Засвітіть своє світло
Пророки закликають нас до роботи, сестри. Чи будете ви праведними? Чи будете ви ясно висловлювати, у що ви вірите? Чи засвітите ви своє світло?
Можливо ви цього не знаєте, але ми з Президентом Монсоном близнюки. У той самий день, у ту саму годину, коли я народилась у Північній Каліфорнії, 36-річного Томаса Монсона було підтримано в якості нового апостола. Мені подобається мій особливий, персональний зв’язок з пророком Бога, Президентом Монсоном.
Пророки говорять про жінок1. Ви почуєте деякі їхні слова під час цих зборів. За словами для своєї промови я повернусь майже на 40 років у минуле до чудового пророцтва, записаного Президентом Спенсером В. Кімболом. У вересні 1979 року жінки всесвітньої Церкви зібралися на власних загальних зборах лише вдруге. Президент Кімбол підготував свій виступ, але коли настав день конференції, він був у лікарні. Тож натомість він попросив свою дружину, Каміллу Айрінг Кімбол, прочитати його виступ за нього2.
Сестра Кімбол зачитала слова пророка, в яких наголошувалося на впливі жінок-святих останніх днів на хороших жінок світу перед Другим пришестям Спасителя. Наприкінці виступу жінки Церкви почули хвилюючі слова, про які ми з тих пір згадуємо.
Дозвольте мені трохи процитувати те, що сказав Президент Кімбол:
“На закінчення, мої дорогі сестри, дозвольте мені запропонувати вам те, чого не казали до цього моменту або принаймні саме таким чином. Більша частина великого зростання Церкви в останні дні відбуватиметься завдяки багатьом добрим жінкам світу, … які великою кількістю приходитимуть до Церкви. Це відбуватиметься відповідно до тієї міри, якою жінки Церкви випромінюватимуть у своєму житті праведність і вміння ясно висловлюватися, і відповідно до того, наскільки жінки Церкви матимуть особливий вигляд і чітко відрізнятимуться—по-хорошому—від жінок світу.
Серед справжніх героїнь у світі, що прийдуть до Церкви, є жінки, які більше переймаються тим, щоб бути праведними, аніж егоїстичними. Ці справжні героїні є справді смиренними. Це смирення ставить цілісність за вищу цінність, ніж видимість праведності. …
Це буде … взірець жінок Церкви, [які будуть] значущою силою для чисельного і духовного зростання Церкви в останні дні”3.
Це дійсно пророче твердження. Давайте підсумуємо:
-
Саме добрі стосунки жінок значною мірою стануть причиною великого зростання Церкви в майбутньому.
-
Дружні стосунки, які створюють жінки Товариства допомоги, молоді жінки і дівчатка Початкового товариства зі щирими, відданими, благочестивими жінками й дівчатами інших вірувань та віросповідань, будуть значущою силою в тому, як зростатиме Церква в останні дні.
-
Президент Кімбол назвав цих жінок іншого походження—“героїнями”, які більше перейматимуться тим, щоб бути праведними, ніж егоїстичними, які покажуть нам, що цілісність є більш цінною, ніж видимість праведності.
Я зустрічаю так багато цих хороших жінок, виконуючи свою роботу по всьому світу. Я дуже ціную їхню дружбу. Ви також знаєте їх, бо вони серед ваших друзів і сусідів. Вони можуть бути членами Церкви, а можуть і не бути ними прямо зараз, але ми єднаємося в дружбі, яка є дуже важливою. Отже, як ми відіграємо свою роль? Що ми маємо робити? Президент Кімбол називає п’ять речей:
Перша—бути праведними. Бути праведними не означає бути досконалими або ніколи не робити помилок. Це означає розвивати внутрішній зв’язок з Богом, каятися в наших гріхах і помилках і щиро допомагати іншим.
Жінки, які каються, змінюють хід історії. У мене є подруга, яка в юності потрапила в автомобільну аварію, і з того часу у неї виникла залежність від знеболюваних препаратів. Пізніше її батьки розлучились. В результаті недовгих стосунків вона завагітніла, а її залежність тривала. Але одного вечора вона подивилась на хаос і безлад свого життя і подумала: “Досить!” Вона заволала до Спасителя Ісуса Христа, щоб Той допоміг їй. Вона сказала, що пізнала,—Ісус Христос сильніше навіть за її жахливі обставини, і вона могла покластися на Його силу, йдучи дорогою покаяння.
Повернувшись до Господа і до Його шляхів, вона змінила хід своєї історії та історії свого маленького хлопчика й нового чоловіка. Вона праведна; її серце широко відкрите для інших людей, які наробили помилок і бажають змінитися. І як і всі ми, вона не є досконалою, але вона знає, як каятися і продовжувати просуватися вперед.
