Створення домівки, де проповідують євангелію
Створення домівки, де проповідують євангелію, —це найпростіший і найефективніший спосіб ділитися євангелією з іншими.
Мої брати і сестри! Кілька тижнів тому хірургічним шляхом мені замінили обидва коліна. Отже, коли я кажу, що вдячний за можливість стояти сьогодні перед вами, то це не просто фраза. Під час одужування я думав про те, які ми з вами благословенні, бо знаємо про Спокуту Господа Ісуса Христа. Мене переповнюють почуття, коли я думаю про біль і страждання, через які Він пройшов у Гефсиманії і на хресті. Як Він це витримав, я не можу збагнути. Але я вдячний Йому, і я люблю Його більше, ніж можу виразити словами.
Я також вдячний Президенту Хінклі за привілей бути з ним у місці, де народився пророк Джозеф Сміт. Завдяки Джозефу Сміту ми маємо багато. Якби не Відновлення, ми б не знали істинної природи Бога, нашого Небесного Батька, або своєї істинної природи як Його дітей. Ми б не зрозуміли вічної природи нашого існування і не знали б, що сім’ї можуть бути разом навіки.
Ми б не знали, що Бог продовжує розмовляти зі Своїми пророками у наш час, починаючи з чудесного Першого видіння, коли Батько і Син явилися Джозефу Сміту. Нас би не втішала впевненість у тому, що нас веде пророк, Президент Гордон Б. Хінклі.
Без Відновлення ми, найвірогідніше, не сумнівалися б, що повнота Божого слова міститься в Біблії. Якою б цінною і чудовою не була ця книга Писань, ми б не знали про Книгу Мормона і про інші Писання останніх днів, які навчають вічних істин, що допомагають нам наблизитися до Небесного Батька та Спасителя.
Без Відновлення ми б не мали благословення обрядів священства, які є чинними на час і на всю вічність. Ми б не знали про умови покаяння, і ми б не розуміли реальність воскресіння. Ми б не мали постійного супроводу Святого Духа.
Коли ми по-справжньому розуміємо, яким великим благословенням у нашому житті є євангелія Ісуса Христа, коли ми приймаємо і охоплюємо ці вічні істини і даємо їм глибоко проникнути у наші серця і душі, тоді ми відчуваємо “могутню зміну” (див. Алма 5:14) в наших серцях. Нас сповнює любов і вдячність. Як писав пророк Алма, ми відчуваємо “нібито співаємо пісню викупительної любові” (Алма 5:26) всім, хто її почує.
“О, якби я був ангелом,—казав Алма,—і міг би мати бажання в моєму серці, щоб я міг говорити сурмою Бога, таким голосом, щоб похитнути землю, і закликати до покаяння кожний народ!
Так, я проголошував би кожній душі… план викуплення, що вони повинні покаятися і прийти до нашого Бога, щоб не було більше смутку на лиці землі” (Алма 29:1–2).
Так має бути і з нами, мої брати і сестри. Наша любов до Господа і вдячність за Відновлення євангелії мають служити мотивацією, необхідною для того, щоб ділитися всім, що приносить нам багато радості й щастя. Це для нас дуже просто, однак надто багато хто з нас не поспішають ділитися своїм свідченням з іншими.
По всьому світу місіонери діляться євангелією, бажаючи дарувати радість свого свідчення. Багато з них приходять до ЦПМ зі своїми примірниками путівника Проповідуйте Мою євангелію, зробивши в ньому свої позначки і добре його вивчивши. Я з радістю повідомляю, що, використовуючи путівник Проповідуйте мою євангелію, вони ще краще можуть навчати своїми словами через силу Духа і ще краще можуть пристосовувати уроки до потреб тих, кого навчають. Внаслідок цього вони справляють великий вплив на життя багатьох людей.
Але, якщо бути щирими, те, чого вони потребують зараз—навчати ще більше людей. Досвід показав, що найкраща обстановка для навчання створюється тоді, коли члени Церкви беруть участь у пошуках і у навчанні [людей]. У цьому немає нічого нового—ви чули про це і раніше. Дехто з вас, можливо, має відчуття провини через те, що не дуже допомагає місіонерам.
Сьогодні я запрошую вас заспокоїтися, відкласти свої турботи і в той же час зосередитися на своїй любові до Господа, своєму свідченні про Його вічну реальність і на вдячності за все, що Він для вас зробив. Якщо ви дійсно керуєтеся любов’ю, свідченням і вдячністю, то ви без зусиль робитимете все можливе, аби допомогти Господу “[здійснювати] безсмертя і вічне життя” (Мойсей 1:39) Батькових дітей. В дійсності, вас просто неможливо буде зупинити.
