Розділ 18

Стійте на Господній стороні від тієї лінії

Господь дав нам заповіді, щоб ми могли протистояти злу і знайти щастя.

З життя Джорджа Альберта Сміта

Дід Джорджа Альберта Сміта, Джордж А. Сміт, упродовж багатьох років служив у Кворумі Дванадцятьох Апостолів, а потім у Першому Президентстві—як радник Бригама Янга. Джордж Альберт Сміт часто повторював пораду, яку його дід дав своїй сім’ї: “Існує чітко позначена демаркаційна лінія між територією Господа і територією диявола. Якщо ви будете стояти на стороні Господа від тієї лінії, ви будете знаходитися під Його впливом і у вас не виникатиме бажання чинити неправильно; але якщо ви переступите ту лінію і хоч на трішечки перейдете на сторону диявола, то опинитеся у владі спокусника, і якщо він візьме над вами гору, то ви не зможете належним чином ні думати, ні навіть робити висновки, бо ви не матимете Духа Господнього”.

Джордж Альберт Сміт сказав, що він, роблячи вибір, користувався цією порадою усе своє життя: “Іноді, коли у мене виникала спокуса щось зробити, я запитував себе: “По яку сторону від тієї лінії я знаходжусь?” Якщо я вирішував бути на безпечній, Господній стороні, я завжди робив те, що є правильним. Тож коли приходить спокуса, помоліться й подумайте про вашу проблему і вплив Господа допоможе вам прийняти мудре рішення. Безпека для нас існує лише на Господній стороні від тієї лінії”¹. [Див. рекомендацію 1 на сторінці 199].

Учення Джорджа Альберта Сміта

Щоб стояти на Господній стороні від тієї лінії, нам необхідно з точністю виконувати заповіді.

Уся безпека, уся праведність, усе щастя—на Господній стороні від тієї лінії. Якщо ви виконуєте Божі заповіді, дотримуючись Суботнього дня, ви на Господній стороні від тієї лінії. Якщо ви молитеся особисто і разом із сім’єю, ви на Господній стороні від тієї лінії. Якщо ви вдячні за їжу і висловлюєте цю вдячність Богові, ви на Господній стороні від тієї лінії. Якщо ви любите свого ближнього, як самого себе, ви на Господній стороні від тієї лінії. Якщо ви чесні у своїх справах з оточуючими, ви на Господній стороні від тієї лінії. Якщо ви дотримуєтеся Слова мудрості, ви на Господній стороні від тієї лінії. І так я міг би продовжувати далі, називаючи всі Десять заповідей та інші заповіді, які Бог дав, щоб направляти нас, і я знову кажу: усе, що збагачує наше життя і робить нас щасливими та готує до вічної радості, знаходиться на Господній стороні від тієї лінії. Відшукування хиб в тому, що Бог дав для нашого скерування,—не на Господній стороні від тієї лінії². [Див. рекомендацію 2 на сторінці 199].

[Господь сказав]: “Я … не можу дивитися на гріх з найменшою мірою допущення”; не з найменшою мірою допущення [УЗ 1:31]. Чому? Бо Він знає: якщо ми скуштуємо від гріха, то втратимо благословення, яке б могли мати, якби не зійшли з дороги, що веде до цього благословення³.

Час від часу ми чуємо, як хтось каже: “Не треба так ретельно старатися. Господь не збирається бути дуже суворим до нас, якщо ми лише частково виконуємо якусь заповідь”. Той, хто каже таке, уже знаходиться на диявольській стороні від тієї лінії, і вам не слід слухати цю людину, бо якщо ви послухаєте її, то зійдете на хибний шлях. Той, хто має Духа Господнього, такого не скаже. Господь Сам сказав, що ми повинні виконувати Його заповіді: “Існує закон, нескасовно встановлений в небесах до заснування цього світу, на якому ґрунтуються всі благословення” (УЗ 130:20). Євангелія Ісуса Христа є для того, щоб навчати нас, як заробити це благословення⁴.

Наш люблячий Батько Небесний дає нам заповіді, щоб допомогти нам знайти щастя.

