Спасителевий дар миру

Старійшина Л. Уітні Клейтон

З президентства сімдесятників

З виступу під час Різдвяного духовного вечора з Першим Президентством “Не лякайтесь”, виголошеного 6 грудня 2015 року в Конференц-центрі.

Навіть у світі, де мир здається чимось недосяжним, дар миру Спасителя може жити в наших серцях, незважаючи на наші обставини.

Ч и є щось краще за чудову різдвяну музику і колядки, різдвяне зібрання сім’ї та друзів, усміхнені обличчя і радісний ентузіазм дітей? Різдво має божественну здатність зводити нас разом з нашими сім’ями, друзями і громадами. Ми з нетерпінням чекаємо, щоб обмінятись подарунками і насолодитись святковою їжею.

У Різдвяній історії, написаній англійським автором Чарльзом Діккенсом, племінник Скруджа описує магію цієї священної пори року. Він розмірковує: “Я завжди чекав цих днів як найкращих у році. Це радісний час—дні милосердя, доброти, всепрощення. Це єдині дні у всьому календарі, коли люди, наче за мовчазною згодою, вільно розкривають один перед одним свої серця і бачать у своїх ближніх таких же людей, як і вони самі. … А тому, … хоча це й правда, що на Різдво у мене ще жодного разу не додалося ні єдиної монетки в кишені, я все одно вірю, що воно приносить мені добро і буде приносити добро. Тож хай живе Різдво!”¹.

Як батько, а тепер вже як і дідусь, я згадую про магію Різдва, спостерігаючи за тим, як мої діти, а тепер і їхні діти, святкують народження Спасителя і радіють одне одному, коли наша сім’я збирається разом. Я впевнений, що ви, так само як і я, спостерігали за радістю і невинністю, з якими діти чекають і насолоджуються цим особливим святом. Спостерігаючи за їхньою радістю, кожен з нас згадує про щасливі минулі святкування Різдва. Той же Діккенс сказав: “Це ж так потішно—іноді бодай на часинку знову зробитися дітьми, і немає кращого часу для цього, ніж на Різдво, коли Сам могутній Творець був дитинчам”².

Я виріс недалеко від Лос-Анджелеса, де наш дім був оточений апельсиновими гаями. Кожного Різдва в один з вечорів мої батьки запрошували сім’ю, друзів та сусідів до нас додому, щоб співати різдвяні колядки та насолодитися пригощенням. Це було чудовою традицією для всіх нас; іноді здавалося, що ми співали годинами. Дітьми ми співали так довго, як, на нашу думку, треба було, а потім тікали на двір, щоб гратися в апельсиновому гаю.

Разом зі своєю дружиною Кеті ми також виховали наших дітей у Південній Каліфорнії, відносно недалеко від узбережжя. На Різдво у тій місцевості ми бачимо пальмові дерева, які погойдуються на вітрі. Щороку наші діти з нетерпінням чекали, щоб піти у гавань і подивитися щорічний Різдвяний парад кораблів. Сотні чудових яхт, поблискуючи різними кольорами, плавали по колу в гавані, а ми в захваті спостерігали за ними.

Зараз ми живемо у Солт-Лейк-Сіті, шт. Юта, США, і ми з Кеті вже за традицією ходимо з нашими дітьми і онуками на місцеву виставу Різдвяна історія. Кожного року, спостерігаючи за дивовижним перетворенням Скруджа з безсердечного відлюдника на щасливу людину, сповнену різдвяної радості, ми відчуваємо натхнення позбавитися Скруджа, що живе в нас. Ми відчуваємо спонукання трохи краще наслідувати приклад Спасителевого милосердя до всіх.

Викупительна сила Ісуса Христа

Дух перетворення, притаманний Різдвяній порі, основується на викупній силі Ісуса Христа змінювати наші життя на краще. Улюблена історія про народження Сина Бога понад дві тисячі років тому у Віфлеємі записана у книзі Луки:

“І трапилося тими днями, вийшов наказ царя Августа переписати всю землю. …

І всі йшли записатися, кожен у місто своє.

