Лише у цифровому варіанті
Покаяння: складова мого шляху до вдосконалення
“Покаяння---це не ганебний досвід. Воно допомагає нам наближатися до Христа”.
Я увійшов до офісу єпископа, почуваючись повним нікчемою.
Єпископ усміхнувся і запропонував сісти. Я розповів про те, що сталося, і з кожним словом відчував все глибший сором. Я запитав зі сльозами на очах: “Що мені треба зробити? Як я знову можу стати повністю чистим?”
Єпископ якусь мить мовчав, а потім сказав: “Безсумнівно, що ви можете очиститися від цього. Але я боюся, що ви не розумієте важливої складової покаяння”
“Що ви маєте на увазі?”–– запитав я трохи розгублено.
Ви думаєте, що покаяння---це ніби повернути перемикач від темряви до світла,---сказав він.--- Ніби ви все робили досконало---на 10 балів, а через гріх ви тепер на позначці 8 або 7”.
Я повільно кивнув головою.
“Насправді,---продовжував єпископ,---ніхто з нас не досягає 10-бальної позначки,---продовжував єпископ.---В дійсності всі ми ближче до 1 або 2. Почнемо з того, що ми недосконалі. Покаяння може очистити нас від гріха, але воно також допомагає нам рухатися від позначки 2 до позначки 3, а від позначки 3 до позначки 4, і так поки одного дня ми не досягнемо позначки 10. Покаяння допомагає нам наближатися до Христа.
Єпископ помолився зі мною і порадив вивчати дар покаяння.
Коли я вийшов з його офісу, то сів у машину й довгий час розмірковував про сказане ним.
Я розумів, що це правда. Я думав про покаяння лише як про шлях повернення до того стану, в якому був---до того, щоб знову повернутися до 10-бальної позначки. Оскільки я думав, що був повністю чистий раніше, тягар тієї “досконалості” змушував мене почуватися негідним, недостойним викуплення---саме так я завжди почувався, коли виникала потреба в покаянні.
Однак покаяння не було чимось негативним чи ганебним---воно було вирішальним у процесі наближення до Христа. Покаяння давало можливість облишити гріхи і стати кращим, ніж я був раніше. Спаситель не був ремонтником, який лагодив тріщини в моїй душі. Він був архітектором, зводячи мене до висот, яких я не міг би досягнути в інший спосіб.
Це знання звільнило мене від почуття провини за те, що я недосконалий. Я не був досконалим, і мені й не потрібно було---поки що. Покаяння є складовою мого шляху до досконалості. Я прийшов додому з переміною в поглядах і зі смиренням у серці.
З того часу я покаявся і облишив гріх, який змусив мене звернутися до офісу єпископа в той день, і сьогодні я дійсно почуваюся чистим. Я все ще далекий від досконалості, але, на щастя, Христової благодаті достатньо для спасіння. З Ним я можу мати прощення, зцілення і отримати силу, щоб подолати слабкості. А завдяки Його дару покаяння я можу перетворитися на людину, якою Він мене задумав.