Господь у Своїй доброті, бачачи ставлення Своїх дітей і знаючи, що їм потрібне скерування, дав нам Десять заповідей та інші заповіді, які давалися час від часу, щоб допомогти нам знайти щастя. Ви бачите людей, які бігають туди-сюди у світі, шукаючи щастя, та не знаходять його. Якби вони лише зупинилися на достатній час, щоб прийняти Господню пораду, то щастя прийшло б до них, інакше вони його не знайдуть⁵.

Ще в дитинстві я усвідомив або думав, що усвідомив, що заповіді Господа були Його законами і правилами, даними, щоб вести мене. Думаю, що я усвідомлював, що через непослух тим законам приходить покарання, і ще дитиною, думаю, я, можливо, відчув, що Господь все так влаштував і впорядкував у цьому житті, що я повинен слухатися певних законів, інакше наступить швидке покарання. Але коли я подорослішав, то засвоїв цей урок по-іншому, і тепер для мене закони, які називаються Господніми, поради, що містяться у Священних Писаннях, одкровення Господа, дані нам у цей день та вік світу, є насправді приємною музикою, що звучить голосом нашого Батька Небесного у Його милості до нас. Вони є нічим іншим, як думкою й порадою люблячого Батька, Який більше піклується про наше благополуччя, ніж це можуть робити земні батьки, і тому поради, які називалися, як мені колись здавалося, суворим словом “закон”, тепер є для мене люблячою й м’якою порадою всемудрого Небесного Батька. Тому-то я й кажу, що мені не важко вірити, що найкращим для мене є виконання Божих заповідей⁶.

Усе щастя, що прийшло до мене і моєї сім’ї, є результатом старання у виконанні Божих заповідей і життя, гідного благословень, які Він пообіцяв тим, хто шанує Його і виконує Його заповіді⁷.

Якщо ми будемо прислухатися до ради й поради, які дав Господь, наш шлях буде шляхом до щастя. Він, можливо, не буде завжди легким і зручним, але, зрештою, він приведе нас у присутність Небесного Батька, і слава, безсмертя і вічне життя будуть нашим наділом⁸. [Див. рекомендацію 3 на сторінці 199].

Супротивник старається збити нас з дороги своїми обманами й хитрощами.

Існує два впливи у світі сьогодні, і вони були від початку. Один—це вплив, який є конструктивним, який збільшує щастя і який формує характер. Інший вплив—той, що руйнує, перетворює людей в демонічні натури, робить ницими і розхолоджує. Ми всі підпадаємо під обидва впливи. Один йде від Небесного Батька, а інший—від диявола, який є у світі від початку, прагнучи привести до знищення людську сім’ю⁹.

Ми всі будемо підпадати під спокуси; жодній людині не уникнути спокуси. Супротивник буде використовувати всі засоби, щоб обманути нас; він безуспішно намагався зробити це зі Спасителем світу. Він намагався застосувати це до багатьох людей, які мали божественне повноваження, і іноді він знаходив слабкість і людина втрачала те велике благословення, яке могла б мати, якби залишалася вірною¹⁰.

Один чоловік якось сказав мені—чи, може, висловився у моїй присутності—так: “Чому ці люди тут, здається, думають, що я від диявола, а це ж не так”. І я сказав йому: “Мій брате, чи знали ви кого-небудь, хто був від диявола і знав це?” Це один з трюків диявола: заволодіти вами і тримати вас у незнанні про це. І це для нас трудність, одна з багатьох¹¹.

Пророк Нефій за сотні років побачив, що відбудеться: люди будуть сперечатися одне з одним і заперечувати силу Святого Духа і Святого Ізраїлевого та будуть навчати доктрини заповідей людських. Сьогодні у світі відчувається вплив, завдяки якому є спроба переконати людей повірити в те, що це завдяки їхньому власному розуму і їхній власній силі вони можуть здобути вічне життя. Дозвольте мені … прочитати з Нефія:

“І буде також багато таких, які скажуть: Їжте, пийте і звеселяйтеся; проте бійтеся Бога—Він виправдає, коли чинитиметься маленький гріх”.

