і, можливо, вважаються банальними людськими міркуваннями. Але для тих, хто сидить в тісних колах і чує молитви пророка і свідчення людини Божої, хто бачить проникливість його розмірковувань і далекоглядність його рішень і заяв, для них він справді є пророком. Для такої людини чути, як він оголошує важливі нові висновки з такими священними виразами як: “Господь задоволений”, “Це вірний крок”, “Наш Небесний Батько промовив”, означає знати напевно²¹.

Одкровення не припинилося і не припиниться. Це царство Боже було встановлено на решту часу і ніколи не буде повалено, і не буде віддано іншому народу. Це безперервна програма, і вона розвиватиметься, а не згортатиметься. Її вчення добре встановлені, але через зростання і поширення впроваджені покращені способи навчання євангелії по всьому світу. Покликано більше слуг до роботи, якої стає більше у більшому світі. Одкровення та інші дива ніколи не припиняться, якщо не припиниться віра. Якщо буде достатньо віри, все це триватиме.

Пророк Мормон попереджав: “Так, горе тому, хто заперечуватиме одкровення Господа і хто казатиме, що Господь більше не діє через одкровення, або пророцтва, або дари, або язики, або зцілення, або силу Святого Духа!” (3 Нефій 29:6)²².

Я складаю свідчення, що Церква просувається вперед завдяки одкровенням від Бога, що даються її божественно покликаним провідникам. Всемогутній з цим народом²³.

Коли ми виконуємо заповіді, проявляємо віру і щиро молимося, то готуємо себе отримати особисте одкровення

Благословення одкровення є вартим того, щоб усі його шукали. Праведні чоловіки і жінки бачать, що мають дух одкровення, щоб направляти свої сім’ї, і цей дух допомагає їм у виконанні їхніх інших обов’язків. Але … ми повинні прагнути підготуватися для такого одкровення, приводячи до ладу життя і знайомлячись з Господом через часте і постійне спілкування з Ним²⁴.

Господь не нав’язуватиме Себе людям, і якщо вони не вірують, вони не побачать ніякого явлення. Якщо їм достатньо залежати від власного обмеженого судження і тлумачення, тоді, звичайно, Господь залишить їх на обрану ними погибель.

Ті ж одкровення, видіння, зцілення і мови доступні сьогодні, як і в будь-яку іншу добу, за умови, що для цього є достатньо віри²⁵.

Всемогутній з цим народом. У нас будуть всі необхідні одкровення, якщо ми будемо виконувати свій обов’язок і дотримуватися заповідей Бога.

Пам’ятайте:

Якщо є очі, які можуть бачити, то будуть і натхненні видіння.

Якщо є вуха, що чують, то будуть і одкровення.

Якщо є серця, які можуть розуміти, знайте: істини Христової євангелії, що підносять, більше не будуть прихованими і таємними, а всі щирі шукачі зможуть пізнати Бога і Його програму²⁶.

Давши їм свободу волі, їхній Небесний Батько переконує і скеровує Своїх дітей, але чекає кроку з їхнього боку, їхніх молитв, їхнього щирого наближення до Нього.

Господь бажає побачити, як прокидається в них перше бажання і початкове зусилля пройти крізь темряву. Подарувавши волю в рішенні, Він повинен дозволити людині знайти свій шлях, доки вона не дійде до світла. Але коли людина починає голодувати, коли її руки починають тягнутися, коли її коліна схиляються і голос стає чітким, тоді і лише тоді Господь відштовхує горизонти, відтягує завісу і дозволяє людині винирнути з тьмяної непевності помилки до твердості небесного світла²⁷.

Якщо людина підводиться з колін, просто проказавши слова, вона повинна впасти знову навколішки і залишатися в такому стані, доки не встановить спілкування з Господом, Який щиро бажає благословити, але, давши людині свободу волі, не стане нав’язувати Себе цій людині²⁸.

Вам потрібен провід? Чи молилися ви Господу про натхнення? Чи хочете ви чинити правду або ви хочете робити те, що бажаєте, праведно це чи ні? Чи хочете ви робити те, що є найкращим для вас у перспективі, чи те, що для вас є найбільш бажаним в цю мить? Чи молилися ви? Скільки ви молилися? Як ви молилися? Чи молилися ви так, як молився Спаситель світу в Гефсиманії, або чи просили ви про те, чого вам хочеться, незважаючи на доречність цього? Чи кажете ви у своїх молитвах: “Нехай буде воля Твоя”? Чи казали ви: “Небесний Батьку, якщо Ти надихнеш мене правдою, я чинитиму правду”? Або ж ви молилися: “Дай мені того, що я хочу, або я здобуду це в будь-якому випадку”? Чи казали ви: “Батьку Небесний, я люблю Тебе, я вірю в Тебе, я знаю, що Ти всезнаючий. Я чесна людина. Я щиро бажаю чинити правду. Я знаю, що Ти можеш бачити кінець з початку. Ти можеш бачити майбутнє. Ти можеш знати: в цій ситуації, в якій я опинився, я матиму спокій чи метушню, щастя чи смуток, успіх чи провал. Скажи мені, будь ласка, улюблений Небесний Батьку, і я обіцяю зробити те, що хочеш Ти”. Ви так молилися? Вам не здається, що це було б мудро? Чи достатньо у вас мужності, щоб так молитися?²⁹

Господь дасть вам відповідь на ваші запитання і на ваші молитви, якщо ви будете слухати. Не все повинно приходити через пророка. Але всі люди, якщо вони достатньо гідні і близькі до Господа, можуть отримувати одкровення³⁰.