Як долати наших Ґоліятів

І як ми можемо допомогти іншим робити те саме.

Перед пандемією COVID-19 Президент Рассел М. Нельсон сказав: “У майбутньому буде неможливо вижити духовно без скеровуючого, спрямовуючого, втішаючого й постійного впливу Святого Духа”¹.

Барбара жила на території нового приходу лише кілька місяців, коли почалася пандемія. Як і багато інших, вона зрозуміла, що її плани пішли шкереберть. Вона сподівалася, що знайомство з новими друзями принесе їй радість, а натомість це стало великою трудністю. Під час ізоляції моделі служіння підопічним мали змінитися. У Барбари не було великої можливості познайомитися з членами її нового приходу. Вона запитувала себе: “Як я буду відвідувати, служити, допомагати і любити сестер, якщо тепер неможливо нікого відвідувати? Було важко навіть послати текстове повідомлення, бо, оскільки я новенька в приході, сестри не знали ні мого імені, ні мого номера телефону”.

Вона відчула, що за таких обставин ще важливіше молитися і дослухатися до спонукань Духа. Іноді вона відчувала, що слід залишити записку. Іншим разом вона посилала повідомлення, щоб подякувати сестрі за її молитву під час причасних зборів або щоб висловити вдячність за свідчення чоловіка іншої сестри. Випадкові зустрічі на ґанку з дотриманням соціальної дистанції допомагали заповнити її потребу в людині, з якою вона могла би поспілкуватися. Діючи за одним зі спонукань, вона подумала про те, як втішить тарілка смачного гарбузового супу, тож вона завезла рецепт і гарбуза.

Барбара не сподівалася такого розвитку подій, коли переїхала в нове місце. Через ізоляцію процес знайомства з сестрами уповільнився. Але, виконуючи пораду Президента Нельсона і збільшуючи свою духовну спроможність отримувати одкровення, вона подолала труднощі, стала кращою сестрою-служителькою і знайшла близьких подруг.

Протистояти велетням

Світ бентежить, у ньому багато неправдивої інформації та суперечливих думок. Але Бог дав нам пророків, які нас скеровують. Ми можемо допомагати іншим людям мати віру, щоб іти за Господом і Його пророками, незважаючи на поширену в суспільстві думку, бо якими б не були наші труднощі, “це війна Господа” (1 Самуїлова 17:47).

Поставши перед Ґоліятом, Давид відклав шолом, панцир і меч та озброївся п’ятьма гладенькими камінцями і пращею. На перший погляд незахищений та вразливий Давид зміг побороти велетня за допомогою лише пращі та віри в Бога. (Див. 1 Самуїлова 17:38–50).

Ми можемо почуватися незахищеними, долаючи свої випробування і не маючи всіх відповідей, які хотіли б мати. Але ми маємо віру рухатися вперед, маючи лише кілька гладеньких камінців, і цього буде достатньо для Господа, щоб здійснювати Його роботу.

Принципи для обдумування

Допомагаючи іншим, ми повинні розуміти, що може бути багато способів вирішення проблеми. Наша мета—допомагати людям ставати духовно самозабезпеченими, шукаючи власні рішення з Господньою допомогою.

Поміркуйте, як ви можете допомагати, зміцнюючи їхню віру і покладаючись на Господнього пророка та особисте одкровення.

Серед іншого ви можете ділитися власним досвідом пошуку скерування і втішення шляхом наслідування пророка і пошуку божественного спрямування.

Ви можете також показати їм, де вони можуть дізнаватися, що сказали пророки стосовно подібних ситуацій.

Що ми можемо робити?

Майте сміливість поділитися свідченням, що наслідування Господніх настанов, даних через пророків, та особисте одкровення приносить мир і безпеку.