Цінні та великі обітниці

Старійшина Девід А. Беднар

З Кворуму Дванадцятьох Апостолів

Великий план щастя нашого Небесного Батька включає вчення, обряди, завіти й цінні та великі обітниці, завдяки яким ми можемо стати учасниками Божої Істоти.

Одне з великих випробувань, з яким стикається кожен з нас щодня,—це не дозволити проблемам цього світу настільки заволодіти нашим часом та енергією, щоб ми знехтували вічними справами, які є найважливішими¹. Через велику кількість наших обов’язків та зайнятість ми можемо занадто легко відволікатися від того, аби пам’ятати про важливі духовні пріоритети і зосереджуватися на них. Іноді ми намагаємося бігти так швидко, що можемо забути, куди ми йдемо та чому біжімо.

Апостол Петро нагадує нам, що для учнів Ісуса Христа: “Усе, що потрібне для життя та побожности, подала нам Його Божа сила пізнанням Того, Хто покликав нас славою та чеснотою.

Через них даровані нам цінні та великі обітниці, щоб ними ви стали учасниками Божої Істоти, утікаючи від пожадливого світового тління”².

Моє послання наголошує на важливості цінних та великих обітниць, описаних Петром, які дійсно нагадують, куди ми йдемо у нашій земній подорожі та чому ми туди йдемо. Я також розкажу про відповідні ролі Суботнього дня, святого храму та наших домівок, які допомагають нам пам’ятати ці важливі духовні обіцяння.

Я щиро молюся, щоб Святий Дух навчав кожного з нас, коли ми будемо разом розглядати ці важливі істини.

Наша божественна сутність

Великий план щастя нашого Небесного Батька включає вчення, обряди, завіти й цінні та великі обітниці, завдяки яким ми можемо стати учасниками Божої Істоти. Його план визначає нашу вічну сутність та шлях, яким ми повинні йти, аби навчатися, змінюватися, зростати і зрештою жити з Ним навіки.

У документі “Сім’я: Проголошення світові” пояснюється:

“Усі люди—чоловіки й жінки—створені за образом Бога. Кожна людина є улюбленим духовним сином або улюбленою духовною дочкою небесних батьків і, будучи такою, має божественну природу і долю. …

У доземному царстві духовні сини й дочки знали Бога як свого Вічного Батька, поклонялися йому і прийняли Його план, за яким Його діти могли отримувати фізичні тіла й набувати земного досвіду, щоб розвиватися в досконалість і зрештою реалізувати свою божественну долю спадкоємців вічного життя”³.

Бог обіцяє своїм дітям, що якщо вони будуть слідувати принципам Його плану та наслідувати приклад Його Улюбленого Сина, дотримуватися заповідей та витерплять з вірою до кінця, тоді чеснотою Спасителевого Викуплення вони “матим[уть] вічне життя—дар, найвеличніший з усіх дарів Бога”⁴. Вічне життя—це і є найбільш цінна та велика обітниця.

Духовне народження знов

Ми краще розуміємо цінні та великі обітниці й стаємо учасниками Божої Істоти, якщо погоджуємося слідувати заклику Господа до слави та доброчесності. Як писав Петро, ми приймаємо цей заклик, якщо намагаємося уникнути пожадливого тління, що є у світі.

Коли ми смиренно й з вірою у Спасителя просуваємося вперед, тоді завдяки Його Спокуті та силою Святого Духа “звершується сильна зміна в нас, або в наших серцях, що ми вже не маємо бажання чинити зло, але постійно чинити добро”⁵. Ми “народжуємося знову; так, народжуємося від Бога, змінивши свій тілесний і занепалий стан на стан праведності, будучи викупленими Богом”⁶. “Тому то, коли хто в Христі, той створіння нове, стародавнє минуло, ото сталось нове!”⁷

Така повна зміна нашої природи, як правило, не відбувається швидко чи миттєво. Подібно до Спасителя, ми також не отримуємо “від повноти спочатку, але [отримуємо] благодать за благодаттю”⁸. “Бо знайте, так каже Господь Бог: Я дам дітям людським рядок за рядком, приписання за приписанням, тут трохи і там трохи; і благословенні ті, хто прислухається до Моїх повчань, і прихилить вухо до Моєї поради, бо вони навчаться мудрості”⁹.

