За божественним задумом
Старійшина Рональд А. Разбанд
З Кворуму Дванадцятьох Апостолів
Рука Господа скеровує вас. За “божественним задумом” Він є у маленьких деталях вашого життя так само, як і в значних віхах.
Брати і сестри, коли я стою тут, на цій натхненній всесвітній генеральній конференції, і відчуваю вашу силу і ваш дух, я не можу не згадати слова апостола Петра: “[Господи], добре нам бути отут”1.
Та це не те, що сказав Алма після того, як проповідував людям у місті Аммонійга. Алма пішов з міста через злочестивість людей. Незабаром до Алми прийшов ангел і наказав, щоб той “повернувся до міста Аммонійга і проповідував знову людям цього міста”2.
Алма зробив це “з поспіхом”, увійшовши у “місто іншою дорогою”3.
“І коли він увійшов у місто, він був зголоднілим, і він сказав якомусь чоловікові: Чи ти не даси смиренному слузі Бога щось попоїсти?
І чоловік сказав йому: Я—Нефієць, і я знаю, що ти—святий пророк Бога, бо ти є та людина, про кого ангел сказав у видінні: Ти приймеш”4.
Той чоловік був Амулек.
Тепер, чи випадково Алма зустрів Амулека? Ні, то було не випадково, що він ішов у місто шляхом, який мав привести його до цього вірного чоловіка, який мав стати його напарником у місіонерській роботі.
Якось старійшина Ніл А. Максвелл сказав: “Ніхто з нас не використовує до кінця можливості для служіння, пов’язані з людьми, які знаходяться у колі наших друзів. Ми з вами можемо називати їх появу в нашому житті “випадковістю”. Зрозуміло, коли смертні використовують це слово, але випадковість—непідходяще слово для описання роботи Всемудрого Бога. Він чинить Свої справи не “випадково”, а … за “божественним задумом”5.
Наше життя схоже на шахівницю, де Господь пересуває нас із місця на місце, якщо ми відгукуємося на підказки Духа. Озираючись, ми можемо побачити Його руку в нашому житті.
Ми можемо побачити таке божественне втручання, коли Нефій повертався за пластинами Лавана. “І вів [його] Дух Божий, бо не знав [він] наперед, що ма[в] робити”6. Незабаром перед ним виник Лаван у п’яному ступорі. Нефій убив його, забрав пластини і повернувся до своїх братів. Чи йому лише пощастило, що він наткнувся на Лавана? Чи це сталося за “божественним задумом”?
В євангелії і в Церкві розгортаються визначні події, які просувають царство Бога на землі. Вони відбуваються не випадково, а за планом Бога. Той, Хто створив цей світ, може заспокоювати моря Своїм словом і може направляти, як Алму і Амулека, так і Нефія й Лавана, щоб вони були у потрібному місці саме у визначений час.
Так само й події та знайомства розгортаються у житті кожного з нас заради просування роботи Бога на землі.
Дорогий старійшина Джозеф Б. Віртлін розповідав про випадок, коли Президент Монсон сказав йому: “Над усім є скеровуюча рука. Часто, коли щось відбувається, то це не випадково. Одного дня, коли ми озирнемося на те, що здавалося випадковістю у нашому житті, то усвідомимо, що, можливо, зрештою, це були не випадковості”7.
Найчастіше, про наші добрі справи відомо лише небагатьом. Та вони, все ж, записані на небесах. Одного дня ми будемо свідками нашої щиросердої відданості діянням праведності. Жодне випробування чи лихо не можуть похитнути Божий план щастя. Дійсно, за “божественним задумом” приходить “радість на ранок”8. “Я прийшов у світ виконати волю … Батька”9,—навчав Ісус. Дорогі брати і сестри, так само і ми.
Завдяки моєму досвіду, отриманому на шляху життя, я знаю, що Господь посуне нас на тій уявній шахівниці для виконання Його роботи. Те, що може виглядати як випадковість, насправді, відбувається під наглядом люблячого Батька на Небесах, Який може порахувати волосся у кожного на голові10. Навіть горобець не впаде на землю, непомічений нашим Батьком11. Господь—у маленьких деталях нашого життя, і ці випадки і можливості мають підготувати нас піднімати наші сім’ї та інших, коли ми допомагаємо будувати царство Бога на землі. Згадайте, як Господь сказав Аврааму: “Я знаю кінець від початку; отже, Моя рука буде над тобою”12.
Господь помістив мене у домівку з люблячими батьками. За мирськими стандартами вони були звичайними людьми: мій батько, віддана людина, був водієм вантажівки, моя матуся-ангел—домогосподаркою. Господь допоміг мені знайти мою любу дружину Мелані. Він дав натхнення бізнесмену, який став близьким другом, влаштувати мене на роботу. Господь покликав мене служити на місії і молодим місіонером, і президентом місії; Він покликав мене до кворуму сімдесятників і зараз покликав мене бути апостолом. Озираючись на минуле, я усвідомлюю, що не організовував жодну з цих подій—це робив Господь, так само як Він організовує важливі події для вас і для тих, кого ви любите.
На що вам варто звертати увагу у вашому власному житті? Які чудеса Бога нагадують, що Він близько і каже: “Я тут, поряд”? Подумайте про ті випадки, іноді щоденні, коли Господь діяв у вашому житті—а потім знову діяв. Цінуйте їх як моменти, в яких Господь виявив упевненість в вас і у вашому виборі. Але дозвольте Йому зробити з вас щось більше, ніж ви можете зробити із себе самі. Цінуйте Його втручання. Іноді ми дивимося на зміни у наших планах, як на перепони на нашому шляху. Думайте про них як про перші кроки до того, аби зайнятися “Господньою справою”13.
