Щоб наше світло могло бути прапором для народів

Старійшина Бенхамін Де Ойос

Сімдесятник

Євангелія Спасителя і Його відновлена Церква надають нам багато можливостей, щоб наше світло могло бути частиною великого прапора для народів.

Багато років тому, коли я служив вчителем семінарії, я почув, як один з моїх колег запросив своїх студентів обміркувати наступне запитання: Чому ви думаєте, що ви б слідували за Христом, як один з Його учнів, якби жили у дні Спасителя? Вони дійшли висновку, що ті, хто слідує за Спасителем у наш час і намагається бути Його учнем, вірогідно, робили б так само й тоді.

З того часу я розмірковував над цим питанням і їхнім висновком. Я часто обмірковую, що я б відчував, чуючи Самого Спасителя, коли Він проголосив наступне у Проповіді на горі:

“Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верховині гори.

І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник, і світить воно всім у домі.

Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі” (Матвій 5:14–16).

Чи ви можете уявити, що ви відчували б, чуючи голос Спасителя? Насправді нам не треба уявляти. Для нас це стало постійним досвідом чути голос Господа, оскільки коли ми чуємо голос Його служителів, це те саме, що чути Його голос.

У 1838 році у посланні, подібному до того, що було дане у Проповіді на горі, Господь проголосив через пророка Джозефа Сміта наступне:

“Бо так буде Мою Церкву названо в останні дні, а саме: Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів.

Істинно Я кажу вам усім: Устаньте і сяйте повсюди, щоб ваше світло могло бути прапором для народів” (УЗ 115:4–5).

Наші дні настільки надзвичайні, що вони навіть були показані у видінні пророку Ісаї, він також бачив і пророкував про цей день відновлення Церкви Ісуса Христа та її мету, кажучи: “І поганам підійме Він прапора, і згромадить вигнанців Ізраїля, і розпорошення Юди збере з чотирьох країв світу!” (Ісая 11:12)

У контексті Писань стяг чи штандарт є тим прапором, навколо якого мають збиратися люди з метою об’єднання. У давнину прапор служив місцем зібрання для воїнів у битві. Говорячи мовою символів, Книга Мормона і відновлена Церква Ісуса Христа є такими прапорами для всіх народів (Див. Путівник по Писаннях, “Прапор”, scriptures.lds.org).

Без сумніву одним з важливих прапорів у ці останні дні є ця чудова генеральна конференція, де постійно говориться про велику роботу і план нашого Небесного Батька “здійснювати безсмертя і вічне життя людини” (Мойсей 1:39).

Постійне проведення генеральної конференції—це одне з найвеличніших свідчень того факту, що ми як святі останніх днів “віримо всьому, що Бог відкрив, усьому, що Він відкриває тепер, і ми віримо, що Він відкриє ще багато великого і важливого стосовно Царства Божого” (Уложення віри 1:9).

Що тоді Господь відкрив через президента Томаса С. Монсона, що нам потрібно продовжувати робити, щоб наше світло могло бути прапором для народів? Що важливе має бути зроблено у цей чудовий час розбудови Сіону і збирання Ізраїля?

Господь завжди відкривав Свою волю нам “рядок за рядком, приписання за приписанням, тут трохи і там трохи” (2 Нефій 28:30). Отже, ми не повинні дивуватися чомусь, як може здаватися, маленькому, через його простоту і повторюваність, тому що Господь вже порадив нам, кажучи, що “благословенні ті, хто прислухається до Моїх повчань, і прихилить вухо до Моєї поради, бо вони навчаться мудрості; бо тому, хто сприймає, Я дам більше” (2 Нефій 28:30).

Я свідчу, що навчаючись “рядок за рядком, приписання за приписанням, тут трохи і там трохи” та дослухаючись до порад наших провідників, ми будемо мати оливу в наших каганцях, яка дозволить нам давати світло іншим, як це заповідав нам Господь.

