Славетний план нашого Батька

Старійшина Везерфорд Т. Клейтон

Сімдесятник

Завдяки святому Божому плану ми знаємо, що народження і смерть в дійсності є лише ключовими подіями у нашій подорожі до вічного життя з нашим Небесним Батьком.

На початку мого навчання на лікаря у мене був привілей допомогти молодій матері народити свою першу дитину. Вона була спокійна, зосереджена і щаслива. Коли дитина народилася, я вручив їй це дорогоцінне немовля. Зі сльозами щастя, що котилися по її обличчю, вона взяла на руки це щойно народжене немовля і обстежила його з голови до ніг. Вона тримала його близько і виявляла любов, як може це робити тільки матір. Це було привілеєм знаходитися у тій кімнаті з нею.

Таким був початок життя для кожного з нас. Втім, чи дійсно наше народження було початком? Світ бачить народження і смерть як початок і кінець. Але завдяки святому Божому плану ми знаємо, що народження і смерть в дійсності є лише ключовими подіями у нашій подорожі до вічного життя з нашим Небесним Батьком¹. Вони є невід’ємними складовими Батькового плану—священними митями, коли перетинаються смертне життя і небеса. Сьогодні, роздумуючи над тим, чого я навчився, спостерігаючи за народженням і смертю протягом років своєї медичної практики і церковного служіння, я хочу свідчити про славетний план нашого Батька.

“До того, як народитися, ми жили з Богом, Батьком наших духів. Усі [ми], хто знаходиться на землі, є в буквальному сенсі братами та сестрами” у Його сім’ї² і кожен з нас дорогоцінний для Нього. Ми жили з Ним протягом еонів часу до того, як народитися на землі—навчалися, вибирали і готувалися.

Оскільки Небесний Батько любить нас, Він прагне, щоб ми мали найвеличніший дар, який Він може дати,—дар вічного життя³. Він не може просто так дати нам цей дар; ми маємо отримати його, вибравши Його і Його шляхи. Для цього вимагалося, щоб ми залишили Його присутність і почали чудову і повну викликів подорож, сповнену віри, зростання і досягнень. Подорож, яку наш Батько підготував для нас, називається планом спасіння або планом щастя⁴.

На великій доземній нараді наш Батько розповів нам про Свій план⁵. Зрозумівши його, ми були настільки щасливими, що вигукували від радості, а зорі поранні співали разом⁶.

Цей план побудовано на трьох великих стовпах: стовпах вічності⁷.

Перший стовп—це Сотворіння землі, місця нашої подорожі земним життям⁸.

Другий стовп—це Падіння наших перших земних батьків, Адама та Єви. Завдяки Падінню ми отримали дещо чудове. Ми отримали змогу народитися і отримати фізичне тіло⁹. Я буду навіки вдячний моїй матері, за те що вона привела моїх братів та мене у цей світ і навчала нас про Бога.

Бог також дав нам моральну свободу—здатність і привілей самостійно вибирати і діяти¹⁰. Щоб допомогти нам робити правильний вибір, Небесний Батько дав нам заповіді. Щодня дотримуючись Його заповідей, ми показуємо Богу, що любимо Його, і Він благословляє наше життя¹¹.

Знаючи, що ми не завжди будемо робити правильний вибір, або, іншими словами, будемо грішити, Батько дав нам третій стовп—Спасителя Ісуса Христа і Його Спокуту. Своїми стражданнями Христос сплатив ціну як за фізичну смерть, так і за гріх¹². Він навчав: “Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне”¹³.

Ісус Христос жив досконалим життям, завжди дотримуючись заповідей Свого Батька. “Він ходив шляхами Палестини”, навчав істинам вічності, “зцілюючи хворих, даючи сліпим зір і воскрешаючи мертвих”¹⁴. Він “ходив, добро чинячи”¹⁵ і “закликав усіх наслідувати Його приклад”¹⁶.

Наприкінці Свого земного життя Він став навколішки і молився, кажучи:

“Отче, як волієш, пронеси мимо Мене цю чашу! Та проте не Моя, а Твоя нехай станеться воля! …

А як був у смертельній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю”¹⁷.

Христос допоміг нам краще усвідомити тяжкість Своїх страждань, сказавши пророку Джозефу Сміту:

“Бо знай, Я, Бог, вистраждав це за всіх, щоб їм не страждати, якщо покаються;

Але якщо вони не покаються, вони повинні страждати саме так, як Я;

Таким стражданням, яке примусило Мене, Самого Бога, найвеличнішого з усіх, тремтіти від болю і кровоточити кожною порою, та страждати і тілом, і духом”¹⁸.

