Нові настанови стосовно недільних зборів Мелхиседекового священства і Товариства допомоги
“Що я робитиму без посібника?”,—думала Ненсі Фераген, учитель Товариства допомоги, коли вперше проглянула примірник За Мною йдіть—для Мелхиседекового священства і Товариства допомоги. “Спершу я запанікувала,—визнала вона.— Тоді до мене прийшла думка: Господь хоче, щоб ми взяли на себе більшу відповідальність за наше особисте навчання і збільшили свою духовність, як брати і сестри в євангелії”.
“Довіряти Господу і прийти підготовленою до проведення обговорення без великої кількості матеріалів трохи боязно,—говорить Лінда Хармон, президент Товариства допомоги,—але, коли ви почнете робити це—якщо ви підготувалися завдяки молитві, навчанню, відвідуванню храму та всьому тому, що ви відчуєте, що маєте зробити—все виходить чудово”.
Навчати, як навчав Спаситель
“Одне з випробувань щодо нового навчального плану—допомогти людям відійти від старого способу викладання,—сказав єпископ Бойд Робертс. Нам потрібно припинити просто доносити інформацію, зійти з цього шляху і дозволити навчати Духові”.
“Цей новий спосіб викладання може бути важким для деяких людей,—відзначила Ліза Сміт, президент Товариства допомоги, посилаючись на посібник Навчати, як навчав Спаситель.— Саме тому важливо переймати хороші методи навчання і заохочувати провідників постійно відвідувати разом з учителями збори рад учителів”.
Підготовка і навчання
Девід Мікелсон, учитель у групі первосвящеників, зауважив, що фраза “навчайте старанно” в Ученні і Завітах 88:78 “стосується нашої підготовки до уроку і нашої здатності старанно слідувати за підказками Духа під час навчання. Якщо ми навчаємо старанно, то отримаємо благодать Спасителя і навчатимемося більш досконало. Я думаю, що це досконалий Господній спосіб навчання. Учитель—особа, яке веде обговорення—має бажати навчатися від Духа”.
Адам Бушман, учитель у кворумі старійшин, готувався до уроків, переглядаючи вибрані виступи з генеральної конференції, потім з молитвою обдумував, які ідеї є найважливішими для кворуму. “Щоб допомогти чоловікам мати більше часу для обдумування,—пояснює він,—протягом тижня я відправляю повідомлення електронною поштою, в якому пишу: “Це виступ, який ми будемо обговорювати, і ми хотіли б, щоб ви подумали над наступними запитаннями”.
Радитися і навчатися разом
“Недільні збори у Товаристві допомоги більше не є лише відповідальністю провідників,—сказала Брук Дженсен, радник у президентстві Товариства допомоги.— Кожен член Церкви бере активну участь”.
Брат Бушман відчув, що обговорення у колі все змінило. “Мені це подобається,—говорить він.— Це змінює природу бесіди. Це змінює очікування людей. Зараз всі беруть більш активну участь. Замість двох або трьох братів, які зазвичай відповідають на запитання, в розмові беруть участь і нові люди”.
Коли Ребекка Сібах, сестра з Товариства допомоги, вперше почула про нове зосередження на радах, вона відразу ж подумала про друзів, які стали менш активними. “Я знала, про їхні проблеми,—згадує вона.— Вони відкрились мені стосовно їхніх страхів і складностей щодо відвідування Церкви, і я подумала, що це ідеальна можливість відвідати їх і сказати: “Ви потрібні нам на нашій нараді! Будь ласка, прийдіть і поділіться з нами своїми думками!”
“Коли у мене з’явилася можливість висловитися на зборах ради,—сказала Лона Марі Кук, радник у президентстві Товариства допомоги,—було приємно чути, що люди підтверджували те, що я думала, і бути частиною тієї групи”.
Отримувати натхнення і діяти відповідно до нього
“Ми створюємо середовище, в якому Дух навчатиме, а ми слухатимемо і навчатимемося,—відзначає єпископ Робертс.— Тоді Дух стає вчителем, показуючи, що нам слід робити у своєму власному житті, сім’ї й покликаннях. Те, що ми робимо в результаті цих спонукань, і є тим, що веде до справжнього навернення і служіння”.
Сюзан Фарр, президент Товариства допомоги, сказала: “Цей метод спонукає нас устати й робити щось, а не просто піти з уроку з думкою “цей урок був надихаючим” і невдовзі забути про це. Якщо ми радимося разом, це допомагає нам побачити, що всі ми маємо навчатися і діяти, а не лише вчитель”.
“Коли ми записуємо наші натхненні думки, а потім діємо відповідно до них, наше серце змінюється і ми стаємо кращими слугами Господа”,—зауважила Сюзан Мітчел, радник у президентстві Товариства допомоги.
“Коли ти знаєш, що відповідаєш за щось і що хтось запитає тебе, що ти відчував,—говорить сестра Сміт,—це змушує тебе активно зміцнювати своє свідчення”.
Ланден Роунді, провідник групи первосвящеників, розповів, що розсилка електронних повідомлень з інформацією про те, що обговорювалось і планувалось “допомагає членам Церкви побачити те, що відбувається з ними протягом тижня і про що вони можуть розповісти наступної неділі”.
“У цих повідомленнях,—додав єпископ Робертс,—я бачив постійну присутність того Духа, Який відчувається, коли ділишся і навчаєшся протягом тижня, оскільки брати обговорюють в листуванні додаткові думки і почуття, зміцнюючи свій кворум”.
“Господь хоче, щоб ми повернулися нашими серцями одне до одного, а цього можна досягти тоді, коли ми збираємося, маючи мету,—відзначила на завершення сестра Сібах.— Цей новий навчальний план допомагає нам визначати цікаві теми, ставити цілі, шукати відповіді з вірних джерел, отримувати особисте одкровення і напучуватися одне одним, коли ми звертаємося до сучасних пророків по відповіді, які потрібні нам у наші дні”.