Діяти самостійно: дар і благословення свободи вибору
Свобода вибору, використана праведно, дозволяє світлу розсіювати темряву і дає нам змогу жити в радості та щасті.
Я вдячний за свідчення нашого пророка, Президента Гордона Б. Хінклі. Від імені всіх членів Церкви по цілому світу я висловлюю подяку за те, що він прийняв рішення слідувати натхненню від Господа і просив нас читати Книгу Мормона. Ми отримували рясні благословення через його натхненну пораду.
Батько Легій, перший пророк, описаний у Книзі Мормона, також прийняв рішення слідувати за Господом. Йому було сказано “забрати свою сім’ю і піти у пустиню”1. Попри важкі умови подорожі й ремствування його синів, Ламана й Лемуїла, Легій вів свою сім’ю в обіцяну землю. Але це не була земля миру. Коли Ламан і Лемуїл використали свою свободу, щоб не послухатися Господа, Легієве серце “гніти[ла] печаль [через них]”2. Перед смертю Легій зібрав коло себе своїх дітей, благословляв їх і радив їм3. Своїх бунтівних синів він увіщував до покаяння і вірності: “Пробудіться, сини мої … Скиньте кайдани, якими ви скуті”4. А своєму праведному сину Якову він виклав один останній, дуже важливий урок.
Якби ми могли залишити нашим дітям і онукам лише один, найважливіший урок, що б це був за урок? Серед усіх славетних принципів євангелії Легій вибрав цей урок для свого сина—план спасіння і дар свободи вибору.
Він навчав, що “люди достатньо навчені, щоб відрізнити добро від зла”5. Це священне навчання почалося на небесах. Там, на Великій Нараді, наш Небесний Батько хотів, щоб дар свободи вибору залишався з нами, щоби випробовувати нас тут, у смертному житті, щоб “подивитися, чи робитимуть вони все, що Господь Бог їхній накаже їм”6.
Але Сатана чинив спротив Богові й Його плану, кажучи: “Я викуплю все людство, … тож дай мені Твою шану”7. “Отже, через те, що Сатана повстав проти Мене, і прагнув знищити свободу вибору людини, яку Я, Господь Бог, дав їй, … Я вчинив так, щоб його було скинуто вниз”8. “І того дня багато послідувало за ним”9. Дійсно “третина воїнства небесного”10 скористалася зі своєї свободи вибору і відкинула Божий план.
Ми з вами були серед тих, хто скористався зі своєї свободи вибору і прийняв план Небесного Батька, щоб прийти на землю, прожити смертне життя, прогресувати. “Ми вигукували від радості, … маючи можливість прийти на землю і отримати тіла, бо ми знали, що зможемо стати—через нашу вірність—подібними до нашого Батька, Бога”11.
Тепер ми тут, на землі, де є багато можливостей використовувати нашу свободу вибору, бо тут “є протилежність у всьому”12. Ця протилежність є життєво важливою для мети нашого життя. Як пояснював Легій, “щоб виконати свої одвічні цілі щодо кінцевого стану людини, … Господь Бог дозволив людині діяти самостійно. Отже, людина не могла б діяти самостійно, якби її не принаджувало одне чи друге”13.
Адам і Єва були першими Божими дітьми, які на собі пізнали ці принади. Прагнучи зробити все людство нещасним, Сатана, “батько усякої неправди”14 спокушав Адама і Єву. Оскільки вони вибрали скуштувати від “забороненого плоду, вони були вигнані з саду Еденського обробляти землю”15. Завдяки тому вибору вони також “народили дітей; так, саме сім’ю всієї землі”16 і це земне становище “стало становищем випробувань”17 для них і для їхнього потомства. Бо “дивись, усе було зроблене за мудрістю Того, Хто знає все”,—казав Легій Якову. “Адам пав, щоб люди були; а люди є, щоб мати радість”18.
Іноді ми забуваємо, що наш Небесний Батько бажає, аби кожен з нас мав цю радість. Тільки через капітуляцію перед спокусою й гріхом ми можемо втрачати цю радість. А капітуляція—це саме те, чого від нас хоче Сатана.
Колись у мене була нагода супроводжувати Президента Спенсера В. Кімбола в далеку країну. Для нас провели екскурсію по різних пам’ятках цієї місцевості, включаючи катакомби—місце поховання людей, яких переслідували християнські фанатики. Коли ми вийшли з того місця темними, вузькими сходами, Президент Кімбол дав мені незабутній урок. Він взяв мне за фалду пальта і сказав: “Це завжди непокоїло мене—що Ворог робить, використовуючи ім’я Спасителя!”. Тоді він сказав: “Роберте, Ворог ніколи не матиме радості, якщо ти і я не будемо грішити”.
Розмірковуючи над цим зауваженням і вивчаючи Писання, я почав розуміти, що міг мати на увазі Президент Кімбол. Я згадав слова Господа, адресовані всім жителям землі і записані в Книзі Мормона: “Горе, горе, горе цьому народові; горе жителям усієї землі, якщо вони не покаються; бо диявол сміється, і його ангели радіють через убивство прекрасних синів і дочок Мого народу”19. Саме наші гріхи дозволяють дияволу сміятися; наш сум приносить йому його перекручену радість.
