Як розвивати осмислені стосунки

Наша здатність піклуватися про інших зростає, коли ми маємо з ними осмислені стосунки.

Запрошення служити іншим—це можливість розвивати дбайливі стосунки з ними—такі стосунки, коли зручно попросити про допомогу або прийняти її. Коли ми докладаємо зусилля, щоб розвивати такі стосунки, Бог спроможний змінювати життя всіх учасників таких стосунків.

“Я щиро вірю в те, що не буває значних змін там, де немає міцних стосунків”,—сказала Шерон Юбенк, перший радник у генеральному президентстві Товариства допомоги. За її словами, аби наше служіння приводило до змін в житті інших людей, воно має “основуватися на щирому бажанні зцілювати, слухати, співпрацювати і поважати”¹.

Осмислені стосунки—це не тактика. Вони ґрунтуються на співчутті, щирих зусиллях і “любові нелицемірній” (УЗ 121:41)².

Як будувати і зміцнювати стосунки

“Ми розвиваємо … стосунки з кожною людиною окремо”,—сказав старійшина Дітер Ф. Ухтдорф, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів³. Коли ми намагаємося будувати осмислені стосунки з тими, кому служимо, Святий Дух скерує нас. Наступні пропозиції основуються на моделі, запропонованій старійшиною Ухтдорфом⁴.

Дізнайтеся про людину якомога більше.

Президент Езра Тефт Бенсон (1899–1994) навчав: “Ви не можете добре служити тим, кого добре не знаєте”. Він пропонував дізнатися, як звуть кожного члена сім’ї та бути в курсі всіх важливих подій, таких як дні народження, благословення, хрищення і укладання шлюбів. Це дає можливість написати записку або зателефонувати, щоб привітати члена цієї сім’ї з певним досягненням або успіхом⁵.
Проводьте разом час.

Необхідно приділяти час, щоб розвивати стосунки. Шукайте нагоди підтримувати контакт. Дослідження показують, що основою здорових стосунків є розуміння людиною того, що про неї піклуються⁶. Часто відвідуйте тих, кому вас покликано служити. Розмовляйте з ними у церкві. Використовуйте будь-які додаткові засоби, що є доречними,—такі як електронна пошта, Facebook, Instagram, Twitter, Skype, телефонні дзвінки або пошліть вітальну листівку. Старійшина Річард Г. Скотт (1928–2015), з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, казав про силу простого і креативного вияву любові та підтримки: “Часто … я відкривав свій примірник Писань і знаходив між сторінками записку зі словами любові й підтримки від [своєї дружини] Джанін. … Ті безцінні записки … були і є безцінним скарбом втіхи і натхнення”⁷.

Також пам’ятайте, що в стосунках беруть участь двоє. Ви можете пропонувати любов і дружбу, але стосунки не будуть розвиватися, якщо ваш дар не приймається і ви не отримуєте щось у відповідь. Якщо складається враження, що людина не відповідає взаємністю, не нав’язуйте стосунки. Дайте їй час побачити ваші щирі зусилля і, при потребі, порадьтеся зі своїми провідниками про те, чи все ще існує можливість розвитку суттєвих стосунків.
Спілкуйтеся з турботою.

Розвиток суттєвих стосунків вимагає того, щоб вони не були лише поверхневими. Поверхневе спілкування—це короткі розмови про розклад, погоду та інші незначні події, але воно позбавлене розмов про почуття, вірування, цілі й турботи, без чого неможливо встановити більш глибокий зв’язок. Небесний Батько показав приклад такого поглибленого виду спілкування, поділившись Своїми почуттями і планами зі Своїм Сином (див. Іван 5:20) і з нами через Своїх пророків (див. Aмос 3:7). Коли ми розповідаємо одне одному про повсякденні події та виклики життя відповідно до того, як скеровує Дух, ми починаємо цінувати одне одного, оскільки знаходимо спільні інтереси й ділимося досвідом.

Вміння слухати—це чудова можливість виявити свою небайдужість⁸. Якщо ви уважно слухаєте, ваша можливість допомагати іншим людям прийти до Христа зростає, оскільки ви здобуваєте розуміння і бачення їхніх потреб, і оскільки вони відчувають любов, розуміння й безпеку.
Цінуйте відмінності так само, як і те, що робить вас подібними.

Дехто “вважа[є], що Церква хоче, аби кожен у ній був створений за однаковим шаблоном—аби кожен виглядав, відчував, думав і поводився, як усі інші,—казав старійшина Ухтдорф.— Це суперечило б геніальності Бога, Який створив кожного чоловіка так, щоб він відрізнявся від свого брата. …

Церква процвітає, коли ми використовуємо ці відмінності і заохочуємо одне одного розвивати й використовувати таланти, аби підносити і зміцнювати своїх товаришів в учнівстві”⁹.

Аби любити інших так, як Бог любить нас, необхідно, щоб ми намагалися побачити інших такими, якими їх бачить Бог. Президент Томас С. Монсон (1927–2018) навчав: “Ми повинні розвивати в собі здібність бачити людей не такими, якими вони є зараз, а такими, якими вони можуть стати”¹⁰. Ми можемо молитися про допомогу, аби бачити інших людей такими, якими їх бачить Бог. Якщо наше ставлення до людей визначається їхнім потенціалом до зростання, вони, найвірогідніше, зростуть до того рівня¹¹.
Служіть їм.

Будьте чуйними до потреб тих, кому служите, і з готовністю приділяйте час і таланти або в час нужди, або просто тому, що ви про них піклуєтеся. Ви можете бути поруч, щоб утішити, підтримати і надати необхідну допомогу в непередбачених ситуаціях, під час хвороби або коли в цьому виникає гостра потреба. Часто у наших стосунках ми реагуємо на ставлення до нас інших людей. Бог дав нам свободу волі, щоб ми могли діяти, а не бути під впливом (див. 2 Нефій 2:14). Як навчав нас апостол Іван, ми любимо Бога, бо Він першим полюбив нас (див. 1 Івана 4:19). Тож коли інші люди відчувають нашу щиру любов завдяки нашому служінню, це може пом’якшити серця і збільшити любов та довіру¹². Це створює висхідну спіраль добрих вчинків, які можуть розвивати стосунки.

Служити так, як це робив Спаситель

Ісус Христос розвивав осмислені стосунки з учнями (див. Іван 11:5). Він знав їх (див. Іван 1:47–48). Він проводив з ними час (див. Лука 24:13–31). Його спілкування не було поверхневим (див. Іван 15:15). Він цінував відмінності між ними (див. Maтвій 9:10) і бачив їхній потенціал (див. Іван 17:23). Він служив кожному окремо, хоча був Господом для усіх, кажучи, що Він не прийшов, щоб служили Йому, але щоб Самому служити (див. Maрк 10:42–45).

Що ви будете робити, аби розвивати міцніші стосунки з тими, кому вас покликано служити?