Священство царське

Президент Джеймс Е. Фауст

Другий радник у Першому Президентстві

Бути носієм священства—це не лише велике благословення, але і велика відповідальність.

Дорогі брати! Для мене завжди великий привілей і велика відповідальність звертатися до священства Церкви. Можливо, це найбільше зібрання священства в історії світу. Я б хотів звернутися до вас, молоді чоловіки. Яке велике благословення ви маєте—бути носіями Ааронового священства, яке також називають “меншим священством”. Але слово менше, однак, не означає, що воно є менш важливим. Воно зовсім не мале—особливо, коли я дивлюся, яким високим є дехто з вас!

Я впевнений, що ви пам’ятаєте ту радість, яку відчували, коли вперше розносили причастя. Коли ви, носії Ааронового священства, допомагаєте готувати, благословляти, прислужувати і розносити причастя, ви допомагаєте всім членам Церкви, хто причащається, поновити зобов’язання перед Господом і поновити віру у викупительну жертву Спасителя. Члени Церкви, які причащаються, отримують нагадування, що вони взяли на себе ім’я Сина, завжди пам’ятають Його, дотримуються Його заповідей і прагнуть мати Його Духа. Я сподіваюся, що ви цінуєте священство, яке маєте, і завжди з повагою ставитеся до обов’язків священства.

Нещодавно я прочитав розповідь про дияконів, які почали ставитися до обов’язку розносити причастя трохи зневажливо. Вони вважали, що це просто буденна робота, яку ніхто більше не хоче виконувати. Вони часто запізнювалися, іноді їхній одяг був невідповідним. Одного разу в неділю їхній порадник у священстві сказав: “Вам сьогодні не потрібно перейматися причастям. Про нього вже подбали”.

Звичайно, вони були здивовані, почувши це, але, як і завжди, запізнилися на причасні збори. Вони непомітно прослизнули під час вступного гімну і сіли в залі. Саме тоді вони помітили, хто сидить на місці дияконів—їхній порадник і первосвященики приходу, серед яких були чоловіки, що служили єпископами, і президент колу. Усі вони були одягнуті в темні костюми, білі сорочки й краватки. Але більш того, їхня поведінка була абсолютно благоговійною, коли вони розносили таці з причастям від ряду до ряду. Причастя того дня набуло більш глибокого і особливого значення. Ті диякони, які були такими недбалими у виконанні своїх обов’язків, навчилися на цьому прикладі, що розносити причастя—це священна довіра і один з найвищих привілеїв¹. Вони почали усвідомлювати, що священство є, згідно з тим, як назвав його апостол Петро, “священством царським”².

Загалом Ааронове священство під керівництвом єпископату має обов’язок благословляти і розносити причастя. У моєму приході тут, у Солт-Лейк-Сіті, є багато вірних членів старшого віку, але мало носіїв Ааронового священства. Протягом років я спостерігаю, як ці первосвященики і старійшини, чоловіки віри і великих досягнень, смиренно і благоговійно розносять причастя Господньої вечері. Якийсь час до цієї групи носіїв священства належав старший федеральний суддя, кандидат на пост губернатора штату Юта та інші видатні високопосадовці. Однак для них було високою честю і великим привілеєм виконувати цей святий обов’язок священства.

Ааронове священство—це великий дар духовної сили, переданий Господом Аарону та його синам³. Воно утримує “ключ від священнослужіння ангелів і підготовчої євангелії”⁴, а також включає “євангелі[ю] покаяння, і хрищення зануренням для відпущення гріхів”⁵.

Я б хотів сказати кілька слів про служіння ангелів. У давні й сучасні часи ангели з’являлися і давали настанови, застерігали і скеровували, що допомагало людям, яких вони відвідували. Ми до кінця не усвідомлюємо, до якої міри на наше життя впливає служіння ангелів. Президент Джозеф Ф. Сміт сказав: “Подібним же чином наші батьки і матері, брати, сестри і друзі, які пішли з цієї землі, будучи вірними і гідними цих прав і привілеїв, можуть отримати місію відвідувати своїх родичів і друзів, знову приходячи на землю, несучи з божественної Присутності послання любові, застереження або докору і настанов тим, кого вони навчилися любити у плоті”⁶. Їхнє служіння було і залишається важливою частиною євангелії. Ангели служили Джозефу Сміту, коли він відновлював євангелію у її повноті.

