2010
Він знає моє ім’я
Серпень 2010 року


Ми говоримо про Христа

Він знає моє ім’я

У 2007 році Вашингтонський університет запросив мене на банкет, влаштований на честь жінок-спортсменок. 44 роки тому я грала в цьому університеті в теніс і разом зі своєю партнеркою виграла чемпіонат північно-західних штатів у парних змаганнях з тенісу. На бенкеті мене мали вшановувати за це досягнення.

По дорозі на обід ми з чоловіком заїхали за Ліндою, подругою моїх студентських років. Саме вона познайомила мене з Церквою Ісуса Христа Святих Останніх Днів, коли мені було 33 роки. Нам усім було приємно знову побувати в університеті й побачитися зі старими друзями.

Однак, коли я пішла, щоб узяти пакет і табличку з іменем перед початком бенкету, то була неприємно вражена тим, що на табличці було надруковано “Шерон Кралл”, а не “Шеррі Кралл”. “Гаразд”,—подумала я, закреслила Шерон і написала Шеррі. Але помилка переслідувала мене весь вечір. Пізніше, коли ведучий представив мене для отримання нагороди, він назвав мене “Шерон”. На почесному знаку, який мені було вручено, також була помилка.

То не було великою проблемою; я відчувала вдячність, що мене запросили на бенкет, а організатори пообіцяли, що зроблять новий почесний знак, на якому буде вказане правильне ім’я.

Наступного ранку була Великодня неділя. Ми з чоловіком провели Велику п’ятницю у храмі, а впродовж тижня багато розмірковували про останні дні Спасителя на землі. Але найбільше враження від Великодня того року я отримала під час причасних зборів, коли наш єпископ виголосив ці слова: “Я такий вдячний, що Господь знає моє ім’я”.

Мене охопила величезна радість. Хоча вечір напередодні й приніс мені задоволення, але щастя, яке я відчула завдяки цій істині, переважило все, що я відчувала, коли отримувала “почесті людські”.

Я також вдячна, що Господь знає моє ім’я, а що більш важливо, я рада, що у 33-річному віці я пізнала Його. Я буду вічно вдячна, що коли двоє місіонерів запитали у Лінди, чи не знає вона людину, яку вони могли б відвідати, вона не піддалася страху образити мене і назвала моє ім’я.

Я пізнала реальність Спасителя, читаючи Книгу Мормона, яка свідчить про Нього. І коли я прийшла до пізнання Спасителя і приєдналася до Церкви, я стала новою людиною в Ньому.

Моє життя змінилося після хрищення і конфірмації, і воно змінилося знову того надзвичайного Великоднього ранку, коли я отримала свідчення про те, що Небесний Батько і Спаситель дійсно знають наші імена. Я не можу повною мірою висловити радість, яку мені приносить знання про Небесного Батька і Спасителя і про те, що Вони знають мене.

Справа: У Його світлі, художник Грег Олсен, копіювання заборонено

Роздрукувати