Голоси місцевих Святих останніх днів
Різдвяна традиція: від отримання дарунків до їх дарування
У нашій родині заведено завжди ставити на свята Різдвяну ялинку. Ми, зазвичай, ходили до лісу, що розташований неподалік від нашого будинку, обирали найкращу ялинку, зрізали її та привозили додому, як правило, на коні, бо сніг був дуже глибоким. А потім наставав час її вбирати, і до цього долучався кожний.
На верхівці ялинки була зірка, що символізувала Віфлеємську зорю, про яку розповідається в історії народження Христа у Євангелії від Матвія, коли “мудреці зі сходу”, натхненні цією зорею, подорожували до Єрусалиму та Віфлеєму, щоб принести Новонародженому свої дари. На ялинці розташовувались прикраси, що символізували дари та дар давати, а під ялинкою складалися подарунки одне одному.
Різдвяні свята—це сімейна пора. Святкування Різдва дає чудову нагоду сім’ям проводити час разом, і не тільки для вшанування народження Спасителя, а й для поновлення сімейних зв’зків, спілкування (особливо з часом, коли ми дорослішаємо та лишаємо домівку, створючи власні сім’ї), а також для обміну дарунками. Щоб залучити молодь, ми інсценували Різдвяну історію, в якій діти грали різні ролі—Марію, Йосипа, пастухів, мудреців тощо. Іноді хтось навіть грав роль віслюка, на якому Марія в’їжджала до Віфлеєму. Новонародженого Ісуса завжди зображала якась стара лялька, це ніколи не було справжнє немовля.
У нашій родині ми завжди обмінювались дарунками вранці Різдвяного дня. Упрдовж років було цікаво спостерігати за динамікою наших Різдвяних святкувань. Малі діти раділи в основному через отримання дарунків та нових вражень і ідей, пов’язаних з ними. А коли вони зрілішають, їм вже цікавіше вигадувати, що подарувати іншим, особливо близьким. Вони сподіваються, що їхній дарунок буде корисним та сподобається отримувачу. Коли ми стаємо значно дорослішими, ми більше цікавимось щастям інших та хочемо помножити його в їхньому житті, незалежно від того, малі вони чи старі. Ми вдячні за дарунки, які отримуємо, але ще більше ми вдячні за радість та прояви любові між членами нашої родини, яка з роками зростала.
Ми завжди готуємо чудовий Різдвяний обід з усіма “смаколиками”—зазвичай зі смаженою шинкою чи індичкою, картопляним пюре та соусом, овочевими та фруктовими салатами та десерт з відбірними пирогами і морозивом. Звичайно, це означає, що сестрі Хемфріз доводиться в першій половині дня переносити увагу з Різдвяних подарунків на приготування Різдвяного обіду. Решта дня минає за іграми, катанням на санчатах на вулиці в снігу, а ввечері всі доїдають залишки Різдвяного обіду.