Храмові благословення

Президент Дітер Ф. Ухтдорф

Другий радник у Першому Президентстві

Я все ще пам’ятаю, як ми з батьками приїхали до щойно збудованого Швейцарського храму, першого в Європі, щоб стати вічною сім’єю. У той час мені було 16 років, і я був найменшим з чотирьох дітей. Ми стали на коліна навколо олтаря, щоб бути запечатаними силою священства й отримати чудове обіцяння, що можемо бути запечатані на вічність. Я ніколи не забуду ту величну мить.

У своєму юному віці я був вражений тим, що ми перетинали кордони між країнами, щоб запечатати свою сім’ю. Для мене це було символом того, що храмова робота перетинає мирські кордони, аби надати вічні благословення всім жителям землі. Храми Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів дійсно зводяться для блага усіх у світі, незалежно від національностей, культур чи політичних уподобань.

Храми—це незмінне свідчення того, що добро переможе. Президент Джордж К. Кеннон (1827–1901), перший радник у Першому Президентстві, якось сказав: “Кожен камінь, покладений у фундамент храму, і кожен збудований храм… зменшує силу Сатани на землі та збільшує силу Бога й Божественність”¹.

Оскільки кожен храм збільшує вплив праведності на землі, то, звичайно ж, найбільші благословення проливаються на тих, хто відвідує храм. У ньому ми отримуємо подальше світло і знання та укладаємо урочисті завіти, які, якщо їх дотримуватися, допомагають нам іти шляхом учнівства. Одним словом, храм учить нас про священну мету життя й допомагає усвідомити свою істинну фізичну та духовну сутність.

Однак ми не ходимо до храму лише заради себе. Кожного разу, коли ми входимо в ці священні будівлі, то відіграємо роль у святій викупительній роботі спасіння, яке стає доступним для всіх Божих дітей завдяки Спокуті Єдинонародженого від Батька. Це безкорисливе і священне служіння дає можливість нам, смертним, брати участь у славетній роботі, завдяки якій ми перетворюємося на спасителів на Горі Сіон.

Тих, хто з якихось причин не може відвідувати храм зараз, я закликаю робити все від вас залежне, щоб мати діючу храмову рекомендацію. Храмова рекомендація—це символ нашої вірності й рішучості служити Господу. Це—символ нашої любові до Господа, бо Ісус навчав: “А хто любить Мене, то полюбить його Мій Отець, і Я полюблю його, і об’явлюсь йому Сам” (Іван 14:21).

Оскільки лице землі продовжує прикрашатися цими священними будівлями, освяченими для Господа, я молюся, щоб ми робили свій внесок і наближали небеса до землі наявністю храмової рекомендації та частим її використанням. Якщо ми так будемо робити, праведність неодмінно зміцниться не лише в нашому житті й домі, але і в громаді та по всьому світу.

Як навчати з цього послання

Більшість людей легше навчаються і краще запам’ятовують, коли ви, розкриваючи якусь тему, використовуєте наочні посібники, а не просто розказуєте (див. Навчати—немає покликання величнішого [2000], с. 172). Під час уроку ви можете показувати зображення храму. Після прочитання статті обговоріть, чому храм є таким важливим для президента Ухтдорфа. Запропонуйте малим дітям у сім’ї намалювати свою сім’ю у храмі.

У посібнику Навчати—немає покликання величнішого написано: “Заохочуйте учнів ставити перед собою одну або більше цілей, які допомагали б їм жити за принципом, якому ви навчали” (с. 163). Ви можете прочитати послання президента Ухтдорфа разом із сім’єю і запропонувати членам сім’ї записати особисту ціль, яка допоможе їм залишатися гідними, щоб отримати храмову рекомендацію та користуватися нею.

ЗЛІВА: ФОТОГРАФІЯ БЕРНСЬКОГО ШВЕЙЦАРСЬКОГО ХРАМУ КРІСА МІЛЛСА, ГОНКОНГСЬКОГО КИТАЙСЬКОГО ХРАМУ КРЕЙГА ДІМОНДА, КОПЕНГАГЕНСЬКОГО ДАНСЬКОГО ХРАМУ КРЕЙГА ДІМОНДА, І АККРСЬКОГО ХРАМУ В ГАНІ МЕТЬЮ РІЙЄРА;СПРАВА: ФОТОІЛЮСТРАЦІЯ ДЖ. СКОТТА КНУДСЕНА, КОМПОЗИЦІЯ ФОТОГРАФІЙ КРЕЙГА ДІМОНДА І ЧАРЛЬЗА В. КАРТЕРА