“Я Той, що є”: Символи Ісуса Христа в Старому Завіті
Саме у цьому стародавньому літописі треба шукати Ісуса Христа, а інакше Його можна і не знайти.
Світло та істина, художник Саймон Дьюї
Коли Мойсей заховав своє обличчя, милостиві слова Господа, які долинули до нього з палаючої купини, мають відлунювати у вічності: “Я справді бачив біду Свого народу …, бо пізнав Я болі його.
І Я зійшов, щоб визволити його. …
І сказав Мойсей до Бога: Ото я прийду до Ізраїлевих синів та й скажу їм: Бог ваших батьків послав мене до вас, то вони запитають мене: Яке Ім’я Його? Що я скажу їм?
І сказав Бог Мойсеєві: Я Той, що є. І сказав: Отак скажеш Ізраїлевим синам: Сущий послав мене до вас” (Вихід 3:7–8, 13–14).
Відомий древнім ізраїльтянам як Господь Єгова, доземний Ісус Христос назвав себе джерелом, до якого Його народ має звертатися за викупленням. Через тисячі років воскреслий Ісус Христос підтвердив Своє обіцяння визволити сучасний Ізраїль такими словами: “Отже, будьте в доброму гуморі і не бійтеся, бо Я, Господь, з вами і стоятиму біля вас; і ви будете свідчити про Мене, Самого Ісуса Христа, що Я є Син живого Бога, що Я був, що Я є, і що Я маю прийти” (УЗ 68:6; курсив додано).
Писання—слова життя,—призначені для того, щоб вказувати Божим дітям у кожному поколінні на Ісуса, як на визволителя від гріха і смерті та всіх наших земних проблем. Старий Завіт не є винятком. Як і кожна книга Писань, він має на меті звернути наше серце й розум до нашого Визволителя—Господа Ісуса Христа. Але саме у цьому стародавньому літописі Його треба шукати, а інакше Його можна і не знайти.
Коли ми звертаємо особливу увагу на Христа в будь-якій книзі Писань, це допомагає постійно нагадувати собі, що ми шукаємо. Ісус Христос є джерелом життя! Для всіх невідворотних проблем, пов’язаних з духовною та фізичною смертю, які стали наслідком Падіння, Христос є вічним рішенням для Ізраїля. Легій проголосив: “Він віддає Себе в жертву за гріх, … щоб задовольнити закон” (2 Нефій 2:7; курсив додано). Це і є та відповідь—Викупитель Ізраїля, Великий “Той, що є”,—яку ми шукаємо, коли досліджуємо Писання. Однак у поетичній, і часто архаїчній, мові Старого Завіту вічні проблеми та Ісус Христос, як їхнє вирішення, не завжди відразу помітні. Навіть з огляду на це, не треба глибоко копати, щоб розпізнати образ Ісуса Христа, який ніби чекає, щоб Його помітили в стародавніх оповідях.
Якщо ви будете пам’ятати про ім’я Господа, яке Він назвав Мойсеєві на горі Сінай—“Я Той, що є”—подумайте про багато ознак, в яких Ісус Христос є для тих, хто покладає на Нього свою довіру. Наступні приклади є символічним ученням зі Старого Завіту, призначеним для того, щоб привернути наше серце й розум до Господа Ісуса Христа в пошуках визволення.
Я є … Агнцем, убитим заради вас
Принесення в жертву тварин і одяг зі шкур
Перш ніж Адама і Єву було вигнано з Еденського саду, Господь одягнув їх у шкури тварин, щоб вони могли прикритися. У Старому Завіті слово спокута у своїх різних формах зустрічається 81 раз. У 73 з тих випадків вживається оригінальне гебрейське слово kaphar, що буквально означає “покривати”.
Після вигнання з саду Адаму та Єві було наказано приносити в жертву первістків з їхніх отар як жертву для Господа. Пізніше ангел навчав їх, що це є “подобою жертви Єдинонародженого від Батька” (Moйсей 5:7).
Жертвоприношення тварин продовжувалося за законом Мойсея, і в той же час існувало ритуальне накривання тих, хто брав участь у обрядах священства.
Коли ми укладаємо завіт з Господом і отримуємо Його святі обряди, Його Спокута накриває нас, аби ми більше не були беззахисними перед наслідками Падіння Адама. Ісус Христос є дійсно Агнцем Божим, Якого було принесено за нас у жертву, аби нам більше не треба було відчувати на собі наслідки гріха і смерті.
Буття 3:21; 37:3; Вихід 40:14–15; Єзекіїль 16:1–12; Maтвій 22:11–12; Галатам 3:26–29; 1 Нефій 11:21, 32–33; Aлма 34:14–16; Moйсей 5:5–8; 7:47
Я є … Хлібом життя
Манна
Поки Мойсей та діти Ізраїля ішли пустинею з Єгипту до обіцяної землі, вони покладалися на милості Господа у здобуванні щоденного хліба. Господь посилав їм солодкий “хліб з небес”, який люди називали “манна” (в перекладі означає “Що це?”). Ті, хто збирав манну щоденно і залишався вірним Господу та Його пророкам, залишалися живими упродовж подорожі пустинею.
Ісус Христос є Хлібом життя; Він зійшов з небес на землю, щоб принести нам життя на кожен день нашої земної подорожі. Коли ми збираємо Його слова кожного дня, то відчуємо, які, завдяки Йому, вони солодкі та дієві упродовж нашої земної подорожі.
Вихід 16:4, 12–21, 31; Повторення закону 8:2–3; Іван 6:26–35, 48–58, 66–68; 3 Нефій 20:8
Я є … Джерелом живої води
Вода зі скелі в Хориві
Коли діти Ізраїля відчували спрагу через відсутність води в пустині, Мойсей звернувся до Господа. Мойсею було наказано вдарити по скелі в Хориві (гора Сінай) палицею, яку дав йому Господь. Коли він так зробив, зі скелі полилася вода, рятуючи життя мільйонів подорожуючих ізраїльтян.
Ісус Христос—це Скеля Ізраїля; коли Його вбивали на Череповищі, з Його тіла текла кров. Кров Христа дає нам життя! Ми можемо мати життя, яке приносить спокутна кров Христа, якщо йдемо за пророками, яким було дано ключі нести від Нього воду життя.
Вихід 17:1–6; Числа 20:8, 11; Іван 4:10–15; 1 Коринтянам 10:1–4; УЗ 28:2
Я є … вашим Цілителем
Змій, піднятий на палиці
Через труднощі подорожі діти Ізраїля скаржилися, ремствували на пророка і на Господа. Внаслідок цього Господь наслав на них вогненних зміїв, які їх покусали, й багато людей померло. Мойсей молився Господу, щоб зміїв було забрано, натомість Господь вказав спосіб, як люди можуть уникнути смерті, якщо їх було покусано. Все, що вимагалося для їхнього зцілення—це подивитися на мідяного змія, якого було закріплено на палиці.
Ісуса Христа було прибито цвяхами до палиці—до хреста,—аби ми могли дивитися на Нього у наших стражданнях і вони не здолали нас. Ісус Христос не завжди забирає наші випробування, але як наш Цілитель, Він може видалити з них отруту завдяки благословенням Його Спокути.
Числа 21:4–9; Іван 3:14–16; 1 Петра 2:24; Aлма 33:18–22; Геламан 8:14–15; 3 Нефій 27:13–15