Друга—вміти ясно висловлюватися. Вміти ясно висловлюватися означає чітко висловлювати свої почуття стосовно чогось і те, чому ви їх маєте. Раніше цього року на моїй сторінці новин у Facebook з’явилося повідомлення, в якому хтось зі зневагою поставився до християнства. Я прочитала його і воно трохи засмутило мене, але я проігнорувала його. Але моя знайома, яке не належить до нашої Церкви, відповіла на це власним коментарем. Вона написала: “[Це] прямо протилежно тому, що відстоював Ісус—Він діяв … радикально у Свій час, бо … наголошував, що всі у світі рівні. … Він [говорив з] пові[ями, Він їв] з митар[ями] … , дружньо ставився до слабких жінок і дітей … [і] дав нам історію про доброго самарянина. … З цього виходить, що … справжні християни НАЙБІЛЬШЕ прагнутимуть любити інших людей у світі”. Прочитавши це, я подумала: “Чому не я написала це?”
Кожній з нас потрібно вміти краще пояснювати, чому ми віримо саме так. Що ви відчуваєте до Ісуса Христа? Чому ви залишаєтеся в Церкві? Чому ви вважаєте, що Книга Мормона є Писанням? Звідки до вас приходить мир? Чому важливо, що пророк хоче сказати щось у 2017 році? Звідки ви знаєте, що він є справжнім пророком? Використовуйте свій голос і свою силу, щоб чітко сформулювати, що ви знаєте і відчуваєте—в соціальних медіа, у спокійних розмовах зі своїми друзями та під час невимушених бесід зі своїми внуками. Розкажіть їм, чому ви вірите, що ви відчуваєте, чи сумнівались ви колись, як ви пройшли через це, і що значить для вас Ісус Христос. Як сказав апостол Петро: “Не бійтеся … ; А Господа Христа святіть у ваших серцях, і завжди готовими будьте на відповідь кожному, хто в вас запитає рахунку про надію, що в вас”4.
Третя—відрізнятися. Дозвольте мені розповісти вам історію, яка сталася цього липня в Панама-Сіті-Біч у штаті Флорида5. Коли вже вечоріло, Роберта Урсрей побачила, що її два молодші сини волають про допомогу, знаходячись в океані, за 90 метрів від берега. Їх підхопила сильна течія, яка виносила їх в море. Якась подружня пара намагалась врятувати хлопців, але їх також підхопила течія. Тож члени родини Урсрей пірнули у воду, щоб врятувати людей, які боролися з течією, і вже дев’ятеро людей швидко опинилися під владою сильної зворотної течії.
Не було ніяких мотузок. Не було жодного рятувальника. Поліція викликала рятівний човен, але люди боролися з океаном вже протягом 20 хвилин, були виснажені і час від часу їхні голови пропадали під водою. Серед свідків цього на пляжі була Джессіка Має Сіммонз. У її чоловіка виникла ідея створити ланцюг з людей. Вони почали скликати людей на пляжі, щоб ті допомогли їм, і десятки людей узялися за руки й увійшли в океан. Джессіка писала: “Бачити, як люди різних рас і статі почали діяти, щоб урятувати АБСОЛЮТНО незнайомих їм людей, [було] надзвичайно дивовижною картиною!”6 Ланцюг з 80-ти людей простягнувся до людей у воді. Погляньте на фото, на якому зображено цей неймовірний момент.
Люди на пляжі могли згадати лише традиційні рішення і нічого не могли вдіяти. Однак у одного подружжя раптом виникло інше рішення. Новаторство і творчість—це духовні дари. Коли ми зберігаємо наші завіти, то можемо відрізнятися від інших людей в нашій культурі й суспільстві, але це надає нам доступ до натхнення, щоб ми могли вигадувати інші рішення, інші підходи, інші способи застосування. Ми не завжди вписуватимемося у цей світ, але якщо по-хорошому відрізнятися, ми можемо стати рятувальним тросом для тих, хто страждає.
Четверта—мати особливий вигляд. Мати особливий вигляд—означає, що вас добре впізнаватимуть. Дозвольте мені повернутися до історії про Джессіку Має Сіммонз на пляжі. Коли той ланцюг з людей простягнувся до людей у воді, вона знала, що зможе допомогти їм. Джессіка Має сказала: “Я можу затримувати дихання … і легко перепливати під водою олімпійський басейн! [Я знала, як вибратися зі зворотної течії]. Я знала, що зможу доправити [кожну людину] до ланцюга з людей”7. Вони з чоловіком схопили свої бугі-борди і попливли уздовж ланцюга, поки зі ще одним рятівником не дісталися людей у течії, а потім, одного за одним, вони доставляли їх до ланцюга, який переправляв їх у безпечне місце на пляжі. Джессіка мала особливу навичку: вона знала, як долати зворотну течію.