Там, у Гефсиманському саду, Він почав сплачувати ціну за наші гріхи та наші хвороби, наш біль і наші недуги¹⁹. Завдяки тому, що Він зробив, ми ніколи не будемо самотні у цих недугах, якщо зробимо вибір йти із Ним. “Його було схоплено і засуджено на підставі облудних звинувачень, визнано винним, аби задовольнити натовп, і вироком для Нього була смерть на Голгофському хресті”. На хресті “Він віддав Своє життя, аби спокутувати гріхи всього людства. Він приніс великий вікарний дар заради всіх жителів землі”²⁰.

Він проголосив:

“Дивіться, Я є Ісус Христос, про Якого пророки свідчили, що Він прийде на землю.

І знайте, Я є світло і життя світу; і Я випив з тієї гіркої чаші, яку Батько дав Мені, і прославив Батька, взявши на Себе гріхи світу”²¹.

Тоді, у перший день тижня²², Він піднявся з гробу в досконалому воскреслому тілі, щоб ніколи більше не вмирати. І оскільки Він це зробив, так само зробимо і ми.

Я свідчу, що Христос дійсно піднявся з гробу. Але для того, щоб піднятися з гробу, спершу Він мав померти. Так само і ми.

Іншим великим благословенням мого життя було відчувати близькість небес у ті миті, коли я сидів біля ліжка людей, які помирали. Рано-вранці одного дня багато років тому я увійшов у лікарняну палату, де знаходилась віддана вдова, свята останніх днів, у якої був рак. Двоє її дочок сиділи біля неї. Підійшовши до її ліжка, я одразу побачив, що вона вже більше не страждає, бо щойно померла.

У ту мить смерті кімната була сповнена миром. Її дочки відчували лагідний смуток, але їхні серця були сповнені вірою. Вони знали, що їхня мати не пішла, але повернулась додому²³. Навіть у миті нашого найглибшого смутку, у миті, коли час стоїть і не рухається, а життя здається несправедливим, ми можемо знайти втіху в нашому Спасителі, оскільки Він також страждав²⁴. Для мене було привілеєм знаходитися у тій кімнаті.

Коли ми помираємо, наші духи залишають наші тіла і ми переходимо на наступний етап нашої подорожі, у духовний світ. Це місце для навчання, покаяння, прощення і розвитку²⁵—там ми чекаємо на Воскресіння²⁶.

У якийсь великий день у майбутньому всі, хто будь-коли народився, піднімуться з могил. Наші духи і наші фізичні тіла об’єднаються у своїй досконалій формі. Воскреснуть усі—“літні та молоді, … як чоловічої статі, так і жіночої, як злочестиві, так і праведні; і “все буде відновлено до своєї досконалої форми”²⁷.

Після Воскресіння ми отримаємо найвище благословення—бути судженими нашим Спасителем, Який сказав:

“Я приведу всіх людей до Себе, щоб їх було суджено згідно з їхніми діяннями.

І станеться, що кожний, хто покається і буде хрищений в Моє імʼя, буде сповнений; і якщо він витерпить до кінця, ось того я вважатиму невинним перед Моїм Батьком того дня, коли Я стану судити світ”²⁸.

І тоді, завдяки Христу і Його Спокуті, всі, хто зробив вибір йти за Ним шляхом віри, покаяння, хрищення, отримання Святого Духа і терпіння до кінця²⁹, дізнаються, що кінець їхньої подорожі—це прийняття “своєї божественної долі, як спадкоємців вічного життя”³⁰. Вони повернуться у присутність свого Батька, щоб жити з ним вічно. Хай же наш вибір буде правильним.

У нашому існуванні набагато більше подій, ніж лише ті, що відбуваються між народженням і смертю. Я запрошую вас прийти до Христа і наслідувати Його³¹.

Я закликаю всіх членів Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів кожного дня “приходити до Христа, і вдосконалюватися в Ньому, і відринути від себе всю безбожність, … щоб через пролиття крові Христа, … ви могли стати святими, незаплямованими”³².

Я закликаю тих, хто ще не є членами цієї Церкви, прийти і прочитати Книгу Мормона та дослухатися до місіонерів. Прийдіть і виявіть віру, і покайтеся у своїх гріхах. Прийдіть і охристіться, і прийміть Святого Духа. Прийдіть і живіть щасливим, зосередженим на Христі життям. Якщо ви прийдете до Нього і будете дотримуватися Його заповідей, я обіцяю, що ви зможете знайти мир і мету в цьому часто неспокійному земному житті та “вічне життя у тому світі, що прийде”³³.

Тих, хто пізнав ці істини, і з будь-якої причини зійшов на манівці, я запрошую повернутися назад. Поверніться сьогодні ж. Наш Батько і Спаситель вас люблять. Я свідчу, що Христос має силу відповісти на ваші запитання, зцілити ваш біль і смуток, і простити ваші гріхи. Я знаю, що це правда. Я знаю, що все це істина. Христос живий! Це Його Церква. В ім’я Ісуса Христа, амінь.