Я хочу, щоб ви звернули увагу на слова: “Він виправдає, коли чинитиметься маленький гріх”. Це підступність диявола, який знає: якщо тільки йому вдасться підштовхнути чоловіка або жінку хоч трохи схибити, то тоді чим далі вони заходитимуть на його територію, тим більше вони будуть у його владі.

“Проте бійтеся Бога—Він виправдає, коли чинитиметься маленький гріх; так, бреши трохи, май перевагу над кимось через його слова, рий яму сусідові; немає в цьому нічого поганого; і роби все це, бо завтра ми помремо; а якщо буде так, що ми винні, Бог поб’є нас кількома ударами бича, і врешті ми будемо спасенними в царстві Бога”. [2 Нефій 28:8].

Чи не те ж саме каже диявол дітям людським сьогодні так само просто, як це тут написано? Та вчини маленький грішок, у цьому ж немає нічого поганого; трохи збреши, це ж не завдасть якоїсь шкоди; Господь простить це, і ти лише отримаєш кілька ударів бича і врешті будеш спасенним в царстві Бога. Саме це він каже чоловіку або жінці, які були навчені Слову мудрості, коли він каже: “Та випий трохи чаю, це ж тобі не зашкодить; дозволь собі трохи тютюну, у цьому нічого поганого немає; крапля алкоголю тобі зовсім не завадить”. Це—дрібниці; він завжди діє поступово, а не відразу. І я хочу, щоб ми це пам’ятали. … Це ті підступні нашіптування стосовно незначного, які обманюють людство і через які ми опиняємося у владі диявола. …

І Нефій каже далі:

“А других він умиротворить, приспить їх до плотської безпечності так, що вони скажуть: Усе гаразд у Сіоні; так, Сіон процвітає, усе гаразд—і таким чином диявол ошукує їхні душі”.

А тепер я хочу, щоб ви звернули увагу на слова: “І таким чином диявол ошукує їхні душі, і веде їх старанно до пекла”. [2 Нефій 28:21]. Це він і робить, саме так він і робить. Він не приходить і не хапає раптово вас цілком і не тягне на свою територію, а нашіптує: “Зроби це невеличке зло”, і домігшись свого в цьому, а потім в іншому маленькому злі і ще в іншому, він, як сказано у цьому вірші, “ошукує їхні душі”. Він так це і робить. Він змушує вас повірити, що ви чогось набуваєте, коли насправді ви втрачаєте. Тож кожний раз, коли ми не дотримуємося Божого закону або не виконуємо заповіді, ми піддаємося ошуканню, тому що в цьому світі або у світі прийдешньому отримувати можна лише завдяки послушності закону нашого Небесного Батька.

… Ці особливі слова “і веде їх старанно до пекла” є дуже важливими, бо описують його метод. Чоловіки і жінки у сьогоднішньому світі підвладні цьому впливу, і їх тягне то туди, то сюди; вони чують те нашіптування і не розуміють, що Господь хоче, аби вони робили, але продовжують залишатися на території диявола, під його владою, там, куди Дух Господній не піде.

Він каже далі: …

“А ось других він манить, і каже їм, що немає пекла; і він каже їм: Я ніякий не диявол, бо такого не існує—і таке він шепоче їм на вухо, доки він не стисне їх своїми жахливими ланцюгами, з яких немає визволення”. [2 Нефій 28:22].

Ось в таких умовах, мої брати і сестри, перебуває світ сьогодні. Якби Нефій був тут, у цьому світі, сьогодні, він не зміг би описати це точніше. Супротивник—у роботі, а оскільки Небесний Батько хотів зберегти Своїх дітей від зла такого вчення і такого вірування, то послав хлопця-пророка, Джозефа Сміта, у світ, уповноважив його божественною владою, організував Свою Церкву і почав знову навчати істині дітей людських, щоб вони могли повернутися зі своїх хибних шляхів¹².