Сам Спаситель показав нам шлях, запросивши Своїх учнів прийти і побачити, “де Він жив, і [вони] в Нього той день перебули” (Іван 1:39). Чому, на вашу думку, Він це зробив? Писання не містять Його пояснень, але я впевнений, що це не пов’язано з відпочинком і зручностями. Як завжди, Він навчав. А чи є кращий спосіб навчати Своїх послідовників, ніж запросити їх завітати до Свого дому, щоб вони могли зрозуміти і відчути Його величне послання безпосередньо від Нього?
Подібним же чином наша домівка може стати домівкою, де проповідують євангелію, коли люди, яких ми знаємо і любимо, приходять у наш дім і знайомляться з євангелією безпосередньо від нас як на слові, так і на ділі. Ми можемо ділитися євангелією, не проводячи заплановані бесіди. Уроком можуть бути наші сім’ї, а дух, який випромінюють наші домівки, може бути нашим посланням.
Маючи домівку, зосереджену на проповідуванні євангелії, ми не лише будемо благословенням для тих, кого ми привели в наш дім, але і для тих, хто в ньому живе. Живучи в домі, де проповідують євангелію, ми зміцнимо своє свідчення, а розуміння євангелії покращиться. Учення і Завіти навчають, що нам буде прощено гріхи, якщо ми допомагаємо іншим покаятися (див. УЗ 62:3). Ми маємо радість, допомагаючи іншим прийти до Христа і відчути викупительну силу Його любові (див. УЗ 18:14–16). Наші сім’ї мають благословення, коли зростає свідчення і віра як батьків, так і дітей.
У домівках, де проповідують євангелію, ми молимося, щоб мати провід для себе, і ми молимося за фізичне і духовне благополуччя інших. Ми молимося за людей, яких навчають місіонери, за знайомих і за тих, хто не нашої віри. У домівках, де проповідують євангелію, за часів Алми люди “об’єднувалися в пості й щирій молитві за благополуччя душ тих, хто не знав Бога” (Алма 6:6).
Створення домівки, де проповідують євангелію,—це найпростіший і найефективніший спосіб ділитися євангелією з іншими. І ми зараз говоримо не лише про традиційні домівки, де є батько, мати і діти. Студенти вузів також можуть створювати домівки, де можна ділитися євангелією, прикрасивши стіни своїх помешкань зображеннями, що відображають їхні духовні устремління, а не гонитву за речами цього світу. Літні подружні пари і одинокі члени Церкви створюють взірцеві домівки, зосереджені на євангелії, коли вітають нових сусідів і запрошують їх до Церкви та відвідують їх вдома.
Домівка, де проповідують євангелію,—це домівка, де люблять гратися сусідські діти, завдяки чому легко запросити їх та їхніх батьків відвідати церкву, домашній сімейний вечір або якийсь захід. Підлітки, які відвідують домівку, де проповідують євангелію, почувають себе невимушено, ставлячи запитання або приєднуючись до сім’ї під час молитви.
Домівки, де проповідують євангелію, нічим не відрізняються від інших. Вони не завжди є бездоганно прибраними, і діти в них не є бездоганно чемними. Але вони є тим місцем, де члени сім’ї безсумнівно люблять одне одного, а ті, хто до них приходить, відчуває Дух Господа.
Говорячи про те, якою є домівка, де проповідують євангелію, можливо, також необхідно визначити, якою вона не є.
Домівка, де проповідують євангелію,—це не програма. Це—спосіб життя. Якщо ви створюєте домівку, де проповідують євангелію, ви створюєте дім, куди запрошуєте друзів і сусідів на постійні домашні та церковні заходи. Коли ми запрошуємо друзів піти разом з нами на ці заходи, вони також відчують Духа.
Створення домівки, де проповідують євангелію, не означає того, що ми будемо присвячувати багато часу знайомству і розвитку дружби з людьми, з якими ділимося євангелією. Ці друзі непомітно з’являться в нашому житті; і якщо ми не приховуємо свого членства у Церкві з самого початку, то обговорення євангелії легко перейде у стосунки, а ризик того, що нас неправильно зрозуміють, зводиться до мінімуму. Друзі та знайомі приймуть той факт, що це частина нашого єства, і вони будуть сміливо ставити запитання.
