Футбол і неділя

Старійшина Йорг Клебінгат

Сімдесятник

У Німеччині футбол—це найпопулярніший вид спорту. Коли мені було 5 років, тато записав мене у футбольний клуб. Тренування проходили 3–4 рази на тиждень. Ігри відбувалися переважно по суботах і неділях. Якщо я не грав у футбол за клуб, то грав у футбол з друзями. Ми грали у футбол майже щодня аж до заходу сонця.

Коли мені було 15 років, я почав грати за команду одного великого міста. Я почав ставитися до футболу вже більш серйозно. Тренувань було ще більше. Ми їздили до багатьох міст. Ми грали з більшою кількістю команд. Футбол став моїм життям.

Коли мені було майже 18, я був на концерті. Я побачив хлопця мого віку. Він був не таким, як усі. Він не пив, не курив і не лаявся. Я хотів знати, чому. Я дізнався, що він ходить до Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Його приклад змусив мене дізнатися більше. Пізніше я приєднався до Церкви.

Після хрищення я зрозумів дві речі. Перше, мені не слід грати у футбол в неділю. Мені слід ходити до церкви. Друге, Небесний Батько сподівається, що я поїду на місію. Але я був хорошим футболістом. У мене був друг, з яким я грав у футбол усі юнацькі роки. Кожен з нас отримав запрошення грати у професійній команді. Мій друг прийняв запрошення. Я вирішив залишити футбол і натомість поїхати на місію. Для мене той вибір не був важким, тому що я знав, що Церква істинна.

Але мій вибір був важким для моєї сім’ї та друзів. Вони не розуміли, що я роблю. Батьки присилали мені вирізки з газет про мого друга-футболіста. Мені було нелегко їх читати. Але я ніколи не жалкував про служіння на місії.

Небесний Батько благословляв мене кожного дня за те, що я вирішив служити на місії. Він благословляв мене спокоєм. Я мав ті хороші відчуття через те, що зробив правильний вибір.