Алма молодший отримав особистий досвід щодо служіння ангелів. Юнаком він був серед невіруючих і “призвів багатьох людей до того, що вони чинили такі ж беззаконня, як і він”. Одного дня, “коли він вже збирався знищити церкву Бога” разом із синами Мосії, “ангел Господа з’явився перед ними; і він говорив наче голосом грому, що аж земля затряслася”. Тоді ангел вигукнув: “Алмо, підіймися і вийди вперед, бо для чого ти переслідуєш церкву Бога?”

Алма був приголомшений цим усім настільки, що знепритомнів, і його потрібно було нести до його батька. Лише після того, як його батько й інші люди постилися і молилися два дні, здоров’я до Алми повністю повернулося. Тоді він устав і проголосив: “Я покаявся у моїх гріхах, і був викуплений Господом; бачите, я народився від Духа”⁷. Далі Алма став одним з найкращих місіонерів Книги Мормона. Однак протягом довгих років місіонерського служіння він ніколи не говорив про прихід ангела. Натомість він свідчив, що пізнав істину силою Святого Духа Божого.

Великим благословенням можна було б вважати настанови від ангела. Однак Алма навчає нас, що його остаточне і тривале навернення відбулося лише тоді, коли він “постився і молився багато днів”⁸. Його повне навернення сталося завдяки Святому Духу, який доступний усім нам, якщо ми гідні.

Чудеса не завжди лежать в основі навернення. Наприклад, коли Ламан і Лемуїл фізично знущалися над своїми молодшими братам, явився ангел і наказав їм зупинитися. Ангел також запевнив усіх братів, що Лавана буде віддано до їхніх рук. Нефій, з одного боку, повірив і пішов до Лавана за пластинами з латуні. З іншого боку, Ламан і Лемуїл не повірили і не змінили своєї поведінки після відвідування ангела. Як Нефій нагадував їм: “Чому забули ви, що бачили ангела Господа?”⁹.

Ви—молоді чоловіки, розбудовуєте своє свідчення. Воно буде зміцнюватися духовним підтвердженням через Святого Духа у звичайних життєвих подіях. Звичайно, великі прояви могли б зміцнити ваше свідчення, але найвірогідніше—ні.

Бути носієм священства—це не лише велике благословення, але і велика відповідальність.

Усі носії священства мають звеличувати свої покликання, діючи в ім’я Господа в межах своїх чинів і покликань. Ми звеличуємо свої покликання, виконуючи настанови президентства нашого кворуму, єпископа і порадника кворуму. Це означає готувати, благословляти і розносити причастя, коли нас про це просять. Це також означає виконувати інші обов’язки Ааронового священства, такі як прибирати дім зборів, розставляти стільці перед конференцією колу та іншими церковними зборами і виконувати інші доручення.
Носії Ааронового священства, або підготовчого священства, зобов’язані готуватися до отримання вищого священства і до більших обов’язків у церковному служінні.
Бути носієм Ааронового священства—це обов’язок показувати хороший приклад: мати чисті думки і відповідну поведінку. Ми здобуваємо ці риси, коли виконуємо обов’язки священства.
Ви будете спілкуватися у вашому кворумі та на інших заходах з молодими чоловіками, які мають спільні з вашими норми. Ви можете зміцнювати один одного.
Ви можете вивчати Писання і вивчати євангельські принципи, які допоможуть вам підготуватися до місії.
Ви можете вчитися молитися і розпізнавати відповіді на молитви.