Домівка, де проповідують євангелію, визначається не тим, приєдналися чи ні люди до Церкви внаслідок нашого з ними спілкування. Наша можливість і відповідальність—піклуватися, свідчити і запрошувати, а потім давати можливість людям вирішувати самостійно. Ми маємо благословення, коли запрошуємо їх поміркувати над Відновленням, незалежно від того, яким буде кінцевий результат. Щонайменше, ми отримаємо задоволення від стосунків з людиною іншого віросповідання, і ми можемо надалі насолоджуватися нашою дружбою.
У домівці, зосередженій на проповідуванні євангелії, ми не просто молимося за здоров’я, безпеку і успіх наших місіонерів по всьому світу. Ми також молимося за свою особисту місіонерську роботу, можливості й готовність діяти відповідно до тих спонукань, які ми відчуємо. І я обіцяю, що ми їх дійсно відчуємо.
Понад 20 років тому я сказав, що ключ до успішної місіонерської роботи серед членів Церкви—це виявлення віри. Один зі способів виявити віру в Господа і Його обіцянь—з молитвою визначити дату, щоб знайти людину, готову до зустрічі з місіонерами. Я отримав сотні листів від членів Церкви, які виявляли свою віру таким простим чином. Навіть якщо сім’ї не мали нікого на прикметі, щоб поділитися євангелією, вони встановлювали дату, молилися, а потім розмовляли з багатьма людьми. Господь—Добрий Пастир, і Він знає своїх овець, які вже готові почути Його голос. Він вестиме нас, якщо ми прагнемо Його божественної допомоги у справі проповідування євангелії.
Одну сестру з Франції запитали про секрет її успіху. Вона відповіла: “Я просто ділилася радістю. Я ставилася до кожного, як до члена Церкви. Коли я стояла в черзі, то починала розмову і ділилася з людьми тим, наскільки я люблю свої церковні збори в неділю. Коли співробітники запитують “Як пройшли вихідні?”, я не перескакую з суботнього вечора на ранок понеділка. Я розповідаю, що ходила до церкви, про що там говорили і про свої стосунки зі святими. Я розповідаю, як живу, думаю і відчуваю”.
У домівці, де проповідують євангелію, наші особисті місіонерські зусилля є темою для сімейних нарад та обговорень. Одна вірна сім’я зібралася, щоб порадитися, як кожен член сім’ї може бути прикладом. Пізніше тренер сина у школі, який не був членом Церкви, зробив грошовий внесок Церкві. Чому? Тому що юнак вразив його тим, як сміливо заговорив зі своїми товаришами по команді й сказав їм, що необхідно очистити свою мову. Можна навести тисячі прикладів, коли люди приєднувалися до Церкви завдяки духові й поведінці людей, які зростали в домівках, де проповідають євангелію.
За допомогою церковної літератури або DVD можна познайомити нових друзів з Церквою. Якщо ви запросите не членів Церкви послухати, як один із членів вашої сім’ї виступає на причасних зборах або на хрищенні одного із членів сім’ї, чи проведете екскурсію по будинку зборів, на них це справить враження. Усі наші спостереження свідчать про те, що найбільш ефективним з усього, що ми можемо зробити, це запросити наших друзів прийти і подивитися, приєднавшись до нас на причасних зборах. Дуже багато людей не знають, що ми радо запрошуємо їх поклонятися разом з нами.
Звичайно, всі ми підтримуємо провідників приходу і допомагаємо їм реалізувати місіонерський план приходу. Яким би не було церковне покликання, ми допомагаємо священству й провідникам допоміжних організацій підтримувати місіонерів, радо вітати і залучати відвідувачів, а також товаришувати з новими членами Церкви. Ви можете попросити місіонерів показати вам щоденний розклад місіонера, щоб ви могли побачити, як найкраще допомагати їм у здійсненні їхніх цілей. Якщо ми будемо працювати разом, тоді дух наших домівок, зосереджених на євангелії, заповнить наші каплиці, класи і культурні заходи.
Я свідчу, що досить нам зробити хоча б дещо з цих простих речей, і Господь допоможе знайти десятки тисяч дітей Небесного Батька, які вже готові вивчати євангелію. Наша любов до Господа, наша вдячність за Його спокутну жертву і Його місію—допомогти всім прийти до Нього—має стати найкращим спонуканням, необхідним для нас, щоб мати успіх у проповідуванні євангелії.
Нехай Господь благословить вас, мої дорогі брати і сестри, більшою вірою і довірою до Нього у вашому прагненні познайомити з Відновленою євангелією Ісуса Христа людей в усьому світі. Я смиренно про це молюся в ім’я Ісуса Христа, амінь.