Куди поділися мої домашні та візитні вчителі?

Джин Б. Бінгем

Генеральний президент Товариства допомоги

Гнучкість у служінні має заохочувати нас виявляти більше турботи, а не вести до бездіяльності.

Одна моя подруга нещодавно мене запитала зі здивуванням: “Куди поділися мої візитні вчительки?” З того часу як її чоловік помер, вони були турботливими й уважними, але після оголошення про нову програму служіння на генеральній конференції 2018 року вона зовсім перестала їх бачити.

Ми всі звикаємо до нового способу служіння, і деякі брати й сестри у служінні, можливо, не зрозуміли, що хоча відвідування вдома—не єдиний спосіб служіння, це все ж таки чудова можливість виявити любов і щиру зацікавленість—і багато членів Церкви все ще цього потребують.

На перше місце поставити чому, а не як

Можливо, дехто не зрозумів мети змін. Мета, з якою ми замінили домашнє і візитне вчителювання, полягала не в простій зміні того, як ми дбаємо одне про одного, а в тому, щоб допомогти нам бути більше спрямованими на те, чому ми це робимо.

Остаточна мета нашого служіння—це допомагати іншим ставати більш наверненими до Спасителя Ісуса Христа і зростати в своєму божественному потенціалі. Більша гнучкість цієї програми не в тому, щоб заохочувати нас розслабитися у своїх зусиллях; мета полягає в тому, щоб надати нам більше можливостей отримувати скерування Духа у наших зусиллях.

Тож необхідність відвідування людини сьогодні має визначатися головним чином тим, чи допоможе це їй рухатися шляхом Небесного Батька.

Навчатися разом

Попри початкову непевність стосовно того, що очікується від нас у служінні, наші сестри і брати надають допомогу одне одному. Куди б я не приїхала, було радісно чути від безлічі жінок (і багатьох чоловіків) історії про позитивний вплив їхнього служіння—або служіння їм—і як це вплинуло на стосунки та особисте зростання.

Нещодавно я повернулася з Північної Кароліни, США, де президент Товариства допомоги в приході поділилася зі мною кількома ідеями, отриманими від провідників колу. Я думаю, що з кількома поясненнями, вони є доречними і варті того, щоб ними поділитися.

Продовжуйте далі!

Ми всі навчаємося разом, коли застосовуємо “новіший, більш святий підхід” до служіння¹. Можливо дехто з нас відчуває приголомшення або страх. Це допомагає пам’ятати, що “новіший, більш святий” не означає “недбалий і недосяжний”.

Якщо ви все ще невпевнені в цілях служіння і в тому, як воно діє, або ви вважаєте, що не знаєте, що ж робити, я запрошую вас переглянути й прочитати матеріали на сайті ministering.lds.org та вивчити статті під рубрикою Принципи служіння, опубліковані в кожному номері Ліягони (див. с. 8 у цьому номері). Ці матеріали допоможуть вам узгоджувати ваше служіння з роботою Спасителя.

Дякую вам, чудові сестри і брати, за те, що любите, дбаєте і допомагаєте та вділяєте частку себе. Ви дійсно дивовижні, і ваше служіння буде “чимось дивовижним“!²