РОЗДІЛ 2

Джозеф Сміт: пророк, провидець і одкровитель

Джозеф Сміт, Пророк цього розnоділу, був завжди вірним одкровенням, які він отримував згори, здійснивши своє покликання, на яке його було nередвисвячено, і заnечатавши своє свідчення власною кров’ю.

З життя Уілфорда Вудраффа

З перших днів свого членства в Церкві Ісуса Христа Святих Останніх Днів, Уілфорд Вудрафф мав свідчення про пророка Джозефа Сміта. Він говорив: “Я був повністю згоден з тим, що Джозеф є пророком, ще до того, як побачив його. В моїй душі не було упередженості стосовно нього”¹. У квітні 1834 р., приблизно за чотири місяці до свого хрищення, брат Вудрафф подорожував до Кертленду, штат Огайо, коли зустрів пророка Джозефа вперше. Потім він згадував:

“Моє знайомство з ним було досить своєрідним. Я побачив його в полі з його братом Гайрумом; на ньому був дуже старий капелюх, і він стріляв по мішені. Мене представили йому, і він запросив мене до свого дому.

Я прийняв запрошення і пильно спостерігав за ним, сподіваючись побачити [щось особливе]. Поки ми йшли до його дому, він сказав, що це була його перша година дозвілля за довгий час.

Невдовзі після того, як ми прийшли до його дому, він пішов до іншої кімнати і виніс звідти вовчу шкіру, сказавши: “Брате Вудрафф, я хотів би, щоб ти допоміг мені вичинити її”, отже я зняв своє пальто, і став працювати, допомагаючи йому, і я відчував це як честь. Він хотів послати цю вовчу шкіру на сидіння у своєму фургоні.

Це була моя перша зустріч з пророком Джозефом Смітом, великим провидцем цього останнього розподілу”².

Пригадуючи той свій досвід, Президент Вудрафф казав, що деякі люди спокусилися б, побачивши главу церкви, який займається такою справою. Але його спостереження за Джозефом Смітом—і на людях, і приватно—тільки зміцнювали його свідчення про місію Пророка. З тих перших днів у Кертленді і до вбивства Пророка, що сталося через 10 років, Уілфорд Вудрафф вірно служив разом з Джозефом Смітом, навіть тоді, коли друзі й товариші в Церкві відступали. Він казав: “Попри всі відступництва, що були в нас, і всі труднощі та бідування, пройти які нас було покликано,.. в мене не було спокуси засумніватися в цій роботі або піддати сумнівам те, що Джозеф Сміт був пророком Божим”³.

19 березня 1897 р., 90-літній Президент Вудрафф зробив звукозапис свого свідчення. Він був першим Президентом Церкви, який це робив. У своєму короткому посланні він витратив більшість часу на свідчення про місію пророка Джозефа, говорячи про свою відданість другу й лідеру, яку він зберігав усе своє життя:

“Я складаю моє свідчення, що Джозеф Сміт був істинний пророк Божий, висвячений Богом, щоб покласти основу Його Церкви і царства в останньому розподілі і в повноті часів. … Пророк Джозеф поклав своє життя за слово Боже і свідчення Ісуса Христа, і його буде увінчано як мученика у присутності Бога і Агнця. В усіх свідченнях пророка Джозефа, [які він складав] для нас, була зримо явлена сила Божа”⁴.

Учення Уілфорда Вудраффа

I на людях, і в приватній обстановці пророк Джозеф Сміт був милосердним, милостивим, вірним та правдивим.

Я промандрував з Джозефом Смітом тисячі миль. Я знав, людиною якого духа він був⁵.

Мені було надзвичайно радісно від того, що я бачив у браті Джозефі, бо у своїх публічних і особистих справах він ніс із собою Дух Всемогутнього, і він являв велич душі, яку я ніколи не бачив у жодній іншій людині⁶.

Його душа розгорталася широко, як [сама] вічність заради благополуччя людського роду⁷.

Брат Джозеф огорнув би все коло людського роду принципами спасіння, якби міг⁸.

