Розділ 24

Царство Бога

Ми закладаємо основу царства, яке існуватиме вічно, яке буде квітнути в цьому житті та у вічності. Ніколи жодна робота не привертала уваги смертних настільки, як та, якою ми займаємося.¹

З життя Джона Тейлора

Джон Тейлор твердо вірив, що царство Боже буде встановлено на землі. Він розумів, що ці зусилля не залежать від пророка Джозефа Сміта або жодної іншої людини, але це [здійснюється] під прямим керівництвом Господа. І він був готовий захистити ці зусилля ціною свого життя.

У 1838 р., невдовзі після того, як його покликали до Кворуму Дванадцятьох, Джон Тейлор вирушив у Фар-Уест, шт. Міссурі, щоб приєднатися там до святих. По дорозі він збирався виступити перед однією групою людей поблизу Колумбуса, шт. Огайо. Незадовго до призначеного часу до нього прийшли кілька братів і повідомили, що деякі люди збираються біля місця проведення зборів і хочуть обмазати старійшину Тейлора дьогтем і виваляти в пір’ях. Брати радили йому відмінити збори, тому що тих людей було більше і неможливо буде захистити його. Однак старійшина Тейлор наполягав, що має піти й проповідувати, як він запланував, навіть якщо йому доведеться йти самому.

Коли Джон Тейлор прийшов і став перед великим натовпом, який зібрався, щоб послухати його, він почав свою промову з розповіді про те, що він нещодавно повернувся з тих країн, якими правлять монархи. Він сказав їм про те, якою честю для нього є те, що він стоїть на землі свободи. Зупинившись на тому, як цю свободу було здобуто, він сказав: «Джентльмени, я зараз стою серед людей, чиї батьки боролися і отримали одне з найбільших благословень, яке будь-коли дарувалося роду людському – право думати, говорити, писати; право вирішувати, хто має управляти ними, і право поклонятися Богу згідно з веліннями їхньої совісті – все це священні, людські права, які тепер гарантує Американська Конституція. Я бачу навколо синів тих благородних батьків, які не схилилися під гнітом тирана, поклали свої життя, майно і священні привілеї, аби розірвати те ярмо, насолоджуватися свободою самим, заповідати її своїм потомкам, або ж померти в боротьбі за свободу».

Старійшина Тейлор продовжував: «Але, між іншим, мені сказали, що ви збираєтеся обмазати мене смолою і виваляти в пір’ях за мої релігійні переконання. І це є те благо, яке ви успадкували від ваших батьків? І це є те благословення, яке вони здобули кров’ю своїх дорогоцінних сердець? І це є ваша свобода? Якщо так, то ви маєте жертву, і ми зробимо жертвоприношення богині свободи».

Сказавши це, він розірвав на грудях жилет і викликнув: «Джентльмени підходьте з вашим дьогтем і пір’ями, ваша жертва готова; а ви, духи шанованих патріотів, дивіться на справи ваших синів-виродженців! Давайте, джентльмени! Не ж, підходьте, кажу я вам, я готовий!» Старійшина Тейлор замовк на кілька хвилин, але ніхто не поворухнувся і не сказав ні слова. Тоді він продовжив свою промову і проповідував перед юрбою зі сміливістю та силою протягом трьох годин.²

Як сказав старійшина Меттіас Ф. Каулі з Кворуму Дванадцятьох через багато років після смерті Президента Тейлора: «Він жив, працював і помер, являючи собою досконале втілення його улюбленого гасла: «Або Царство Боже, або нічого!».³

Учення Джона Тейлора

Земля належить Господу, і Він є її правомочним правителем, суддею та царем.

Хто створив цю землю? Господь. Хто підтримує її? Господь. Хто годує і вдягає мільйони з роду людського, які живуть на ній – і святих, і грішників? Господь. На кому тримається все у цьому всесвіті? На Господі… Хто дав людині розуміння? Господь. Хто дав іновірцям-філософам, інженерам та іншим кожну частку розуму, яким вони осягають електричний телеграф, силу та застосування пари для потреб людського роду, а також кожний винахід, який було зроблено протягом минулого століття? Господь… Хто має право управляти народами, контролювати царства і управляти всіма людьми цієї землі?⁴

Ця земля є належним місцем проживання і законною спадщиною святих. Оскільки вона належить Ісусу Христу, вона також належить Його слугам і послідовникам, бо нам сказано: «Господня земля, і все, що на ній» [Псалом 23:1], і що коли все знаходиться на своєму належному місці, «приймуть царство святі Всевишнього, і будуть міцно держати царювання,…і велич царств під усім небом буде дане народові святих Всевишнього» [див. Даниїл 7:18, 27]. Отже, вона є їхнім законним успадкуванням.⁵

Писання… представляють Христа як законного спадкоємця і наступника цього світу; у них описано, що Він уже приходив, щоб спокутувати гріхи світу, але пізніше Він прийде як правитель, суддя і цар.⁶

Церква – це початок царства Божого на землі.

