Поклоніння у вік електроніки
Три принципи належного використання пристроїв у каплиці.
Однієї неділі під час рознесення причастя моя знайома президент Товариства допомоги приходу дістала свій смартфон, щоб прочитати “Живий Христос: Свідчення апостолів”. Отримавши натхнення від цього апостольського свідчення про Спасителя, вона відчула бажання відновити своє зобов’язання завжди пам’ятати Його.
Однак її позитивні відчуття розтанули через кілька днів, коли по пошті їй надійшов анонімний лист від одного з членів приходу. Автор критикував її за те, що вона показує поганий приклад, використовуючи смартфон під час причасних зборів. Вона була неприємно вражена.
Звичайно ж, вона не хотіла образити когось, використовуючи свій мобільний пристрій. Вона рідко користувалася ним у каплиці, і лише тоді, коли відчувала, що це доречно. Але після отримання цього листа вона почала сумніватися в собі.
Нове випробування
Кожне покоління має свої випробування. В одному дослідженні повідомляється, що у 2020 році кількість людей, які матимуть мобільний телефон (5,4 млрд.), переважатиме кількість людей, які матимуть водопостачання у своєму домі (3,5 млрд.)1. Додайте до цього планшети, фаблети та інші подібні пристрої, і ви отримаєте світ, який бореться з питанням: Яким має бути “цифровий етикет”?
Поки батьки, провідники та вчителі намагаються вирішити, яким має бути “цифровий етикет” на церковних заходах, через розбіжність у поглядах часом виникають конфліктні ситуації, спричинені застосуванням цифрових пристроїв на церковних зборах.
Провідники Церкви надали пораду, вказуючи на благословення і небезпеки використання технологій. Однак провідники Церкви не завжди дають чіткі настанови щодо того, що треба робити, а що ні, коли йдеться про євангельське життя (див. Moсія 4:29–30). Членам Церкви пропонується вивчити певне питання для себе і шукати скерування Святого Духа в прийнятті рішень. На жаль, як і у вищезгаданій ситуації, іноді ми приймаємо не лише позицію, але і критичне ставлення до тих, хто займає іншу позицію.
Натхненні Богом, використані Сатаною
Бог надав благословення технології для нашої користі та просування Його роботи2. Тож у той час, як деякі члени Церкви неналежним чином використовують цифрові пристрої, старійшина Девід А. Беднар, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав, що “нам слід не дозволяти страху перед помилками ставати перешкодою в отриманні величних благословень, які можуть надавати [електронні] пристрої”3. Нам потрібно навчитися використовувати їх належним чином і навчати своїх дітей робити те ж саме.
Мобільні пристрої допомагають членам Церкви вивчати євангелію, вести сімейну історію та храмову роботу і також ділитися євангелією. Наприклад, більше 3,5 млн. людей у січні 2018 року використовували додаток “Євангельська бібліотека”. Сукупний час їхнього навчання перевищує тисячу років.
Однак звертаючи увагу на благословення, провідники Церкви застерігали також про потенційні небезпеки, серед яких змарнований час, погіршення стосунків і потрапляння в пастку гріха4. Неналежне використання під час церковних заходів може відволікати нас та інших від поклоніння і навчання, які є важливими для розвитку наших стосунків з Богом.
Проте ці небезпеки не обмежуються виключно цифровими пристроями. “Деякі з цих пристроїв—як і будь-яке знаряддя в недосвідчених або позбавлених дисципліни руках,—можуть бути небезпечними,—навчав старійшина Рассел М. Баллард, діючий Президент Кворуму Дванадцятьох Апостолів.— … Тобто немає жодної різниці в тому, як люди вирішують скористатися телевізором чи кінофільмами, чи навіть бібліотекою. Сатана завжди швидко показує негативну силу нових винаходів, щоб зіпсувати, зруйнувати і нейтралізувати будь-який позитивний вплив”5.
Мобільні пристрої під час причасних зборів
Зважаючи на потенційні благословення—а також на потенційні небезпеки—цих цифрових пристроїв, як членам Церкви вирішувати, який підхід застосовувати? Джозеф Сміт запропонував підхід, що основується на силі принципів: “Я навчаю їх правильних принципів, і люди керують собою самі”6.
Отже, ми можемо проглянути принципи, які допоможуть у прийнятті рішень щодо використання мобільних пристроїв під час причасних зборів. Для проведення обговорення про належне використання цифрових пристроїв на уроці див. статтю брата Браяна К. Ештона, другого радника в генеральному президентстві Недільної школи, “Навчати з використанням технологій: залучення молоді у цифровий світ” на ст. 30 цього випуску.
Принцип 1: Мій вибір сприяє поклонінню.
Причасні збори призначаються для того, щоб “виявляти [нашу] відданість Всевишньому” (УЗ 59:10). Президент Даллін Х. Оукс, перший радник в Першому Президентстві, навчав, що під час зборів ми маємо бути зосередженими на оновленні своїх завітів та нашої віри в Господа Ісуса Христа і Його Спокуту7. Те, що ми вирішуємо робити на причасних зборах, має допомагати нам саме в цьому.