Розподіл, започаткувати який його було покликано, є най- величнішим серед усіх даних людині; і це вимагало саме такої людини, щоб стати на чолі його—людини, яка була вірною Богові і своїм браттям; яка була провидцем і одкровителем, чия віра в Бога була такою, що ніколи не хиталася і не знала сумнівів, але зберігала його і надихала інших рухатися вперед у тій великій роботі, що [лежала] перед ними⁹.

Джозефа Сміта було передвисвячено, щоби встановити Божу роботу в останні дні.

Джозеф Сміт чекав у духовному світі тисячі років, щоб народитися у плоті в потрібний час, і отримати натхнення від Бога, зустрітися з Богом і бути навченим і підготовленим для місії, що її було ввірено у його руки¹⁰.

Джозеф Сміт був призначений Господом ще до того, як народився, так само, як Єремія. Господь казав Єремії: “Ще поки тебе вформував в утробі матерній, Я пізнав був тебе, і ще поки ти вийшов із нутра, тебе посвятив, дав тебе за пророка народам!” [Єремія 1:5.] Йому було наказано попередити жителів Єрусалима про їхню злочестивість. Він відчував, що це важка задача, але зрештою зробив так, як було наказано. Отже я кажу, говорячи про Джозефа Сміта, що він отримав своє призначення ще до заснування світу, і він явився в належний час Господа, щоби встановити цю роботу на землі¹¹.

Пророка Джозефа Сміта навчали Бог Батько, Ісус Христос, Святий Дух, а також ангели небесні.

Джозефа Сміта часто називають неписьменною, неосвіче- ною людиною. Він був сином фермера, і в нього було мало нагод отримати освіту. Який підручник був у нього, щоб відкрити повноту євангелії світові? Жодного, хіба що його навчали через служіння ангелів небесних, його навчав голос Бога і натхнення й сила Святого Духа. Принципи, які було явлено світу через нього, є істинними, як самий престол Божий. їх вплив уже відчувається на землі і це буде надалі посилюватися аж до пришестя Сина Людини¹².

Джозеф Сміт був ведений Святим Духом, і йому священно- служили у відповідь на його молитви Батько і Син; і Батько сказав йому: “Це Мій улюблений Син, слухай Його”. [Див. Джозеф Сміт—Історія 1:17]. Він суворо дотримувався того, що казав йому Ісус Христос, і продовжував робити це аж доки, як і Спасителя, його не було віддано на смерть¹³.

Я ніколи не читав у жодному відомому мені [джерелі] про таку саму силу, явлену дітям людським в будь-якому з розподілів євангелії, як це було явлено Пророкові Божому в організації цієї Церкви, коли Батько і Син разом явилися пророкові Джозефу у відповідь на його молитву… Це було важливе одкровення що його Бог дав стосовно Своєї роботи, яке ще ніколи не було явлено у такий спосіб в жодному з розподілів світової історії. Отже, в організації [цієї роботи] Пророкові Божому служили ангели небесні. Вони були його вчителями, вони були його наставниками, і все, що він робив, і все, що він виконував від початку, від того дня і до дня його загибелі, було через одкровення від Ісуса Христа¹⁴.

Я сам скажу, що я не вірю, що колись була людина,… яка була ближче й тісніше пов’язана з Богом Батьком, і Богом Сином, і Богом Святим Духом, ніж пророк Джозеф Сміт. Сила одкровення була з ним від того дня, коли його було покликано отримати священство і до того часу, коли його було вбито. Сила натхнення була в ньому день-у-день. Це з ясністю явлено в одкровенні з книги Учення і Завіти. Коли Господь відчував, що слід докорити Джозефу Сміту, Джозеф мав своїми власними вустами докоряти собі; і він не вагався, відкриваючи слово Господа, хоч воно і було проти нього самого. Він був об’єднаний з Господом; він був об’єднаний зі Святим Духом; він був об’єднаний з ангелами небесними¹⁵.