Царство Боже означає правління Боже. Це означає владу, повноваження, правління, владарювання і народ, яким належить управляти. Але цей принцип не буде реалізовано, він не може бути реалізованим у повноті, доки, як нам сказано у Писаннях, царства цього світу не стануть царствами нашого Господа і Його Христа, доки Він не буде управляти ними [див. Одкровення 11:15], доки перед Ним не схилиться кожне коліно і кожний язик не сповідає, що Він є Христос [див. УЗ 88:104] на славу Бога- Батька. Цей час іще не прийшов, але є певні принципи, пов’язані з пришестям, які вже реалізовані, а саме: заснування цього царства, а заснувати це царство могла тільки та Істота, яка є Царем, і Правителем, і Главою уряду, який спочатку передає людям Свої ідеї, Свої принципи, Свої закони та Свій уряд. Інакше нам би й не дізнатися, якими є Його закони.⁷

Що в першу чергу необхідно зробити для встановлення Його царства? Поставити пророка, щоб він проголошував волю Божу; після цього – люди мають виявити послушність перед рукою Господа, явленою через цього пророка. Якщо у вас не буде цього, ви ніколи не зможете встановити царство Боже на землі.⁸

Бог бажав встановити Своє царство на землі, і Він мав, перш за все, організувати Свою Церкву, організувати людей, які в Нього були розсіяні серед народів, і зібрати їх, щоб була одна паства, і один пастир [див. Іоанн 10:16], і один Господь, одна віра, одне хрищення і один Бог, який має бути в усьому і через усе [див. Ефесянам 4:5–6], і всі мають цим керуватися. Щоб полегшити досягнення цієї мети, Він організував Своє святе священство, як воно і на небесах існує.⁹

Іноді ми говоримо про Церкву Божу. А чому? Ми говоримо про царство Боже. А чому? Тому що перш ніж може бути царство Боже, має бути Церква Божа. Отже, спочатку перші принципи євангелії необхідно проповідати всім народам, як це було необхідним у минулі часи, коли Господь Ісус Христос та інші являлися на землю. А чому саме так? Тому що неможливо запровадити закон Бога серед тих людей, які не бажають підкорятися духу одкровення і керуватися ним.¹⁰

Бог не міг будувати царство на землі без Церкви і народу, який би підкорявся Його закону і робив це з бажанням; і якщо є організація таких людей, зібраних з-поміж народів землі під керівництвом людини, натхненної Богом, який є вустами Єгови для Його народу; я кажу, якщо є така організація, то є і можливість для Господа Бога відкрити Себе, є нагода, щоб були явлені закони життя, є можливість, щоб Бог відкрив принципи небес на землі, є можливим, щоб воля Божа була виконана на землі, як вона виконується на небесах.¹¹

Ісус Христос ще встановить Своє царство і царювання на землі в усій повноті.

«Нехай прийде царство Твоє» [Матвій 6:10]… Так навчав Ісус Своїх учнів, коли вони прийшли до Нього, кажучи: «Навчи нас молитися»… […] Нехай прийде царство Твоє. Яке царство? Що означають слова «нехай прийде царство Твоє?» Вони означають правління Бога. Вони означають закон Бога. Вони означають уряд Бога. Вони означають людей, які слухаються і бажають слухатися наказів Єгови та виконувати їх. І вони означають, що є Бог, Який бажає направляти, скеровувати та підтримувати Свій народ. Нехай прийде царство Твоє, щоб Твій уряд міг бути встановлений і принципи вічної істини, як вони існують на небесах, могли бути вділені людині; щоб ті люди, отримавши ці закони, могли підкорятися їм, підкорятися цьому уряду та жити в страхові Божому, дотримуючись Його заповідей і перебуваючи під Його керівництвом. Нехай прийде царство Твоє, аби плутанина, зло та злочестивість, убивства та кровопролиття, які тепер існують серед людей, могли припинитися, аби принципи істини та справедливості, принципи доброти, милосердя і любові перебували в нас так, як вони перебувають у лоні Богів.¹²

