Його рука, що спрямовує щодня
М. Джозеф Бро
Другий радник у Генеральному президентстві Товариства молодих чоловіків
Небесний Батько знає, що вам і мені потрібно, краще, ніж будь-хто.
Одним з найулюбленіших знарядь Небесного Батька у спрямуванні Його дітей є праведні бабусі й дідусі. Мати мого батька була такою жінкою. Одного разу, коли я був ще надто юним, щоб запам’ятати це, мій батько повчав мене. Спостерігаючи за цим повчанням, моя бабуся сказала: “Монте, мені здається, ти виправляєш його занадто різко”.
Мій батько відповів: “Мамо, я буду виправляти своїх дітей так, як хочу я”.
Тоді моя мудра бабуся м’яко зауважила: “І я теж”.
Я впевнений, що того дня мій батько почув мудре спрямування своєї матері.
Коли ми думаємо про спрямування, ми, можливо, думаємо про гімн, який всі знаємо і любимо—“Я Божеє дитя”. У приспіві ми знаходимо такі слова: “За батьками йтиму прямо я на вірний шлях”1.
До недавнього часу я думав, що цей приспів—це божественне спрямування для батьків. Обмірковуючи ці слова, я зрозумів, що, крім спрямування для батьків, вони мають набагато більше значення. Кожен з нас особисто щодня благає, щоб Небесний Батько спрямовував нас, вів нас та йшов поруч з нами.
Президент Дітер Ф. Ухтдорф пояснив: “Наш Небесний Батько знає потреби своїх дітей краще, ніж будь-хто. Це Його робота і слава—допомагати нам при кожній нагоді, надавати надзвичайні матеріальні та духовні ресурси, які допоможуть нам на шляху, що веде до Нього”2.
Послухайте ці слова: Небесний Батько знає, що вам і мені потрібно, краще, ніж будь-хто. Як наслідок, Він розробив персональний комплект з опіки для кожного з нас. У ньому є багато складових. У нього входять Його Син і Спокута, Святий Дух, заповіді, Писання, молитва, пророки, апостоли, батьки, бабусі й дідусі, місцеві провідники Церкви і багато іншого—все, що допоможе нам одного дня повернутися до Нього і жити з Ним.
Сьогодні я хочу поділитися лише кількома складовими комплекту з опіки, які допомогли мені зрозуміти, що люблячий Батько веде і спрямовує мене та мою сім’ю та йде поруч з нами. Я молюся, аби кожен з вас дізнався зі свого власного досвіду, що Небесний Батько веде і спрямовує вас та йде поруч з вами, і щоб з цим знанням ви просувалися вперед з впевненістю, знаючи, що ви ніколи насправді не самі.
Заповіді Небесного Батька—ключова складова комплекту з опіки. Алма проголосив: “Злочестивість ніколи не була щастям”3. Прийняття неналежної поведінки без люблячого виправлення—це виявлення хибного співчуття, і таке прийняття зміцнює загальну думку, що злочестивість може бути насправді щастям. Самуїл Ламанієць чітко спростовував цю ідею: “Ви прагнули щастя, творячи беззаконня, що суперечить природі праведності, яка є в нашому великому і Вічному Главі”4.
Через Своїх пророків Небесний Батько постійно нагадує нам, що праведність—це щастя. Цар Веніямин, наприклад, навчав, що Небесний Батько “вимагає від вас робити так, як Він наказав вам; за це, якщо ви зробите так, Він негайно благословить вас”5. В іншому гімні є схоже нагадування:
З наближенням мого 14-го дня народження я дізнався про деякі з цих благословень. Я помітив, що мої батьки якось не так поводяться. Обміркувавши те, що я побачив, я запитав: “Ми їдемо на місію?” Вираз обличчя моєї мами підтвердив мою підозру. Пізніше, на сімейній нараді, мої брати і сестри та я дізналися, що наші батьки були покликані очолювати місію.
Ми жили на чудовому ранчо у штаті Вайомінг. Життя здавалося мені досконалим. Я повертався додому зі школи, робив що треба по дому і після того міг йти на полювання, рибалку чи просто досліджувати місцевість з моїм собакою.
Невдовзі після того, як я дізнався про покликання, я зрозумів, що мав розлучитися зі своїм собакою, Блу. Невдоволений, я запитував батька, що мені робити з Блу. Я хотів наголосити на несправедливості того, що Бог вимагає. Я ніколи не забуду його відповідь. Він сказав: “Я не впевнений. Мабуть, він не може поїхати з нами, тому ти краще запитай Небесного Батька”. Це була зовсім не та відповідь, на яку я очікував.
Я почав читати Книгу Мормона. Я щиро молився, аби дізнатися, чи мені потрібно буде віддати мого собаку. Моя відповідь не прийшла відразу, однак, конкретна думка продовжувала проникати у мій розум. “Не будь тягарем для своїх батьків. Не будь тягарем. Я покликав твоїх батьків”.
Я знав, чого вимагав Небесний Батько. Це знання не зменшило болю від того, що я мав віддати свого собаку. Однак завдяки цій малій жертві моє серце пом’якшало, і, шукаючи волю Небесного Батька, я знайшов мир.
Я вдячний моєму Небесному Батькові за благословення і щастя, які я знайшов завдяки Писанням, молитві та Святому Духу, і за гідного земного батька, який виконував свою роль головного вчителя євангелії для своїх дітей. Вони вели мене, спрямовували мене і навіть йшли поруч зі мною, допомагаючи мені знайти шлях, особливо, коли я мав робити щось важке.
