Послання президентства території
Турбота про ближніх
Під час Свого земного служіння Спаситель часто знаходився в оточенні самих різних людей. Хтось із них шукав можливості особистої зустрічі з Ісусом, щоб стати ближче до Бога. Хтось намагався зцілитися від своїх недугів. А хтось керувався простою цікавістю. Багато хто з цих людей відчували небесну силу, з якою навчав Спаситель. Однак знаходилися й такі, кого бентежило те, чого Він навчав і кого Він навчав. Саме для них у першу чергу Ісус розказав притчу про блудного сина (Лука 15:11–32).
Вона навчає нас багатьох євангельських принципів. З прикладу батька ми можемо побачити, з якою щирою любов’ю Небесний Батько готовий зустріти Своїх заблукалих дітей. Спостерігаючи ж за старшим сином, який завжди залишався вірним своєму батьку, ми помічаємо, що часом буває так непросто підтримувати близьких, які роблять помилки у своєму житті. Намагаючись пом’якшити обурення старшого сина, батько каже слова, які підказують найкоротший шлях для прощення: “Ти завжди зо мною, дитино, і все моє—то твоє! Веселитись та тішитись треба було, бо цей брат твій був мертвий—і ожив, був пропав—і знайшовся” (Лука 15:31–32).
У певний момент життя кожному з нас можуть зустрітися люди, чия віра в Спасителя слабне. У такі моменти у нас з’являєьтся можливість підтримати їх, допомогти їм відчути нашу любов і прийняти нашу турботу. Саме завдяки такому підходу і буде виявлятися справжня віра в Ісуса Христа. Багато людей, чия віра ослабла під тягарем життєвих обставин, потребують не стільки настанов, скільки співчуття, безумовної любові й чуйної турботи. Саме тому Президент Томас С. Монсон радив: “Ніколи не ставте вирішення проблеми вище за любов до людини” (Томас С. Монсон, “Радість подорожі”, Ліягона, лист. 2008, с. 86).
Допомагаючи ближньому, виберіть шлях, який визначив для себе Президент Джордж Альберт Сміт, назвавши його своїм “особистим кредо”: “Я буду другом самотніх і знаходитиму радість, задовольняючи потреби бідних. … Я не ображу свідомо жодної людини, навіть тієї, яка, можливо, зробила мені зле, але я буду прагнути ставитися до неї по-доброму і зроблю її своїм другом” (Учення Президентів Церкви: Джордж Альберт Сміт, розд. 1, с. 1).
Давайте не будем исправлять окружающих, но проявим к ним нашу искреннюю заботу и любовь. Поступая так, мы сможем помочь им почувствовать влияние Святого Духа—наилучшего лекаря наших сердец и душ. Поступая так, мы наполним наши сердца светом Евангелия, который благословит тех, кто рядом.
Давайте не виправляти оточуючих, а виявляти до них нашу щиру турботу і любов. Діючи так, ми зможемо допомогти їм відчути вплив Святого Духа—найкращого лікаря наших сердець і душ. Діючи так, ми наповнимо наші серця світлом євангелії, яка благословить тих, хто поряд.