Розділ 10
Писання—найцінніша бібліотека у світі
Бог дав нам Священні Писання, щоб допомогти нам і нашим сім’ям підготуватися до вічного життя.
З життя Джорджа Альберта Сміта
У похилому віці Президент Джордж Альберт Сміт згадував про випадок із своєї юності, коли уривок з Писань справив на нього довготривале враження: “Коли мені було років чотирнадцять, на уроці Недільної школи я прочитав сороковий розділ Алми в Книзі Мормона. Він закарбувався в моєму розумі, і це допомагало мені, коли смерть забирала від мене моїх рідних. … В одному місці цього розділу нам сказано, куди йдуть духи, коли вони залишають це тіло [див. вірші 11–14], і з тих пір мені хочеться піти в те місце, що називається раєм”1. [Див. рекомендацію 1 на сторінці 108].
Президент Сміт мав надію, що інші люди, читаючи Писання, здобудуть власний змістовний досвід. І в своїх публічних промовах, і в особистому спілкуванні з іншими людьми він заохочував кожного вивчати Писання і ставитися до цього як до набуття власного свідчення про євангелію. Одного разу, їдучи в потязі, він розпочав розмову з чоловіком, який виріс в сім’ї святих останніх днів, але вже не брав участі в роботі Церкви. “Під час нашої розмови,—розказав він пізніше,—я говорив з ним про євангелію Ісуса Христа. … І він сказав мені під час обговорення принципів євангелії: “Це цікаво мені”. Ми розмовляли дуже довго, а коли закінчили, той хороший чоловік, я вірю, що він хороший, мені сказав: “Я б все віддав, що в мене є, аби мати таку ж впевненість, яку маєте ви. …”
Я сказав: “Брате мій, щоб мати таку впевненість, вам не потрібно віддавати все, що ви маєте. Усе, що вам слід зробити, так це з молитвою досліджувати Писання. Ходіть туди, де їх можуть пояснити вам. Шукайте істину, і краса цієї істини сподобається вам, і … ви зможете знати, як знаю це я, що Бог живий, що Ісус є Христос, що Джозеф Сміт є пророком живого Бога”2.
Учення Джорджа Альберта Сміта
Істини, які містять в собі Писання, набагато цінніші за філософії людські.
Біблія, Книга Мормона, Учення і Завіти та Дорогоцінна Перлина містять в собі не лише мудрість людську, але й мудрість Божу. Хоч вони й не знаходять собі шляху до домівок багатьох людей, але вони містять слово Господа. Мало розуміти тільки Гомера, Шекспіра і Мільтоні, і я б міг й далі перелічувати всіх великих письменників світу; якщо ми не читали Писання, ми випустили з виду найкращу частину світової літератури.
Мої брати і сестри, уся істина, яка … необхідна для нашого спасіння, міститься між палітурками книг, які я вже перелічив. У нас може й не бути бібліотеки з двох чи трьох тисяч книг, але в нас може бути недорога безцінна бібліотека, що коштувала найкращої крові, яка тільки була в цьому світі3.
Мене не турбує, маєте ви чи ні в себе вдома книги з великих бібліотек світу, які надали вам ці книги. Подумайте про мільйони томів, які знаходяться в бібліотеці Конгресу у Вашингтоні, у Британській бібліотеці і в бібліотеках інших країн, мільйони томів—однак усе необхідне, що Бог відкрив та оголосив Своїм дітям, аби підготувати їх до місця в целестіальному царстві, вміщено між палітурками цих священних книг. Чи багато з нас знають, що вони містять? Я часто приходжу в доми, де бачу всі найпопулярніші журнали. Я знаходжу там на полицях книги, що рекламуються як бестселери. Якщо ви всі їх приберете звідти і залишите лише Священні Писання, ви не втратите нічого з того, що Господь призначив бути записаним і доступним, аби приносити всім нам користь. Тож, брати і сестри, серед наших інших благословень, давайте не забувати: Господь дав нам можливість мати, розуміти Писання, насолоджуватися ними та мати Його слово, яке давалося впродовж віків для спасіння Його дітей4.
Читаючи Писання, … я захоплююся добротою Господа, за якою Він благословляє тих, хто приймає Його вчення, оскільки в цих священних літописах ми знаходимо більше спокою, ніж у всіх філософіях віків, що даються нам мудрістю людей5.
Ми говоримо про філософії людські й визнаємо їх іноді вартими уваги, але якщо вони суперечать вченням Небесного Батька, як вони є у Святому Письмі, то вони не мають жодної цінності. Вони ніколи нікого не приведуть до вічного щастя, нікому не допоможуть знайти місце в царстві Небесного Батька6.
