Як навчитися чути голос Духа?

Чейкелл Вордлей Герберт

Співробітниця редакції церковних журналів

Це не так складно, як ви думаєте.

“Я дуже здивована: чому я відчула спонукання служити їй, а вона навіть не оцінила мого служіння”.

Моя подруга Сара (ім’я змінено) зі сльозами на очах розповідала мені, як дізналася, що в її давньої знайомої нещодавно народилася дитина, і Сара, яка молилася про можливість служити, відчула спонукання запропонувати подрузі принести їй вечерю. Та прийняла її пропозицію.

Але все пішло не за планом.

Під час приготування їжі щось увесь час ішло не так, і коли Сара прийшла до подруги на годину пізніше, ніж планувала, та холодно сказала, що її родина вже поїла, і зачинила двері.

Сара була пригнічена тим, що сталося, але більш за все відчувала розгубленість, бо вона не знала: вона дійсно отримала спонукання від Духа послужити своїй подрузі чи то була її власна ідея.

Багато хто з нас стикався з такою ситуацією—принаймні, у мене таке було. Це ситуація, коли ми відчули спонукання щось зробити, але все пішло не так, як ми сподівалися. У такі моменти ми можемо спитати себе, чи дійсно Святий Дух спілкується з нами.

Святий Дух дійсно говорить з нами, але щоб навчитися розпізнавати Його спонукання, потрібна практика. Ось кілька порад, які допоможуть вам почути Його голос і повірити йому.

1. Пам’ятайте, що прийняття Святого Духа—це вибір.

Коли нас конфірмують у члени Церкви, нам кажуть у благословенні: “Прийми Святого Духа”.

Ключове слово—прийми.

Прийняття означає, що, хоч нам і надається дар Святого Духа, ми повинні самі прийняти цей незрівнянний дар, вирішивши жити гідно Його напарництва і вибираючи прислухатися до Його м’яких спонукань.

Як навчав старійшина Девід А. Беднар, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів: “Святий Дух починає діяти в нашому житті не лише тому, що на наші голови покладають руки й вимовляють ці важливі слова. Коли для нас виконується цей обряд, кожний з нас приймає на себе священну й постійну відповідальність прагнути, шукати, працювати та жити так, щоб ми справді отримали Святого Духа” ¹ .

Отримання Святого Духа й розпізнавання Його впливу передбачає, що віра людини виявлятиметься в тому, що вона молиться, вивчає Писання і відвідує храм. Зрештою, якщо ви кожного дня прагнете йти за Ісусом Христом, “Святий Дух буде [вашим] постійним супутником” (Учення і Завіти 121:46; див. також вірш 45).

2. Знайте, що Дух може говорити з вами кожного дня.

Так, кожного дня. Як навчав Президент Лоренцо Сноу (1814–1901): “Це великий привілей для кожного святого останніх днів. … Це наше право—кожний день свого життя мати прояви Духа” ² .

Але коли в наших вухах чутно настирливий гул світу, а на наших плечах лежать нескінченні обов’язки, не дивно, що іноді у своєму житті ми не чуємо тихого і лагідного голосу Святого Духа.

Щоб нам простіше було розпізнавати Його голос щодня, можна скласти список того хорошого, що відбулося, або того, що ми відчули натхнення зробити чи сказати. Часто ми розпізнаємо одкровення лише після того, як зробимо щось за спонуканням, а потім згадуємо про цей свій досвід.

Також важливо пам’ятати: для того, щоб ми вчилися і зростали, Бог не буде визначати для нас кожний крок, який ми маємо зробити у своєму житті. Як навчав старійшина Дейл Г. Ренлунд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів: “Мета нашого Небесного Батька у вихованні полягає не в тому, щоб Його діти робили те, що правильно, а в тому, щоб Його діти вибирали робити те, що правильно, і, зрештою, стали подібними до Нього” ³ .

3. Читайте між рядків.

Іноді ми можемо надто замислюватися над тим, чи послання справді є від Духа. Важливо завжди діяти з вірою, але щоб дізнатися, чи спонукання справді є від Святого Духа, ми можемо поставити собі кілька запитань:

Чи шукали ми одкровення?
Чи живемо ми так, щоб Дух перебував з нами?
Чи націлює нас це спонукання на добрі справи?
Чи готові ми прислухатися до Духа, а не до власних бажань?

Якщо ви старанно шукаєте одкровення, але отримуєте спонукання, що не має сенсу, згадайте слова старійшини Дітера Ф. Ухтдорфа, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів: “Можливо, ми ще не можемо побачити всю картину [нашого життя], але з терпінням ми можемо побачити достатньо, аби повірити, що існує якийсь прекрасний, великий задум. І коли ми прагнемо довіряти Богу й слідувати за Його Сином, Ісусом Христом, одного дня ми побачимо остаточний результат і дізнаємося, що саме рука Господа керувала та направляла наші кроки” ⁴ .

І це повертає нас до розмови, яка відбулася у мене із Сарою.

4. Прагніть дізнатися, як ви відчуваєте Духа.

Сара розповіла мені, що коли вона повернулася додому після невдалої спроби послужити подрузі, вона спитала Небесного Батька, чому вона відчула спонукання, якщо потім усе пішло так погано. І поки вона мовчки слухала, до неї прийшла чітка думка: “Відповідь у більшому, ніж ти думаєш”.

Розмірковуючи над тим, що вона мені сказала, я раптом згадала про виступ з генеральної конференції, який я недавно читала. Це був виступ старійшини Ренлунда “Обурлива несправедливість”.

Мені захотілося поділитися ось цими його словами: “Ісус Христос і розуміє несправедливість, і має силу, щоб її виправити. Ніщо не порівняється з несправедливістю, якої Він зазнав. Він досконало розуміє, що ми відчуваємо” ⁵ .

Я подумала, що, можливо, це спонукання мало допомогти Сарі більше цінувати й любити Спасителя. Коли я поділилася з нею цією думкою, по шкірі моїх рук побігли мурашки і я отримала підтвердження того, що відчуваю Духа.

У цей момент я зрозуміла, як багато способів, у які Святий Дух говорить з нами:

У Сари виникла чудова думка послужити комусь.
Тихий голос в її розумі відповів на її запитання після молитви.
Несподівано я згадала про виступ старійшини Ренлунда, і саме сказане ним, як виявилося, Сара й мала була почути.
Я відчула спокій, який підтвердив, що моя думка була від Нього.

Ми закінчили нашу розмову, відчуваючи Духа і знову впевнившись, що Він дійсно говорить з нами. Це також укріпило нашу віру в те, що навіть якщо спонукання виявляються не такими, як ми очікуємо, вони все одно є від Святого Духа.

Відрізнити голос Духа від наших власних думок стає легше, якщо ви просите Небесного Батька допомогти вам розпізнавати, як Дух говорить до вас. Для цього також знадобиться охоче серце, духовно зрілий розум і вухо, здатне не зважати на вплив світу.

Я все ще вивчаю цю духовну мову, але вдячна за ті моменти, коли через дар Святого Духа Небесний Батько нагадує мені, що Він знає про мене і готовий вести мене—і кожного з нас, хто продовжує звертатися до Нього.

Чейкелл Вордлей Герберт працює редактором журналу Ліягона та рубрики Щотижневі послання для дорослої молоді. Її можна часто застати за тим, що вона насолоджується ароматом квітів, сміється зі своїм чоловіком Джеффрі, довго розповідає історії, бо постійно заглиблюється в деталі, занурюється в книги та подкасти або відволікається, коли бачить симпатичних песиків. Вона глибоко вірить, що зі Спасителем немає нічого неможливого.