Ми повинні навчитися долати свої пристрасті, свої погані схильності. Ми повинні навчитися не піддаватися спокусам. Для цього ми і є тут, а щоб ми робили це досконаліше, на землі було відновлено євангелію, і ми змогли стати причасниками її, і ми маємо силу, яка приходить до нас завдяки силі Святого Духа. Ми маємо не тільки силу протистояти спокусам, що є у звичайної людини, яка обмежена незнанням істини,—ми маємо силу протистояти спокусам, рівну її силі, а крім цієї сили, ще й силу протистояти, яка приходить від знання істини і знання мети нашого існування¹³. [Див. рекомендацію 4 на сторінці 200].

Ми можемо протистояти злу, вибираючи піддатися впливу Господа.

Я згадую про випадок з одним порядним чоловіком, що трапився кілька років тому, коли він був головою наглядової ради Універсалістської Церкви Америки. Він приїхав сюди, щоб відвідати [Солт-Лейк-Сіті], і побував на двох заняттях нашої Недільної школи. На одному з [дитячих] уроків він виявив неабияку цікавість. А потім, вже наприкінці [уроку], президент Недільної школи сказав: “Можливо, ви хочете сказати кілька слів [класу]?” … Він відповів: “Кілька слів мені хотілося б сказати”. І сказав: “Якби я тільки міг жити в атмосфері, яку відчув у цьому … невеличкому класі на цій Недільній школі цього ранку, я неодмінно став би хорошою людиною”. [Див. рекомендацію 5 на сторінці 200].

Я думав про це дуже багато разів. Ми ретельно вибираємо атмосферу, якою дихаємо, щоб бути здоровими. Але іноді через свою легковажність ми підпадаємо під вплив аморальності, який знищує нашу силу протистояти злу, і ми змушені робити те, що не повинні робити і що не робили б, якби перебували під впливом Господа. Якби ми тільки були смиренними, якби ми тільки перебували у молитві, якби ми тільки жили так, щоб кожну годину свого життя могли чесно сказати: “Батьку Небесний, я готовий і прагну робити те, що Ти хочеш, аби я робив”, тоді б наше щоденне життя збагачувалося б завдяки земному досвіду, якого ми набуваємо¹⁴.

Ми вибираємо, де ми будемо. Бог дав нам свободу волі. Він не забере її від нас, і якщо я роблю те, що не є правильним, і ступаю на територію диявола, то я роблю це тому, що маю бажання і силу робити це. Я не можу звинувачувати когось; і якщо я вирішую виконувати Божі заповіді і жити так, як я повинен жити, і залишатися на Господній стороні від тієї лінії, я роблю це, бо повинен так робити, і за це я отримаю своє благословення. І це не буде результатом дій когось іншого¹⁵.

Якими уважними ми, святі останніх днів, повинні бути, щоб кожний день свого життя жити так, аби відчувати силу Господню і бути здатними відвернутися від того, що націлене зламати нашу силу для здобуття целестіального царства¹⁶.

Стежте за тим, щоб ваші ноги стояли на скелі. Стежте за тим, щоб ви знали бажання Господаря стосовно вас, і, знаючи ці бажання, стежте за тим, щоб ви трималися Його шляхів і виконували Його накази. Стежте за тим, щоб чистота вашого життя давала вам право на присутність Святого Духа, бо якщо ви чисті, цнотливі і чесні, то диявол не матиме сили знищити вас¹⁷.

Я молюся про те, щоб ми перевіряли себе і виявляли, на якій стороні від тієї лінії ми знаходимося; і якщо ми на стороні Господній, залишаймося там, бо це веде до вічного щастя у товаристві найкращих чоловіків і жінок, які будь-коли жили на землі.

Якщо ж ми сповзли на якийсь інший шлях, якщо ми були легковажними; якщо ми послухалися спокусника і перейшли через ту лінію, аби спробувати того, що світ вважає таким бажаним, а Господь сказав, що воно не є добрим для нас, то давайте якомога швидше повернемося на іншу сторону, і будемо просити Господа простити нас за нашу нерозумність, а потім з Його допомогою продовжимо жити життям, яке веде до вічного щастя¹⁸.