Я іноді відчуваю, що ми недостатньо цінуємо Святу Біблію й те, що вона містить, а також і інші Писання: Книгу Мормона, Учення і Завіти та Дорогоцінну Перлину, які слід сприймати … як листи від нашого Небесного Батька. Вони мають так сприйматися, принаймні вони є Його думкою і Його порадою всім дітям людським, щоб ті могли знати, як скористатися своїми можливостями, щоб їхнє життя не могло бути змарнованим7. [Див. рекомендацію 2 на сторінці 110].
Господь дав нам Писання, щоб допомогти подолати труднощі й підготуватися до піднесення.
Це день перевірки себе, день випробування. Це день, коли серця людей помертвіють від страху. Коли безліч людей у світі запитують себе, яким же буде кінець. Небагато натхненних людей знають, яким буде цей кінець. Господь сказав нам, що має відбутися, Він сказав це у [Писаннях], у цій чудовій бібліотеці, яку я тримаю у своїй руці. Він надав нам інформацію, яка потрібна нам, щоб упорядкувати своє життя й підготуватися, аби, незважаючи ні на що, бути на Господньому боці8.
Давайте прочитаємо, що каже Господь стосовно цих останніх днів у першому розділі Учення і Завітів: …
“Отже, Я, Господь, знаючи про лихо, яке прийде на жителів землі, покликав Мого слугу Джозефа Сміта молодшого і говорив до нього з небес, і дав йому заповіді; …
Досліджуйте ці заповіді, бо вони істинні й вірні, і пророцтва та обіцяння, які в них, буде всі здійснено.
Що Я, Господь, сказав, Я сказав і не відмовляюся; і хоч небеса й земля минуться, Моє слово не минеться, але все буде здійснено, чи Моїм власним голосом, чи голосом Моїх слуг, все одно.
Бо слухай і знай, Господь є Бог, і Дух свідчить, і свідчення істинне, й істина перебуває на віки вічні. Амінь” [УЗ 1:17, 37–39].
Ця передмова варта того, щоб над нею найсерйозніше задуматися. Це—застереження Батька усім нам. Це—порада, дана з любов’ю ніжним Батьком, Який знає, що нам потрібно; і, як Він каже у цьому щойно прочитаному розділі, Він, знаючи, що прийде на жителів землі, дав ці заповіді9.
Іноді ми забуваємо, що сказав Господь, і не нагадуємо собі про Його накази. …
Десятки уривків з Писань можна цитувати як пораду нашого Небесного Батька, Який у милості й доброті говорить до дітей людських упродовж усіх віків, кажучи їм не тільки про те, що станеться, але й благаючи їх зійти з невірних шляхів, аби знищення не настигло їх. …
Небесний Батько через Своїх вірних представників сказав нам про те важливе, що має статися, і ми можемо прочитати про це в Його Священних Писаннях. Якщо ми щиро бажаємо бути спасенними і піднесеними в Його целестіальному царстві, то Він сказав нам, що для цього треба робити10.
[Писання]—це найчудовіша бібліотека, яку тільки можна знайти у цілому світі. Що вона містить? Вона містить те, що ваш Батько і мій вважав достатньо важливим, щоб зберегти й дати дітям людським, і зробив це доступним багатьма мовами світу. Усі ці Писання важливі, і святі останніх днів повинні розуміти їх. Я не збираюся просити вас підняти ваші руки, аби переконатися, скільки з тут присутніх колись прочитали ці книги, але я хочу привернути вашу увагу до того факту, що є безцінні істини і вони містять відкрите через одкровення слово Господа, надруковане й видане світу з тією метою, щоб підготувати Його дітей до місця в целестіальному царстві. Тому-то я кажу, що вони є такими цінними. … Якими вдячними повинні ми бути, що живемо в день і вік, коли можемо читати Його пораду й побажання і мати пояснення того, що інакше могло б бути неясним і непевним для нас11. [Див. рекомендацію 3 на сторінці 110].
Читаючи зі своєю сім’єю Писання, ми надихаємо її на віру.
Я хочу, щоб ви запитали себе, чи багато з вас час від часу читали щось з цих книг своїм сім’ям, скликали їх разом, щоб навчати тому, що вони повинні знати. Я боюся, що багато хто з нас могли б відповісти, що надто зайняті для цього12.
Ми вже чули про багато благословень, які Господь дав нам у священних літописах, які збереглися до нашого дня і які містять в собі думку й пораду всемудрого Батька. Видається дивним, що так багато з нашого народу, попри всі запропоновані можливості, не знайомі зі змістом цих священних літописів13.