Відновлена євангелія настільки добре визначена, що її впізнають. Але нам треба дотримуватися її так, щоб ми мали особливий вигляд. Подібно до того, як Джессіка тренувалась, нам потрібно практикуватися жити за євангелією ще до того, як станеться непередбачений випадок, щоб без страху бути достатньо сильними, аби допомогти, коли інших знесе течією.
І нарешті, п’ята річ—виконувати вже згадані речі, з радістю або по-хорошому. Бути щасливими—не означає натягнути на обличчя фальшиву усмішку, що б там не відбувалося. Але це означає, що ми маємо дотримуватися законів Бога і зміцнювати й піднімати інших8. Коли ми зміцнюємо інших і несемо їхні тягарі, наше життя благословляється так, що випробування не можуть змінити цього. У мене є цитата Президента Гордона Б. Хінклі, яку я розмістила так, щоб щодня її бачити. Він сказав: “Ви не … збудуєте нічого на песимізмі або цинізмі. Дивіться вперед з оптимізмом, трудіться з вірою—і все буде добре9.
Я знаю 13-річну дівчину на ім’я Ельза, чия сім’я переїжджає в Батон Руж, штат Луїзіана, що знаходиться за 2900 км від її друзів. Вона є прикладом сповнення духом щастя й оптимізму. Не легко переїжджати на нове місце, коли тобі 13 років. Зрозуміло, що Ельза почувалася невпевненою через переїзд, тому батько дав їй благословення. Під час надання благословення на телефон її мами прийшло текстове повідомлення. Молоді жінки, які мешкають в Луїзіані, послали це фото зі словами: “Будь ласка, переїжджай в наш приход!”10
Ці молоді жінки виявляли оптимізм щодо того, що Ельза їм сподобається, жодного разу навіть не зустрівшись з нею до цього. Їхній ентузіазм викликав оптимізм у Ельзи щодо майбутнього переїзду і був відповіддю на її молитву, чи буде все гаразд.
Завдяки щастю й оптимізму приходить сила, яка не лише благословляє нас, але й зміцнює всіх навколо. Будь-яка маленька річ, яку ви робите, щоб запалити справжнє щастя в інших людях, доводить, що ви вже несете факел, який запалив Президент Кімбол.
На момент виголошення виступу Президента Кімбола, мені було 15 років. Ми, кому вже за 40, з того дня несемо обов’язок, наданий нам Президентом Кімболом. Зараз я дивлюсь на 8-ми, 15-ти, 20-ти і 35-річних дівчат і жінок і хочу передати цей факел вам. Ви є майбутніми провідниками в цій Церкві, і вашим обов’язком буде нести це світло вперед і виконати це пророцтво. Ми, кому вже за 40, з’єднуємо наші руки з вашими і відчуваємо вашу силу й енергію. Ви потрібні нам.
Послухайте цей уривок з Писань, який знаходиться в Ученні і Завітах 49:26–28. Можливо, він був записаний за інших обставин, але цього вечора, відчуваючи Святого Духа, я сподіваюся, що ви приймете його, як особистий заклик до вас виконувати цю священну роботу.
“Ось, Я кажу вам, ідіть уперед, як Я наказав вам; покайтеся в усіх ваших гріхах; просіть, і ви отримаєте; стукайте, і буде відкрито вам.
Ось, Я йтиму перед вами і буду вашим тилом; і Я буду посеред вас, і вас не буде посоромлено.
Ось, Я є Ісус Христос, і Я прийду швидко”11.
Я закликаю кожну з вас зайняти те місце, де ви зможете відчувати щедру любов Бога до вас. Ви не можете бути там, де не відчуватимете тієї любові. Коли ви відчуваєте Його любов, коли ви любите Його, то каятиметеся і виконуватимете Його заповіді. Коли ви виконуєте Його заповіді, Він може використовувати вас у Своїй роботі. Його робота і слава—це піднесення і вічне життя жінок і чоловіків.
Пророки закликають нас до роботи, сестри. Чи будете ви праведними? Чи будете ви ясно висловлювати, у що ви вірите? Чи можете ви бути особливими і відрізнятися? Чи привертатимете увагу інших хороших і благородних людей, яким потрібна ваша дружба, ваше щасливе обличчя попри ваші випробування? Чи засвітите ви своє світло? Я свідчу, що Господь Ісус Христос йтиме перед нами і буде посеред нас.
Я завершу словами нашого улюбленого пророка, Томаса С. Монсона: “Мої дорогі сестри, це ваш день, це ваш час”12. В ім’я Ісуса Христа, амінь.