Обряди священства та священні завіти є суттєво важливими у цьому безупинному процесі духовного переродження; саме їх призначив Бог, щоб ми могли отримати Його цінні та великі обітниці. Якщо обряди приймати гідно і постійно про них пам’ятати, це відкриває небесні канали, через які у наше життя може проливатися сила побожності. Якщо завіти непохитно вшановувати і постійно про них пам’ятати, це дає мету і запевнення благословень як у смертному житті, так і у вічності.

Наприклад, Бог обіцяє нам відповідно до нашої вірності постійний супровід третього члена Божества, а саме Святого Духа¹⁰, що через Спокуту Ісуса Христа ми можемо отримати й завжди утримувати відпущення наших гріхів¹¹, що ми можемо отримати мир у цьому світі¹², що Спаситель розірвав пута смерті і мав перемогу над могилою¹³ і що сім’ї можуть бути разом на всю вічність.

Зрозуміло, що всі цінні та великі обітниці, які Небесний Батько пропонує Своїм дітям, неможливо повністю перерахувати чи описати. Однак, навіть частковий перелік обіцяних благословень, які я щойно згадав, повинні викликати у кожного з нас велике здивування¹⁴ і до того, аби впасти і поклонятися Батькові¹⁵ в ім’я Ісуса Христа.

Пам’ятати обітниці

Президент Лоренцо Сноу попереджав: “[Ми надто схильні] забувати про величну мету життя, про причину, з якої Небесний Батько посилає нас сюди, у смертне життя, а також про святе покликання, яким ми були покликані; а отже, замість того, щоб підніматися над незначним і скороминущим, ми надто часто дозволяємо собі опускатися на рівень світу, відвертаючись від божественної допомоги, встановленої Богом, а вона єдина може допомогти нам подолати [незначне і скороминуще]”¹⁶.

Суботній день та святий храм—це два особливі джерела божественної допомоги, встановлені Богом, щоб допомагати нам підніматися над рівнем світу та його пожадливим тлінням. Спочатку ми можемо думати, що великі цілі дотримання Суботнього дня у святості та відвідування храму близькі одна одній, але розрізняються. Однак я вірю, що ці дві цілі абсолютно однакові й разом спрямовані на те, аби зміцнити нас духовно як окремих осіб, так і у наших домівках.

Суботній день

Після того, як Бог все створив, на сьомий день Він відпочив та заповідав, щоб цей день щотижня був часом для відпочинку, аби допомогти людям Його пам’ятати¹⁷. Суботній день—це час Бога, священний час, особливо відведений для поклоніння Йому та для отримання Його цінних та великих обітниць і нагадування про них.

У цьому розподілі Господь навчав:

“Щоб ти міг повніше утримувати себе незаплямованим від світу, ходи в дім молитви і піднось свої священнодійства в Мій святий день;

Бо істинно це є день, призначений тобі, щоб відпочивати від своїх трудів і виявляти свою відданість Всевишньому”¹⁸.

Отже, у Суботній день ми поклоняємося Батькові в ім’я Сина, виконуючи обряди та вивчаючи завіти, отримуючи, згадуючи та поновлюючи їх. У Його святий день наші думки, дії та поведінка—це знаки, які ми даємо Богу, та показник нашої любові до Нього¹⁹.

Додаткова мета Суботнього дня—допомогти нам відволіктися від речей світу та зосередитися на благословеннях вічності. Залишаючи багато щоденних справ нашого зайнятого життя, у цей священний час ми можемо дивитися на Бога і жити²⁰, отримуючи та пам’ятаючи цінні та великі обітниці, завдяки яким ми стаємо учасниками Божої Істоти.

Святий храм

Господь завжди заповідав Своєму народу будувати храми, святі місця, в яких гідні святі виконують священні євангельські церемонії та обряди для себе та за померлих. Храми—найсвятіші з усіх місць поклоніння. Храм—це буквально дім Господа, священне місце, особливо відведене для поклоніння Богу та для отримання Його цінних та великих обітниць і нагадування про них.

Господь навчав у цьому розподілі: “Організуйте себе; приготуйте кожну потрібну річ; і встановіть дім, саме дім молитви, дім посту, дім віри, дім навчання, дім слави, дім порядку, дім Бога”²¹. Головне, на чому зосереджене храмове поклоніння, це на участі в обрядах і на вивченні завітів, на тому, щоб отримувати, пам’ятати та поновлювати їх. Ми мислимо, діємо та одягаємося у храмі по-іншому ніж в інших місцях, в яких ми буваємо.