Коли ми повернемося додому, то чи вважатиме Батько нас невинними, якщо ми не навчали своїх дітей важливості цих священних літописів? Я думаю, що ні. … Ви гадаєте, що після того як Господь … зробив для нас досяжними чудові вчення, що містяться у цих священних літописах, чи Він вважатиме нас вдячними, якщо ми не будемо навчати з них наші сім’ї і не дамо відчути їхню силу тим, з ким ми спілкуємося?
Брати і сестри, я знову хочу наголосити на тому, чого навчає Господар: “дослідіть-но Писання”; читайте їх з молитвою й вірою, навчайте з них у ваших домівках; збирайте свою сім’ю навколо себе і надихайте їх на віру в живого Бога, читаючи те, що було відкрито через одкровення. Воно є найціннішим за все, що є в усіх бібліотеках всього світу14.
Зберігайте цю бібліотеку там, де ви можете знайти її і де ваші діти будуть знаходити її, а потім будьте достатньо зацікавленими у вічному спасінні тих хлопчиків і дівчаток, які є у вашому домі, щоб ви могли знайти шляхи і засоби зацікавити їх змістом цих книг, аби діти могли знати, наскільки вони є цінними в очах їхнього Небесного Батька15.
Як це для мене було приємно, що я в дитинстві мав батька і матір, які сідали біля каміну і читали Біблію, а ми, діти сиділи на підлозі. …
А тепер я хочу сказати, мої брати і сестри, що ця порада Ісуса Христа все ще стосується нас, а Він сказав: “Дослідіть-но Писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя,—вони ж свідчать про Мене!” [Іван 5:39]. Не нехтуйте старою сімейною Біблією; не прибирайте її з полиці й не забувайте про неї. Дізнайтеся, якщо ви ще цього не знаєте, про що вона каже, і якщо ви вже прочитали її, то читайте її часто знову своїм дітям і дітям своїх дітей. Читайте їм не лише Біблію, але й інші книги Писань, які Господь дав нам для нашого піднесення, для нашого спокою і наших благословень16.
Я нагадую тобі, о Ізраїлю, досліджуй Писання! Читайте їх у себе вдома; навчайте свої сім’ї того, що сказав Господь, і давайте менше витрачати свого часу на читання неважливої й часто шкідливої літератури цього дня; ходімо до джерела істини й читаймо слово Господа17. [Див. рекомендацію 4 нижче].
Рекомендації для вивчення і викладання
Візьміть до уваги ці ідеї, вивчаючи розділ або готуючись до викладання. Додаткові пропозиції див. на сторінках v–vii.
-
Читаючи перший абзац на сторінці 101, подумайте про час, коли якийсь вірш з Писань так само надихнув і вас. Як ви дізналися, що Писання є істинними? Що з недавнього досвіду, пов’язаного з Писаннями, зміцнило це свідчення?
-
Прочитайте параграф, що починається на сторінці 103, і подумайте, яке місце Писання займають у вашій особистій бібліотеці (серед всього того, що ви читаєте, дивитеся або слухаєте). Що ви можете зробити, аби Писання зайняли більш помітне місце у вас вдома і у вашому житті?
-
Прогляньте параграф, що починається на сторінці 104. Як Писання допомогли вам сприймати біди останніх днів? Поміркуйте, як би ви могли використати Писання, щоб допомогти комусь із знайомих, які переживають тяжкі випробування.
-
Подумайте над порадою Президента Сміта сім’ям, що на сторінках 106–109. Які благословення приходять у сім’ї, які вивчають Писання разом? Які є дієві способи надихнути наших дітей (або онуків), щоб вони зацікавилися Писаннями? З молитвою подумайте, як вам старанніше вивчати Писання разом із сім’єю.
Відповідні уривки з Писань: Повторення Закону 6:6–7; Ісус Навин 1:8; Римлянам 15:4; 2 Тимофію 3:15–17; 2 Нефій 4:15; Геламан 3:29–30; Учення і Завіти 33:16.
Допомога вчителю: “Ви можете допомогти тим, кого навчаєте, відчути більше впевненості у своїй здатності брати участь в обговореннях, якщо позитивно реагуватимете на кожний щирий коментар. Наприклад, можна сказати: “Дякую за вашу відповідь. Вона була дуже глибокою” … або “Який гарний приклад!”, або “Я високо ціную все, сказане вами сьогодні” (Навчати—немає покликання величнішого, с. 64).