Пророцтва, одкровення і постанови Всемогутнього, так би мовити, огортали цю людину, і йому потрібно було вчитися, не від людини і не з волі людської, але потрібні були ангели Божі, щоб їм являтися і навчати його; його навчання вимагало одкровень Божих, і його навчали роками через видіння, і одкровення, і святих ангелів, посланих від Бога, з небес, щоб навчати його і готувати його до закладання основи цієї церкви.

… Сам Джозеф не зміг би усвідомити важливість роботи, основи якої він заклав, якби не був огорнутий видіннями вічності. Коли його розум відкривався, він міг розуміти, у багатьох аспектах, задуми Божі; і ці одкровення огортали його і направляли його кроки¹⁶.

Попри випробування і переслідування пророк Джозеф Сміт залишався вірним своєму свідченню.

Коли Джозеф представив християнському світові принципи, які передав йому Бог, він одразу збудив їхнє упередження; він мав боротися з традиціями, які вони успадкували від їхніх батьків, які не знали ні Бога, ні Його шляхів, традиції, які передавалися їм крізь віки, які суперечили спасительним істинам небес¹⁷.

Цілий світ піднявся проти нього—і священики, і люди. У чому була справа? Просто в тому, що Джозеф Сміт був подібний до інших пророків і апостолів. Він явив розподіл євангелії Ісуса Христа, яка стикнулася з традиціями людей—традиціями, які передавалися від покоління до покоління¹⁸.

Його життя було суцільною і постійною боротьбою, [він] стикався з протидією з кожного боку, особливо з боку священиків його часів; але він пережив це і надзвичайно радів у своїх трудах, доки не завершив своє свідчення у плоті, пропрацювавши приблизно чотирнадцять років на цьому поприщі. Йому довелося йти крізь глибокі води; але він ніколи не був розчарований чи наляканий, хоч йому доводилося боротися з ворогами зовнішніми і внутрішніми. Він ніколи не втрачав з поля зору ні велич свого покликання, ні божественність цієї роботи; але говорив і діяв у середовищі людей, в усіх обставинах залишаючись самим собою—пророком Божим, провидцем і одкровителем останнього розподілу¹⁹.

Кожне почуття його душі, кожний рух його розуму і кожний вчинок його життя довели, що він мав рішучість підтримувати принципи істини, навіть ціною власного життя²⁰.

Господь казав Джозефу, що буде випробовувати його, чи буде він залишатися в Його завіті, чи ні, навіть до смерті. Він випробував його; і хоч проти нього постав цілий світ, і йому довелося переживати зради лжедрузів, хоч усе його життя було суцільною картиною тривог, і занепокоєння, і клопотів, однак в усіх своїх бідуваннях, ув’язненнях, нападах погромників та несправедливого ставлення до нього він вистояв, він був завжди вірним своєму Богові і вірним своїм друзям²¹.

Маючи бачення долі Церкви, пророк Джозеф Сміт підготував Дванадцятьох Апостолів і дав їм владу продовжувати Господню роботу.

Церкву було організовано 6 квітня 1830 р., у ній було шість членів, але Джозеф мав віру, що царство, розпочате таким чином, наче гірчичне зерно, стане великою церквою і царством на землі²².

Джозеф Сміт був тим, ким він назвав себе, пророкуючи— пророком Божим, провидцем і одкровителем. Він заклав основу цієї церкви і царства і жив достатньо довго, щоб передати ключі царства старійшинам Ізраїля—дванадцятьом апостолам. Він провів останню зиму свого життя, три-чотири місяці, з кворумом дванадцятьох, навчаючи їх. Це було не просто кілька годин, які він витратив, священнослужачи їм в обрядах євангелії; але він проводив з ними день за днем, тиждень за тижнем, місяць за місяцем, навчаючи їх та кількох інших людей речам царства Божого²³.

За якийсь час до смерті пророк Джозеф відчув натхнення від Господа, що він скоро залишить цей світ. Це було явлено багатьма способами; але особливо—у явленому ним палкому прагненні дарувати Дванадцятьом Апостолам усі ключі і повноваження святого священства, які він отримав. Він говорив приватно і на людях, що вони були озброєні і повністю підготовленими і що він переклав царство Боже на плечі Дванадцятьох Апостолів.