Хоча ми можемо робити багато чого, щоб бути світлом і прапором для інших, я хотів би зосередитися на наступних трьох аспектах: дотримуватися Суботнього дня, прискорити роботу спасіння по обидва боки завіси і навчати, як це робив Спаситель.

Світло, про яке ми говоримо, приходить завдяки відданості у дотриманні Суботнього дня як у Церкві, так і вдома; це світло яскравішає, якщо ми утримуємо себе незаплямованими від світу; це світло посилюється, якщо ми підносимо свої священнодійства у Його святий день і виявляємо свою відданість Всевишньому—все це допомагає нам завжди мати Його Дух з нами. Це світло, яке зростає і стає видимим, коли ми повертаємося додому з почуттям прощення, про яке президент Генрі Б. Айрінг говорив на минулій жовтневій генеральній конференції, кажучи: “З усіх благословень, які ми можемо порахувати, безсумнівно, найпрекраснішим є почуття прощення, яке приходить, коли ми приймаємо причастя. Ми відчуємо більшу любов до Спасителя й більшу вдячність за Того, Чия безмежна жертва уможливила наше очищення від гріха” (“Вдячність у Суботній день”, Ліягона, лист. 2016, с.100).

Коли ми освячуємо Суботній день і приймаємо причастя, ми не тільки очищаємося, але й наше світло також стає яскравішим.

Наше світло також посилюється, якщо ми присвячуємо і освячуємо час для того, щоб знаходити імена наших предків, приносимо їхні імена у храм і навчаємо нашу сім’ю та інших людей робити те саме.

Ця священна храмова і сімейно-історична робота, яку ми проводимо зі святими по обидва боки завіси, просувається вперед більше, ніж будь-коли, оскільки будуються Господні храми. Зараз, коли у храмах є особливий розклад для сімейних груп, які приходять зі своїми власними родинними іменними картками, моя дружина і я насолоджуємося часом у храмі, коли ми служимо там разом з нашими дітьми і онуками.

Коли ми знаходимо імена і приносимо їх до храму, а також навчаємо інших, як це робити, разом ми сяємо, як прапор або штандарт.

Навчитися навчати, як це робив Спаситель—це ще один спосіб, як ми можемо устати і сяяти. Я радію з усіма, хто вчиться, як навчати, як це робив Спаситель. Дозвольте мені прочитати з обкладинки нового навчального посібника: “Мета кожного вчителя євангелії—кожного батька або матері, кожного офіційно покликаного вчителя, кожного домашнього учителя і візитної вчительки, і кожного послідовника Христа—навчати Духом чистого вчення євангелії для того, щоб допомогти дітям Бога розвивати їхню віру в Спасителя і стати більше подібним до Нього” (Навчати, як навчав Спаситель [2016]).

Зараз тисячі наших вірних вчителів тримають світло, коли вони вчаться, як навчати, як це робив Спаситель. У цьому контексті збори ради нових вчителів—це спосіб устати і сяяти, коли студенти збираються навколо прапора вчення Христа, бо “ключ до того, щоб навчати так, як навчав Спаситель—це жити, як Спаситель жив” (Навчати, як навчав Спаситель, с. 4).

Коли ми всі навчаємо і вчимо, як робив це Він, та стаємо більш подібними до Нього, наше світло сяє яскравіше й не може бути схованим, воно стає прапором для тих, хто шукає світло Спасителя.

Мої любі брати і сестри, ми не повинні і не мусимо ховати наше світло. Наш Спаситель заповів нам, аби наше світло сяяло подібно до міста на верховині гори або як світло від світильника. Якщо ми робимо так, то ми прославляємо нашого Батька на небі. Євангелія Спасителя і Його відновлена Церква надають нам багато можливостей, щоб наше світло могло бути частиною великого прапора для народів.

Я свідчу, що Ісус Христос—це світло, яке ми маємо віддзеркалювати, в ім’я Ісуса Христа, амінь.