Отримайте дар
Вивчення слова Божого, служіння, покаяння і відвідування храму допоможуть нам відчувати любов Бога цієї Різдвяної пори.
Якось у листопаді я, прийшовши додому ввечері, побачив, що мої діти перетворили свою спальню на Різдвяну країну див. Кути кімнати, каркаси ліжок, стіни і стеля були прикрашені ялинками, сяючими вогниками, гірляндами з лампочок та паперовими сніжинками. Завершував картину саморобний, прикрашений шкарпетками камін, в якому лежали поліна й горіли вогники. Завдяки тій дивовижній Різдвяній декорації наповнилися теплом наш дім і наші серця.
А ще мені дуже подобається розповідь пророка Нефія, пов’язана з Різдвом. Батько Нефія, Легій, розказав про свій сон. Уві сні він бачив прекрасне дерево, плід якого сповнив його душу радістю (див. 1 Нефій 8:12). Нефій також захотів побачити те дерево, яке описав його батько. У відповідь на молитву Нефій отримав видіння. Розповідь Нефія про те, що він бачив, є для мене прекрасною Різдвяною історією. Він написав:
“І сталося, що побачивши те дерево, я сказав Духові: Я розумію, що Ти показав мені дерево, цінніше над усе.
І Він сказав мені: Чого ти бажаєш?
І я сказав Йому: Знати тлумачення того …
І я побачив місто Назарет; а в місті Назареті я побачив діву. …
А він сказав мені: Дивись, діва, яку ти бачиш, це матір Сина Божого від плоті людської.
… І я подивився і побачив знову ту діву, і вона тримала на руках дитину.
І ангел сказав мені: Ти бачиш Агнця Божого, так, Сина Батька Вічного!” (1 Нефій 11:9–11, 13, 18, 20–21).
На мій погляд, дуже важливим є те, що коли Нефій запитав про значення дерева, йому було показано перше Різдво. Потім Дух запитав, чи розуміє Нефій значення дерева. Нефій дав таку натхненну відповідь:
“Так, воно є любов Божа, яка проливається всюди в серця дітей людських; отже, вона бажаніша за все”.
Дух також додав: “Так, і найрадісніша для душі” (1 Нефій 11:22–23).
Завдяки цьому видінню Нефій дізнався, що найбільш бажаним і радісним для нашої душі є можливість відчувати любов Бога, явлену через Його Сина Ісуса Христа. Це—справжній Різдвяний дар. Втім багатьом з нас нелегко відчути Божу любов у своєму житті—навіть о цій святковій порі. Далі подано чотири ідеї стосовно того, що ми можемо робити, аби отримати дар Божої любові о цій Різдвяній порі.
1. Вивчати слово Бога
Почніть або поновіть регулярне вивчення Писань і слів сучасних пророків. У своєму видінні Легій бачив “жезл із заліза” (1 Нефій 8:19), який веде до дерева. Ті, хто відчув Божу любов, ухопилися за жезл, міцно тримаються за нього і просуваються вперед, поки не скуштують плоду дерева (див. 1 Нефій 8:30). Нефій дізнався, що цей жезл символізує слово Бога (див. 1 Нефій 11:25).
Ми можемо запрошувати Господа у своє життя, вивчаючи Його слова. Не слід перетворювати це завдання на непосильну ношу. Коли друзі питають, як довго їм слід вивчати Писання, я часто відповідаю: “Читайте, поки не відчуєте Духа; потім, можливо, з’явиться бажання читати далі”. Питання не в кількості витрачених хвилин, прочитаних віршів або розділів. Більш важливо прагнути відчувати Духа під час вивчення. Господь благословить нас за кожне маленьке зусилля з нашого боку.
Як зазначено в посібнику За Мною йдіть у грудні ми будемо вивчати книгу Моронія та особливий розділ під назвою “Різдво”. Що може бути кращим для занурення в Писання, ніж вивчати причасні молитви та слова пророків, зокрема Моронія, які містять могутнє особисте свідчення про Ісуса Христа?
Ми також можемо вивчати слова сучасних пророків, читаючи журнал Ліягона з матеріалами генеральної конференції або слухаючи їхні промови в додатку Євангельська бібліотека. Подібно до жезлу із заліза у сні Легія наше поновлене вивчення слів Христа допоможе нам відчути любов Бога о цій Різдвяній порі.
2. Служити
Мабуть найприємніші спогади про Різдво, які я плекаю з часів моєї юності, пов’язані з тим роком, коли моя сім’я об’єдналася разом з дядечками, тітоньками, двоюрідними братами і сестрами, щоб пожертвувати одяг, їжу, іграшки, окуляри та побутову техніку для однієї нужденної сім’ї, що жила неподалік. Я ніколи не забуду, як ми великою юрбою принесли в їхній дім Різдво. Те відчуття довго не зникало після того, як Різдво минуло; і я досі пам’ятаю вираз вдячності на обличчях матері та її чотирьох дітей. Завдяки служінню тій сім’ї любов Бога рясно “проли[лася]” (1 Нефій 11:22) в моє серце.
