Покладайся на Бога не сумніваючись

Старійшина Уліссес Соарес

З президентства сімдесятників

Якщо ми непохитні та не сумніваємося у нашій вірі, Господь підвищить нашу здатність самостійно піднятися над випробуваннями життя.

Дорогі брати та сестри, я хочу почати своє послання сьогодні свідченням: я знаю, Президент Томас С. Монсон—пророк Бога у наш час. Його радники у Першому Президентстві та Дванадцять Апостолів насправді також є пророками, провидцями та одкровителями. Вони представляють Господа Ісуса Христа та мають право виголошувати його задум і волю, як вони відкриті їм. Я свідчу, що у слідуванні їхній пораді—безпека. Господь надихає їх наголошувати на зміцненні нашої віри в Небесного Батька та його Сина Ісуса Христа і у Його спокуту, щоб ми не вагалися, зустрічаючись з випробуваннями нашого часу.

У Книзі Мормона ми читаємо про чоловіка на ім’я Аммон, якого послали з землі Зарагемлі до землі Легія-Нефія, щоб довідатися про його братів. Там він знайшов царя Лімгія і його народ, які перебували у залежності від Ламанійців. Цар Лімгій був підбадьорений тим, що Аммон сказав про його народ в Зарагемлі. Його серце сповнилося такою великою надією та радістю, що він зібрав свій народ до храму і сказав:

“Отже, підійміть свої голови, і втішайтеся, і покладайте довіру свою на Бога. …

Якщо ви звернетеся до Господа з щирими намірами в серці, і покладатимете надію свою на Нього, і служитимете Йому з усією старанністю вашого розуму, якщо ви зробите це, Він, згідно з Своїм власним бажанням і задоволенням, визволить вас від залежності”¹.

Слова Аммона настільки глибоко вплинули на віру народа царя Лімгія, що вони склали завіт з Богом служити Йому та виконувати Його заповіді, незважаючи на їхні складні обставини. Завдяки своїй вірі вони змогли розробити план та втекти з рук Ламанійців².

Брати та сестри, будь ласка, обдумайте важливість запрошення царя Лімгія своєму народові і як воно стосується нас. Він сказав: “Підійміть свої голови, і втішайтеся, і покладайте довіру свою на Бога”. Цими словами Лімгій запросив свій народ подивитися на майбутнє очима віри; замінити свої страхи оптимізмом надії, народженою вірою; та не вагаючись покладати свою довіру на Бога, незважаючи на обставини.

Смертне життя—це період перевірки, де нас випробовують, щоб подивитися, чи робитимемо ми все, що Господь Бог наш накаже нам³. Для цього потрібна непохитна віра у Христа, навіть у часи великих труднощів. Для цього потрібно просуватися вперед з непохитною вірою у Христа, будучи веденими Духом і довіряючи тому, що Бог забезпечить наші потреби⁴.

Під кінець свого земного служіння, прямо перед ув’язненням, Спаситель навчав Своїх учнів: “Страждання зазнаєте в світі, але будьте відважні: Я світ переміг!”⁵.

Замисліться над цим зі мною на хвилину—Ісус Христос, Єдинонароджений Син Батька, прожив безгрішне життя і подолав усі спокуси, біль, випробування та страждання світу. Він проливав краплі крові у Гефсиманії; Він потерпав від жахливого болю, який не підлягає жодному опису. Він взяв на Себе всі наші муки і хвороби. Він стоїть, готовий допомогти—допомогти кожному з нас—з кожним тягарем. Своїм життям, стражданнями, смертю і воскресінням Він усунув кожну перешкоду до нашої радості та знаходження миру на цій землі. Переваги Його викупної жертви сягають усіх тих, хто приймає Його та зрікається самих себе і тих, хто бере Його хрест та слідує за Ним як Його справжні учні⁶. Тому, виявляючи віру в Ісуса Христа та в Його Спокуту, ми будемо сильнішими, наші тягарі полегшаться і завдяки Йому ми переможемо світ.

Брати та сестри, у той час, як ми розраховуємо на силу і надію, яку ми можемо отримати від Спасителя, у нас є привід підняти свої голови і втішатися, покладати довіру свою на Бога і просуватися вперед без сумнівів. Як проголосив Яків, ми маємо “просит[и] із вірою, без жодного сумніву. Бо хто має сумнів, той подібний до морської хвилі, яку жене й кидає вітер. … Двоєдушна людина непостійна на всіх дорогах своїх”⁷.

Цар Лімгій спонукав подібним чином: “Поклада[й]те надію свою на Нього, і служ[іть] Йому з усією старанністю вашого розуму, якщо ви зробите це, Він, згідно з Своїм власним бажанням і задоволенням, визволить вас від залежності”⁸.