В Ученні і Завітах описано різні види повноважень, що стосуються Ааронового священства. По-перше, висвячення у священство дає повноваження виконувати обряди і мати владу Ааронового священства. Єпископат є президентством Ааронового священства у приході¹⁰. По-друге, у цьому священстві є різні чини, кожен з яких має різні обов’язки і привілеї. Будучи дияконом, ви маєте наглядати за церквою як постійний священослужитель¹¹. Як учитель, ви не лише наглядаєте за церквою, але маєте “бути з ними і укріпляти їх”¹². Як священик, ви маєте “проповідувати, вчити, роз’яснювати, напучувати, і христити, і благословляти причастя, і відвідувати дім кожного члена”¹³. Ваш єпископ, який має чин первосвященика, також є президентом кворуму священиків і керує роботою цього кворуму.

Переходячи з одного чину Ааронового священства в інший, ви будете зберігати повноваження попереднього. Наприклад, ті з вас, хто є священиками, зберігає повноваження робити все, що ви робили, як диякони та вчителі. Тож, коли вас нарешті висвятять у Мелхиседекове священство, ви так само зберігатимете чини Ааронового священства і діятимете в них. Покійний старійшина Легранд Річардс, який був членом Кворуму дванадцятьох протягом багатьох років, також розумів цей принцип. Він часто казав: “Просто я дорослий диякон”.

Як я зауважив, один з важливих обов’язків Ааронового священства—це навчати. Можливість навчати для вас, підлітки, часто випадає тоді, коли ви служите напарником у домашньому вчителюванні разом з батьком або іншим носієм Мелхиседекового священства. Виявляти фізичні і духовні потреби—це дуже важлива складова завдання наглядати за церквою.

Пророк Джозеф Сміт вважав домашнє вчителювання дуже важливим. Одни брат на ім’я Оуклі був домашнім учителем пророка, і кожного разу, коли брат Оуклі приходив на домашнє вчителювання в дім Смітів, “пророк скликав свою сім’ю, поступався своїм стільцем брату Оуклі і наказував сім’ї” уважно слухати брата Оуклі¹⁴.

Ви, молоді чоловіки з Ааронового священства, повинні відчувати Духа в особистому житті, а також у домашньому вчителюванні, готуючи або розносячи причастя, і під час інших заходів священства. Вам слід уникати каменів спотикання. Один з найбільших таких каменів—це згубні звички.

Я раджу всім вам, брати, уникати будь-яких згубних звичок. У наш час Сатана і його прибічники поневолюють деяких з наших найкращих молодих людей за допомогою алкоголю, будь-якого виду наркотиків, порнографії, тютюну, азартних ігор та інших нав’язливих пристрастей. Схоже, що деякі люди народилися зі схильністю до цих речовин, тож навіть одноразове експериментування може призвести до неконтрольованої залежності. Деякі з цих згубних звичок впливають на розумові здібності і створюють потяг, що не контролюється ні здоровим глуздом, ні розумом. Ці згубні звички руйнують життя не лише тих, хто не чинить їм опору, але і їхніх батьків, подружжя і дітей. Як з болем казав пророк Єремія: “Не вірили земні царі та всі мешканці цілого світу, що ввійде противник та ворог до брам¹⁵”.

Господь у своїй мудрості застеріг нас, що нам повністю слід уникати тих речовин, які нам не корисні. Нас застережено, що не слід пробувати першу чарку, першу цигарку або перший наркотик. Цікавість і тиск однолітків—це егоїстичні причини, щоб бавитися шкідливими речовинами. Ми маємо зупинитися і подумати про кінцеві наслідки не лише для себе і нашого майбутнього, але й для наших близьких. Ці наслідки відіб’ються на фізичному стані, але є ризик втратити Духа і стати жертвою Сатани.

Я свідчу, що священство мало очищувальний, духовний, втішаючий, зміцнюючий і стримуючий вплив на моє життя. Я прожив під його духовним впливом усе життя—у домі мого дідуся, мого батька і у моєму власному домі. Я відчуваю смирення, застосовуючи цю неймовірну силу і повноваження священства, щоб уповноважувати інших, зцілювати і благословляти. Тож живімо гідно повноважень священства діяти в ім’я Бога. Я молюся в ім’я Ісуса Христа, амінь.