Останнє слово
Бути досконалими в Христі
Старійшина Герріт У. Гонг
З Кворуму Дванадцятьох Апостолів
З виступу на жовтневій генеральній конференції 2018 р.
Духовне світло приходить і духовне життя настає, коли, постійно дотримуючись релігійних норм, ми наближаємося до Небесного Батька та нашого Спасителя, Ісуса Христа. Щоденно виявляючи послух, ми знаходимо відповіді, віру і силу, щоб реагувати на повсякденні випробування і можливості з євангельським терпінням, баченням і радістю.
Шукаючи нових та більш піднесених способів любити Бога і допомагати собі та іншим підготуватися до зустрічі з Ним, ми пам’ятаємо, що вдосконалення—у Христі, а не в нас самих чи в перфекціонізмі світу.
Запрошення Бога сповнені любові й можливостей, бо Ісус Христос—це “дорога, і правда, і життя” (Іван 14:6). Тих, хто почувається переобтяженими, Він запрошує: “Прийдіть до Мене”, а тим, хто приходить до Нього, Він обіцяє: “Я вас заспокою” (Maтвій 11:28). “Прийдіть до Христа, і вдосконалюйтеся в Ньому, … і люб[іть] Бога з усією вашою могутністю, розумом і силою, тоді Його благодаті буде достатньо вам, щоб через Його благодать ви могли бути досконалими в Христі” (Mороній 10:32).
У цьому запевненні—“щоб через Його благодать ви могли бути досконалими в Христі”—міститься також втіха, мир і обіцяння, що ми можемо продовжувати йти вперед з вірою та впевненістю в Господі, навіть якщо все йде не так, як ми надіялися, сподівалися або, можливо, заслужили—і не через власні помилки—навіть після того, як зробили все, що могли.
У різні періоди й по-різному нам всім притаманні почуття невідповідності, невпевненості, можливо, недостойності. Однак, якщо ми докладаємо щирих зусиль, щоб любити Бога і служити нашим ближнім, то можемо відчувати Божу любов і натхнення, якого потребуємо, щодо їхнього і нашого життя.
Наш Спаситель зі співчуттям підбадьорює нас і обіцяє, що ми можемо “просуватися вперед з непохитною вірою в Христа, маючи справжню яскравість надії, і любов до Бога і до всіх людей” (2 Нефій 31:20). Завдяки Христовому вченню, Спасителевій Спокуті й незмінному просуванню Його шляхом завітів ми можемо пізнати Його істини і стати вільними (див. Іван 8:32).
Я свідчу, що Його шлях завітів веде до найвеличнішого дару, обіцяного нашим люблячим Небесним Батьком: “Ви будете мати вічне життя” (2 Нефій 31:20).