Головна ціль храму—допомогти нам відволіктися від речей світу та зосередитися на благословеннях вічності. Залишаючи на недовгий час звичне для нас оточення світу, ми можемо дивитися на Бога і жити²², отримуючи та пам’ятаючи цінні та великі обітниці, завдяки яким ми стаємо учасниками Божої Істоти.

Будь ласка, зверніть увагу, що Суботній день та храм відповідно, священний час та священне місце, особливо відведені для поклоніння Богу та для отримання Його цінних та великих обітниць Його дітям і нагадування про них. Як встановлено Богом, головні цілі цих двох божественних джерел допомоги однакові: потужно та часто зосереджувати нашу увагу на нашому Небесному Батькові, на Його Єдинонародженому Сині, Святому Дусі та обітницях, які даються з обрядами та завітами відновленої євангелії Спасителя.

Наші домівки

Важливо, що дім має бути найкращою комбінацією часу та місця, де окремі люди та сім’ї найбільш ефективно пам’ятають Божі цінні та великі обітниці. Залишати наші домівки, щоб проводити час на недільних зборах та входити у священний простір храму, важливо, але недостатньо. Тільки якщо ми приносимо з нами у наші домівки дух та силу, отримані на цих святих заходах, ми зможемо утримувати нашу увагу на великих цілях смертного життя та подолати пожадливе тління цього світу. Досвід, отриманий у Суботній день та у храмі, повинен бути духовним каталізатором, який наповнить окремих осіб та сім’ї і наші домівки постійними нагадуваннями про засвоєні ключові уроки, присутністю та силою Святого Духа, незмінним і таким, що постійно поглиблюється, наверненням до Господа Ісуса Христа та справжньою яскравістю надії²³ на Божі вічні обітниці.

Суботній день та храм можуть допомогти нам встановити у наших домівках “більш чудовий шлях”²⁴, коли ми “усе об’єдн[уємо] в Христі, що на небі, і що на землі”²⁵. Те, що ми робимо у наших домівках з Його священним часом і з тим, чого ми навчилися у Його священному місці, необхідне для того, аби стати учасниками Божої Істоти.

Обіцяння і свідчення

Нас легко може захопити побут і щоденні справи життя. Сон, їжа, одяг, робота, відпочинок, спорт і багато інших звичних занять необхідні та важливі. Зрештою, те, ким ми стаємо, це не лише загальна сума наших щоденних справ протягом життя, але це результат нашого знання про Батька, Сина і Святого Духа та бажання вчитися від Них.

Євангелія—це набагато більше, ніж рутинний перелік різних завдань, які слід виконати; скоріше це чудовий гобелен істини, яка “улад побудована”²⁶, переплетена разом та створена, щоб допомагати нам ставати подібними до нашого Небесного Батька та Господа Ісуса Христа, рівноправними учасниками Божої Істоти. Ми дійсно осліплені погляданням за межу²⁷, якщо ці головні духовні істини затьмарюються турботами, проблемами та повсякденними справами світу.

Якщо ми будемо мудрими та будемо запрошувати Святий Дух бути нашим провідником²⁸, я обіцяю, що Він навчить нас тому, що є істина. Він “Божу мудрість принесе і засвідчить про Христа”²⁹ у нашому прагненні втілити нашу вічну долю та стати учасниками Божої Істоти.

Я свідчу, що цінні та великі обітниці, які даються разом з нашими обрядами та завітами, істинні. Господь проголосив:

“Я даю вам настанови, як ви можете діяти переді Мною, щоб це могло обернутися вам на спасіння.

Я, Господь, звʼязаний Своїм обіцянням, коли ви робите те, що Я кажу; але коли ви не робите того, що Я кажу, ви не маєте обіцяння”³⁰.

Я свідчу, що наш Небесний Батько живе, і Він є творцем плану спасіння. Ісус Христос є Його Єдинонародженим Сином, нашим Спасителем і Викупителем. Він живе. І я свідчу, що план Батька та обіцяння, Спокута Спасителя та супровід Святого Духа уможливлюють мир у цьому світі та вічне життя у світі, що прийде³¹. Про це я свідчу у священне ім’я Господа Ісуса Христа, амінь.