На додаток до складових комплекту з опіки, які я згадував, кожен з нас благословенний провідником священства, який веде і спрямовує нас.
Президент Бойд К. Пекер сказав: “Єпископи отримують натхнення! Кожному з нас вільно прислухатися до поради наших провідників або відкидати її, але ніколи не зневажайте пораду вашого єпископа, почуту з кафедри або в приватній бесіді”7.
Ці чоловіки прагнуть представляти Господа. Літні ми, чи молоді, коли Сатана хоче, аби ми думали, що немає надії, єпископи є для того, аби спрямовувати нас. Говорячи з єпископами, я дізнався, що є спільна тема, що стосується сповіді непослуху чи страждання невинних від жахливих вчинків. Епископи негайно ж хочуть висловити любов Небесного Батька до людини і бажання йти поруч з нею, коли вона шукає шлях додому.
Мабуть, найкраща складова комплекту з опіки Небесного Батька описана цими словами: “Так-бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого”8.
Аби навчити нас всього, що ми маємо робити, Ісус Христос вказав шлях, даючи досконалий приклад того, що ми повинні наслідувати. Він благає нас з розпростертими руками прийти і йти вслід за Ним9. І коли у нас не виходить, що трапляється з усіма нами, Він нагадує нам: “Бо знай, Я, Бог, вистраждав це за всіх, щоб їм не страждати, якщо покаються”10.
Який чудовий дар! Покаяння—це не покарання, це привілей. Це привілей, який веде і спрямовує нас. Не дивно, що Писання проголошують, що ми не повинні навчати нічого іншого, окрім покаяння11.
У Небесного Батька є багато ресурсів, але часто Він користується допомогою іншої людини. Він щоденно дає нам можливість вести, спрямовувати та йти поруч з тим, у кого є потреба в цьому. Ми маємо наслідувати приклад Спасителя. Ми також повинні виконувати роботу Небесного Батька.
Як Генеральне президентство Товариства молодих чоловіків ми знаємо, що молодь благословенна, коли у них є батьки і провідники, які допомагають Небесному Батькові вести і спрямовувати їх та йти поруч з ними. Три принципи12, які допоможуть нам стати складовою комплекту з опіки Небесного Батька для інших, такі:
Перший: будьте з молоддю. Президент Генрі Б. Айрінг наголосив на такій думці: “Є речі, які ми робимо, які можуть виявитися найголовнішими. Навіть сильнішим за слова, які ми використовуємо у нашому навчанні, буде наш приклад життя за євангелією”13. Щоб вести молодь, необхідно бути з нею. Присвячений час—це висловлення любові, яка дозволяє нам навчати словом і прикладом.
Другий: аби дійсно спрямовувати молодь, ми повинні налагодити зв’язок між ними і небесами. Завжди настає час, коли кожен має вистояти наодинці. Тільки Небесний Батько може спрямовувати завжди і в усіх місцях. Наша молодь має знати, як шукати проводу Небесного Батька.
Третій: ми маємо дозволити молоді діяти самостійно. Подібно до люблячих батьків, які тримають руку дитини, яка вчиться ходити, ми повинні дозволити їм йти, аби молодь розвивалася. Щоб дозволити молоді діяти самостійно, потрібні терпіння й любов. Це важче і вимагає більше часу, ніж зробити щось самому. Дорогою вони можуть спотикатися, але ми йдемо поруч з ними.
Брати і сестри, у нашому житті будуть часи, коли здаватиметься, що благословення спрямування далекі або їх не вистачає. Щодо таких важких часів старійшина Д. Тодд Крістофферсон обіцяв: “Нехай у важкі часи ваші завіти матимуть для вас першорядне значення, а ваша слухняність буде неухильною. Потім ви зможете просити з вірою, не маючи жодних сумнівів, згідно з потребами, які у вас є, і Бог відповість. Він підтримає вас, коли ви будете працювати і пильнувати. І у Свій час і Своїм способом Він простягне до вас руку і скаже: “Ось Я”14.
В один з таких часів я шукав поради Небесного Батька у тривалій і щирій молитві понад рік, щоб знайти рішення у складній ситуації. За логікою я знав, що Небесний Батько відповідає на всі щирі молитви. Проте одного дня я дійшов до такого відчаю, що пішов у храм з єдиним запитанням: “Небесний Батьку, чи Ти дійсно піклуєшся?”
Я сидів у кінці кімнати для очікування Логанського храму, штат Юта, коли, на мій подив, у кімнату ввійшов президент храму Вон Дж. Фезерстон, близький друг нашої сім’ї. Він став перед зібранням і привітав усіх нас. Коли він помітив мене серед відвідувачів храму, то замовк, подивився мені в очі і потім сказав: “Брате Бро, чудово бачити вас у храмі сьогодні”.
Я ніколи не забуду почуття того простого моменту. Це було так, ніби—у цьому привітанні—Небесний Батько простягнув Свою руку і сказав: “Ось Я”.
Небесний Батько дійсно піклується, слухає і відповідає на кожну молитву дитини15. Як один з Його дітей, я знаю, що відповідь на мої молитви прийшла у Господній час. І завдяки цьому досвіду я розумію зараз більше, ніж будь-коли раніше, що ми—діти Бога і що Він послав нас сюди, щоб ми могли відчувати Його присутність зараз і одного дня повернутися, щоб жити з Ним.
Я свідчу, що Небесний Батько дійсно веде нас, спрямовує нас та йде поруч з нами. Коли ми наслідуємо Його Сина і прислухаємося до Його служителів, апостолів і пророків, ми знайдемо шлях до вічного життя. В ім’я Ісуса Христа, амінь.