Якщо ми зосереджуємося саме на цьому, тоді, коли виникає потреба, ми можемо належним чином використовувати пристрої, щоб:
-
Поглибити поклоніння. Член церкви може використовувати цифровий пристрій під час причасних зборів, щоб знайти уривок з Писань, співати гімни або занотовувати духовні враження.
-
Служити. Єпископ може помічати, як хтось із нових або менш активних членів Церкви сідає на задні ряди каплиці під час причасних зборів. Тоді, якщо він відчуває спонукання, можна написати повідомлення провіднику місіонерської роботи, що слід привітати ту людину і запросити після зборів до класу “Основи євангелії”.
-
Забезпечувати зв’язок. Лікарі, співробітники аварійних служб та інші професіонали, які можуть отримати негайний дзвінок, мають змогу брати участь у службі поклоніння, оскільки знають, що їм при потребі зможуть додзвонитися на їхні мобільні пристрої.
Коли ми прагнемо зосереджуватися на Спасителі, важливо пам’ятати, що наші пристрої можуть допомагати у навчанні, але вони не спроможні вивчити щось за нас. Вони можуть давати нам інформацію для роздумів, але не думати замість нас. Вони навіть можуть допомагати нам не забувати помолитися, але молитва—це те, що ми маємо робити самостійно.
Старійшина Беднар навчав, що наші стосунки з Богом є реальними, а не віртуальними8. Ми не можемо активізувати їх, два рази клацнувши або завантаживши9. Тож коли президент Товариства допомоги, про яку ми згадували на початку цієї статті, за допомогою телефону хотіла зосередити свої думки на Христі, завіти, які вона оновлювала, стосувалися не телефону, а Христа. Подорож, яку допоміг розпочати її пристрій, мала закінчитися в її думках, її молитвах та її вчинках.
Принцип 2: Я мінімізую відволікання
Усі ми повинні намагатися так облаштувати своє оточення, щоб воно допомагало зосереджуватися на поклонінні й навчанні. Важливо мінімізувати відволікання. Цей принцип застосовується до багатьох ситуацій—від того, як ми ведемо розмови і вгамовуємо неслухняних дітей, до того, як ми використовуємо цифрові пристрої.
Є багато способів відволікатися на пристрій, створений настільки багатофункціональним. Очевидно, що коли ми переглядаємо відео, слухаємо музику або граємо в ігри, буде важко приділяти увагу причастю. Те ж саме стосується електронних повідомлень, текстових послань, соціальних медіа, результатів спортивних змагань і багатьох звукових сигналів та спливаючих вікон, що затягують нас у події, стосунки і розмови поза зборами. Усе це та інше більше може відволікати нас та інших людей, навіть тих, які сидять за кілька рядів від нас.
Тим, хто хоче повністю позбавитися відволікань на електронні пристрої, найкраще залишати їх вдома або виключати. Тим, хто використовує мобільні пристрої як допоміжні засоби під час поклоніння, але не хоче відволікати інших, можливо, достатньо поставити пристрої на беззвучний режим, встановити їх на режим “не турбувати” або в режим “літак”10.
Принцип 3: Я зосереджуюся на своєму поклонінні.
Завжди буде те, що відволікає, і це не завжди електронні прилади. Це може бути неспокійне немовля, надокучлива комаха або шум транспорту з вулиці. На нас покладається основна відповідальність за те, що ми отримали від поклоніння. Тож якщо хтось забуває поставити свій телефон в режим “літак”, нам треба встановити себе в режим “ігнорувати відволікання”.
Президент Рассел М. Нельсон навчав: “Кожен член Церкви несе відповідальність за духовне збагачення, яке можуть дати причасні збори”11.
Якщо ми помічаємо, що люди навколо нас використовують свої пристрої, нам потрібно бути дуже обережними, щоб не вважати, що вони роблять щось недоречне, лише тому, що це електронний пристрій. Якщо це дитина або хтось такий, за кого ми несемо відповідальність, тоді, згідно зі скеруванням Духа, буде доречно перевірити, як саме використовується пристрій. У іншому випадку ми намагаємося зосередитися на своєму поклонінні.
Навчатися разом
У своєму висловлюванні, яке охоплює всі ці принципи, президент Оукс радив: “На причасних зборах—а особливо під час проведення обряду причастя—ми маємо зосереджуватися на поклонінні та утримуватися від участі в усіх інших справах, особливо від такої поведінки, яка може заважати поклонятися іншим людям”12.
Є багато інших принципів, які можуть скеровувати нас у використанні цифрових пристроїв. Оскільки електроніка все більше стає невід’ємною частиною нашої культури, нам треба буде разом вирішувати питання, що ж є доречним. Оскільки кожна ситуація є унікальною, а технології будуть і надалі змінюватися, нам необхідно постійно аналізувати своє власне використання пристроїв з огляду на нові чи урізноманітнені перспективи майбутнього і бути готовими прощати інших, оскільки ми вчимося разом.