Хоч диявол і сміється, його сила є обмеженою. Дехто може згадати давню говірку: “Диявол змусив мене зробити це”. Сьогодні я хочу сказати абсолютно чіткими словами, що Ворог не може змусити нас щось зробити. Він дійсно лежить біля наших дверей, як кажуть Писання, і переслідує нас щодня20. Щоразу, коли ми виходимо, коли приймаємо кожне рішення, ми або вибираємо рухатися в його напрямі або ж у напрямі нашого Спасителя. Але Ворог мусить іти геть, якщо ви кажете йому іти геть. Він не може впливати на нас, якщо ми не дозволимо цього, і він знає це! Єдине коли він може впливати на наш розум і тіло,—на самий наш дух,—це коли ми дозволяємо йому робити це. Інакше кажучи, ми не зобов’язані піддаватися його принадам!
Нам дана свобода вибору, нам дані благословення священства, і нам дано Світло Христа і Святий Дух з певної причини. Ця причина—це наше зростання і щастя в цьому світі і вічне життя у світі прийдешньому. Сьогодні я запитую: чи ми отримали цього Духа? Чи ми йдемо за Ним по тісній та вузькій стезі, що веде до Бога і вічного життя? Чи ми тримаємося за жезл із заліза? Чи може ми йдемо іншою дорогою? Я свідчу, що те, як ми вибираємо наші почуття й думки і вчинки щодня є індикатором того, як ми стаємо на цю стезю й тримаємося на ній аж доки не досягнемо нашого вічного пункту призначення.
Жоден з нас не залишається на цій вузькій стезі кожну мить. Усі ми робимо помилки. Ось чому Легій, який розумів роль Спасителя у збереженні і поверненні нашої свободи вибору, навчав Якова—і нас, що “Месія прийде в повноті часу, щоб викупити дітей людських від падіння. І через те, що вони викуплені від падіння, вони стали вільними назавжди, можуть відрізняти добро від зла; діяти самостійно, а не бути під впливом”21. Ось ключова істина: “діяти самостійно, а не бути під впливом”.
У ці останні дні, як і в часи давні, ми мусимо уникати того, щоб хтось діяв за нас, самостійно і дієво уникаючи зла. Святий Дух спонукатиме нас. Йосипу було сказано бігти від Потіфарової дружини. Авраам послухався повеління бігти з землі Ур. Легію було сказано бігти з Єрусалима, поки місто не було зруйновано. І щоб зберегти життя Спасителя, Марія та Йосип мали спонукання бігти до Єгипту.
Спонукання уникати зла, що приходять до нас, віддзеркалюють те, що Небесний Батько розуміє наші особисті сильні та слабкі якості, і те, що Він знає про непередбачені обставини нашого життя. Коли ці спонукання приходять, вони зазвичай не зупинять нас на наших шляхах, бо Дух Божий не говорить голосом грому. Цей голос буде м’яким, як шепіт, приходячи наче думка або почуття нашого серця. Прислухаючись до його м’яких спонукань, ми будемо захищені від руйнівних наслідків гріха.
Але якщо ми ігноруватимемо ці спонукання, світло Духа буде тьмянішати. Наша свобода вибору буде обмежена або втрачена, і ми втратимо впевненість і здатність діяти. Ми будемо ходити “в [духовній] темряві в полудень”22. Тоді як легко збитися на чужі стезі і заблукати! Як швидко ми будемо зв’язані ланцюгами гріха, про які казав Легій своїм бунтівним синам23. Наприклад, якщо ми приймаємо рішення, що поглиблюють нашу заборгованість, ми втрачатимемо нашу свободу задовольняти наші бажання і потреби або відкладати на той неминучий “дощовий” день. Якщо ми вирішимо порушити закон, нас можуть посадити до в’язниці, де наша свобода вибору буде настільки обмеженою, що ми не зможемо вибирати, куди йти, кого бачити або що робити. Духовна в’язниця є дуже подібною до цього. Отже, щоб зберегти нашу свободу вибору, ми мусимо щоденно ходити в світлі нашого Господа і Спасителя і слідувати стезею послушності. Це єдина стезя, що веде до нашого Батька Небесного.
Якщо через наші неправедні рішення ми втратимо нашу ходу цією стезею, ми мусимо згадати про свободу вибору, яку ми отримали— свободу, яку ми можемо за своїм вибором застосувати знову. Я говорю особливо до тих, хто здоланий густою темрявою залежності. Якщо ви впали в ту руйнівну поведінку, що наклала на вас залежність, ви можете відчувати, що ви духовно в чорній дірі. Як і у випадку зі справжніми чорними дірами в космосі, може здатися, що світлові абсолютно неможливо пробитися туди, де є ви. Як вам втекти звідти? Я свідчу, що єдиний шлях—це через ту саму свободу вибору, яку ви так доблесно використали у вашому доземному житті, свободу вибору, яку Ворог не може забрати, якщо ви самі не віддасте її йому.