Наше служіння іншим не повинно бути грандіозним чи складним. Коли я служив єпископом, то дізнався, що в наших приходах і територіальних громадах є багато людей, які в той чи інший час, відчувають самотність, занепокоєння або збентеження. Телефонний дзвінок, вдумливе текстове послання, сповнена доброти записка, приготоване власними руками пригощення, спільна прогулянка неподалік від дому або пропозиція допомогти у догляді за дітьми може стати посланим з небес чудом і відповіддю на молитву.
Якщо ми запитаємо Небесного Батька: “Чи є людина, якій я сьогодні можу допомогти?”, то вам на думку, можливо, спаде якесь ім’я або пригадається чиєсь обличчя, а спонукання від Святого Духа допоможуть нам зрозуміти, як ми можемо благословити цю людину. Діючи за тими спонуканнями, ми відчуємо, що Бог любить і ту людину, і нас.
Ініціатива Церкви “Освіти цей світ” полягає у здійсненні невеличких актів служіння, щоб допомогти іншим відчути Божу любов. Якщо Дух спонукає вас отримати дар Божої любові у своєму житті через служіння цієї Різдвяної пори, ініціатива “Освіти цей світ” допоможе вам зробити перший крок (зайдіть на сайт ComeuntoChrist.org).
3. Каятися
Третє запрошення—це отримати Спасителевий дар покаяння. Старійшина Лінн Г. Роббінс, сімдесятник, навчав: “Покаяння—це завжди доступний дар Бога, який дозволяє і дає змогу переходити від невдачі до невдачі без втрати ентузіазму. Покаяння не є Його запасним планом в разі нашої невдачі. Покаяння є Його планом, оскільки Він знає, що ми зазнаємо невдачі”1.
Це життя є важким. На шляху до своєї мети—до вічного життя—ми всі помиляємося й потребуємо викупительної сили Христової Спокути. Одна з причин, чому Спаситель добровільно погодився понести покарання за наші гріхи, полягала в тому, що Він міг запропонувати нам дар покаяння. Він уже сплатив ціну. Нам залишається лише вирішити, чи ми приймемо Його запрошення:
“Отже, кожного, хто кається і приходить до Мене, як мале дитя, того Я прийму, бо для таких царство Бога. Знайте, за таких Я поклав Своє життя і знову взяв його; отже, покайтеся і приходьте до Мене, ви, кінці землі, і будьте спасенними” (3 Нефій 9:22).
Я думаю, що кожен з нас несе певний тягар гріха, більший чи менший, і Святий Дух спонукає нас скинути той тягар. Наші єпископи і президенти колів можуть допомогти. Спаситель сповнений доброти і прощення, і Він наділив такими ж почуттями Своїх слуг. Вони люблять нас і можуть допомогти нам зцілитися завдяки Спасителевій Спокуті. Кожен з нас цього Різдва може прийняти запрошення Спасителя прийти до Нього і зцілитися.
4. Ходити у дім Господа
Моменти, коли я відчував любов Бога найсильніше, пов’язані з відвідуванням Його святого храму. Там ми з моєю любою дружиною були запечатані разом на час і на вічність. Я ходив туди, щоб мати скерування під час прийняття рішень і знайти спокій у часи душевного занепокоєння. Здається, що у храмі небеса наближаються до нас, а одкровення легше отримуються.
Ось що сказав Господь стосовно обрядів Мелхиседекового священства, включно з храмовими обрядами: “У його обрядах явлена сила божественності” (Учення і Завіти 84:20).
Беручи участь у храмових обрядах, ми пізнаємо Бога, а мир та сила богоподібного життя виявляються у нашому житті.
Президент Томас С. Монсон (1927–2018) пообіцяв: “Коли ми відвідуємо храм, можуть зростати наша духовність і відчуття миру, яке перевершить будь-які інші почуття, здатні прийти в людське серце”2.
Якщо ви вже певний час не відчуваєте спокій, то чому б о цій Різдвяній порі не поновити зобов’язання відвідувати храм, коли він знову відкриється? Якщо ви ще не отримали власного ендаументу, ваші провідники приходу або філії можуть допомогти вам підготуватися. Ми можемо також відчувати Божу любов, коли знаходимо й подаємо в храм імена наших предків для отримання ними храмових благословень.
Справжній дар
Слово Бога, щире служіння, покаяння і участь у храмових обрядах—усе це допомагає отримати справжній Різдвяний дар. Апостол Іван написав: “Так-бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого” (Іван 3:16). Я молюся, щоб цього Різдва кожен з нас керувався Духом, аби ми обирали те, що допоможе нам відчути величний дар Божої любові через Його Сина Ісуса Христа.