Я, Уілфорд Вудрафф, остання людина, яка живе у плоті, що була присутня при цій нагоді, відчуваю своїм обов’язком перед Церквою Ісуса Христа Святих Останніх Днів, перед Домом Ізраїля і перед цілим світом—принести це моє останнє свідчення всім народам, що зимою 1843-1844 рр. Джозеф Сміт, пророк Божий, скликав разом Дванадцятьох Апостолів у місті Наву і провів з нами багато днів, надаючи нам наші ендаументи і навчаючи нас тим славетним принципам, які Бог відкрив йому. І одного разу він підвівся і, стоячи серед нас близько трьох годин, проголошував нам великий і останній розподіл, який Бог Своєю рукою постановив виконувати на землі у ці останні дні. Кімната була немовби наповнена поглинаючим вогнем; пророк був зодягнений у велику Божу силу, і його обличчя сяяло і було незвичайно яскравим, і він закінчив ту промову, яку не можна забути ні в часі, ні у вічності, такими словами:

“Брати, у мене в серці був великий сум, бо я боявся, що мене можуть забрати з землі з ключами царства Божого, що на мені, без того, щоб я запечатав їх на головах інших мужів. Бог запечатав на моїй голові усі ключі царства Божого, що є необхідними для організації і побудови Церкви, Сіону і царства Божого на землі, а також для підгтовки святих до пришестя Сина Людини. Тепер, брати, я дякую Богові, що дожив до того дня, коли зміг дати вам ваші ендаументи, і я тепер запечатав на ваших головах усю владу Ааронового і Мелхиседекового священства та апостольства з усіма ключами і владою, що належать до них, які Бог запечатав на мені; і я тепер перекладаю усі труди, тягарі і клопоти цієї Церкви і царства Божого на ваші плечі, і я тепер наказую вам в ім’я Господа Ісуса Христа підставити свої плечі і понести цю Церкву і царство Боже перед небесами, і землею, і перед Богом, ангелами і людьми; і якщо ви не зробите цього, ви будете прокляті”.

І той самий Дух, що наповнював кімнату в той день, горить у МОЇХ грудях, коли я записую це свідчення²⁴.

Пророк Джозеф Сміт запечатав своє свідчення вчасною кров’ю.

Джозеф Сміт жив, доки не залишив свій завіт світові і доки не запечатав усі ці ключі, владу і благословення на голові Бригама Янга і головах його братів; доки він не помістив ці ключі на землю, щоб їх більше ніколи у вічності не забирали; доки він не зробив цього і не явив цей літопис, цю книгу одкровень, проголошення якої включає долю усього цього покоління— Юдея, Іновірця, Сіону і Вавилону, усі народи землі, він запечатав це свідчення своєю кров’ю у Картеджській в’язниці, де його життя і життя його брата Гайрума було забрано руками злочестивих і безбожних людей²⁵.

Я можу сказати, що в той час мені здалося дивним, чому було дозволено, щоби Пророка і його брата Гайрума було забрано від нас. Але Джозеф Сміт за заповіддю Божою і через владу і одкровення небес був висвячений, і він поклав основу цього великого розподілу [євангелії] і повноти часів. Його було приведено у світ і висвячено, щоб організувати цю Церкву Христа востаннє на цій землі, щоб підготувати її до пришестя Сина Людини. Після його смерті, роздумуючи, я прийшов до переконання, що він був висвячений на те, щоб померти— пролити свою кров як свідчення про цей розподіл²⁶.

Джозеф … був правдивим, вірним і доблесним у свідченні Ісусовому до дня своєї смерті²⁷.

Він приніс своє свідчення, записав його, і запечатав його своєю кров’ю, і поклав своє життя, і це свідчення залишається в силі сьогодні для всього світу, і воно залишиться в силі аж до кінця часів²⁸.