Третя притча
Блудний син
В одного чоловіка було двоє синів. Цей чоловік пообіцяв синам, що після його смерті вони отримають його гроші. Молодший син не захотів чекати до того часу. Він попросив батька віддати йому його частину грошей. Батько дав йому ці гроші.
Цей син взяв гроші й пішов з дому. Він помандрував до іншого краю. Він знову й знову коїв гріхи. Він розтратив усі ті гроші.
Урешті-решт у сина не залишилось грошей навіть на їжу. Він дуже голодував. Він попросив одного чоловіка допомогти йому. Цей чоловік найняв його пасти свиней.
Син настільки був голодним, що ладен був їсти те, що їдять свині. Він знав, що наймити в домі його батька мали кращу їжу, ніж він.
Він вирішив покаятися й попроситися в найми до свого батька. Коли цей син підходив до свого дому, його помітив батько.
Батько побіг синові назустріч. Він обняв його й поцілував.
Син сказав батькові, що згрішив. Він відчував, що негідний зватися його сином.
Батько наказав своїм наймитам принести найкращий одяг і одягнути в нього сина. Наймит взув його та надів йому перстень на палець.
Батько наказав наймиту приготувати банкет. Йому хотілося, щоб всі з ним святкували. Син, який згрішив, покаявся й повернувся додому.
Старший син працював у полі. Коли він повернувся додому, то почув музику й побачив, як люди танцюють. Наймит сказав йому, що це його молодший брат повернувся додому. Його батько захотів, щоб всі це відсвяткували.
Старший син розсердився і не захотів зайти в дім. До нього вийшов батько і став розмовляти з ним.
Батько був вдячний, що старший син завжди залишався з ним. Усе, що мав батько, стало б його. Батько також сказав, що в них є причина для святкування. Він був щасливий, що його молодший син покаявся й повернувся додому.
Ісус розказав фарисеям ці три притчі, бо хотів, щоб вони знали, як міцно любить кожного Небесний Батько. Він любить людей, які слухаються Його. Також Він любить і грішників, але Небесний Батько не може благословляти їх, доки вони не покаються. Він хоче, щоб грішники покаялись і повернулися до Нього. А ще Він хоче, щоб ми допомагали їм у цьому і раділи, коли вони повернуться.