Як вам знову здобути вашу свободу вибору? Як вам почати знову використовувати її правильно? Вирішіть, що будете діяти з вірою і послушністю. Дозвольте мені порадити кілька основних рішень, які ви можете почати приймати зараз—саме сьогодні.
Прийміть—справді прийміть—те, що ви є дитиною Бога, що Він любить вас і що Він має силу допомогти вам.
Прийміть рішення покласти все—буквально все—на олтар перед Ним. Віруючи, що ви є Його дитиною, вирішіть, що ваше життя належить Йому і що ви будете використовувати свою свободу вибору, аби чинити Його волю. Ви можете робити це багато разів у житті; але ніколи, ніколи не здавайтеся.
Прийміть рішення стати такими, щоб відчувати Духа Божого—через молитву, вивчення Писань—на Церковних зборах і вдома—і через здорове спілкування з іншими. Коли ви відчуваєте вплив Духа, ви починаєте очищуватися і зміцнюватися. Світло вмикається, а там, де сяє світло, темрява зла не може залишатися.
Прийміть рішення коритися вашим завітам і дотримуватися їх, починаючи з вашого христильного завіту. Поновлюйте ці завіти щотижнево, гідно причащаючись.
Прийміть рішення гідно відвідувати храм, укладати і поновлювати священні завіти і отримувати всі спасительні обряди і благословення євангелії.
Нарешті, і це є найважливішим, прийміть рішення вірити у Спокуту Ісуса Христа. Прийміть Спасителеве прощення, а тоді простіть себе. Завдяки Його жертві за нас Він має владу не пам’ятати більше ваших гріхів24. Ви мусите зробити те саме.
Після того, як ви знову будете на стезі і будете “вільними вибирати”, прийміть рішення відкидати почуття сорому за гріхи, у яких ви вже розкаялися, відмовтеся від розчарування у своєму минулому і радійте надії на майбутнє. Пам’ятайте, це Сатана прагне, щоб ми були “нещасними, як [він] сам”25. Нехай ваші прагнення будуть сильнішими за його прагнення. Будьте щасливими і впевненими у вашому житті і можливостях та благословеннях, що чекають на вас тут і у вічності.
Нарешті, пам’ятайте, що наша свобода вибору—не лише для нас. Ми маємо відповідальність використовувати її заради інших—піднімати й зміцнювати їх у їхніх випробуваннях та скорботах. Дехто з наших братів і сестер втратили здатність у повноті користатися своєю свободою вибору через неправедні рішення. Не наближаючись до спокуси, ми можемо і повинні запрошувати інших отримати світло євангелії Ісуса Христа. Через дружбу і любов ми можемо вести їх стезею послушності й заохочувати використовувати їхню свободу вибору, щоби приймати праведні рішення знову.
Так само, як батько Легій свідчив своїй сім’ї про благословення свободи вибору, я також прагну свідчити вам, мої любі брати і сестри по цілому світу, а також своїй сім’ї. Свобода вибору була явлена під час Наради на Небесах, коли ми вирішили слідувати планові нашого Небесного Батька і прийти у смертне життя на цей період випробувань. Свобода вибору дозволяє нам пройти випробування та іспити, щоб можна було побачити, чи зможемо ми витерпіти до кінця і з честю повернутися до нашого Небесного Батька. Свобода вибору є каталізатором, що спонукає нас виявляти наші внутрішні, духовні прагнення в нашій зовнішній поведінці, що подібна до Христової. Свобода вибору дозволяє нам приймати сповнені віри й послуху рішення, які зміцнюють нас, так що ми можемо піднімати й зміцнювати інших. Свобода вибору, використана праведно, дозволяє світлу розсіювати темряву і дає нам змогу жити в радості та щасті зараз і дивитися з вірою в майбутнє, навіть у вічності, і не зосереджуватися на речах минулих. Те, як ми використовуємо нашу свободу вибору, визначає те, хто ми є і ким ми станемо.
Усім тим, хто прагне насолоджуватися небесними благословеннями свободи вибору, я свідчу, що вона зміцнюється нашою вірою і послушністю. Свобода вибору спонукає нас до дії: шукати, щоб знаходити, питати, щоб отримувати провід Духа, стукати в ті двері, що ведуть до духовного світла і до спасіння. Я складаю особливе свідчення, що наш Спаситель, Ісус Христос, є джерелом цього світла, саме Світла Життя і Світу. Якщо ми будемо використовувати нашу свободу вибору, щоб слідувати за Ним, Його світло ставатиме яскравішим і яскравішим в нас аж до дня досконалого26, коли нас запросять у присутність нашого Батька Небесного на всю вічність. Я молюся, щоб ми використовували нашу свободу вибору для досягнення цієї священної і славетної мети, в ім’я Ісуса Христа, амінь.