Послухайте слова Самого Спасителя, коли він застерігає нас:

“Нехай серце вам не тривожиться! Віруйте в Бога, і в Мене віруйте! …

Якщо Ви Мене любите, Мої заповіді зберігайте! …

Хто заповіді Мої має та їх зберігає, той любить Мене. А хто любить Мене, то полюбить його Мій Отець, і Я полюблю Його, і об’явлюсь йому Сам”⁹.

Бог благословляє нас згідно з нашою вірою¹⁰. Віра—це джерело життя з божественною метою та вічною перспективою. Віра—це практичний принцип, який надихає старанність. Ця життєво важлива, жива сила проявляється у нашому позитивному ставленні і бажанні добровільно робити все, що Бог і Ісус Христос нас просять. Ми стаємо на коліна, щоб благати Господа про керівництво і встаємо та діємо з упевненістю, щоб досягти того, що відповідає Його волі.

Багато років тому, коли я ще служив президентом місії, мені зателефонували батьки одного з наших улюблених місіонерів, інформуючи мене про смерть його сестри. Я пам’ятаю, як у той особливий час ми обговорювали з тим місіонером чудовий Божий план спасіння для Його дітей та як це знання принесе йому втіху.

Хоча він був вражений та засмучений цим лихом, цей місіонер—крізь сльози та з вірою в Бога—радів життю своєї сестри. Він висловив непохитну віру у лагідні милості Господа. Він упевнено сказав мені, що продовжить служити на своїй місії з усією вірою та старанністю, щоб бути гідним обіцянь, які Бог мав для нього і його сім’ї. У цей важкий час той вірний місіонер повернув своє серце до Бога, поклав усю свою надію на Нього та відновив своє зобов’язання служити Йому з усією старанністю.

Брати та сестри, якщо ми не пустили коріння непохитної довіри до Бога та бажання служити Йому, болісні ситуації земного життя можуть призвести до того, що ми відчуємо себе обтяженими важким ярмом і можемо втратити мотивацію жити за євангелією в повноті. Без віри ми врешті-решт втратимо здатність цінувати ті задуми нашого Бога стосовно того, що відбуватиметься пізніше у нашому житті¹¹.

У такі моменти випробувань, супротивник—що завжди насторожі—намагається використовувати наші логіку й аргументацію проти нас. Він намагається переконати нас, що марно жити за принципами євангелії. Будь ласка, пам’ятайте, що логіка тілесної людини “не приймає речей, що від Божого Духа, бо їй це глупота”¹². Пам’ятайте, що Сатана “є ворогом Богові, і [він] бореться проти Нього постійно, і запрошує, і принаджує [нас] грішити і чинити те, що є зло, постійно”¹³. Нам слід не дозволяти йому обманювати нас; тому що, коли ми так робимо, ми слабшаємо у своїй вірі та втрачаємо силу отримати Божі благословення.

Якщо ми непохитні та не сумніваємося у нашій вірі, Господь підвищить нашу здатність самостійно піднятися над випробуваннями життя. Нам вдасться підкорити негативні імпульси і ми розвинемо здатність перемогти навіть те, що здається нездоланними перепонами. Ось що дозволило народу царя Лімгія так ефектно втекти з полону ламанійців.

Брати та сестри, я запрошую вас покладати свою довіру на Нього та на вчення Його пророків. Я запрошую вас поновити свої завіти з Богом; служити Йому всім вашим серцем, незважаючи на складність життєвих ситуацій. Я свідчу, що силою вашої непохитної віри у Христа ви станете вільними від рабства гріха, сумніву, зневіри, нещастя, страждання; і ви отримаєте усі обіцяні благословення від нашого люблячого Батька.

Я свідчу, що Бог справжній. Він живе і Він любить нас. Він слухає наші молитви у часи щастя і у часи сумніву, журби та відчаю. Я свідчу, що Ісус Христос—Спаситель світу. Він—Викупитель.

Я завершую мій сьогоднішній виступ словами гімну “Not Now but in the Coming Years” з португальського збірника гімнів:

Якщо хмари замість сонця кидають тінь на ваше серце,
Якщо біль впливає на нас, не зважай, ми скоро дізнаємося, Хто це.
Ісус направляє нас своєю рукою і Він розповість нам навіщо;
Якщо ми прислухаємося до Його голосу, Він врешті-решт скаже нам.
Покладайся на Бога без вагань і дозволь Йому підтримати нас.
Безкінечно співай Йому хвалу і пізніше Він все пояснить14.

Я кажу все це у святе ім’я Ісуса Христа, амінь.