Пішов теж і Йосип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Віфлеєм, …

щоб йому записатись із Марією, із ним зарученою, що була вагітна.

І сталось, як були вони там, то настав їй день породити.

І породила вона свого Первенця Сина, і Його сповила, і до ясел поклала Його,—бо в заїзді місця не стало для них.

А в тій стороні були пастухи, які пильнували на полі, і нічної пори вартували отару свою.

Аж ось Ангол Господній з’явивсь коло них, і слава Господня осяяла їх. І вони перестрашились страхом великим.

Та Ангол промовив до них: “Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім.

Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.

А ось вам ознака: “Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме”.

І ось раптом з’явилася з Анголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:

“Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!” (Лука 2:1, 3–14).

Не лякайтеся

Ангел відчув страх пастухів, коли він з’явився до них, сказавши їм: “Не лякайтесь”. Дивовижна слава Бога, що випромінювалася від неочікуваного небесного посланця, дійсно налякала їх. Але новин, якими ангел прийшов поділитися, зовсім не треба було боятися. Він прийшов, щоб оголосити про диво, принести найкращу новину, щоб сказати їм, що буквальне викуплення людства почалося. Жоден посланець до того чи після того не приносив радісніших новин.

Єдинонароджений від Батька почав Свою смертну подорож: “Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь”. Це насправді були хороші вісті великої радості.

Кожний з нас стикається з моментами в житті, коли велика радість, яку обіцяв нам ангел, може здаватися недосяжною. Кожний з нас є вразливим до слабкостей і труднощів життя—хвороби, невдачі, проблеми, розчарування, і, в кінці кінців, смерті. В той час, як багато людей благословенні життям у фізичній безпеці, інші—не мають її. Багато кому важко стикатися з вимогами життя, а також фізичними і емоційними навантаженнями, до яких вони призводять.

Але все ж таки, незважаючи на життєві труднощі, послання Господа до кожного з нас—те саме сьогодні, що й було до вартуючих пастухів дві тисячі років тому: “Не лякайтесь”. Можливо, заклик ангела не лякатись більше стосується нас сьогодні, ніж пастухів, яких він хотів заспокоїти тієї першої Різдвяної ночі. Чи мав він тоді на увазі, що ми повинні зрозуміти й таке: завдяки Спасителю страх ніколи не переможе? Чи хотів він зробити наголос на тому, що найбільший страх ніколи не виправдовує себе, що жодні земні проблеми не мають бути довготривалими, що кожного з нас буде викуплено?

Найвеличнішим подарунком на Різдво завжди буде той, що дав нам Сам Спаситель: Його досконалий мир. Христос сказав: “Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається” (Іван 14:27).

Навіть у світі, що здається далеким від миру, дар миру Спасителя може жити в наших серцях, незважаючи на наші обставини. Якщо ми приймаємо запрошення Спасителя слідувати за Ним, ми позбудемося невідсутпного страху. Наше майбутнє в безпеці. Це “радість велик[а], що станеться людям усім”.

“Не бійся,—пророк Ісая нагадує нам,—з тобою-бо Я, і не озирайсь, бо Я Бог твій! Зміцню Я тебе, і тобі поможу, і правицею правди Своєї тебе Я підтримаю” (Iсая 41:10).

Надія в Спасителі

Завдяки народженню Спасителя дві тисячі років тому у Віфлеємі у нас є надія—і набагато більше. Є викуплення, звільнення, перемога і тріумф. “Минуться скоро дні лихі”³.

Не дивно, що хор ангелів раптово з’явився як небесний знак оклику до оголошення ангелом народження Спасителя, співаючи: “Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!” Жодне послання не могло бути більш обнадійливим. Жодне інше послання не було настільки сповнене доброю волею людям.

Нехай ця пора буде порою спокою і радості для всіх нас, “бо [того дня] в Давидовім місті народився для [нас] Спаситель, Який є Христос Господь”.