Кілька місяців тому наша внучка приєдналася до групи молоді на екскурсії до кількох історичних місць Церкви. В остаточному плані маршруту було видно, що вона проїжджатиме через територію, де служив місіонером її брат, наш онук. Наша внучка не мала наміру зустрічатися з братом на його місії. Та коли автобус в’їхав у місто, де служив її брат, можна було побачити, як вулицею йшли два місіонери. Її брат був одним із них.
Молоді люди в автобусі захвилювалися і попросили водія зупинитися, щоб вона могла привітати брата. Менш ніж за хвилину після зустрічі, де були і сльози і добрі слова, її брат вже продовжував надалі виконувати свої місіонерські обов’язки. Пізніше ми дізналися, що її брат був на тій вулиці не більше 5 хвилин, йдучи із зустрічі до своєї машини.
Небесний Батько поміщає нас у певні ситуації, маючи Свій особливий намір. Він зробив це в моєму житті, і робить це у вашому, як Він зробив це в житті наших дорогих онуків.
Кожен з нас є цінним, і Господь цінує і любить кожного з нас. Він турбується, підказує, наглядає за кожним з нас в унікальний для кожного з нас спосіб. Він безкінечно мудріший і сильніший, ніж смертні чоловіки і жінки. Він знає наші випробування, наші перемоги і праведні бажання наших сердець.
Понад рік тому, коли я йшов по Храмовій площі, до мене підійшла одна сестра місіонерка і запитала: “Ви мене пам’ятаєте? Я з Флориди?” Вона сказала, що її звали сестра Аіда Чилан. Так, я пригадав, як зустрічав її та її сім’ю. Її президент колу запропонував, щоб ми відвідали її сім’ю. Невдовзі стало зрозуміло, що ми були там заради їхньої дочки Аіди, яка ще не охристилася. Після нашого візиту і понад року навчання та дружньої підтримки Аіда охристилася.
Після того, як ми зустрілися на Храмовій площі, вона написала мені листа. Вона сказала: “Я знаю всім серцем, що Небесний Батько знає кожного з нас і що Він і надалі поміщає нас на шляху одне одного з певною метою. Дякую за те, що були одним з моїх місіонерів, за те що доклали зусиль і знайшли мене п’ять років тому”14. Аіда також прислала мені історію свого навернення з описанням “божественних випадковостей”, які траплялися в її житті, і які привели до її хрищення і конфірмації, до служіння на Храмовій площі та її недавнього храмового шлюбу15.
Чи було це простим збігом, що президент колу направив нас до домівки Чилан, чи що ми з нею пізніше зустрілися на Храмовій площі? Свідчення Аіди підтверджує, що це все було за “божественним задумом” Бога.
Господь любить перебувати з нами. Це не випадково, що коли ви відчуваєте Його Дух і дієте за першими підказками, то ви відчуваєте Його, як Він пообіцяв: “Я йтиму перед вашим лицем. Я буду праворуч і ліворуч від вас, і Мій Дух буде у ваших серцях, а Мої ангели—навколо вас, щоб підтримувати вас”16.
У всіх нас у житті відбуваються подібні речі. Ми можемо зустріти когось, хто здається знайомим, поновити знайомство або знайти багато спільного з кимось незнайомим. Коли таке відбувається, можливо, Господь нагадує нам, що ми всі дійсно брати і сестри. Ми дійсно задіяні в тій самій роботі, яку Джозеф Сміт назвав “справою Христа”17.
Яке ж місце в “божественному задумі” займає наша свобода волі? У нас є вибір, іти чи не йти за нашим Спасителем і Його обраними провідниками. Цей порядок ясно описано в Книзі Мормона, коли Нефійці відвернулися від Господа. Мормон нарікав:
“І вони побачили, … що Дух Господа не оберігає їх більше; так, Він полишив їх, тому що Дух Господа не живе в несвятих храмах—
Отже, Господь перестав оберігати їх Своєю дивовижною і незрівнянною силою, бо вони впали в стан зневіри і жахливої злочестивості”18.
Не завжди Господь просить нас робити щось через нашу силу, вірність чи обізнаність. Згадайте Савла, якого Господь зупинив по дорозі до Дамаску. Він рухався у неправильному напрямку у своєму житті; і це не стосувалося півдня чи півночі. У божественний спосіб Савла перенаправили. Коли він став відомий як Павло, в його апостольському служінні відобразилося те, що знав Господь, тобто, на що він був здатен і ким міг стати, а не те, що він збирався робити як Савл. Так само Господь знає, що може робити і ким може стати кожен з нас. Чого навчав апостол Павло? “І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре”19.
Коли ми праведні, готові і здібні, коли намагаємося бути гідними і відповідати певним вимогам, ми прогресуємо до місць, яких ніколи не уявляли, і стаємо складовою “божественного задуму” Небесного Батька. Кожен з нас має в собі щось божественне. Коли ми побачимо, як Бог працює через нас і в нас, нехай це послужить для нас заохоченням, навіть викличе вдячність за це скерування. Коли наш Небесний Батько сказав: “Це є Моя робота і Моя слава—здійснювати безсмертя і вічне життя людини”20,—Він говорив про всіх Своїх дітей, і про вас зокрема.
Рука Господа скеровує вас. За “божественним задумом” Він є у маленьких деталях вашого життя так само, як і в значних віхах. Як сказано у Приповістях: “Надійся на Господа всім своїм серцем; … і Він випростує твої стежки”21. Я свідчу, що Він благословить вас, підтримає вас і принесе вам мир. В ім’я Ісуса Христа, амінь.