Ми не те, про що кажуть наші ярлики

Чейкелл Вордлей, Чаліс Лейшмен і Шантель Седжвік

Ваша цінність не вимірюється тим, що ви можете або не можете робити.

Ми, людські істоти, любимо навішувати на себе ярлики---дочка, художник, студент, бігун. З одного боку, ярлики додають нам сили, посилюють наше почуття самосвідомості і дають можливість зростати, а з іншого---вони небезпечні. Коли ми порівнюємо свої ярлики з ярликами інших людей, приймаємо ті ярлики, які пригноблюють нашу божественну сутність або суперечать їй чи дозволяємо, щоб деякі ярлики змушували нас почуватися ницими, тоді наша самоповага і духовність можуть розлетітися на мільйон уламків.

А що, якби ми сказали вам, що існує один важливий, вічний і винятковий ярлик, притаманний усім нам?

Ось кілька думок, якими діляться три дуже різні сестри, які живуть дуже різним життям. Але всім нам притаманний один найважливіший ярлик.

Шантель:

Іноді важко не порівнювати себе з іншими, особливо в сім’ї. Приклад, який я спостерігаю все своє життя---це люди, які постійно порівнюють мене і двох моїх сестер. Ми дуже різні. Ми знаходимося на різних стадіях життя, маємо різні таланти і різні особистості. Я майже 15 років у шлюбі, у мене четверо дітей, я написала і опублікувала п’ять романів на національному рівні і граю на арфі майже 30 років. У мене так багато цілей, яких я хочу досягнути. Коли мені сумно через те, що я не досягнула так багато, як хотілося б, то згадую, що Небесний Батько любить мене, навіть якщо я ніколи цього не досягну. Хоча я дійсно вважаю, що всі наші різні таланти допомагають у формуванні нашої особистості, однак якщо забрати все це---всі таланти і ярлики,---то жоден з них не має значення. Усе зводиться до одного---нашої сутності Божих дітей. Поки я роблю все, що в моїх силах, Небесний Батько буде зі мною. Ця істина допомагає мені на життєвому шляху і по-справжньому втішає, незалежно від ярликів, які світ навішує на мене, або навіть тих, які навішую я сама.

Чаліс:

Я---мама, яка виховує вдома дітей. У мене є троє хлопців і чоловік. Все моє життя зосереджено на них. Я надаю їм найбільшу підтримку. Вони і є втіленням того, хто я є. Я не ходжу на роботу. Моя старша сестра виховує вдома чотирьох дітей, але вона також прекрасна письменниця. Моя наймолодша сестра єдина в сім’ї, хто закінчив коледж. Вона зараз має роботу своєї мрії і все ще незаміжня. Усі ми різні. У нас можуть бути різні ярлики, але ті ярлики не роблять нас більше або менше цінними одна за одну. Попри наші відмінності ми всі---діти Бога, і Він любить усіх нас. Зрештою, це і є найважливішим. Мої ярлики можуть відрізнятися від тих, які мають мої сестри, але коли всіх їх відкинути,---ми всі однакові. У нас однаковий вічний потенціал.

Чейкелл:

Мені хотілося здобути багато ярликів. Я закінчила коледж, я---письменниця і поборниця того, щоб відвести чізкейку особливе місце серед продуктів харчування. Але у мене також є ярлики, які мені не дуже до вподоби. Я незаміжня, у мене проблеми зі здоров’ям і дуже часто у мене виникає почуття невідповідності. Я дозволяю деяким з моїх так званих “слабких” ярликів мати наді мною більшу владу, ніж слід було б. А іноді навіть ті ярлики, якими я пишаюся, починають затіняти мою справжню сутність. Однак коли я думаю про те, ким є насправді, і пам’ятаю, що я дочка Бога, це все змінює. Один ярлик, який дійсно наповнює життя сенсом---це наша божественна сутність. Я не знаю всього, що чекає на мене в майбутньому, чи які ярлики я зможу або не зможу мати у цьому житті, але мене втішає те, що я можу сказати: “Я Боже дитя” та знати, що це найважливіше. І мені не треба щось робити, аби заслужити той ярлик чи Його любов---я отримала це просто так. Я знаю, що якщо намагатимуся жити відповідно до Його волі і якщо завжди пам’ятатиму, ким я є насправді, Він мене благословить (див. УЗ 82:10). Коли всі інші мої ярлики пов’язані з тим одним, який дійсно має значення, я зможу мати в них справжню радість і велич.