Портрети віри
Даррен і Стейсі Рі
Сідней, Австралія
Даррен і Стейсі продали все, щоб здійснити свою мрію—знайти роботу аніматорів на кіностудії в Лондоні, Англія. Але коли вони дізналися, що чекають дитину після багатьох років безуспішних намагань, то зрозуміли, що не зможуть жити в Англії лише на доход Даррена.
Крістіна Сміт, фотограф
Стейсі: Ми почали думати про повернення до Австралії. У Брисбені немає кіностудій. Даррену довелося б корінним чином змінити свою професію.
Даррен: Ми їхали у безвість. Ми не знали, що нас чекає попереду.
Стейсі: Коли я була на п’ятому місяці вагітності, мене в останню мить попросили виступити на причасних зборах. Темою виступу була віра в Ісуса Христа під час випробувань. На той час ми все ще не визначилися з іменем дочки. Я готувалася до виступу, читала статтю “Віра” в Bible Dictionary (Біблійному словнику) і Путівнику по Писаннях. Я продовжувала дивитися на слово віра, віра, віра і вже на 100 відсотків знала, як назвати нашу дочку. Я поглянула на Даррена і сказала: “Віра. Це і буде її іменем. Саме так я хочу назвати нашу дочку”.
Даррен: Ми обоє були в захваті від імені Віра. Здавалося, що воно охоплює все, через що ми проходили.
Стейсі: Нам потрібно було мати так багато віри, щоб Даррен відмовився від своєї роботи, щоб ми знову переїхали назад у повну невизначеність і почали все спочатку без будь-яких перспектив у плані роботи.
Даррен: Нам треба було рухатися вперед з вірою і переконанням, що все складеться добре. Ми повернулися додому, і я почав працювати викладачем у суміжній галузі в університеті. Потім я пошкодив спину, і мені довелося полишити викладацьку роботу.
Стейсі: Ми переїхали до моїх батьків. У нас не було ні грошей, ні машини.
Даррен: Мені здавалося, що це повна безвихідь. Моя дружина вагітна, але у мене немає роботи і в нас немає грошей на окреме житло.
Стейсі: Настав момент, коли ми зайшли у пральню в батьківському домі, стали на коліна й помолилися.
Даррен: Ми не просто молилися, ми благали про допомогу, щоб справитися з ситуацією і знову встати на ноги.
Стейсі: То, мабуть, була найсильніша з усіх молитов, які ми промовляли разом. Наступного дня подзвонила моя бабуся і сказала, що вона купує нову машину і хоче нам подарувати свою стару.
Даррен: Це просто приголомшило нас.
Стейсі: Ми відчували, що то була безпосередня відповідь на нашу молитву.
Даррен: Потім ми почули, що в Брисбені відкривається нова студія. Я отримав контракт на роботу в мультиплікації.
Стейсі: Ми навіть не думали, що в Брисбені буде робота аніматора!
Даррен: А мій брат час від часу приходив і приносив іграшки для немовляти.
Стейсі: Друзі й родичі подарували так багато речей для нашої донечки.
Потім народилася Віра і---навіть не знаю, як сказати,---вона найкраще, що було в нашому житті. Зараз їй більше двох років, і ми переїхали до Сіднея. Даррен все ще займається анімацією для кіно, про що він ніколи тут і не мріяв. Безсумнівно, у нас надзвичайно багато благословень. Усе це завдяки нашій вірі.
Даррен: Ми безсумнівно бачимо руку Бога в нашому житті. Я сподіваюся, що наша маленька дитина, Віра, вбере в себе частку нашої віри, яку ми здобули, долаючи випробування. Вона такий промінчик надії, віри, і радості!
Стейсі: Ми зрозуміли, що попри всі труднощі, найважливіше, що ми можемо мати,—це віру в Небесного Батька та Ісуса Христа.
Коли б ми не зверталися до Ісуса Христа з вірою в Нього, нам усе буде під силу. Якщо ми йдемо за Ісусом і робимо те, що вірно, то матимемо глибокий мир і щастя. В євангелії є все. Вона дає нам можливість бути щасливими в цьому житті. Я дійсно щаслива і знаю, що це завдяки тому, що я звернулася до Господа, покладалася на євангелію і мала віру.
Даррен: Я зрозумів, що Бог дає нам заповіді і закони, аби наше життя було щасливішим, бо Він бачить більшу картину. Коли ми не бачимо, що чекає попереду, нам потрібно покладатися на Нього, дотримуватися Його заповідей і приходити до Нього в молитві. Він скерує нас у випробуваннях і допоможе покращити життя.