Я показав,…що царство Боже буде встановлено на землі у буквальному значенні. Це буде не безтілесна примара, як кажуть деякі фантазери, але відчутна на дотик реальність. Воно буде встановлено, як я вже казав, на цій землі й буде складатися з реальних чоловіків, жінок і дітей – живих святих, які дотримуються заповідей Божих, а також з тих, хто воскресне та в буквальному значенні вийдуть зі своїх могил, щоб жити на землі. Господь буде царем над усією землею, і все людство буде в буквальному значенні управлятися Ним, і кожний народ під небесами повинен буде визнати Його повноваження та схилитися перед Його скіпетром. Ті, хто служать йому в праведності, матимуть спілкування з Богом та з Ісусом; їм будуть священнослужити ангели, вони знатимуть минуле, теперішнє та майбутнє; а інші люди, які, можливо, не будуть повністю підкорятися Його законам і не будуть повністю навчені Його законам, повинні будуть, у той самий час, підкорятися Його уряду. Бо це буде царювання Бога на землі, і Він буде затверджувати Свої закони і вимагати послушності від народів землі, що є Його законним правом. Сатані тоді не буде дозволено контролювати жителів землі, бо Господь Бог буде царем над усією землею, і царство, і велич царства під усіма небесами буде дано святим.¹³

Що принесе встановлення Христового царства, або царювання Бога на землі?… Закінчення воєн, кровопролиття, злиднів, хвороб та гріха; початок царства миру, праведності, справедливості, щастя і процвітання. Це буде відновлення землі і людини до їхньої первісної слави і древньої величі; це буде дійсно відновленням усього, як про це казали всі пророки від заснування світу [див. Дії 3:21].¹⁴

Господь покликав Своїх святих допомагати встановлювати Своє царство.

Один добродій у Франції якось підійшов до мене, бажаючи дізнатися, чи ми збираємося здійснити в цьому світі щось велике. Я сказав йому, що ми прийшли, аби проповідувати євангелію всьому світові; що вона вже досягла кінців землі. Це не та робота, яку будуть виконувати по закутках, але вона простягнеться крізь цей земний час у вічність. Вона повернеться у вічність, і досягне тих, хто помер тисячі рокі тому, і приведе їх у царство Боже. Вона проллє благословення на прийдешні покоління і остаточно з’єднає небеса і землю, і це ми здійснимо в ім’я Бога Ізраїлевого. Сили небесні допомагають нам, і наші батьки у вічному світі об’єдналися з нами; бо ми маємо обіцяння життя нинішнього і життя прийдешнього.

Ми лише тільки почали нашу славетну справу. Крок за кроком ми будемо здійснювати все, про що говорили [наші] батьки… Ми підемо вперед, брати, і не шукатимемо собі зручностей, але того, як здійснити славетні цілі Божі… Сила істини має йти вперед, ланцюги темряви мають бути розірвані, і царство Боже має бути збудованим, і жодна сила не зможе спинити його.¹⁵

Ми вже багато років говоримо про правління та уряд Бога та його остаточне встановлення на землі в мирі та праведності, а також про той час, коли кожне створіння, що воно на небі, і на землі, і під землею, і на морі, і все, що в них, [скаже]: «Тому, Хто сидить на престолі, і Агнцеві – благословення, і честь, і слава, і сила на віки вічні! (Одкровення 5:13). Ми говорили про це, але багато чого належить зробити у проміжний період між нинішнім часом і тим невидимим періодом великого майбутнього. Це не є виключно питанням віри, але необхідно також щось робити; це те, чим ми маємо зайнятися, особисто і колективно, як народ, і це справа великої важливості.¹⁶

Ми маємо виконати велику місію – ми маємо робити все, щоб управляти собою відповідно до законів царства Божого, і це, як виявилося, є одним з найважчих завдань, з якими ми будь-коли стикалися; маємо навчитися управляти собою, своїми бажаннями, своїм характером, звичками, почуттями, своїм життям, своїм духом, своїм судом – і підкоряти всі свої прагнення законам царства Божого і духу істини. Це надзвичайно важлива справа для розбудови царства Божого – сама суть того, що ми маємо тут.¹⁷

Бійтеся Бога; чиніть праведні діяння; практикуйте вашу релігію; дотримуйтеся заповідей і впокорюйтесь перед Ним; будьте єдині; єднайтеся зі святим священством та одне з одним; і я скажу вам в ім’я Боже, що Сіон постане і сяятиме, що сила Божа буде на ньому; і її слава буде явлена, і ми будемо радіти у повноті благословень євангелії миру; і робота Божа буде просуватися і поширюватися, аж доки царства цього світу не стануть царством нашого Бога і Його Христа [див. Одкровення 11:15], і кожне створіння, що воно на небі, і на землі, і під землею, і на морі, і все, що в них, [скаже]: «Тому, Хто сидить на престолі, і Агнцеві – благословення, і честь, і слава, і сила на віки вічні! [див. Одкровення 5:13].¹⁸