Лише в цифровому форматі: дорослій молоді
Приділяйте час простим речам
Мені здавалося, що я втрачаю зв’язок із Небесним Батьком, тому що не роблю простих речей.
Після того як я закінчила школу і влаштувалась на роботу, мені було важко знаходити час, щоб кожного дня робити прості речі для підтримки своєї віри, як-от: читати Писання і відвідувати інститут. Я відчувала, що моя віра слабшає і що я втрачаю зв’язок з Небесним Батьком.
Тому одного разу я написала на аркуші паперу про дві мети: “Читати Писання щодня” і “Відвідувати інститут щотижня”. Я повісила цей аркуш паперу на стіну. Я молилася Небесному Батьку й просила Його допомогти мені, і в той день я пообіцяла собі, що дійсно робитиму це.
І я робила. Я почала читати по дві глави з Книги Мормона кожного дня та ходити в інститут щотижня. У деякі тижні мені доводилося працювати, тому я не могла відвідувати інститут, а інколи я була така зайнята, що забувала читати Писання. Я також працювала над досягненням інших цілей, які вимагали часу й уваги. Але я не здавалася.
Я відчувала, що мій Небесний Батько ближчий до мене, ніж раніше, і частіше відчувала, як Він допомагає мені, тому що я вирішила слідувати за Ним. Щоденне читання Книги Мормона допомогло мені краще зрозуміти план спасіння, що мене дуже порадувало. Мені стало легше знаходити відповіді на запитання, пов’язані з вірою. А відвідування інституту щотижня допомагало мені бачити Боже світло скрізь, де б я не була. І взагалі я сильніше відчувала присутність Духа у своєму житті.
Є так багато простих речей, які ми можемо робити, щоб зберігати віру сильною. Ми можемо міркувати над посланнями наших провідників, ходити до церкви, щиро молитися, брати участь у церковних заходах, служити іншим та відвідувати храм. Це маленькі, але важливі речі.
Дорослій молоді, яка вважає, що надто зайнята, аби робити прості речі, які підтримуватимуть їхню віру, я скажу так: я на власному досвіді переконалася, що знайти час для цих речей цілком можливо. Ми самі вибираємо, як проводити свій час кожного дня.
Один з моїх улюблених уривків з Писань про віру й благословення—це Учення і Завіти 63:9, де написано: “Але, ось, віра приходить не через ознаки, але ознаки слідують за тими, хто вірить”.
У мене є свідчення про те, що якщо ми робимо свою частину роботи й кожного дня робимо нібито прості речі, Небесний Батько благословить нас. Коли ми намагаємося наблизитися до Нього, Він дійсно наближається до нас (див. Учення і Завіти 88:63). Я знаю, що це так, бо я відчувала, що Він стає ближче до мене, коли я докладала зусиль, щоб наблизитися до Нього.